Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Литература и русский язык->Краткое содержание
Автор: Сент-Экзюпери Антуан.Книга написана от первого лица. Экзюпери посвятил её одному из своих коллег-летчиков — Анри Гийоме.Человек раскрывается в ...полностью>>
Литература и русский язык->Сочинение
Также и поэты хранят свою любовь и даже больше: посвящают родине стихи. В каждом стихотворении поэта присутствует маленькая частичка его воспоминаний ...полностью>>
Литература и русский язык->Шпаргалка
1.Возникновение ДРЛ, её специфика. ДРЛ возникла в 11-17 в.в. Устное народное творчество: сказки, пословицы, обрядовая поэзия, поговорки; Мифология: то...полностью>>
Литература и русский язык->Рассказ
Земля помогает нам понять самих себя, как не помогут никакие книги. Ибо земля нам сопротивляется. Человек познает себя в борьбе с препятствиями. Но дл...полностью>>

Главная > Краткое содержание >Литература и русский язык

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Білий кінь Шептало

Автор: Дрозд Володимир.

Ішов підпасок і тягнув позад себе батіг, потім хвацько стрельнув ним, сказавши дядькові Степану, що йому потрібен кінь для приводу. Шептало зіщулився від звуку батога, шарпнувся разом з іншими кіньми в закуток й гидливо підібрав губи, бо ненавидів табун, гурт і загорожі. Спочатку бригадні коні глузували з нього, потім самі стали його обходити.

Неприємна, знайома млявість — провісниця всяких прикростей — закралася в груди коневі. Звичайно, візьмуть його, хоча завтра вихідний і хотілося 6 відпочити. З конюхом у Шептала особливі стосунки: той його не б'є, не посилає на важку роботу, бо він — білий кінь, а потрапив у бригадне стовпище через злий випадок.

І все-таки вибір упав на Шептала, який вважав принизливим для себе цілий день ходити по колу або в упряжі по вулицях святкового міста (хай соромно буде людям, які загнуздали його, білого коня!).

Шептало шукав виправдання конюхові — значить, він не міг інакше вчинити. Ще коли його, молодого й гордого, привчали до упряжі, ганяли до сьомого поту, до кривавих рубців, він зрозумів, що люди рано чи пізно його зломлять, тому краще прикинутися покірним. Він не розумів деяких коней, котрі на кожному кроці намагалися суперечити, огризатися, адже цим нічого не досягнеш, окрім батога.

Шептало йде трохи ззаду й уявляє, що не його женуть на водопій, а він жене і табун, і конюха разом з ними. Він піднімає голову й ласкаво, заклично ірже. Але його тут же наздоганяє Степанів батіг і лайка. Образа була така несподівана, така болюча, що Шептала охопив відчай. Він побачив своє підневільне, принизливе становище без прикрас.

Запах трав на косогорі нагадав Шепталові дитинство, як він біг за матір'ю лошам-стригунцем, як мати розповідала йому про його дідів-прадідів — гордих білих коней, що гарцювали в цирку.

Шептало навіть не став пити воду, хоч дуже хотів, і конюх це помітив, вилаяв його знову й сказав підпаскові загнуздати. Кінь раптом гостро відчув свою неволю. І коли хлопчак ударив його пужалном, він шарпнувся, вирвав повід, звівся на задні ноги, потім опустився і помчався в лугову синь. Тепер він був справжнім білим конем, відважним та одчайдушним, як його далекі предки.

Шептало легко й вільно біг. Не було ні хомута, ні голобель, ніхто його не смикав. Він качався у траві, плавав у річці, пив чисту воду. Починався дощ, небо перерізала блискавка, і раптом Шептало побачив у воді себе — прекрасного білого коня. Це його засмутило: протягом усього життя в конюшні він обманював себе, бо давно «же був не білим, а бруднувато-сірим, попелястим конем, ось чому Степан і насмілився хльоскати його батогом. Шепталові раптом захотілося почути голос конюха.

Хай він буває інколи злим, але ж [при службі, та ще з такими кіньми, як у них, з ким не буває. Шептило побіг до конюшні і, згадавши, що він досі білий, викачався в калюжі. Навіщо виділятися? Нікому й нічого цим не доведеш. Краще прикинутися сіреньким та покірненьким. Сьогоднішнє перешумить, з конюхом вони порозуміються, недаремно ж білим коням дано розум.

Шептало підбіг до зачиненої загорожі, встромив голову між жердин і задрімав.


Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Граф Монте-Кристо

    Рассказ >> Литература и русский язык
    ... - Сейчас увидите. Гаэтано начал шептаться со своими товарищами, и после ... мелькнет ли в глубине сада знакомая нь, не зах- рустит ли под атласной ... выражением угрюмого сострадания и, казалось, беззвучно шептал молитву - Доктора, доктора, - простонал ...
  2. Украинские сочинения

    Сочинение >> Литература и русский язык
    ... і монастирські приміщення розподіли-лися за різними установами. Розписи ... українець співає цілий рікі цілий вік. Мелодійна дівоча пісня ... ть цілий день навко-лішки на горі, і величезна тінь його ... брали за рукав, что-то шептали, подмигивалии обещали не остаться ...
  3. Дар

    Рассказ >> Литература и русский язык
    ... так штука, вот так штука",-- шептал он, отходя и чувствуя, ... Четвертая Проститутка Гераклит ласкает меня, шептая: всг есть огонь. Спутник ( ... порт на свете? Так ли, иначе ли, но все материалы, касающиеся ... на заду, ни мало его нь беспокоило. Загар и раскрытый ...
  4. Тіні забутих предків

    Краткое содержание >> Литература и русский язык
    ... з храму, два ворогуючі роди зустрілись і сталася бійка між Гутенюками і Палійчуками ... і тикав у її пальцями, примовляючи: «Б'ю кілок тут,— шептав зловісно, — і сохнуть руки та ... суму, і стриманий гомін, наче поломінь, бухнув з—під шапки чорного диму». Почалася ...
  5. Елементи педагогічної майстерності

    Реферат >> Астрономия
    ... творення нової людини, поступності поколінь, морального удосконалення особистості й роду людського ... В. Сухомлинський писав: “До вступу в зрілий вік кожна людина мусить викохати, винести ... тебе промовляли, усміхалися, молитву шептали за твоє здоров’я; відплачуй ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0078010559082031