Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Информатика, программирование->Реферат
Оптимизация приложения представляет собой тему для бесконечного обсуждения и споров между разработчиками. Всем нужны оптимальные решения, но что же то...полностью>>
Информатика, программирование->Лабораторная работа
Сохраните проект в отдельный каталог на диск, открытый для записи (обычно это диск F:). Откройте каталог с помощью проводника Windows или файлового ко...полностью>>
Информатика, программирование->Контрольная работа
CASE-системами или CASE-технологиями называют реализованные в виде программных продуктов технологические системы, ориентированные на создание сложных ...полностью>>
Информатика, программирование->Лабораторная работа
Позаботиться об описании исходных данных и их вводе. В данном выражении для вычисления a необходимы значения переменных b и c, которые могут быть как ...полностью>>

Главная > Реферат >Информатика, программирование

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАВДАННЯ

У процесі створення надійної і якісної інформаційної бази виникає чимало проблем методологічного, ме­тодичного і технічного характеру. Ок­ремо слід наголосити на проблемі пов­ноти охоплення інформаційних ма­сивів.

Створення досконалої монетарної і банківської статистики дещо уповіль­нилося, оскільки ми до цього часу не маємо Керівництва з методології моне­тарної статистики, яке нині доопра­цьовується МВФ з метою приведення його у відповідність із новими версіями Системи національних рахунків (СНР) 1993 року, та Керівництва із методології складання платіжного балансу.

Необхідність доопрацювання Керів­ництва з методології монетарної стати­стики викликана не лише змінами в ме­тодології СНР і платіжного балансу, а й лібералізаційними процесами, як? відбулися останнім часом у багатьох країнах світу. Нині чимало операцій, які традиційно проводилися лише бан­ками, виконують також інші фінан­сові установи. І навпаки, банки поча­ли виконувати функції, за які раніше не бралися. Відсутність законодавчої ба­зи для отримання Національним бан­ком України відповідної звітності від інших фінансових установ, які не є банками, створює труднощі в повному обрахуванні агрегатів грошової маси.

Проблема повноти охоплення усіх фінансових посередників, які викону­ють операції з грошовими коштами та іншими платіжними засобами, виник­ла не сьогодні.

Згідно із чинним Законом України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк для виконання ре­гулюючих та наглядових функцій (мається на увазі опосередковане регу­лювання процесів на грошово-кредит­ному ринку та здійснення банківсько­го нагляду) отримує відповідну інфор­мацію від комерційних банків, яка є ос­новою розробки та підтримання актуалізації однієї з макроекономічних систем даних — грошово-кредитної та банківської статистики. Але ця інфор­мація надходить лише від банків, тоді як в Україні нині функціонує велика кількість інших фінансових посеред­ників, які, хоча й не є банками, але ви­конують операції з грішми та іншими платіжними засобами. Це, наприклад, кредитні спілки, яких нині більше, ніж діючих банків, фінансові та страхові компанії різних видів і форм власності, інші фінансові установи. Ясна річ, во­ни впливають на ринок капіталу, але тільки як індикатор, що не враховується сьогодні Національним банком Ук­раїни у прогнозуванні та проведенні грошово-кредитної політики. На жаль, центральний банк держави досі не має юридичного права на отримання будь-якої інформації від таких фінансових посередників.

Чинним законодавством, яким НБУ керується у сфері статистики ("Закон про статистику", Закон "Про банки і банківську діяльність"), не передбаче­но надання зазначеними установами звітності Національному банку, що унеможливлює повний фінансовий огляд по Україні.

Щоб виправити таке становище, НБУ в проекті Закону України "Про Національний банк України", прийня­тому Верховною Радою 22 жовтня 1997 р. в першому читанні, передбачив надання йому відповідної інформації монетарного характеру всіма фінансо­вими посередниками, створеними на території країни. Узаконення цього по­ложення дало б змогу розробляти гро­шово-кредитну статистику в повному обсязі.

Не менш важливим із точки зору ме-ітодології та якості статистичної інфор­мації (як для України, так і для інших країн світу, причому не лише з пе­рехідною економікою) є питання дос­товірності даних.

Результати вивчення причин кризо­вих явищ у фінансових системах країн Південно-Східної Азії, проведеного Міжнародним валютним фондом, да­ють підстави для висновку, що якість інформації має надзвичайне значен­ня. Особливо ж, коли йдеться про якість інформації з питань зовнішньо­го боргу, передусім довгострокового, офіційних валютних резервів держави та стану банківської і фінансової сис­тем.

Як тепер уже відомо, зазначена ви­ще офіційна інформація країн Півден­но-Східної Азії неадекватно відобража­ла фактичний стан справ. Причому проблема полягала навіть не в тому, що ця інформація не публікувалася, а в то­му, що керівництво цих держав не ма­ло достовірних даних щодо наявних проблем, аби вжити відповідних упе-реджувальних заходів.

Ще одна нагальна проблема сто­сується оволодіння методологіями відо­браження похідних фінансових інстру­ментів — деривативів (форвардних, ф'ючерсних операцій, операцій своп), застосування яких останнім часом де­далі більше поширюється. Потреба опа­нування методологій обліку дерива­тивів пов'язана з необхідністю пра­вильного відображення фактичного стану офіційних валютних резервів дер­жави і своєчасного прийняття заходів, спрямованих на їх розумне викори­стання. Нині Міжнародний валютний фонд розробляє окремий розділ Керівництва з методології монетарної та банківської статистики, присвячений цьому питанню.

Незважаючи на те, що основи гро­шово-кредитної статистики в Україні ще 1996 року були визнані МВФ як прийнятні і такі, що підлягають публікуванню у щомісячному збірни­ку "Міжнародна фінансова статисти­ка", перехід вітчизняних банків на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності вимагає вдоскона­лення системи накопичення, збору та обробки інформації в статистичних цілях, усунення дублюючих даних, за­провадження єдиних алгоритмів уза­гальнення статистичних показників. Сьогодні Національний банк України і вся банківська система мають за ме­ту доопрацювання нових форм фінан­сової та статистичної звітності з ураху­ванням міжнародних стандартів бухгал­терського обліку і статистики в банках та необхідності запровадження раціонального режиму збору інфор­мації, удосконалення системи монетарних показників, створення методологій аналізу та виконання інших заходів, пе­редбачених Програмою реформуван­ня державної статистики на період до 2002 року, затвердженої Кабінетом Міністрів України 27.06.1998 р. Своєчасне і правдиве донесен­ня до користувачів необхідної інформації монетарного та банківського характеру, прове­дення роз'яснювальної роботи щодо інструментів грошово-кредитної і валютної політи­ки — прямий обов'язок НБУ.

До особливо важливих проблем (із точки зору повноти статистичної інформації, причому не лише тієї, яка розробляється Національним банком України) належить збір та опрацю­вання даних щодо так званої "тіньо­вої економіки", обсяги якої в нашій країні досить значні. Брак цієї інфор­мації призводить до викривлення ста­тистичних даних різного напряму, в тому числі й монетарних показників. Неофіційне використання нелегаль­ним сектором економіки іноземної валюти (передусім долара США) в роз­рахунках спотворює інформацію про створений валовий внутрішній про­дукт та справжні обсяги платіжних за­собів в економіці держави і, звичайно, не може не впливати на потоки капіта­лу на території України та його відплив за межі держави. Це створює суттєві труднощі при аналізі питання щодо за­безпечення економіки платіжними за­собами.

4. Інформаційне забезпечення підприємництва.

Сукупність вихідної інформації різного характеру, що призначена для прийняття рішень у сфері виробничого підприємництва можна вважати за інформаційне забезпечення підприємництва.

Вихідна інформація для виробничого підприємництва має два різновиди:

1) інформація про стан зовнішнього середовища;

2) інформація про стан фірми (чи наявних передумов її створення).

У свою чергу, інформація першого різновиду містить дві групи:

а) ринкова кон’юнктура;

б) механізм регулювання діяльності фірми владними структурами держави.

Для характеристики ринкової кон’юнктури залучають дані, що наводять в офіційній літературі, статистичних оглядах, комерційних публікаціях, рекламних виданнях та ін. Доцільним і результативним є інформації у вигляді прямого опитування, анкетування та інших прийомів, що широко використовуються у практиці маркетингових досліджень. Інформацію про ринкову кон’юнктуру при створенні чи розвитку фірми можна поділити на наступні види:

1) характеристика ринку (ємність, структура, насиченість відповідною продукцією);

2) характеристика товару і можливості його збуту ( призначення товару, вимоги до якості, етапи "життя" на ринку, обсяг попиту і пропозиції та ін.);

3) рівень конкуренції ( наявність конкурентів, їх кількість, потужність, фінансова стабільність, рейтинг);

4) рівень цін (види, аранжування і динаміка цін на відповідну продукцію, прогноз цінових тенденцій у майбутньому);

5) можливості залучення коштів ( розвиненість банківських, інвестиційних та фінансових установ, види кредитів, умови кредитування, кредитні проценти);

6) фінансові характеристики ( курси валют, активність фондових бірж, темпи інфляції);

7) можливості ресурсозабезпечення (джерела і умови постачання ресурсів, рівень цін на матеріальні ресурси, активність товарних бірж);

8) інші види інформації ( стабільність макроекономічної політики, рівень безробіття, активність іноземних інвесторів та ін.).

Найрегламентованішою і, на певний період достатньо однозначною, є інформація про механізм регулювання діяльності фірм, оскільки як економічні, так і адміністративні важелі держави встановлюються відповідними нормативними актами – законами, затвердженими законодавчою владою (Верховною Радою), декретами, прийняттями виконавчою владою (Кабінетом Міністрів), або інструкціями, положеннями, рішеннями тими установами, які наділені відповідними правами (від державних міністрів до місцевих органів самоврядування). Тому показники, що характеризують механізм регулювання, мають нормативний характер, тобто є обов’язковими, і нехтування ними призводить до економічних або адміністративних санкцій. Обсяг і зміст нормативної інформації значний і динамічний, що призводить до великої ймовірності похибок при обґрунтуванні доцільності діяльності фірм. Запобігти помилкам можна лише за умови постійного і систематичного висліджування нормативної документації. Тому на фірмі повинен обов’язково створюватись відділ чи підрозділ, який би займався даними питаннями.

Інформацію про регулювання діяльності фірми владними структурами держави можна поділити на такі види:

1) система оподаткування (види податків, норми податків, податкові пільги, порядок і термін стягнення податків);

2) система обов’язкових платежів (види і норми платежів, порядок і термін нарахування, порядок контролю за платниками);

3) система ціноутворення (види товарів з фіксованими (регульованими) цінами, механізм регулювання);

4) система держзамовлень і держінвестицій (механізм держзамовлень і надання держінвестицій, умови, пільги);

5) система регулювання зовнішньоекономічної діяльності (механізм регулювання, пільги, обмеження, порядок ліцензування експортно-імпортних операцій і товарів, митне регулювання);

6) система антимонопольного регулювання (механізм регулювання, види відповідальності за порушення);

7) система регулювання оплати праці (генеральні і галузеві угоди, порядок встановлення мінімальної і максимальної заробітної плати);

8) система захисту прав виробників (права найманих працівників, умови розширення їх прав, відповідальність власника і т.д.);

9) система захисту прав споживачів (механізм сертифікації продукції, перелік і порядок обмежень щодо випуску і реалізації деяких товарів);

10) система захисту оточуючого середовища (екологічні нормативи, механізм контролю за їх додержанням, відповідальність виробника);

11) інші види регулювання (механізм регулювання кредитної політики і контролю за діяльністю комерційних банків, порядок організації та реєстрації фірм і т.д.).

Інформація про стан фірми найдоступніша підприємцю, оскільки формується за його участю. Є певні відмінності у обсязі, складі та джерелах отримання такої інформації для фірми, яка вже діє, і яка тільки створюється. У першому випадку можна створити певний інформаційний масив на підставі звітної і планової інформації (річні, квартальні, місячні звіти фірми, бухгалтерські звіти, прогнози розвитку фірми і т.д.). У другому випадку частина інформації відпадає (наприклад, можуть бути відсутні виробничі потужності, а отже відповідні економічні характеристики), а частина має неповний характер (наприклад, технічний рівень устаткування, за паспортними даними, високий, але можливість забезпечити високий рівень технології і організації виробництва ще невідома). Велика частина інформації носить теж нормативний характер, але це внутрішньо фірмовий рівень нормативності, тобто наприклад: норми трудомісткості, енергоємності, матеріалоємності продукції, нормативи оборотних коштів, нормативи чисельності та інше.

До інформації, що характеризує стан фірми можна віднести наступні види:

1) організаційно-правові характеристики (правовий статус, форма власності, організаційна структура, наявність філій, торгової марки і т.д.);

2) виробничі потужності (величина, структура, відповідність до характеристик нового товару);

3) матеріальні (у тому числі і паливно-енергетичні) ресурси ( специфіка матеріальних ресурсів, розмір запасів, наявність і характеристика інформації, умови зберігання і т.д.);

4) трудові ресурси ( кількість персоналу, його склад і характеристики, джерела поповнення персоналу);

5) організаційно-технологічні можливості (відповідність техніки, технології, організації виробництва до вимог конкурентоспроможної продукції, наявність ліцензій та патентів);

6) економічні характеристики (рентабельність, продуктивність праці, фінансовий стан);

7) екологічні характеристики ( рівень екологічної безпеки виробництва, можливості його сертифікації і атестації продукції );

8) інші види інформації ( кліматичні умови, наближеність до джерел ресурсів і т.д.).

Ефективне функціонування і перспективний розвиток підприємства в сучасних умовах формування інформаційного суспільства залежить, в першу чергу, від використання нових методів та інструментів управління підприємством, рівня інформаційного забезпечення його діяльності та результативності використання інформаційних ресурсів.

Особлива роль інформації і інформаційних ресурсів в діяльності сучасних підприємств обумовлена їх безпосередньою участю у будь-яких економічних процесах та постійно зростаючим рівнем інформатизації ринкового середовища та суспільства в цілому. Сучасний етап розвитку економіки потребує використання науково-обґрунтованих методів збору, аналізу, обробки та застосування інформації і її взаємопов’язаних форм, що має сприяти формуванню потенційних інформаційних ресурсів підприємства і послідовній реалізації напрямків його розвитку.

Однією з умов стабільного функціонування й ефективної реалізації напрямів розвитку підприємства є використання в його діяльності принципів і інструментарію інформаційного забезпечення.

Під інформаційним забезпеченням діяльності підприємства розуміється сукупність форм, методів та інструментів управління інформаційними ресурсами, необхідних і придатних для реалізації аналітичних і управлінських процедур, що забезпечують стабільне функціонування підприємства, його стійкий перспективний розвиток.

Загальна характеристика інформаційних ресурсів та визначення особливостей їх участі в усіх виробничо-господарських процесах сучасного підприємства дозволили дійти висновку, що інформаційне забезпечення діяльності підприємства має ґрунтуватися на комплексному використанні потенційних і наявних інформаційних ресурсів з урахуванням їх основних особливостей. Виходячи з цього, в роботі із використанням підходу, заснованого на ідеї ресурсного циклу, визначено основні ресурсні характеристики і специфічні особливості функціонального становища інформаційних ресурсів та надано схему їх відтворювального циклу.

З урахуванням цих особливостей та використанням інформаційного підходу, теорій інформаційних ресурсів та економічної інформації в роботі сформовано принципові підходи до оцінки інформаційних ресурсів. Реалізація цих підходів надає можливість визначати цінність інформації та формувати максимально раціональну систему збору даних, що є основою сукупності інформаційних ресурсів підприємства. У роботі обґрунтовано, що передумови інформаційного забезпечення діяльності підприємства формуються під безпосереднім впливом різних чинників і в умовах тісної взаємодії інформаційної і виробничої сфери, що свідчить про посилення інформаційного аспекту процесу виробництва в сучасних умовах.

Обґрунтування необхідності й характеристика теоретичних основ інформаційного забезпечення діяльності підприємства дозволило визначити можливість отримання синергетичного ефекту від взаємодії інформаційної та виробничої сфери і підвищення ефективності їх функціонування та зробити висновок, що результативність цього процесу безпосередньо залежить від ступеня дослідженості передумов і можливостей інформаційного забезпечення діяльності підприємства.



Похожие страницы:

  1. Інтернет у системі джерел банківської, фінансової і підприємницької інформації

    Реферат >> Информатика, программирование
    ... та недоліки Інтернету як джерела банківської, фінансової та підприємницької інформації. У системі основних джерел банківської, фінансової та підприємницької інформації особливо актуальною у використанн ...
  2. Проблеми та перспективи інтеграції банківської системи України у св

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... ідною фінансовою інформацією [3, ... яких фінансових проблем з банком, його вкладник законодавчо захищений від фінансових втрат з вини банківсько ... невичерпними джерелами рі ... підприємницької та фінансової ... банків слід віднести Інтернет-банкінг (e-banking). Інтернет ...
  3. Перспективи та розвиток банківської справи в Україні

    Реферат >> Астрономия
    ... , а також щодо джерела коштів для за­значеної ... єморозрахунків між суб’єктами підприємницької діяль­ності. 2. Економічн ... глобальної інформаційної ме­режі Інтернет та забезпечення ... інан­сових банків чи небанківських інсти­тутів, які займаються банківською спра­вою ...
  4. Організація та методологія управління фінансовими ресурсами підприємства

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... нансових ресурсів як суми коштів, які перебувають у розпорядженні суб'єктів підприємницько ... як фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємств, як джерело ... нансових ресурсів використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову ... нтернет ...
  5. Банківські операції. Навчальний посібник

    Книга >> Банковское дело
    ... фінансового стану і його тенденцій. Як джерела інформац ... банківської системи і національної валюти як джерела накопичення коштів; збільшення кількості користувачів Інтернету, як ... ів, які займаються підприємницькою діяльністю, у міжнародних фінансових платежах ...

Хочу больше похожих работ...