Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Иностранный язык->Контрольная работа
The need to be competitive in the emerging global economy is a hot topic in many countries today. Industrialization, such as the prefabrication of bui...полностью>>
Иностранный язык->Реферат
Charles Robert Darwin was born in Shrewsbury, Shropshire, England on 12 February 1809 at his family home, the Mount.[15] He was the fifth of six child...полностью>>
Иностранный язык->Курсовая работа
In this work possible design of accelerometer, which can be produced using MOSIS 2 poly and 2 metal process, will be considered. The not in scale sket...полностью>>
Иностранный язык->Курсовая работа
The aim of this work is to find more facts about the country concerned, to work with further sources in order to learn deeper information about the po...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Иностранный язык

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Вступ

Мовна особистість як предмет лінгвістичного вивчення являє собою узагальнений образ носія культурно-мовних і комунікативно-діяльних цінностей, знань, установок і поведінкових реакцій. У структурі мовної особистості виділяються, як пише Ю.Н. Караулов, три рівні: вербально-семантичний, що припускає для носія нормальне володіння природною мовою, когнітивний, одиницями якого є поняття, ідеї, концепти, що складаються в кожної мовної індивідуальності в більш-менш упорядковану картину світу, що відображає ієрархію цінностей, і прагматичний, що відображає мету, мотиви, інтереси і інтенціональності . У цій структурі особливе місце належить цінностям - найбільш фундаментальним характеристикам культури, вищим орієнтирам поведінки. Ці орієнтири виникають, на думку П.С.Гуревича, не тільки на основі знання й інформації, але і власного життєвого досвіду людини, вони являють собою особисто забарвлене ставлення до світу . Цінності лежать в основі оцінки, тих переваг, що людина робить, характеризуючи предмети, якості, події. З лінгвістичної точки зору найбільший інтерес представляють ті явища, що зафіксовані в мові - насамперед у його лексиці .

Лінгвістична класифікація цінностей може бути побудована на різних підставах. Цінним для людини є те, що відіграє істотну роль у її житті і тому одержує багатобічне позначення в мові.

Реконструкція ціннісних понять духовної культури через призму мовних даних у сучасній мові здійснюється активно і різноманітно (дослідження А. Вежбицької, И.М. Кобозевої, М.Л. Ковшової, В.В. Колесова, Н.А. Купиної, И.Б. Левонтиної, О.А. Михайлової, В.А. Плунгяна, В.Н. Телія, А.Д. Шмельова). У базовий людський “пакет цінностей”, поряд із ставленням до оточуючих людей, до істини, до власності й ін., безсумнівно, входить і ставлення до праці, що є психологічною складовою уявлень про працю. Ця обставина обумовила регулярно поновлюваний і невичерпний інтерес дослідників-лінгвістів до поняття і слова праця.

Дана робота, що продовжує і розвиває традиції лінгвістичного вивчення аксіологічних понять, звертається до лексико-семантичних одиниць, що відображають ставлення людини до праці в художній літературі. Ставлення носія мови до праці проектується на семантику мовних одиниць і виділяється як об'єкт мовної концептуалізації. Остання розуміється як процес інтерпретації, узагальнення і закріплення в мовних одиницях властивостей об'єкта і відносин до нього суб'єкта.

У вивченні теми людини і праці лінгвістикою вже освоєні різні підходи: структурно-семантичний, етимологічний, порівняльний, концептуальний ( роботи Г.Н. Анферової, Е.И. Бурового, Ж.Ж. Варбота, Л.Е. Кругликової, Т.В. Матвєєвої, Е.В. Петрухиної, Г.В. Токарєва й ін.). У той же час значний по обсязі шар лексико-семантичних одиниць, що характеризують уявлення людини про працю й особливість традиційного світогляду, що зберігається у художній літературі, ще не одержав системного розгляду.

Актуальність дослідження обумовлена значимістю реконструкції традиційних уявлень про світ за даними системи мови, а також відсутністю в сучасній мові досліджень, у яких простежується комплексний аналіз перекладу одного з найважливіших для народної аксіології концептів - концепту праці. Актуальність даної роботи обумовлена також тим, що по сукупності концептів, представлених у художній літературі, можна судити про картину світу, відображеної в мові й у свідомості носіїв мови.

Об'єктом нашого дослідження є лексико-семантичні одиниці на позначення ставлення людини до праці.

Предмет дослідження - особливості лексико-семантичних одиниць на позначення якостей людини (ставлення до праці) (на матеріалі художньої літератури).

Ціль роботи – дослідити особливості лексико-семантичних одиниць, що позначають ставлення людини до праці (на матеріалі англійських художніх текстів).

Ціль дослідження визначає постановку наступних задач:

  1. Висвітлити теоретичні передумови та методологічні основи особливостей лексико-семантичних одиниць.

  2. Охарактеризувати лексичне значення слова .

  3. Визначити семантичні та структурні особливості одиниць на позначення якостей людини (ставлення до праці) у художньому тексті в аспекті англо-українського перекладу.

  4. Проаналізувати лексичні засоби опису людини через її ставлення до праці з орієнтацією на переклад.

  5. Виявити особливості англо-українського перекладу одиниць на позначення якостей людини (ставлення до праці) у художньому тексті.

Для рішення поставлених задач використовувалися наступні методи і прийоми дослідження:

I.                              У роботі застосовувався один із прийомів описового
методу -  прийом  лінгвістичного  спостереження.   За  допомогою  цього прийому   з   текстів   виділялися   мовні   одиниці, що позначають ставлення людини до праці

II.                         Методом  компонентного   аналізу  виявлялися  лексичні  засоби репрезентації ставлення людини до праці. 

Джерелом дослідження є романи Дж.Ґолсуорсі «Сага про Форсайтів» і Дж.Лондона «Мартін Іден».

1. Лексичне значення слова й дійсність

“Під лексичним значенням слова звичайно розуміють його предметно-речовинний зміст , оформлений за законами граматики даної мови і який являється елементом загальної семантичної системи словника цієї мови” [18].

У слові фіксуються не тільки найбільш важливі для людини явища дійсності, але також і різні їхні властивості й відношення. Відображує все це слово не безпосередньо, а через узагальнені імена предметів, властивостей, процесів, відношень і т.п.

Значення слова не може бути за змістом тотожним позначуваному явищу.

Те, що узагальнюється словом на підставі сприйняття людиною дійсності - конкретних предметів, їхніх якостей, процесів і т.д. - становить головний елемент значення, його основу, ядро й називається лексичним поняттям, концептом; концептуальним значенням, сигніфікативним значенням.

Слово узагальнює, тому, що кожному мовцеві надане право бачити й розуміти по-своєму явище, предмет, якість, процес.

Важливість сигніфікативного, логіко-предметного значення слова в тому, що в словникових визначеннях розкривається саме ця частина змістовної сторони слова, розкривається лексичне поняття, що виражається словом. При перекладі з однієї мови на іншу, при вивченні чужої, не рідної мови, людина насамперед пізнає, перекладає, що значить це слово. Яка оцінка дається словом, яка сфера його вживання, які почуття виражає людина - всі ці важливі для значення слова питання залежать від головного - що значить слово.

Лексичне поняття (концепт, сигніфікативне значення) убирає в себе не всі ознаки зображуваного явища.

Так, у лексичному понятті “window” не відображеною залишається форма цього предмета, кольори скла, якість рами й т.д. Головне, чим характеризується лексичне поняття, - це диференційні, тобто розрізнювальні властивості узагальнених ознак.

Через різні умови дійсності й різниці в системах мов не може бути ні однакового змісту, ні організації цього змісту, тобто його структури слів, що відносяться до того самого явища дійсності.

Oскільки слово не тільки щось означає, але й позначає, тобто співвідноситься зі світом дійсності у вигляді предметів, їхніх властивостей, процесів і т.д., то варто звернутися до того, що собою представляють всі ці явища дійсності, або, як їх називають, денотати, з погляду їхніх відношень до значення слова.

У відповідності до словникового визначення денотат - це “предмет або явище навколишньої дійсності, з яким співвідноситься дана мовна одиниця” [59].

Однак варто пам'ятати, що слово як одиниця свідомості безпосередньо співвідноситься не із предметами дійсності, а з уявленнями про предмети дійсності. І тому ті предмети, які називаються, - це не дані конкретні предмети матеріальної дійсності, а “вже чуттєво розчленовані, повторювані й легко відтворені уявлення про предмет як елемент досвіду”[73].

Чи є уявлення елементом значення? Здається, що уявлення може існувати й без словесної форми, але якщо є вже слово, то й уявлення зв'язується з ним. А якщо слова для даного явища немає, уявлення відноситься до родової назви. Наприклад, для якого-небудь кольору є уявлення, але немає назви, але ми знаємо, що це колір, і поміщаємо його поруч із найбільш близьким йому по відтінках: colour of sea – blue, green, clear разом узяті.

“ Можна думати, що “ прорив ” слів до реальної дійсності й “віддалення” від неї відбувається через наші уявлення про дійсність, які конкретніше, реальніше, ближче до неї ” [73].

Однак цю близькість не можна розуміти прямолінійно, тому що й уявлення не цілком адекватні предмету, але можуть бути в більшому або меншому ступені приблизні, невірні, навіть фантастичні..

Все вищесказане про сигніфікативне значення, денотат і уявлення дозволяє побачити в денотаті своєрідний сплав предметно-логічного значення й уявлення. Це з'єднання може відбуватись при змінній питомій вазі то одного компонента, то іншого, але у всіх випадках буде відбуватися відволікання ознак від предмета, тобто позначатися буде не предмет, а його відбиття у свідомості.

Оскільки дійсність різноманітна, то виділяються різні види денотатів:

а) конкретні предмети (pencil, bear, mountain);

б) абстрактні поняття (якості, процеси, відношення, які властиві предметам): quick, to fly, above і т.п.;

в) мовні категорії (word, preposition, verb, prefix);

г) фантастичні конструкти – міфологічні, казкові істоти (water-nymph, wood-goblin, devil, house-spirit) [38].

Із усього вищевикладеного про денотат можна зробити наступні висновки:

1. Варто розрізняти “денотат” у мові - узагальнене уявлення про називаний предмет, що входить у значення слова як компонент його структури, і “денотат” як об'єкт найменування в процесі мовлення, для якого, щоб уникнути плутанини, краще вживати термін “референт”. Термін “денотативне” значення відноситься тільки до “денотата” у мові. При позначенні, найменуванні предмета значення слова не стає іншим, тобто денотативним, воно здобуває тільки денотативну, тобто референтну віднесеність.

2. Значення слова охоплює тільки частину змісту денотата й може мати в той же час ознаки, взагалі не властиві денотату (дурість дуба, ніжність берези й т.п.).

3. В акті найменування відбувається повернення свідомості до конкретної дійсності, “звільнившись” від якої в узагальненні й може існувати слово. Але, не повертаючись до неї, слово теж не може бути живим словом.

Нерівнозначність змісту слова й змісту референта створюють ту семантичну напруженість, протиріччя, які є однією з основних причин розвитку значення слова.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Розвиток творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом на уроках української мови в початкових

    Магистерская работа >> Педагогика
    ... працює згідно того ж принципу. Уява і фантазія властива кожній людині, ... роботи становить: принцип вивчення мовних одиниць на основі аналізу тексту в ... до емоційно забарвленої лексики, комічного в мові); Б: до граматичних понять (володіння лексико-семантичними ...
  2. Вступ до мовознавства

    Лекция >> Иностранный язык
    ... іпився на позначення науки, ... семантичних компонентів: речення – зі слів, слова – з морфем. Поділ морфем на менші значеннєві одиниц ... рід) – „людина”; lycrarea (жін. рід) – „робота”, „праця”. Для вираження ... ставлення до запозичень, поняття пуризму). 2. Лексика ...
  3. Культурологія (2)

    Методичка >> Культура и искусство
    ... так і позначення особливої пізнавальної одиниці (гносеолог ... та семантичних правил (семантично відкрит ... ставлення людини до зовнішнього щодо людини світу – теоретичне, художнє і технічне, на ... лексики) тяжіють до ... спонук до діяльності, до творчої праці. І ...
  4. Особливості репрезентації концепту Кількість в англійській та українській мовах

    Курсовая работа >> Иностранный язык
    ... звернувшись до її творця, носія, користувача – до людини, до конкретної ... ість наукових праць, у яких ... семантичне підґрунтя вибору варіантів перекладу одиниць на позначення ... істичної за зіставленням ММС і КМС ... з планом виразу лексико-семантичної парадигми. Н.в. ...
  5. Текст як модель комунікативного акту

    Дипломная работа >> Астрономия
    ... з автором (авторським ставленням до теми твору), ... сть спонукає людину до праці”[76]. В ... і просторічних лексики та конструкцій. ... елементі прямує до одиниці, звідси ... його певній семантичній розвантаженості ... на позначення удосконалення тексту, а швидше на позначення ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0015850067138672