Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Реферат
«Трудно представить себе более самоотверженного и преданного научному делу человека, забывавшего ради науки все земные блага»,— сказал акад. В. М. Бех...полностью>>
Педагогика->Реферат
В связи с падением в последнее время педагогической и научно-исследовательской деятельности возрастает необходимость исследования этого явления. Обуче...полностью>>
Педагогика->Курсовая работа
Музыкальное искусство представляет собой сложное явление. Музыкальное произведение, созданное композитором, в более или менее приблизительной форме на...полностью>>
Педагогика->Реферат
Антон Семенович Макаренко (1888—1939) был талантливым педагогом-новатором, одним из создателей стройной системы коммунистического воспитания подрастаю...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Педагогика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

уточнення ознак поняття, вивчення взаємозв’язку родових і видових понять;

  • уточнення відповідності між змістом та обсягом поняття, що призводить до класифікації видових понять;

  • конкретизацію застосування поняття (розв’язування задач, прикладів, рівнянь, різноманітних вправ тощо).

    Отже, формування поняття – це результат сходження від аналізу і синтезу властивостей різноманітних об’єктів до виділення та закріплення їх загальних властивостей через абстрагування й узагальнення.

    Розвиткові поняттєвого мислення сприятиме курс «Логіка» для 2-6 класів. Ми пропонуємо вивчення цієї дисципліни з другого класу (після завершення періоду навчання грамоти) і по шостий клас включно. Другокласники вже можуть аналізувати предмет, не застосовуючи практичних дій із ним. Діти семирічного віку здатні вичленити різні ознаки вже в мовній формі. Вони можуть від аналізу окремого предмета, явища переходити до аналізу зв’язків і відношень між предметами та явищами. З введенням курсу «Логіка» з другого класу можна у кожного молодшого школяра сформувати достатньо високий рівень узагальнення та абстракції. Успішне оволодіння даним курсом протягом п’яти років допоможе кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ всіх шкільних дисциплін. Для кожного класу створено навчальний посібник «Логіка». З метою формування культури мислення молодшого школяра у змісті освіти необхідно ввести курс «Логіка», а у зміст кожної навчальної дисципліни – систему завдань з логічним навантаженням, комбіновані завдання.

    Процесуальну основу технології складають форми та засоби навчання.

    Основною формою роботи у навчально-виховному процесі є конструктивна взаємодія у підсистемах «учитель – клас», «учитель – учень», «учень – учень», «учень – клас». Специфіка конструктивної взаємодії в підсистемах «учитель – клас» «учитель – учень» (колективна та індивідуальна форми роботи) полягає в тому, що основна увага вчителя спрямовується не на результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення. Зміст наукових понять формується у свідомості кожного учня на базі конструктивної взаємодії інформації, що надходить від учителя, зі змістом, який притаманний учневі у момент його засвоєння. Для здійснення конструктивної взаємодії зі своїми вихованцями, вчителеві необхідно вміти «транслювати» в клас власну прихильність до дітей, дружнє ставлення, виявляти розуміння ситуативного внутрішнього настрою учнів за зовнішніми ознаками (вираз обличчя, очі), передавати його учням. Це може відбуватися через зміну запитання, адресованого дитині, конкретизацію завдання, зміну його рівня складності. Розуміючи психічний стан дитини, вчитель ніколи не дозволить собі підвищувати голос на учня, якщо той відповідає неправильно. Навпаки, завжди уважно вислухає дитину, подякує за міркування і, організовуючи далі навчально-виховний процес як співпрацю у підсистемах «учитель – клас», «учитель – учень», «учень – учень», «учень – клас», досягне того, щоб дитина усвідомила власну помилку.

    Найважливішою складовою процесуальної основи технології є засоби навчання. Ми розрізняємо три основні види засобів навчання. По-перше, це особистісні засоби – володіння вчителем педагогічною технікою. Педагогічна техніка – вміння використовувати власний психофізіологічний апарат як інструмент виховного впливу. Вона буває вербальною (вплив за допомогою слова) та невербальною (міміка, жести, постава, пантоміміка, контакт очей, дистанція). По-друге – методи і прийоми навчання. По-третє, це технічні засоби – аудіо-, відео-, комп’ютерні засоби, інші технічні прилади.

    З метою формування культури мислення в молодшого школяра вчителеві необхідно застосовувати інтерактивні методи навчання. Такими вважаємо ті методи, які сприяють одночасному розвиткові обох півкуль головного мозку дитини. Застосування їх на будь-якому уроці вносить у навчальний процес елементи дослідження, пошуку, порівняння різноманітних фактів, явищ, позицій, висновків, допомагає учневі чіткіше визначити власну точку зору. Зміст інтерактивних методів, застосування їх на уроках математики, української мови та читання висвітлено у навчальних посібниках «Навчально-творча діяльність молодших школярів на уроках математики» та «Як навчити дитину мистецтва мислення». Зазначені посібники вийшли друком у видавництві «Початкова школа» у 2005 та 2006 роках.

    Майстерність впровадження технології формування культури мислення молодшого школяра була продемонстрована педагогічним колективом НВК № 240 «Соціум» м. Києва під час роботи науково-практичного семінару. Семінар проходив 24 – 25 квітня 2007 року згідно з планом науково-дослідної роботи експериментального дослідження всеукраїнського рівня (наказ № 271 МОН України від 06.04.2006 р.) на 2006/2007 навч. рік.

    У роботі форуму відбувався діяльнісний підхід до навчання і виховання, що допомогло педагогічній громадськості:

    • ознайомитись з основними напрямками наукових досліджень з проблеми формування культури мислення молодшого школяра в умовах шкільного навчання;

    • визначити концептуальну, змістову, процесуальну та діагностичну основи технології формування культури мислення молодшого школяра у межах навчально-виховного процесу загальньоосвітнього навчального закладу;

    • розкрити досвід формування культури мислення молодшого школяра у межах навчально-виховного процесу НВК № 240 Оболонського району м. Києва (базовий навчальний заклад експериментального дослідження);

    • провести обмін досвідом щодо створення психолого-педагогічних умов формування культури мислення молодшого школяра у межах навчально-виховного процесу загальньоосвітнього навчального закладу.

    Висновки щодо роботи форуму

    1. Основною технологічною одиницею навчально-виховного процесу є ситуація розмірковування – ситуація пошуку, допитливості, сумніву.

    2. Конструктивна взаємодія між учасниками навчально-виховного процесу – фактор для формування культури мислення особистості.

    3. Основні засоби розгортання конструктивної взаємодії – застосування еврестичних методів роботи, навчальний курс «Логіка», робота над завданнями з логічними навантаженням, комбінованими завданнями.

    З метою розвитку професійно-значущих якостей особистості вчителя, розвитку його готовності до впровадження технології формування культури мислення особистості спеціаліст Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради С. Коцьобинська запровадила систему науково-практичних семінарів, семінарів-практикумів, рольових тренінгів для вчителів початкових класів. Свій інноваційний досвід освітяни Івано-Франківщини презентували 22 – 23 березня 2007 року в межах роботи науково-практичного семінару «Логічні компоненти змісту шкільної освіти як засіб інтелектуального розвитку учня». Цінним є те, що на кожному уроці у початковій школі м. Івано-Франківська домінує у часі творча ситуація – ситуація пошуку, розмірковування, допитливості, сумніву.

    Досвід виникнення логіки та впровадження завдань з логічним навантаженням у зміст уроків математики, української мови презентував педагогічний колектив колегіуму «Олімп» (м. Київ) у межах роботи семінару-практикуму «Освіта майбутнього», який проходив на базі закладу 2 – 3 березня 2007 року. Заслуговує на увагу те, що всі уроки педагогічного колективу колегіуму «Олімп» об’єднувала найважливіша концептуальна ідея експериментального дослідження: «…істина не дана ззовні готовою, і кожна дитина здатна зробити внесок в її осягнення через організацію проблемно-пошукового діалогу на уроці».

    2.2 Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра

    Діагностична основа технології є організаційно-методичним інструментарієм контрольно-регулюючого та оцінно-результативного компонентів навчально-виховного процесу. Зазначену основу технології складають емпіричні методи і методи контролю та самоконтролю. Саме вони допомагають відстежити, проаналізувати і відкоригувати результати щодо формування культури мислення молодшого школяра. А це означає – відстежити динаміку розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра.

    До емпіричних методів діагностичної основи зазначеної технології ми відносимо спостереження, методи психодіагностики та аналізу продуктів діяльності. У таблиці подано короткий зміст кожної сфери культури мислення молодшого школяра та діагностичні методи, які можна використовувати для виявлення рівня сформованості зазначених сфер.

    Зміст феномена «культура мислення»

    Діагностичні методики

    • стійкий пізнавальний інтерес;

    • прагнення довести власні думки;

    • пргнення до самовдосконалення

    Анкетування; проектний малюнок «Що мені подобається в школі»; методики: САН (стан, активність, настрій), «Колаж»; цілеспрямоване та систематичне спостереження

    Пізнавальна сфера

    • розвинуті мисленнєві операції; поняттєве, дивергентне мислення;

    • розвинуті інтулектуально-творчі вміння

    • творчі завдання: «закономірності числового ряду»; «зайвий предмет»;

    • методики: «Використання предметів», «Класифікації», «Виведення наслідків»; «На що схожа пряма», «Паралельні лінії»; «Знайди недоречності»; добір рими;

    • психологічний аналіз процесу і продуктів творчої діяльності учнів

    Соціальна сфера

    • емоційно-вольовий компонент;

    • комунікативний компонент (комунікативні вміння)

    • цілеспрямоване та систематичне спостереження в умовах спільної навчальної діяльності; методика «Вибір у діяльності»;

    • аналіз продуктів літературної творчості: рівень зв’язності, логічності, діалогічность, образності мовлення

    Відповідно до стану розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер можна виділити чотири рівні сформованості культури мислення молодшого школяра: високий, достатній, середній та низький. З огляду на те, що стан розвитку вказаних сфер впливає на ефективність здійснення пізнавальної діяльності, ми розглядатимемо стан розвитку кожної сфери за двома напрямками: особистісним та діяльнісним. Ці два напрямки взаємопов’язані. Характеризуючи особиснісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, назвемо якості, функції, психічні процеси особистості. Означимо діяльнісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, опишемо, як зазначені в особистісному напрямку якості, риси, психічні процеси особистості впливають на ефективність здійснення пізнавальної діяльності.

    Високий рівень розвитку культури мислення молодшого школяра. Для цього рівня окреслимо стан розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфери за двома напрямками: особистісним і діяльнісним.

    Мотиваційна сфера

    Особистісний напрямок

    Діяльнісний напрямок

    Стійкий інтерес до нового, потреба розібратися в ньому; внутрішня пізнавальна і творча активність, яка виявляється в інтелектуальній ініціативі під час співробітництва з учителем та однокласниками; прагнення до самовдосконалення

    Стійке бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» (наприклад, новий спосіб розв’язання задачі; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо); прагнення довести почату справу до кінця



  • Загрузить файл

    Похожие страницы:

    1. Формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

      Магистерская работа >> Педагогика
      ... особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, ... значення цих прийомів для розвитку мислення молодших школярів, зменшення їх кількості у 4 класі ми ... природничих знань та виробити у них культуру сприймання. 2. Для успішного ...
    2. Методика формування валеологічних знань в системі фізкультурного навчання молодших школярів

      Дипломная работа >> Педагогика
      ... виявленні властивостей мислення, наочній обізнаності, фізкультурно-оздоровчій діяльності молодших школярів за допомогою ... прийомів включення їх в урок фізичної культури у молодших школярів; 4. Експериментальне впровадження методики формування системи ...
    3. Навчання іноземної мови молодших школярів

      Курсовая работа >> Иностранный язык
      ... . Такий підхід зумовлений особливістю мислення молодших школярів: у малих дітей воно конкретне. Іноземну ... аспекту та діалогу культур. Передумовами успішного вивчення молодшими школярами іноземних мов є психолог ...
    4. Розвиток мовлення молодших школярів (2)

      Курсовая работа >> Психология
      ... вироблених цінностей національної культури, тісно пов'язано з ... можливостей і культури. Тому постає питання розгляду особливостей розвитку мовлення молодших школярів в процес ... мовлення молодших школярів і уміння читати і писати із зміною мислення і розум ...
    5. Прояви агресивності молодших школярів

      Курсовая работа >> Психология
      ... агресивності, та її проявів у молодших школярів 2.1 Діагностика агресивності молодших школярів 2.2 Аналіз отриманих результатів ... ється. Але існують культури, які змогли створити ... , ірраціонального і нереалістичного мислення [33]. 1.3 Структура агресії, її ...

    Хочу больше похожих работ...

    Generated in 0.0010831356048584