Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Дипломная работа
Для современной психологической науки изучение закономерностей и формирования психосоматических заболеваний является сегодня чрезвычайно актуальной пр...полностью>>
Психология->Курсовая работа
Крайние типы отношений (авторитарность или либеральная всетерпимость) негативно влияют на психическое развитие детей Авторитарный стиль вызывает у дет...полностью>>
Психология->Курсовая работа
Все процессы познания – будь то восприятие или мышление – направлены на тот или иной объект, который в них отражается: мы воспринимаем что-то, думаем ...полностью>>
Психология->Дипломная работа
Высокие требования жизни к организации воспитания и обучения заставляют искать новые, более эффективные психолого-педагогические подходы, нацеленные н...полностью>>

Главная > Реферат >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Механізм ведення тренінгу

Розвивати компетентність вирішення тривожних ситуацій до­помагає механізм інтрапсихічних змін, який полягає у «феномені впливу міжособистісного поля на особистість учасників групи».

Ще один механізм поєднання індивідуально-групового підходу забезпечує активну соціально-психологічну підготовку для вирі­шення проблем тривожності.

Форми і методи

Форма тренінгу особистісно-розвиваюча, спрямована на розви­ток спеціальних умінь, механізмів подолання проблемних ситуацій (тривожності) та поглиблення аналізу та самоаналізу.

У даній комплексній програмі використовуються наступні ме­тоди:

• ігровий (дидактична гра, контргра);

• дискусійний (аналіз ситуації, групова дискусія);

• невербальний (психогімнастика, проекція).

Умови роботи в групі

На ефективність тренінгу безпосередньо та опосередковано впливають наступні фактори фізичного та соціального середо­вища:

• організація ізольованого приміщення та розміщення учасників по колу, за столами;

• технічне забезпечення кожного учасника ігровим набором еле­ментів;

• склад групи добирається за результатами діагностики рівня тривожності, незалежно від виду тривоги;

• створення атмосфери довіри, психологічної безпеки та про­дуктивності у групі;

• досвід психолога як ведучого групового процесу;

• використання в основному авторитарного стилю ведення гру­пи, заміна його на демократичний та безконтрольний згідно із си­туацією у групі;

• проблемна ситуація може розглядатися безпосередньо або опо­середковано (закодовано);

• за необхідності додатково використовується індивідуальний розгляд проблемного поля;

• наявність стійкої мотивації, емоційна залученість у роботу.

Принципи роботи у тренінгу, які визнаються й дотримують­ся Ті учасниками:

• Принцип «тут і зараз» зосереджує учасників на подіях, які відбуваються в цей час і в цій групі, та обмежує можливість учас­ників входити у сферу загальних суджень.

• Принцип «активності» передбачає реальне залучення кожного учасника до роботи.

• Принцип «конфіденційності» полягає у тому, що зміст спілку­вання й події, які відбуваються у групі, залишаються у межах групи.

• Принцип «персоніфікації висловлювань» передбачає виражен­ня власної позиції, вживання суджень в особовій формі, формування власних ситуацій тривоги.

• Принцип «акцентування мови відчуттів» — увага на емоцій­них станах (своїх і партнерів).

• Принцип «щирості», насамперед, щодо самого себе.

• Принцип «усвідомлення проблем».

• Принцип «реальності уявлень».

Методичні рекомендації з проведення тренінгу

1. Тренінг складається із системи взаємопов'язаних занять.

2. В основі кожного заняття лежить проективно-корекційна гра «С.П.Д.», яка допомагає звільнитися від тривожних ситуацій і ко­ригує проблемне поле учня, яке викликає тривожність. Дана гра допомагає оволодіти механізмом вирішення проблемних ситуацій, механізмом звільнення від тривожності. Від заняття до заняття гра розвивається в дії.

3. До структури кожного заняття входить релаксаційний комп­лекс як засіб профілактики і боротьби зі стресами. Прийоми ре­лаксації використовуються для гальмування тривожних реакцій, навіювання позитивних емоцій. Релаксація знімає емоційну напругу і дає можливість людині вільно думати і діяти, аналізуючи та вирі­шуючи власні проблеми, які викликають тривогу. Деякі релак­саційні комплекси поєднані з психогімнастикою та аутотренінгом.

4. До структури кожного заняття входять конкретні прийоми по­долання тривожності. Тренування подумки, репетиція, доведення до абсурду, переформулювання завдання, виконання ролі, дихан­ня, контроль голосу і жестів, приємний спогад, переорієнтація, ко­дування. Вони розширюють можливості учня за рахунок форму­вання у нього умінь і навичок.

5. Кожного заняття проводиться рефлексія власних відчуттів та самооцінювання власного емоційного стану за допомогою «термоста­ту», научіння прийомів оволодіння власними емоційними станами.

6. Під час заняття використовуються музичні записи з утилі­зації тривоги. Музика допомагає на підсвідомому рівні перероби­ти й ліквідувати тривожні симптоми.

7. Проективні методичні малювання тривожних образів та їх пе­реробка на нетривожні використовуються як додаткова фіксація зміни емоційного стану.

8. Проводяться індивідуальний та груповий аналіз власних дій, самоаналіз ефективності використання прийомів на кожному занятті.

9. Елементи психосинтезу допомагають усвідомити «власне Я» з усіма його субособистостями. Це сприяє загальному розвитку особистості.

10. Вербалізація тривожних симптомів і відчуттів сприяє роз­витку механізму самокорекції на свідомому рівні.

11. До заключної частини заняття входять самозвіти учасників.

ДІАГНОСТИЧНО-КОРЕКЦІЙНА ГРА «СОНІК ПРИХОДИТЬ НА ДОПОМОГУ (С.П.Д.)»

Гра «С.П.Д.» використовується під час індивідуальної консультативно-корекційної роботи або є основою тренінгу для групової роботи з учнями 7-11-х класів.

Основою тренінгу є гра «С.П.Д.». Для проведення гри необхід­ний індивідуальний набір основних елементів (див. малюнок), у який входять:

1. Ігрове поле. Стандартний аркуш паперу, зафарбований рівно­мірно від білого до чорного.

2. Чоловічки. У наборі пропонуються 2 чоловічки однакової фор­ми. Один — білий, один — чорний. Це образи власного Я. Обира­ючи одного з них, ми ототожнюємо його із собою.

3. Велике коло. Це власне проблемне коло. Воно може уособлювати одну велику проблему, а може ділитися на сектори, кількість і величина яких залежать від кількості і значущості тривожних ситуацій.

4. Сонік. Казковий уявний герой, який допомагає визначити й вирішити найактуальнішу тривожну ситуацію з проблемного поля.

5. Мале коло. Це виділена з великого кола одна проблема, яку передусім необхідно вирішувати за допомогою різних прийомів.

6. Кольорові фломастери. Необхідні для виділення та кодуван­ня секторів на великому колі, кодування механізму вирішення на малому колі.

ДІАГНОСТИЧНА ФУНКЦІЯ ГРИ «С.П.Д.»

І. Розміщення ігрового поля. Воно визначає місце тривожності на даний момент, її важливість і актуальність:

1. Розміщення темного боку поля зліва від учасника показує, що тривожність пов'язана з минулим і вже втрачає свою акту­альність (позиція №1).

2. Розміщення темного боку поля зверху свідчить, що дана проб­лемна ситуація викликає високу напругу і чинить тиск на осо­бистість та її дії (позиція № 2).

3. Розміщення темної сторони поля справа від учасника свідчить про зв'язок тривожності з майбутнім. Учасник очікує ускладнень та поси­лення тривожності, динаміки негативного розвитку (позиція № 3).

4. Розміщення темної сторони поля внизу свідчить, що три­вожність не викликає надмірного напруження. Але зайва напруга існує і це заважає конструктивному спілкуванню (позиція № 4).

II. Розміщення великого кола проблем на ігровому полі.

1. Важливе значення відіграє, на якому боці ігрового поля роз­міщене велике коло проблем: на темному чи на світлому.

• Розміщення на темному полі свідчить про атмосферу високо­го напруження, підкреслює складність проблем. Одночасно підкрес­лює активну позицію щодо вирішення проблеми.

• Розміщення великого кола проблем на світлому полі свідчить про адаптованість учасника до ситуації, про відносно пасивну по­зицію щодо зміни ситуації.

2. Просторове розміщення кола проблем пов'язується з понят­тями: минуле, майбутнє, тиск зверху, зайве напруження знизу. Роз­міщення великого кола проблем на ігровому полі, залежно від позиції, показує співвідношення стану тривоги, тривожності і три­вожної ситуації.

ІІІ. Виділення на великому колі секторів.

Виділення на великому колі секторів відповідно до тривожних ситуацій, їхні розміри, позначення та колірні кодування діагносту­ють значимість проблем учасника, їхній рейтинг, пріоритетність із погляду суб'єкта. Використання кольорів дає можливість визначи­ти ставлення до проблеми та її бачення. Про це свідчать колір та інтенсивність зафарбовування. Найкраще користуватися Люшерівською інтерпретацією кольорів. Для підтвердження достовірності рекомендується провести кольоровий тест Люшера з учасниками гри або до початку гри, або після.

IV. Вибір чоловічка.

Ототожнення учасника з одним із чоловічків відображає сприй­няття себе в проблемних, тривожних ситуаціях.

1. Якщо учасник обирає чорного чоловічка — це свідчить про те, що він підсвідоме вважає, що ситуація панує над ним. У такому випадку учасник активний, але надто панікує.

2. Якщо учасник обирає білого чоловічка— це свідчить, що підсвідоме учасник уникає пошуку вирішення проблеми. Він по­сідає пасивну позицію, при цьому прагне бачити себе в позитивно­му світлі.

V. Розміщення чоловічка на ігровому полі.

Важливе розміщення чоловічка на ігровому полі відносно ве­ликого кола проблем, що свідчить про взаємозв'язок учасника із соціальним середовищем.

Розглядаються наступні позиції:

1. Справа від проблемного поля — засвідчує актуальність про­блем, їх соціальну значимість для учасника. Але процес вирішен­ня проблем уже розпочався.

2. Зліва від проблемного поля — свідчить про постійне відкла­дання вирішення у майбутнє, про страх і невпевненість учасника.

3. Зверху над колом проблем — свідчить про прагнення учасни­ка витіснити проблеми.

4. Знизу під колом проблем — показує, що учасник постійно за­йнятий думками про те, як вирішити проблеми.

5. На колі проблем зверху — відображає те, що учасник постійно крутиться в колі, навколо бачить тільки проблеми і не бачить шля­ху вивільнення із замкнутого циклу.

6. Під великим колом проблем — учасник прагне уникнути ви­рішення проблем, прагне сховатися від них. При цьому учасник з часом адаптується до проблем і до відчуття тривожності, пов'я­заного з ними, одночасно відчуваючи власне безсилля.

Якщо чорний чоловічок розміщений на темній стороні правого поля — це свідчить про виділення чорного фону і злиття з ним об'єкта. Така позиція підкреслює проблемність ситуації, але гово­рить про активність суб'єкта щодо вирішення проблем.

Якщо білий чоловічок розміщений на білій стороні поля — це злиття свідчить про пасивність ситуації, про пасивну позицію учас­ника, про затримку розвитку проблемної ситуації.

VI. Сонік.

«Сонік» допомагає визначити пріоритетний напрямок діяльності суб'єкта, учасника гри. Вибір, зроблений «Соніком», підтверджує рейтингову значимість проблеми. Тут важливо порівняти: чи збігається рейтинг сектора з вибором «Соніка». Збіг підтверджує усвідомлення значимості проблеми;

VII. Мале коло.

Маніпуляції з малим колом активізують учасника гри на рішучі дії, дають вихід накопиченим емоціям. Мале коло дає змогу виді­лити, виокремити проблемну ситуацію з великого кола проблем і цілеспрямовано з нею працювати.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Вплив акцентуацій характеру особистості на формування шкідливих звичок у підлітковому віці

    Курсовая работа >> Психология
    ... особливостями, що особливо стосується підлітків з акцентуаціями характеру (В. П. Дворщенко, А. Є. Лічко). Труднощі такого роду ... для підлітків призначений для визначення у віці 13-18 років типів акцентуацій характеру й типів психопатій, а також ...
  2. Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків

    Дипломная работа >> Психология
    ... длітків виявляється агресивність. Агресія – це однобоке, насичене негативними емоціями ... орієнтованою і социоцентрированої психокорекції [44]. Вибір ... . - Л., 1974. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков.- Л., 1993. Личко А. ...
  3. Соціально-психологічні чинники адиктивної поведінки підлітків

    Курсовая работа >> Психология
    ... психокорекційної роботи. Проблеми, спричинені комп’ютерною адикцію підлітків ... Завдяки мультимедійним технологіям підлітки настільки вживаються ... Харвест, 2004. - С.449-548. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - М.: Наука, 1977. - ...
  4. Особливості психокорекції сімейних взаємовідносин між батьками та дітьми-підлітками

    Курсовая работа >> Психология
    ... психокорекційній роботі. На особистість підл ... сім’ях підлітків з відхиленнями характеру. Причини неправильного ... характеру і психопатії нерідко призводять до певних порушень у вихованні. При нестійкій акцентуації характеру ... за наступними критеріями: Кількість ...
  5. Психологічна корекція та соціальна робота з хімічно залежними людьми

    Дипломная работа >> Социология
    ... акцентуація і психопатія. Якщо підліток страждає психічним захворюванням, то проводити заходи з психокорекц ... вчаток разом, у підлітків - краще окремо: 4) у залежності від характеру групи її чисельні ... і громадськими організаціями, об'єднаннями і користуються ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019819736480713