Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Курсовая работа
Бюджет играет важную роль в жизни каждого государства. Он является статьей доходов и расходов государства, в большей или меньшей степени волнующей каж...полностью>>
Экономика->Реферат
В последнее время сфера недвижимости все больше привлекает инвесторов. Рынок недвижимости неразрывно связан с инвестиционной деятельностью. Инвестиции...полностью>>
Экономика->Реферат
Кормопроизводство является основополагающей отраслью сельского хозяйства, научно-технический уровень развития которой определяет состояние животноводс...полностью>>
Экономика->Реферат
Анализ финансовой деятельности предприятия имеет многоцелевую направленность и, в частности, может осуществляться по следующим основным направлениям: ...полностью>>

Главная > Шпаргалка >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

1. Об’єкт, предмет та функції макроекономіки. Взаємозв’язок нормативного та позитиві. аналізу макроекон. процесів

Макроекономіка досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства.Об'єктом макроекономіки є не просто національна економіка взагалі, а її відповідний тип, тобто історично визначена економічна система.Предмет макроекономіки обумовлений її об'єктом. І оскільки об'єктом є економічна система, тцо трансформує природні ресурси у придатні до споживання суспільством матеріальні блага за певних виробничих відносин, то це означає, що макроекономіка повинна насамперед відповісти на запитання: як функціонує національна економіка, за допомогою яких механізмів вона набуває здатності вирішувати головну проблему суспільства. Все це означає, І що предметом макроекономіки є механізм функціонування - економічної системи. Макроекономіка як наука виконує такі функції: 1) теоретико-пізнавальну; 2) практичну; 3) світоглядно-виховну; 4) методологічну.Теоретико-пізнавальна функція макроекономіки спрямована на виявлення та пояснення закономірностей розвитку національної економіки, процесів та явищ економічного життя суспільства. Суть практичної функції полягає в тому, що макроекономіка розробляє рекомендації для проведення економічної політики держави. Окрім цього, практична функція полягає в тому, що макроекономічний аналіз може бути безпосередньо використаний окремими господарськими суб’єктами: банками, найбільшими виробниками в даній країні, компаніями пов’язаними з металургійним, енергетичним сектором тощо. Змістом світоглядно-виховної функції макроекономіки є формування економічного мислення, економічної психології та економічної культури людей/Макроекономіка виконує методологічну функцію. Сформульовані нею наукові уявлення про механізм функціонування національної економіки та поняттєво-категоріальний апарат використовують інші економічні науки: фінанси, теорія фінансових ринків, міжнародна економіка.Макроекономіка оперує фактами, теоріями та методами. Вона включає в себе елементи позитивної та нормативної економіки.Позитивна має справу з фактами і не допускає якісних оцінок. Її задача – сформулювати наукові уявлення про економічну поведінку. Позитивний аналіз має справу лише з фактичним станом економіки. Така основана на фактах оцінка є винятково важливою для якісного аналізу політики.Нормативна економіка передбачає якісні оцінки того яка повинна бути економіка або які саме методи необхідно рекомендувати, щоб вона стала саме такою як треба. Нормативний аналіз оцінює бажаність окремих аспектів економіки. Вона лежить в основі методів, призваних реалізувати певну економічну політику.Позитивна економіка вивчає те, що є, а нормативна економіка виражає суб’єктивну думку про те, якою має бути економіка.

Позитивні проблеми пов’язані з аналізом та прогнозуванням, нормативні - з плануванням.

2. Обсяг національного виробництва та методи його виміру. Система націонали рахунків. ВВП, Націонали дохід та додана вартість. Номінальний та реальний ВВП. Індекс цін

Щоб оцінити стан національної економіки в цілому, необхідна система національного рахівництва. Інформація, яку дають національні рахунки, є основою для розроблення і реалізації заходів держави, спрямованих на поліпшення функціонування вітчизняної економіки. Без таких рахунків економічна політика держави грунтувалася б на здогадках.У країнах з ринковою економікою обчислення макроекономічних показників грунтується на Системі національних рахунків (СНР), яка містить упорядковану інформацію про всі господарські суб'єкти, які беруть участь в економічному процесі — юридичні особи та домогосподарства, про всі економічні операції, пов'язані з виробництвом та розподілом доходів, нагромадженням активів та іншими складовими економічного процесу; про всі економічні активи і зобов'язання, що становлять національне багатство. Взагалі СНР нарах. Велику к-сть показників: ВНП, ВВП, ЧНП,НД,ОД(особист),Д. СНР має таке знач. в економіці як бух. Звіт на п-ві(саме вона візнач витрати, прибутк і причини, що вплив. на збільш або зменш. Витрат).ВНП-найважливіша, ринк. Вартість обсягу кінцевого в-ва всіх товарів та послуг в економіці за рік. При розрахунку ВНП не врахов.всі невиробничі угоди(ті,що пов’язані з перепродажем продукції,невраховуюються, ті що підлягають подальшій переробці чи перепродажу та діяльність тіньової економіки, проти закон. дії пов’язані з прибутками/наркотики,проституція,зброя/ВНП можна розрахувати: 1)за методом витрат, являє суму сукупніх витрат всіма суб’єктами макроекон.д-сті для придбання жит.благ.:ВНПв=С+І+G+X, де С-споживчий сектор, І-валові внутр.інвестиції(чисті інвестиції+амортизац.), G-державні закупівлі, Х-чистий експорт(Ех-Імп.).2)За доходом=сума всих грош.прибутків отриманих в результаті в-ва пр-ії:ВНПд=W+P+R+r+A+Tн, де W-ЗП,отримувана найманими працівниками,Р-прибуток п-в, R-рента, r –грош.дохід від орендованої нерухомості %, А-амортизація,Тн-непрямі податки. ВВП визначається за територіальною ознакою, і =ВНП-Х.ВВП-це ринкова вартість всіх товарів та послуг виготовлених в межах однієї країни протягом певного перiоду часу, — як правило, року..НД=ЧНП-Тн (ЧНП=ВНП-А), ОД=НД-Т(прямі податки). Валовий внутрiшнiй продукт, обчислений у поточних ринкових цiнах, назаваеться номiнальним ВВП. Номiнальний ВВП одночасно вiддзеркалюс як кiлькiстъ вироблених товарiв i послуг, так i рiвень хнiх цiн. Iнакше кажучи, на динамiку номiнального ВВП впливають як зміни у фiзичному обсязi виробленої продукцii, так i змiни рiвня цiн. Часто бувас так, що фiзичний обсяг ВВП скорочусться, а но мiнальний ВВП збiльшусться за рахунок зростання цiн. Проте рiвень житгя людей насамперед залежить вiд кiлькостi вироблених i спожитих товарiв та послуг. Тому макроекономiка дослiджус дина мiку фiзичного обсягу ВВП, тобто змiни в кiлъкостi виготовленої вiтчизняною економiкою продукцi. З цiсю метою обчислюютъ реальний ВВП.Індекс цін=ВВПномінал/ВВПреал(%).

3. Економічні цикли, їх види, причини та індикатори

Економічний цикл - це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється.Кожний цикл являє собою певну послідовність яка складається з альтернативних фаз, які повторюються одна за одною. Це означає, що кожна з його попередніх фаз повинна мати здатність до відтворення наступних. Крім цього, кожному економічному циклу притаманна регулярність його проходження. Все це дає змогу відзначити принципову спільність структури економічних циклів у ринковій економіці, а також більш-менш чітко виражену послідовність фаз. Отже, економіка ніколи не перебуває у стані спокою. Піднесення змінюється спадом (кризою)основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість, а також його рушійні сили, які зумовлюють механізм його проходження. З цього погляду всі економічні цикли поділяються таким :1) цикли Кондратьева, або довгохвильові цикли, тривалість яких дорівнює сорок- шістдесят років, їхня головна рушійна сила - радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова;2) цикли Кузнеца - їхня тривалість складає двадцять років, а рушійними силами є зрушення у відтворюваній структурі виробництва;3) цикли Джаглера з періодичністю сім - одинадцять років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;4) цикли Китчина з тривалістю три - п'ять років, що обумовлюються динамікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах;5) приватні господарські цикли, що охоплюють період від одного до дванадцяти років та існують у зв'язку з коливаннями інвестиційної активності. Є й сезонні коливання ділової активності (наприклад, купівельний «бум» перед новим роком сільське господарство, будівництво, автомобільний транспорт).Все, що стосується вироблення і відшкодування інвестиційних (капітальних) товарів, товарів тривалого користування, вдосконалення техніки і технологій, зростання доходу і споживання, пов'язане з внутрішніми факторами, які впливають на виникнення економічних циклів. Деякі дослідники вважають також, що причинами економічних циклів є фактори, які перебувають за межами економічної системи: війни, революції, політичні перевороти, високі темпи зростання населення та його міграції. Суть принципу акселерації полягає в тому, що коли продаж товарів, які випускає підприємство, зростає на кілька відсотків, то виробництво машин і устаткування для випуску цих товарів збільшується у декілька разів. Це і є ефект прискорюваного (акселеративного) впливу змін у споживанні на рівень інвестицій. Він означає, що невеликий приріст продажу споживчих товарів зумовлює великий приріст інвестиційних витрат. Але тепер, щоб не зменшилися інвестиції, слід підтримувати зростаюче споживання. Якщо його зростання припиниться або встановиться на якомусь рівні, то чисті інвестиції впадуть до нуля, а валові інвестиції суттєво скоротяться. Акселератор - це коефіцієнт, що характеризує зв'язок між зміною доходу (споживання) і чистими інвестиціями. Отже депресія може виникнути саме через те, що скоротилися темпи зростання споживання, навіть якщо його абсолютна величина не зменшилась, а лише встановилася на високому рівні.

4. Основні макроекономічні проблеми. Закон Оукена. Крива Лоренца

Кінцевою метою функціонування суспільного виробництва є створення умов для життєдіяльності людей та досягнення певного рівня їхнього життя. Рівень життя суспільства має конкретний зміст і означає забезпеченість населення необхідними для життя матеріальними та духовними благами, тобто певний рівень задоволення потреб людей у цих благах. Набір необхідних для життєдіяльності благ та послуг повинен задовольняти різноманітні потреби, що стосуються умов праці, освіти, охорони здоров'я, якості харчування, житла, довкілля тощо. Ступінь задоволення потреб людей залежить насамперед від індивідуальних і сімейних доходів, які отримують члени суспільства та їхні родини.

Перехід до ринкової економіки пов'язаний з виникненням проблеми розподілу доходу в суспільстві. Головним аргументом на користь рівного розподілу доходу є те, що він необхідний для максимізації задоволення потреб споживачів, тобто граничної корисності. Головним аргументом на користь нерівності доходів є необхідність збереження стимулів до праці, виробництва продукції та зростання

Для визначення ступеня нерівності доходів у макроекономічній науці використовують криву Лоренця. Теоретична можливість абсолютної рівності розподілу доходів представлена на графіку у вигляді бісектриси, причому координати її точок вказують на те, що певний відсоток сімей одержує відповідний відсоток доходу, тобто 20 % сімей отримують 20 % доходу, 40 %- 40 %.

Якщо нанести на графік підраховані дані за рік про розподіл доходів, то одержимо криву Лоренця, яка показує фактичний розподіл доходу в країні. Ділянка між лінією, що позначає абсолютну рівність розподілу доходів, і кривою Лоренця відображає ступінь нерівності доходів. Чим більша ця ділянка, тим більший ступінь нерівності доходів. Коли б фактичний розподіл доходів був абсолютно рівним, то крива Лоренця і бісектриса збіглися б і розрив зникнув би. Аналіз тенденцій нерівності доходів показує, що економічне зростання зумовило збільшення доходу в цілому в багатьох країнах, але це не викликало зміни тієї чи іншої частки сукупного особистого доходу, яку одержує певна група чи категорія сімей, тобто по суті не вплинуло на ступінь нерівності.

На рівень доходів впливає багато факторів: розбіжності в рівні заробітної плати; в складі сімей; доходи від приросту капіталу (акцій, облігацій, нерухомості); допомога від держави. Причинами нерівності доходів є також відмінності у фіз та розумових здібностях людей, освіті й професійній підготовці. Особлива роль у загостренні проблеми економічної нерівності належить фактору володіння власністю - землею, основними фондами, житлом, акціями чи іншими ЦП.

За умов диференціації доходів та рівня життя виникає гостра соціальна проблема бідності. Бідність - це той рівень життя, який не може забезпечити нормальні умови для відтворення населення. Кількісно цей рівень виражається показником «прожитковий мінімум», або «поріг бідності». Прожитковий змінюється з розвитком соціально-економічного життя суспільства. Але світова практика показує, що поріг бідності значно підвищується у зв'язку із зростанням цін (інфляції), втім це не означає збільшення рівня споживання і підвищення рівня життя людей. Все це свідчить, що проблеми бідності потребують від будь-якої цивілізованої держави проведення політики соціального захисту певних груп населення.

Безробіття - це економічне явище, коли частина економічно активного населення не має можливості використати свою робочу силу. Фрикційне безробіття. Воно стосується тих осіб, які не працюють у зв'язку із добровільною зміною місця роботи. Складовою частиною фрикційного безробіття є так зване інституціональне безробіття, яке пов'язане з тим, деяка частина працездатного населення не поспішає працевлаштовуватись, збільшуючи тим самим загальну кількість безробітних. Структурне безробіття. Воно виникає під впливом структурних диспропорцій на ринку праці, тобто коли з'являються невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками. Циклічне безробіття. Воно виникає внаслідок циклічного спаду виробництва і є результатом зниження сукупного попиту на робочу силу. Коли сукупний попит на товари та послуга зменшується, зайнятість теж скорочується, а безробіття зростає. З цієї причини циклічне безробіття іноді називають безробіттям, пов'язаним з Дефіцитом попиту.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Макроекономіка (2)

    Задача >> Астрономия
    МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ ЧЕРНИГОВСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ИНСТИТУТ ЭКОНОМИКИ И УПРАВЛЕНИЯ Кафедра экономических теорий Контрольная работа по дисциплине : МАКРОЭКОНОМИКА. Студент:.------------------------------------------ (подпись студента) ...
  2. Макроекономіка як наука (2)

    Реферат >> Экономика
    ... і кількісних залежностей. Позитивна і нормативна макроекономіка. Цілі макроекономічного розвитку. План Об’єкт ... вивчення економіки: мікроекономіка і макроекономіка Зародження і розвиток макроекономічних досліджень. Сучасн ...
  3. Макроекономіка як наука та методи її дослідження

    Курсовая работа >> Экономика
    ... і сторони предмету макроекономіки - позитивну і нормативну. Позитивна макроекономіка - це теоретична макроекономіка, специфічне ... (макроекономіка як наука), та її викладання і вивчення (макроекономіка як навчальна дисципліна). Макроекономіка викону ...
  4. МАКРОЕКОНОМІКА В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ НАУК

    Реферат >> География
    ... (макроекономіка як наука), та її викладання і вивчення (макроекономіка як навчальна дисципліна). Макроекономіка викону ... В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навч. посіб.. — 2.вид., доп. — К. : Атіка, 2006. — с.7 2 Лебединська Л.Д. Макроекономіка: Курс лекц ...
  5. Макроекономіка як наука (1)

    Учебное пособие >> Экономика
    ... макроекономіка виступає як нормативна, або макроекономічне регулювання. Макроеконом ... іка та макроекономіка за ред. Будаговської, тема 5, параграфи 1,2; Макроекономіка ... – К.: 1999, глава 4; Степан Панчишин. Макроекономіка. – К.:, 2001, тема 4. Інфляція ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0018138885498047