Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Відлік історії безпровідникової мережі слід починати з 2001 р. логічніше всього почати з домінуючої технології 802.11, точніше, з численного сімейства...полностью>>
Астрономия->Реферат
Транкінг – це сукупність каналів зв'язку, розподіляються автоматично між користувачами. У звичайній системі за групою користувачів “А” закріплені кана...полностью>>
Астрономия->Реферат
Миниминизация витрат, перехід на нові фінансові інструменти, оптимізація матеріально-технічної і кадрової бази відповідно до параметрів характеризующи...полностью>>
Астрономия->Реферат
Нами одержано авторське свідоцтво на краніотом, який дозволяє одночасно виконувати всі етапи операції (перфорацію, вакуум-аспірацію мозку і краніоклаз...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти і науки України.

Циклова комісія обліково-економічних дисциплін

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему:

“Національна економіка

та основні компоненти

економічної системи.

Право власності в економіці”

2001

Тема: Національна економіка та основні

компоненти економічної системи.

Питання до теми:

1. Національна економіка.

2. Економічна система та її компоненти.

  1. Національна економіка.

Людство упродовж своєї історії використовує різні системи господарювання. Деякі з них передбачають використання грошей, а в інших гроші не потрібні. Одні системи господарювання забезпечують добробут людей, а в інших більшість населення перебуває на межі фізіологічного виживання. У цій темі зясуємо суть економічної системи та її основні компоненти, а також ознаки товарного господарства. Це допоможе нам зрозуміти, чому, наприкінці ХХ ст.. значна кількість країн вибрала шлях до ринкової економіки.

Економічні ресурси використовують у Національна економіка рамках національної економіки. Основне її завдання — виробництво і розподіл споживчих і капітальних благ, потріб­них для підтримання життєдіяльності суспільства.

Національна економіка, або господарство країни — це сукупність підприємств, домогосподарств і установ, які функціонують у межах певної держави.

Ядром національної економіки є її галузі: промисловість, сільське господарство, будівельний комплекс, транспорт, зв'язок, банківська система, охорона здоров'я, освіта тощо. Промисловість у свою чергу поділяється на обробну й видобувну; обробна — на важку й легку і т.д. Співвідношення між окремими галузями економіки називають її галузевою структурою. Галузева структура відбиває суспільний поділ праці.

Суспільний поділ праці означає спеціалізацію людей на виготовленні певних видів продукції або виконанні окремих операцій. Він дає змогу

ефективніше використовувати вміння людей і виробничі ресурси. Розрізняють поділ праці двох видів — усередині суспільства й усе­редині підприємства. Поділ праці всередині суспільства виявляється в існуванні різних галузей і виробництв, а також територіального поділу, тобто спеціалізації регіонів країни, окремих країн тощо. Всередині підприємства поділ праці відбувається між цехами, майс­тернями тощо. Поділ праці на підприємстві дає змогу розчленувати виробничий процес на багато дрібних спеціалізованих операцій чи завдань.

Великий поділ праці відбувся між племенами ще в умовах дав­нього суспільства. Одні племена спеціалізувалися на скотарстві, інші — на землеробстві. Спеціалізація обов'язково передбачає обмін продуктами праці. Спочатку обмін здійснювався у формі бартеру, або прямого продуктообміну. З поглибленням поділу праці виникають гроші, і обмін відбувається у вигляді торгівлі товарами і послугами.

Людство не випадково поглиблює поділ праці та розвиває спеціалізацію. Воно давно усвідомило, що ці процеси забезпечують неабияку вигоду — підвищують продуктивність праці.

Класичний приклад впливу поділу праці на зростання її продук­тивності знаходимо в Адама Сміта, який аналізував виробництво голок. Один робітник упродовж дня міг виготовити кілька дюжин недосконалих голок, зазначив учений. Невелика ж група робітників, у якій кожен завдяки поділу виробничих функцій виконував прості повторювані операції, виготовляла тисячі голок за день.

Спеціалізація робітників на виконанні окремої операції підвищує продуктивність праці, бо дає змогу повніше використати здібності й майстерність людей. Крім того, спеціалізація сприяє навчанню у процесі праці. Навіть за однакових природних здібностей спеціа­лізація людей на різних видах занять підвищуватиме продуктивність їхньої праці.

Поділ праці відбувається не лише між окремими працівниками чи підприємствами, а також між регіонами країни та між країнами. Регіони країни спеціалізуються на виробництві різних видів госпо­дарської продукції чи виготовленні різних промислових виробів. Географічна спеціалізація виробництва дає змогу кожному регіону в межах країни чи різним країнам виробляти ті продукти, які за наявних ресурсів можна виготовляти найефективніше. Розвиток спеціалізації посилює взаємозалежність економічних одиниць і зближує народи.

Виготовлення будь-якого товару масового виробництва залежить, як правило, від добре налагодженої взаємодії багатьох спеціа­лізованих підприємств.

Наприклад, припинення з певних причин роботи на підприємстві, яке виготовляє двигуни для легкових авто­мобілів, тимчасово може зменшити не лише обсяг виробництва

останніх, а й споживання бензину. Це у свою чергу може призвести до скорочення видобутку нафти у нафтовидобувних країнах.

Поглиблення поділу праці є важливою умовою нагромадження національного багатства споживчих і капітальних благ, інтелектуаль­ної власності й професійної майстерності працівників. Водночас у господарське життя залучається дедалі більший обсяг ресурсів: корисних копалин, сільськогосподарських угідь, лісів, водоймищ, які є важливою складовою національного багатства. З розвитком економіки вони, на жаль, вичерпуються, а стан довкілля погір­шується. Особливо гостро ця проблема постала наприкінці XX ст.

2. Економічна система та її компоненти.

Ефективність функціонування національної економіки — задоволення поточних потреб суспільства, нагромадження національного ба­гатства і стан довкілля — вирішальною мірою залежить від типу економічної системи.

Економічна система — це спосіб організації національної економіки.

Основними елементами економічної системи є, по-перше, спосіб узгодження діяльності суб'єктів господарського життя, або спосіб розв'язання основних проблем організації економіки; по-друге, власність на виробничі ресурси та виготовлені життєві блага.

Господарське життя будь-якого суспільства передбачає узгоджен­ня і розв'язання безлічі проблем. Серед них є три, які називають основними, або фундаментальними, проблемами організації еконо­міки: що виробляти ? як виробляти ? для кого виробляти ?

Що виробляти? Які блага та в якій кількості виробляти? Скільки кожного з товарів має виробити економіка і скільки кожної з послуг варто запропонувати? І коли це зробити? Що сьогодні слід вироб­ляти — одяг чи взуття, небагато високоякісних дорогих сорочок чи багато дешевих? Чи виробляти багато предметів споживання й неба­гато товарів виробничого призначення, чи навпаки?

Як слід виробляти блага? Які фірми мають це робити? Які техно­логії та ресурси слід використовувати для виробництва продуктів? Із чого краще виробляти електроенергію — з нафти чи з вугілля? Хто має обробляти землю, а хто навчати учнів та студентів? Як доцільніше виробляти блага — за допомогою машин і механізмів чи ручної праці? На приватних чи державних підприємствах?

Дія кого виробляти блага? Кому пожинати плоди економічних зусиль, тобто як розподіляти виготовлені блага між різними інди­відами та домогосподарствами? Яке ми хочемо мати суспільство — де мало багатих і багато бідних, чи в якому переважає середній клас, а багатих і бідних обмаль?

У різних економічних системах використовують різні способи розв'язання цих трьох проблем організації економіки. Економічні системи розрізняються не лише за цими способами, а й за тим, хто володіє економічними ресурсами. Хто є власником землі та заводів, вугільних шахт і лісів? Хто володіє будинками й готелями? Про­дуктивною худобою та автомобільними шляхами?

В економіці, яка грунтується на приватній власності, економіч­ними ресурсами та виробленими продуктами володіють здебільшого приватні особи та фірми, які їм належать. Проте в усіх країнах з приватною власністю держава володіє значними активами, що вклю­чають землю, ліси, транспортну мережу, житлові об'єкти тощо.

В економіці з державною власністю економічні ресурси належать державі. Прикладом такої економіки був СРСР.

Кожній національній економіці притаманні свої особливі риси, проте загалом розрізняють два типи економічних систем. Це — традиційне, або натуральне, господарство й товарне господарство. Товарне господарство, у свою чергу, може бути ринковим або адміні­стративно-командним. Економіки багатьох країн є перехідними, тобто одну економічну систему змінює інша. Так, українська еконо­міка нині переходить від командних до ринкових відносин.

Натуральне господарство — це економічна система, в якій поведінка суб'єктів господарського життя грунтується переважно на традиціях і звичаях.

У натуральному господарстві поділ праці існує головно у вигляді природного поділу трудових обов'язків між чоловіками й жінками. Молоді чоловіки наслідують заняття своїх батьків: полювання, сільськогосподарські роботи, ремесло тощо. Молоді жінки викону­ють ті види робіт, що і їхні матері: готують їжу, працюють у полі, шиють і перуть одяг тощо. З часом відбуваються незначні зміни у життєвих благах, якими користується населення. Наслідуються також традиційні методи виробництва, техніки та технології. На­решті, розподіл виготовлених благ здійснюється відповідно до давно усталених традицій.

Залежно від рівня особистої свободи трудівника існували різні системи натуральної економіки: рабовласницька, кріпацьке господарство патріархальна селянська сімя тощо.

Усі системи натурального господарства малоефективні, бо в них відсутній поділ праці між господарськими одиницями.

Тема: Права власності в економіці.

Питання до теми:

1. Основні права власності.

2. Реформування власності в Україні.

3. Власність та економіка.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Національна економіка. Курс лекцій

    Конспект >> Экономическая теория
    ... 1. Національна економіка: загальне і особливе 1.1. Національна економіка як соціально-економічна система країни. 1.2. Основні цілі національної економіки. ... характер та спосіб досягнення цілей національної економіки залежить від типу економічної системи, до ...
  2. Світова економіка та міжнародні економічні відносини

    Реферат >> Астрономия
    ... національних економік; 4)зростання питомої ваги сфери послуг у національних економіках та ... передання ліцензій та прав власності, розробку та узгодження виробничої ... та системи центральних банків країн-членів угруповання. Основні риси регіональної економічно ...
  3. Економіка та економічні системи України

    Шпаргалка >> Экономическая теория
    ... економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономі-ка) та національної економіки (макроекономіка ... значних розмірів. Основні компоненти грошової ... основною метою їх діяльності. У разі діяльності наведених суб'єктів права державної власності та економ ...
  4. Національна економіка (2)

    Шпаргалка >> Экономика
    ... та організаційною системою управління господарством. При цьому сама національна економіка може ... , захист конкуруючого середовища, збереження прав власності і можливостей прийняття економічних рішень; Вони базуються ...
  5. Економічні системи (3)

    Шпаргалка >> Экономика
    ... риси та основні ознаки нової економічної системи, національної моделі економіки. Слід виділити два основних напрями ... пануючої у світі традиційної економічної системи" 2. Типи національних економік Національна економіка – це економічно й організаційно єдина ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0032069683074951