Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Реферат
К трудовым ресурсам относится та часть населения, которая владеет необходимыми физическими данными, знаниями и трудовыми на­выками в соответствующей о...полностью>>
Экономика->Контрольная работа
Определите степень влияния отдельных факторов, связанных с использованием трудовых ресурсов, на прирост выручки от реализации продукции по сравнению с...полностью>>
Экономика->Реферат
Функционирование предприятий в условиях рыночной экономики на принципах самоокупаемости и самофинансирования актуализирует проблему получения достаточ...полностью>>
Экономика->Реферат
В реальный сектор экономики входят как отрасли материального производства, так и сфера производства нематериальных форм богатства и услуг. Во второй п...полностью>>

Главная > Учебное пособие >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Наукові методи аналізу розміщення продуктивних сил і рівнів економічного розвитку регіонів

    1. Методи аналізу територіальної організації економічної системи

Територіальна структура є важливим об’єктом дослідження національної економічної системи. Це стрижнева категорія геопросторової організації господарства країни, яка охоплює основні економіко-територіальні поняття, зокрема наявність і взаємопов’язаність форм територіальної організації продуктивних сил загалом.

Продуктивні сили як територіальна економічна система — це функціональне поєднання елементів чинників виробництва, зосередження і розміщення яких зумовлене природними умовами або суспільними потребами. Основними елементами продуктивних сил є праця, основний, оборотний капітал і фінанси. Вартість праці, основного і оборотного капіталу складають вартість національного капіталу.

Основою локалізації національного капіталу і його територіального розміщення є всі рівні поділу праці: загальний, частковий, одиничний і територіальний. Це поглиблює спеціалізацію, технологічну і економічну кооперації виробництв, посилює взаємозалежності виробничих і обслуговуючих підприємств та організацій на території, де вони розміщені.

Дослідження територіальної організації продуктивних сил передбачає обов’язкове вивчення структури, ієрархії та інших особливостей управління. У ринковій економіці формула управління економікою — це формула влади. Отже, мистецтво управління країною чи територією ґрунтується на опануванні формули влади кожним об’єктом управління. Перспективний розвиток територіальної структури продуктивних сил і економіки загалом залежить значною мірою від формули управління центральної і місцевої влади.

Продуктивні сили певної території — це комплекс взаємозумовлених, локально зосереджених виробничих і обслуговуючих підсистем. Функціонуючи для задоволення регіональних і міжрегіональних потреб, вони утворюють єдину територіальну економічну систему, яка поєднує різні галузі виробництва, рівні управління, системи обміну, споживання, захисту населення, довкілля та ін.

Аналіз продуктивних сил як територіальної економічної системи здійснюється через призму трьох основних аспектів: територіально-комплексного, територіально-галузевого, територіально-ефективного.

1. Територіально-комплексний аспект. Враховує взаємодію галузей сфери виробництва, сфери послуг, управління як єдиної економічної системи, виявлення пропорцій виробництва й споживання, рівнів економічного розвитку населених пунктів і територій, внутрірегіонального і міжрегіонального обміну тощо. Він дає змогу:

  • розкривати продуктивні можливості території — наявність ресурсів живої праці, основного або продуктивного капіталу, мінерально-сировинних, грошових ресурсів, попит і платоспроможність споживачів, експортні можливості території та ін.;

  • висвітлювати рівень поділу праці, взаємозумовленість і взаємозв’язок об’єктів виробництва товарів і послуг, кооперацію виробництва, стан виробничої й соціальної інфраструктури, обсяги, структуру, динаміку виробництва регіонального продукту та ін.;

  • виявляти рівень збалансованості та оптимізації пропорцій продуктивних сил території, обґрунтовувати прогноз розвитку продуктивних сил, розробляти територіальні баланси, в яких зводять виробництво товарів, робіт і послуг з їх розподілом в окремому регіоні та за його межами. Територіальні баланси розробляють з окремих видів ресурсів: трудових, водних, земельних; промислової та сільськогосподарської продукції для обґрунтування індикативних (рекомендаційних) планів виробництва; капітальних вкладень, перевезень, попиту і пропозиції на гуртовому і споживчому ринках.

Результати територіально-комплексного аналізу дають змогу сформувати на рівні країни генеральну схему розвитку і розміщення продуктивних сил країни, окремого регіону — схему розвитку і розміщення продуктивних сил області, міста тощо. У кожному випадку цей документ повинен містити наукове обґрунтування розвитку і розміщення продуктивних сил на перспективу за такими розділами:

  • аналіз розвитку і розміщення продуктивних сил за базовий період (не менше 15 років);

  • завдання розвитку і розміщення продуктивних сил на перспективу, які визначають відповідно до структурних ринкових змін;

  • передумови й умови розміщення продуктивних сил на перспективу;

  • прогноз рівнів розвитку національної економіки та окремих її регіонів на перспективу;

  • прогноз розвитку і розміщення галузей національної економіки та промисловості, міжгалузевих комплексів;

  • прогноз економічного і соціального розвитку областей, міст, районів;

  • вплив ринкових перетворень і міжнародного поділу праці на розміщення продуктивних сил;

  • економічна ефективність передбачуваних зрушень у територіальній структурі господарств.

2. Територіально-галузевий аспект. На основі аналізу поділу праці дає змогу обґрунтувати спеціалізацію виробництва окремих регіонів — переважаючий розвиток виробництва певних видів продукції або виконання відповідних національно-господарських функцій з урахуванням найефективнішого використання сприятливих природних і економічних умов району та раціональної участі в територіальному поділі праці.

На основі загального поділу праці з’ясовують співвідношення сфер виробництва товарів і надання послуг. У виробничій сфері — співвідношення промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту; у сфері послуг — співвідношення освіти, охорони здоров’я, культури та ін. На основі часткового поділу праці визначають співвідношення у промисловості — машинобудуванні, хімічній, легкій та інших галузях; у сільському господарстві — рослинництві, тваринництві тощо. На основі одиничного поділу праці — структуру зайнятості за професіями, рівнем кваліфікації тощо. Територіально-галузевий аспект аналізу розміщення і функціонування продуктивних сил передбачає обґрунтування спеціалізації виробництва, обслуговуючої діяльності окремої території — області, району, міста, групи областей.

Територіально-галузевий аспект оцінки господарської діяльності дає змогу оптимізувати розміщення галузей національної економіки, яке базується на аналізі потреб країни загалом і окремих регіонів у певних видах продукції, наявності виробничих можливостей, трудових, енергетичних, паливних, сировинних ресурсів. Рівень забезпеченості територій (районів) наймасовішою продукцією промисловості чи сільського господарства визначається на основі територіальних балансів виробництва і розподілу продукції. Спеціалізація регіону і обмін продуктами підвищують ефективність виробництва загалом і прискорюють темпи його розвитку.

3. Територіально-ефективний аспект. Пов’язаний з такими поняттями:

  • ефект — загальний результат, отриманий внаслідок використання загальних засобів за певний період часу;

  • продуктивність — одиничний результат, отриманий як віддача одиниці задіяної праці чи капіталу за одиницю часу;

  • ефективність — одиничний результат, отриманий як місткість одиниці затрат праці чи капіталу в одиниці створеної продукції;

  • індекс продуктивності (ефективності) — результат порівняння виробничого ефекту (ефективності) наступного періоду до виробничого ефекту (ефективності) попереднього періоду;

  • економічне зростання — зростання обсягу виробництва ВВП, платоспроможності населення, рівня споживання на душу населення, тобто добробуту.

Залежно від сфери соціально-економічного буття вирізняють ефективність (ефект) економічну, соціальну та ефективність розміщення продуктивних сил.

Економічна ефективність — це співвідношення затрат і результату. Ефективність зростає за мінімізації матеріальних, сировинних, фінансових, трудових затрат, чисельності управлінських структур та їх рівнів, скорочення шляху руху ресурсів, продукції, фондів, зростання продуктивності праці, віддачі основного й оборотного капіталів і отримання максимального прибутку.

Соціальна ефективність — сукупність економічних і соціальних наслідків, яка досягається за певного обсягу використання ресурсів і затрат. До соціального ефекту належать:

  • збільшення обсягу, вдосконалення структури індивідуального споживання матеріальних благ і послуг;

  • поліпшення забезпеченості майном і комунальними послугами (за кількістю та якістю);

  • розвиток структури, повноти задоволення послугами індивідуального та колективного споживання;

  • поліпшення умов безпеки праці;

  • зниження захворюваності, продовження середньої тривалості життя;

  • збільшення вільного часу працівників;

  • підвищення рівня культури й освіти населення, кваліфікації працівників;

  • збереження і впорядкування довкілля та ін.

Ефективність розміщення продуктивних сил пов’язують з вирівнюванням економічних рівнів розвитку регіонів. Виявляється у вищих темпах зростання продуктивних сил менш розвинутих регіонів порівняно з більш розвинутими. Чинниками ефективного розміщення продуктивних сил є:

  • ресурсні — наявність працездатного населення, водних, мінерально-сировинних і енергетичних ресурсів;

  • економічні — сукупні витрати на зайнятість, водозабезпечення, освоєння ресурсів;

  • соціальні — зростання рівня зайнятості, розвиток соціальної інфраструктури, природоохоронні технології та ін.

Ефективність вимірюють співвідношенням результату (ефекту) (Qц) до затрат — матеріальних чи трудових (Тк):

чи ,

Ефективність є позитивною, якщо результат зростає, а затрати залишаються незмінними, зменшуються або їх зростання є меншим порівняно зі зростанням результату. Негативною вона буває, якщо результат зменшується, а затрати залишаються незмінними, зростають або їх зростання перевищує результат.

Продуктивність і ефективність визначають стосовно:

  • працюючих на виробництві — продуктивність праці, трудомісткість одиниці продукції;

  • основного капіталу: капіталовіддача, капіталомісткість одиниці продукції;

  • оборотного капіталу: коефіцієнт оборотності обігових коштів, коефіцієнт закріпленості обігових коштів в одиниці продукції;

  • виробництва продукції: відношення ціни продукції до її собівартості;



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Оцінка ефективності розміщення продуктивних сил

    Контрольная работа >> Экономика
    ... надано нового імпульсу розвитку теорії розміщення продуктивних сил та регіональній економіці. В основу сучасних поглядів і концепц ... ізацію продукції, грн. 3 Ринок: регіональний, збалансований Ринкова економікаекономічна система, що базу ...
  2. Регіональна економіка і регіональна політика

    Курсовая работа >> Экономика
    ... ізації нових перспективних регіональних проектів. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.: Підр. С.І. Дорогунцов, Т.А. За ...
  3. Закономірності принципи і фактори розмііщення продуктивних сил

    Реферат >> Астрономия
    ... їни є диспропорції у розміщенні продуктивних сил регіонів. Недосконалість галузевої структури більшості регіо­нальних господарських комплекс ... ічна безпека: шлях України // Регіональна економіка. — 1997. —№ 3. — С. 97—105. 6. Пастернак-Таранущенко ...
  4. Науково-технічний прогрес – рушійна сила розвитку продуктивних сил країни й регіонів

    Реферат >> Экономика
    ... Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України К.: Центр навчальної літератури 2006 . – 728с. 3. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил. – К.: Європ ...
  5. Розміщення продуктивних сил (3)

    Контрольная работа >> Экономика
    ... ін. Розміщення продуктивних сил. – К.: КНЕУ, 2000. – 364 с. Заблоцький В.Ф. Розміщення продуктивних сил України. – К.: Академвидав, 2002. – 368 с. Курочкін Г.С. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0015301704406738