Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Реферат
Вступление Украины в ВТО и ее интеграция в мировую экономику выдвигают высокие требования к эффективности производства и конкурентоспособности продукц...полностью>>
Экономика->Доклад
Легкая промышленность Российской Федерации - это важнейший многопрофильный и инновационно привлекательный сектор экономики, обеспечивающий сохранение ...полностью>>
Экономика->Доклад
Новая Зеландия – небольшое государство, расположенное в юго-западной части Тихого океана Входит в состав Британского содружества наций В начале XIX ве...полностью>>
Экономика->Доклад
Этот год разрушил необоснованные надежды на быстрый подъем экономики в России С начала проведения в стране рыночных реформ ни одному правительству не ...полностью>>

Главная > Контрольная работа >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Контрольна робота

з дисципліни

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

На тему

НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ У НІМЕЧЧИНІ:

особливості історичної та нової історичної шкіл

(Варіант 9)

Воробей Марія

Рівне 2011

План

Вступ

  1. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи

  2. Історична школа в Німеччині

  3. Нова історична школа

Висновок

Література

Вступ

Критичне переосмислення деяких основоположних принципів класичної школи пов'язане з ідеями ще одного напрямку в економічній науці, який сформувався у першій половині XIX ст. Представники цієї течії звернули увагу на надмірну абстрактність і необґрунтований універсалізм класичної школи, що претендувала на розкриття єдиних і загальних для всіх часів і народів «природних» законів, які управляють господарчими процесами. При такому підході зовсім не враховуються особливості історичного розвитку окремих країн, їх національно-культурні традиції, конкретні умови, У яких формуються господарські інститути і способи їх функціонування. У противагу індивідуалізму класичної школи висувалося поняття нації як єдиного господарського організму, економічні дії якого підпорядковувалися не егоїстичним інтересам особистості, а колективним завданням і цілям. Ці цілі і завдання в різних націй можуть бути різними, а тому вивести єдині принципи і закони, які б в однаковій мірі застосовувалися до всіх, неможливо.

Подібні погляди були близькі представникам тих країн, що відстали у своєму економічному розвитку і не могли конкурувати з більш розвитими у промисловому відношенні державами. Для них визнання загальних економічних законів означало виправдання їхньої відсталості, що виявлялася наслідком неминучих «природних» процесів, так само як і передові позиції більш розвинених країн. Твердження, що кожна країна розвивається за своїми законами, посіяло надії на можливість рівноправних відносин, усуваючи фатальну приреченість на економічну відсталість.

Сприятливим ґрунтом для поширення такого роду ідей виявилася Німеччина, що у першій половині XIX ст. була країною політично роздробленою й економічно слаборозвиненою, обплутаною мережею феодальних пережитків. Прагнення до подолання відсталості і більш динамічного розвитку знайшло відображення в поглядах представника прогресивних шарів національної буржуазії Фрідріха Ліста (1798-1846). Свої ідеї він виклав у книзі «Національна система політичної економії» (1841), де, полемізуючи з класичною школою, відстоює право кожної нації на специфічний характер розвитку. Теоретичним обґрунтуванням цього служить його вчення про стадії економічного розвитку. Кожна нація проходить у своєму русі ряд послідовних етапів. Ліст виділяє п'ять таких стадій: мисливську, пастушу, землеробську, землеробсько-мануфактурну, землеробсько-мануфактурно-торгову. Різні країни в даний момент можуть перебувати на різних стадіях розвитку, а тому їхні економіки не можуть підпорядковуватися єдиним універсальним законам. Відповідно до цього повинна будуватися й економічна політика держави, яка повинна враховувати особливості тієї стадії; на якій перебуває країна, щоб щонайкраще вирішити головне завдання — сприяти розвитку виробничих сил нації. Так торгові взаємовідносини країн, які перебувають на одній стадії розвитку можуть дотримуватися принципу вільної торгівлі. Але для країн, які перебувають на різних стадіях, цей принцип не підходить, тому що менш розвинута країна свідомо програє, не витримуючи конкуренції з боку промислово більш розвинених країн. У цій ситуації для неї більш придатною буде протекціоністська політика, яка захищає молоду вітчизняну промисловість від іноземної конкуренції. Ліст однак бачить і негативні наслідки протекціонізму, який створює пільгові умови вітчизняним виробникам, що послабляє для них стимули пошуку найбільш ефективних варіантів економічних рішень. Тому він веде мову про «виховний протекціонізм», який підтримує національну промисловість лише доти, поки вона не зміцніє і не досягне того ж рівня, що і її іноземні конкуренти. Після цього стає можливим і доцільним повернутися до політики вільної торгівлі. Свої висновки Ліст намагається підкріпити докладним описом господарської історії європейських країн, чому присвячена значна частина його книги. Звернення до економічної історії стає важливим аргументом в обґрунтуванні закономірностей господарського життя.

  1. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи

Формування економічної думки в Німеччині на початку XIX ст. відбувалося у своєрідних історичних умовах, які відобразили специфіку соціально економічного розвитку країни та підготували підґрунтя для появи неортодоксальних теорій. Історичні передумови виникнення німецької історичної школи:

Економічна відсталість країни, нерозвиненість індустрії, збереження залишків феодалізму, пережитків середньовічних аграрних відносин Промисловий переворот відбувся у Німеччині на півстоліття пізніше, ніж Англії та Франції. До 1840 р. за умов приблизно однакової кількості населення (близько 27 млн.) Німеччина добувала у 14 разів менше вугілля, виплавляла у 8 разів менше чавуну, переробляла у 16 разів менше бавовни ніж Англія. Загальмованість соціально-економічного розвитку країни була зумовлена слабкістю національної буржуазії, економічним та політичним пануванням великих земельних власників. У Німеччині численні феодальні повинності не були знищені буржуазною революцією, а обмежувались шляхом поступових державних реформ та викупу феодальних повинностей.

Економічно-територіальна роздробленість країни, політичний консерватизм та протиборство дрібних відособлених держав, об'єднаних у конфедерацію за національною ознакою. Заснування Митного союзу та реформування торговельно-економічних відносин, здійснені Пруссією у 1818 p., хоча і мали певні позитивні наслідки, однак не вирішили проблеми економічного та політичного об'єднання усіх німецьких земель.

Відсутність єдиного внутрішнього ринку, єдиної грошової одиниці, нерозвиненість системи транспорту, зв'язку тощо. Формування національного внутрішнього ринку в Німеччині наштовхувалось на численні перешкоди у вигляді митних кордонів між окремими німецькими державами. У країні існувала розбіжність мір, ваг, карбувалось до 600 видів монет тощо.

Несприятливий вплив зовнішньоекономічних факторів на розвиток національної економіки, який знайшов відображення:

у відсутності зовнішніх джерел нагромадження капіталу через втрату Німеччиною позицій одного з центрів світової торгівлі після великих географічних відкриттів XV—XVI ст.;

пануванні індустріально розвиненої Англії на німецьких ринках внаслідок відсутності протекціоністських бар'єрів на шляху просування в країну конкурентоспроможних мануфактурних та фабричних імпортних товарів.

Тягар феодальних відносин, тривале відставання національної промисловості, яка потребувала митного захисту, необхідність економічного та політичного об'єднання країни, загроза перетворення її на сировинний придаток та ринок збуту готової продукції більш розвинених країн засвідчували непридатність для практичного застосування в Німеччині рекомендацій класичної політичної економії, зорієнтованої на свободу зовнішньоекономічної діяльності і фритредерство.

Водночас на початку XIX ст. в Німеччині склалися певні теоретико-методологічні та ідеологічні передумови появи неортодоксальних ідей та теорій:

Давні традиції історико-філософських досліджень, формування історичної школи права на чолі з відомим вченим, правознавцем Ф.К. фон Савіньї (1779—1861), представники якої звертались до проблем моралі, духу суспільства, широко використовуючи поняття інституцій як узагальнюючих норм, що мають значення для певного відрізка часу. Суспільна думка Німеччини на початку XIX ст. перебувала під впливом ідей знаменитого філософа Г.В.Ф. Гегеля (1770—1831), який визначав культуру як дослідження історії людського духу, здатне виявити істинні напрямки розвитку суспільних явищі процесів. Мислитель був переконаний, що у процесі розвитку людського суспільства держава (з етичного погляду) завжди посідає панівне становище порівняно з окремими індивідами.

Прикладний характер розвитку економічного знання в рамках камералістики — сукупності суспільних наук, зорієнтованих на теорію і практику управління державою. У XVI—XVIII ст. камералістика викладалась у Німеччині з метою підготовки чиновників для камеральних управлінь. Відтак велика увага приділялась конкретним прикладам розвитку соціально-економічного середовища, формуванню практичних навичок в галузях права, політики, фінансів тощо. Камералісти розглядали розвиток суспільства як позитивну практику, трактуючи державу як найголовніший інститут у ієрархії суспільних явищ.

Зростання національної громадянської самосвідомості та поширення ідеології романтизму, заснованої на вимогах національної єдності та побудови могутньої німецької держави. Романтизм виник як вияв національної самобутності на противагу універсалізму просвітництва і особливо яскраво виявився у країнах, позбавлених державності, — Німеччині, Італії, Польщі. Пронизана ідеями національної єдності, суспільна думка Німеччини того часу знайшла відображення у творах видатних філософів І. Канта (1724—1804), Й. Фіхте (1762—1814), А. Мюллера (1779—1829), які:

поставили у центр суспільного прогресу людину, стверджуючи, що самоцінність особистості не має приноситись у жертву заради досягнення суспільного добробуту;

підкреслювали пріоритетність морального закону, моральних норм та стимулів людської діяльності;

розглядали державу як важливий суспільний інститут, покликаний створити передумови для розвитку та процвітання нації;

стверджували, що захоплення універсальними схемами шкодить національним інтересам тощо.

Є дві речі, які возвеличують наші душі, — зоряне небо над нами і моральні закони всередині нас.

Ніколи не стався до людини лише як до засобу, але завжди також як і до мети.

Таким чином, особливості соціально-економічного розвитку Німеччини на початку XIX ст., наукові традиції та поширення ідеології романтизму підготували підґрунтя для виникнення альтернативного класичній політичній економії напряму економічної думки, який отримав назву німецької історичної школи. Видатний німецький мислитель Фрідріх Ліст (1789—1846) народився в м. Рейтлінген у сім'ї заможного ремісника. Після здобуття шкільної освіти працював у майстерні батька, але не виявляв старанності та належного ентузіазму. Врахувавши любов Фрідріха до книжок, батьки віддали його на навчання до писаря. Зарекомендувавши себе здібним учнем, Ф. Ліст швидко просувався по службі: від дрібного чиновника Тюбінгенської філії Вюртемберзького бюро до керуючого справами та політикою Тюбінгена, а згодом — розрахункового радника у столиці королівства Штутгарті. У 1877 р. Ф. Ліста запросили на факультет політичних наук у Тюбінгенському університеті, де він почав займатись викладацькою та науковою діяльністю. Фрідріх Ліст ще з молодих років німецький вчений виявив себе рішучим прихильником буржуазно-демократичних реформ. У 1818 р. він заснував газету "Друг швабського народу", в якій виступав за підпорядкування адміністрації суспільному контролю, свободу преси тощо. Уряд закрив газету, разом з цим ф. Ліст був вимушений залишити кафедру в Тюбінгені. У 1819 р. вчений заснував у Франкфурті "Генеральну асоціацію німецьких промисловців та комерсантів", діяльність якої була спрямована на лібералізацію внутрішньої торгівлі та ліквідацію внутрішніх митних кордонів.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія

    Контрольная работа >> Экономика
    ... національної політичної економії в Німеччині 1.1 Економічний націоналізм 1.2 Роль держави і теорія протекціонізму 2. Історична школа 3. Нова історична ... космополітичними схемами призводить до ігнорування національних особливостей, національних інтересів та пр ...
  2. Виникнення класичної політичної економії у Франції

    Контрольная работа >> Экономика
    ... НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра економіки КОНТРОЛЬНА РОБОТА Виникнення класичної політичної економ ... ів історичної школи Німеччини. Але якщо в методологічному відношенні він учень Кніса, то особливост ...
  3. Ринок його характерні ознаки та види

    Курсовая работа >> Экономика
    ... свій, з урахуванням усіх національних політичних, економічних, географічних та інших особливостей історичного розвитку України ... , с. 176]. Розрізняють короткотерміновий (грошовий) і довготерміновий (ринок капіталів) фінансовий ...
  4. Національний характер українців

    Реферат >> Культура и искусство
    ... особливих на те потуг.        Історичн ... шкідлива для нації.        Національн ... економічну пол ... Німеччини, ... політичних течій, балансування між “своїми” і “чужими”, відсутність переконаності в національн ... нова не набута та ін.        Отже, втрата свого національного ...
  5. Національна економіка України та тенденції її розвитку

    Курсовая работа >> Экономика
    ... робота з політичної економії Тема:«Національна економіка України та тенденції ... мірою ці нові інструменти зростання. Особливості наукової ... економічної та культурно – історичної цілісності. Безперечним є те, що відмежування національної української економ ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0015699863433838