Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Государство и право->Реферат
Структура военной полиции будет иметь вертикальную организацию и подчиняться первому заместителю министра обороны. Численность Института в 2010 году с...полностью>>
Государство и право->Курсовая работа
Актуальность тематики обусловлена тем, что договор аренды – один из классических видов договоров, с богатой историей, насчитывающей многие тысячелетия...полностью>>
Государство и право->Реферат
Решение многоплановых задач менеджмента организации напрямую связано с процессом разработки, принятия и реализации управленческих решений. Менеджер до...полностью>>
Государство и право->Закон
одно из направлений разгосударствления собственности, предусмотренное в Законе "О собственности в СССР". Вместе с тем в акционерное общество могут сое...полностью>>

Главная > Реферат >Государство и право

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти України

Дніпропетровський національний університет

Кафедра цивільного права і процесу

Курсова

На тему: «Угоди як підстави виникнення, зміни або припинення цивільних правовідносин»

Виконала:

студентка групи

ЮП – 99 – 5

Єнтіна Тетяна

Науковий керівник:

Рєзнікова В. І.

Дніпропетровськ

2001

Зміст

Вступ.......................................................................................................3

Розділ I Розділ I Поняття і види угод…………………………………………5

    1. Поняття і значення угод........................................................5

    1. Види угод...............................................................................8

Розділ II Способи вираження волі в угодах і форма угод……………16

2.1 Способи вираження волі в угодах.............................................16

2.2 Форма угод.................................................................................17

Розділ ІІІ Недійсні угоди…………………………………………………………22

3.1 Умови дійсності угод………………………………………………………..22

3.2 Поняття і види недійсних угод....................................................24

3.3 Наслідки визнання угод недійсними...........................................29

Закінчення............................................................................................33

Перелік використаних джерел і літературі……………………………….37

Вступ

У зв'язку із сучасними вагомими політичними й економічними перетвореннями в Україні зріс інтерес до історико-правових наук. Вивчення такої базової науки як Цивільне право України є фундаментом для вивчення розвитку інститутів держави і права, а, отже, і фундаментом для побудови сучасної держави. Підготовка кваліфікованих фахівців була б неповною без вивчення такої базисної науки як Цивільне право України, без неї професійна діяльність була б надзвичайно важкою.

Одним з напрямків, які вивчаються цією наукою є угоди. Цьому присвячений розділ 3 діючого Цивільного Кодексу, який так і називається – угоди (ст. ст. 41 – 61 ЦК України). У даній роботі розглядаються угоди як підстави виникнення, зміни, припинення цивільних правовідносин – поняття, види, форма угод, дійсні і недійсні угоди. Цей правовий інститут надзвичайно важливий, оскільки з погляду цивільного законодавства підприємницька діяльність - незалежно від того, чи йде мова про виробництво, торгівлю, транспорт, банківських чи біржових операціях тощо, - може бути представлена як здійснення різного роду угод; діяльність держави теж неможливо уявити без угод.

Нажаль за 9 років своєї незалежності Україна не прийняла нового Цивільного Кодексу; зараз в Україні діє Кодекс Української РСР 1964 року і незважаючи на зміни і доповнення, яких вноситься дуже багато на протязі останніх десяти років, все ж діючий цивільний кодекс не зовсім відповідає тим цивільним відносинам, які склалися в суспільстві.

Метою даної курсовоїї роботи є аналіз такого іінституту цивільного права як угоди.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні задачі:

  1. Розглянути поняття і значення угод – визначення угод в діючому цивільному кодексі і в науці цивільного права, ознаки, які відрізняють угоди від інших юридичних фактів;

  2. Проаналізувати види угод – односторонні, двосторонні, багатосторонні угоди, платні і безоплатні, консенсуальні і реальні, каузальні й абстрактні, термінові й умовні, розпорядницькі, зобов'язальні, фідуціарні, біржові угоди;

  3. Дати характеристику способам виразу волі в угодах – конклюдентні дії, мовчання, словесний спосіб;

  4. Визначити форми угод – усну, письмову (просту і нотаріальну);

  5. Освітити умови дійсності угод;

  6. Розібрати поняття і види недійсних угод - угоди, що були зроблені з метою, свідомо противною інтересам держави і суспільства, угоди, зроблені особами, що не володіють достатнім обсягом дієздатності, угоди з пороками волі, угоди, у яких відсутня єдність волі і волевиявлення учасників, угоди з пороками форми, нікчемні і заперечні угоди;

  7. Дослідити наслідки визнання угод недійсними – двостороння реституція, одностороння реституція, стягнення в доход держави.

На мій погляд питання угод достатньо вивчен. Але через те, що деякі положення діючого цивільного кодексу застарілі, то визначення яке дає ст. 41 ЦК, а саме - угоди це дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних чи прав обов'язків не є повним. На мою думку, більш точним є визначення угод, яке дають вчені, які визначають угоду як правомірне, тобто дозволене законом, а також хоча і не передбачене законом, але не суперечне йому дія громадян чи юридичних осіб, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків.

Також суперечним в науці цивільного права є питання щодо правомірності угод. Пануючою в літературі є думка, яка ототожнює її з законністю і вважають її необхідним елементом, без якого дія вже не вважається угодою. Але деякі вчені (Шахматов) не ототожнюють ці поняття, оскільки довелося б усі передбачені законом недійсні угоди вважати тільки правопорушеннями, хоча не викликає сумніву, що угоди, укладені, наприклад, під впливом сумлінної омани чи з порушенням запропонованої законом нотаріальної форми не є правопорушеннями.

Для написання даної роботи був використаний широкий круг навчальної і наукової літератури. Нормативною базою були діючий Цивільний Кодекс, науково-практичний коментар до Цивільного Кодексу, проект Цивільного Кодексу, Закон України «Про товарну біржу» від 10.12.1991, Закон України “Про нотаріат” від 02. 03. 1993, Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28. 04. 1978 “Про судову практику по справах про визнання угод недійсними”; наукова праця Бородіна та Гнатенка “Цивільно-правові спори про угоди”. Для висвітлення теоретичного аспекту була використана учбова література таких авторів як В. Ф. Маслов, А. А. Пушкін, Красавчиков, В. А. Рясенцев, Ю. Х. Калмыков, В. А. Тархов, В. М. Самойленко, Боброва Д. В., Дзера О. В., Кузнєцова Н. С., Підопригора О. А., Заіка Ю. А., Бірюков І. А., Співак В. М.

Виходячи з цілей и задач, курсова робота має наступну структуру: вступ; 3 розділи: 1 розділ поняття і види угод, який розділяється на підрозділи поняття и значення угод, види угод; 2 розділ засоби вираження волі в угодах і форма угод, який розділяється на підрозділи способи вираження волі в угодах і форма угод; 3 розділ недійсні угоди, який розділяється на підрозділи умови дійсності угод, поняття і види недійсних угод і наслідки визнання угод недійсними; закінчення і перелік використаних джерел і літератури.

Розділ I Поняття і види угод

1.1 Поняття і значення угод

В області цивільного права, що регулює різноманітні і динамічні відносини економічного обороту, цивільні права й обов'язки найчастіше виникають у результаті цілеспрямованих і правомірних дій громадян і організацій. Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних чи прав обов'язків1. Нормативне визначення угод, яке дано у ст. 41 ЦК, має вагоме практичне значення: воно визначає предмет, регулювання якого здійснюються нормами розділу 3 Цивільного кодексу, а також іншими правовими нормами, діючими відносно угод2. Угоди є найбільш розповсюдженою підставою виникнення цивільних правовідносин, тому вони займають особливе місце в системі юридичних фактів цивільного права. У юридичній літературі угодам присвячена безліч статей і монографій.

З визначення поняття угоди насамперед виявляється, що наслідком здійснення угоди є встановлення, зміна або припинення цивільних правовідносин.

Всі угоди є юридичними фактами, але при цьому вони володіють цілим рядом ознак, що відрізняють їхній від інших юридичних фактів3.

По-перше, будучи діями фізичних і юридичних осіб, угоди виражають волю особи зовні. Воля – суб'єктивний елемент угоди, бажання її зробити. Вона формується під впливом різних обставин, найважливіші з який визначаються матеріальними і духовними потребами. Люди усвідомлюють виниклі в них потреби і прагнуть їх задовольнити, прибігаючи до засобів, у тому числі і до угод.

Однак для здійснення угоди тільки волі, одного бажання особи недостатньо. Необхідно, щоб його воля, його бажання здійснити угоду стала відомою іншим особам, тобто воля повинна знайти об'єктивний зовнішній вираз. Це досягається за допомогою волевиявлення — об'єктивного елемента угоди. Волевиявлення виступає як спосіб доведення волі однієї особи до відомості інших осіб. Наприклад, мало одного бажання, однієї волі особи продати будинок, що належить йому на праві особистої власності. Якщо особа про таке бажання нікому ніяким чином не повідомить, то до ніякої угоди не виникає.

Невиявлена воля, що не може бути сприйнята, не буде угодою. Вираз волі особи зовні, при якому вона стає доступною сприйняттю інших осіб і може породити юридичні наслідки, називається в цивільному праві волевиявленням, тобто об'єктивована зовні воля людей, їхні вольові акти. Цією своєю ознакою вони відрізняються від юридичних фактів - подій, настання чи ненастання яких не залежить від волі людини. Волевиявлення — найважливіший елемент кожної угоди. Юридичні наслідки зв'язуються, як правило, з волевиявленням, завдяки чому досягається необхідна ясність і стійкість угод.

Коли волевиявлення сторін угоди не відповідають їх волі, така угода визнається такою, що не відбулася, і сторони, якщо бажають, можуть виразити свою волю заново. Якщо ж волевиявлення лише одного з учасників угоди не відповідає його справжній волі, то допускається заперечування угоди; волевиявлення тоді не приймається до уваги, а враховується справжня воля особи.

По-друге, угода - це не просто дія (волевиявлення), а дія, спрямована на досягнення визначеного результату - установлення, зміна або припинення цивільних правовідносин. Особа (як фізична, так і юридична), що здійснює угоду, своєю волею визначає настання цього правового результату. Цією своєю ознакою, угоди відрізняються від юридичних фактів - вчинків, що також спричиняють установлення, зміну або припинення цивільних правовідносин, але цей правовий результат настає безпосередньо в силу закону. Між волею особи і формою вираження цієї волі не повинно бути протиріч тому якщо угода укладена під впливом обману чи омани, вона може бути визнана недійсною.

Для здійснення деяких угод недостатньо наявності волі і простого волевиявлення. Необхідна ще передача майна чи грошей речей. Тому вжитий у законі (ст. 41 ЦК) термін «дії» підлягає розширювальному тлумаченню стосовно тих угод, де б «дії» охоплювали і волевиявлення й іншу юридичну дію, наприклад передачу майна, без чого угода не може бути виконаною4 . Одного волевиявлення недостатньо і для здійснення угод по збереженню майна (ч. 1ст. 422 ЦК) і займу (ч. 3 ст. 269 ЦК) необхідна ще передача майна чи грошей.

Важливо, як вірно вказується в літературі, не змішувати правовий результат, до якого прагнуть особи, що укладають угоду, і ціль угоди - намір осіб досягти цього результату. Саме намір досягти передбаченого угодою правового результату є ознакою й елементом угоди. Сам же правовий результат перебуває за межами угоди, не є її елементом і є лише наслідком, викликаним угодою5 .

По-третє, угоди - це завжди дії, вчинені фізичними, юридичними особами і державою як суб'єктами цивільного права. Особи, які здійснюють угоду повинні володіти необхідною право- та дієздатністю. Так договір про здачу жилого приміщення у піднаймання, укладений неповнолітнім без згоди попечителя може бути визнаний у судовому порядку недійсним. Ще угоди необхідно відрізняти і від таких дій, як акти компетентних державних органів, що хоча і породжують цивільні правовідносини, але самі по собі представляють владні акти, видавані в межах компетенції цих органів - суб'єктів адміністративного права. Будучи адресованими конкретним виконавцям, вони створюють між ними цивільні правовідносини незалежно від їхнього бажання вступити в ці правовідносини. За допомогою же угод правовідносини завжди встановлюються з волі й ініціативі їхніх учасників.

По-четверте, угода - це завжди дія правомірна, вчинена для досягнення дозволених законом цілей (придбання майна шляхом купівлі-продажу, міни; здача житлового приміщення у піднаймання і т. і.). Це відрізняє угоду від таких юридичних фактів, як правопорушення - делікт. Так розпорядження спільною власністю можливо тільки зі згоди усіх її власників, тому дії одного з них про розпорядження спільною власністю без згоди інших власників порушує закон, і угода не викликає тих наслідків, заради яких вона укладена.

Правда, пануючою в літературі є думка, що ототожнює правомірність угоди з її законністю, тобто з відповідністю її вимогам закону щодо форми, суб'єктного складу, змісту і т.д. Правомірність, що розуміється в цьому значенні, розглядається як необхідний елемент, істотна ознака угоди, без якої дія не може вважатися угодою. На думку Красавчикова, по зазначеній ознаці угода відмежовується від усіх тих юридичних дій, що не відповідають закону, порушують його, хоча, можливо, за своєю зовнішньою формою вони і виглядають як угоди6 .

Представляється, що це не те поняття правомірності, яким повинна характеризуватися угода як дія, що займає в загальній системі юридичних фактів особливе місце. Відповідність чи невідповідність угоди закону - це питання про оцінку угоди, про її припустимість чи неприпустимість. Тому дане поняття правомірності не є ознакою (елементом) угоди. У противному випадку довелося б усі передбачені законом недійсні угоди вважати тільки правопорушеннями, хоча не викликає сумніву, що угоди, укладені, наприклад, під впливом сумлінної омани чи з порушенням запропонованої законом нотаріальної форми не є правопорушеннями7. Однак, як це буде показано далі, визнання деяких з угод недійсними не виключає іноді і кваліфікації їх як правопорушення.

Тут важливо підкреслити: правомірність угоди як її характерна ознака означає тільки те, що дії громадян і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків, є дозволеними, визнаються нормальним засобом прояву їхньої цивільної дієздатності.

Таким чином, з огляду на все сказане, можна дати наступне визначення угоди. Угодою називається правомірне, тобто дозволене законом, а також хоча і не передбачене законом, але не суперечне йому дія громадян чи юридичних осіб, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Цивільно-правові відносини їх виникнення зміна та припинення

    Реферат >> Государство и право
    ... правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення Цивільно-правові відносини — врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті не-майнові відносини, учасники яких ... їни (ст. 4) передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають унаслідок: угод ...
  2. Цивільне право як галузь

    Курсовая работа >> Государство и право
    ... , із якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Нерідко закон пов'язує виникнення, зм ... припинятися і відчужуватися. Цивільні правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі юридичних фактів. Юридичн ...
  3. Правовідносини як один із елементів суспільних відносин

    Курсовая работа >> Государство и право
    ... правовідносин. 2.1. Субєкти правовідносин. 2.2 Поняття та види обєктів правовідносин. 2.3.Поняття змісту правовідносин. 2.4. Юридичні факти, як підстава виникнення, зміни та припинення правовідносин ... для цивільно-правових відносин. Так, об'єктом угоди купі ...
  4. Цивільно-правові дії Угоди

    Реферат >> Астрономия
    ... Угодою визнається лише та дія, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав ... прав та обов'язків сто­рін в угоді; за моментом, з яким пов'язується виникнення угоди; за значенням підстав угоди ... із змісту правовідносин, породжених угодою. ...
  5. Функції та принципи цивільного права

    Реферат >> Государство и право
    ... є завданням цивільного права як науки і навчальної дисципліни. Поняття зміст та особливості ц. правовідн. Ц.-правові відносини – це ... ів Д. – угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Отже, д. як ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0018119812011719