Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Контрольная работа
В общем, или широком, смысле слова под характером человека надо понимать индивидуальные ярко выраженные и качественно своеобразные психологические чер...полностью>>
Психология->Реферат
ТЕМПЕРАМЕНТ (лат Temperamentum - надлежащее соотношение черт от tempero - смешиваю в надлежащем состоянии) - характеристика индивида со стороны динами...полностью>>
Психология->Реферат
Потребности, интересы и идеалы, вообще установки личности определяют, что хочет человек: его способности – что он может Но остается еще вопрос о том, ...полностью>>
Психология->Контрольная работа
Поведінка людини залежить не тільки від соціально зумовленої спрямованості її особливості, а й від специфіки її природної організації, зокрема такої і...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ГЕНЕЗИС САМОСВІДОМОСТІ. ТРАКТУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ У ФІЛОСОФІЇ І ПСИХОЛОГІЇ

1.1 Розвиток самосвідомості у філогенезі

1.2 Погляд філософів на проблему самосвідомості

1.3 Проблема самосвідомість в психології

1.3.1 Погляд зарубіжних психологів на проблему самосвідомості

1.3.2 Погляд вітчизняних психологів на проблему самосвідомості

1.4 Розвиток самосвідомості в онтогенезі

РОЗДІЛ II. УМОВИ І ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМІСТЬ МОЛОДШОГО ПІДЛІТКА

2.1 Роль фізичних змін в самосвідомості молодшого підлітка

2.2 Роль мислення в становленні самосвідомості

2.4 Роль соціальних чинників в розвитку самосвідомості молодшого підлітка

2.4.1 Сім'я

2.4.2 Вчитель і що вчаться

2.4.3 Відчуття дорослої

2.4.4 Суспільство однолітків в школі і зовні неї

2.4.5 Роль ідеалу в розвитку самосвідомості

РОЗДІЛ III. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку психологічної науки в нашій країні однією з найбільш актуальних явилася проблема розвитку самосвідомості як самого найважливішого складового компоненту особи. В психологічній літературі показано, що будучи “ядром особи”, самосвідомість робить регулюючий вплив на всі сторони життєдіяльності людини.

В роботах Л.І. Божовіч, Л.С. Виготського, І.С. Кону, А.Н. Леонтьева і ряду інших авторів розкриваються різні аспекти становлення самосвідомості, його розвитку. В числі якнайменше вивчених питань - умови і механізми розвитку самосвідомості в перехідні періоди онтогенезу, зокрема на початку перехідного віку, коли відбуваються якісні зміни самосвідомості, визначальні розвиток соціальної і інтелектуальної активності. Було встановлено, що на формування особи і її самосвідомість вирішальний вплив роблять соціальні, психічні і фізіологічні умови і чинники.

Підлітковий вік складає особливий етап розвитку в житті дитини. В підлітковій віці на базі якісної зміни всього психічного життя ламається і перебудовується всі колишні відносини дитини до світу і самому собі, перш за все до самому себе. В підлітковому віці на базі якісного нового характеру структури і складу діяльності в дитини розвивається свідома поведінка, робиться вирішальний крок з дитинства до нового етапу психологічного і соціального розвитку.

Багато вітчизняних і зарубіжних авторів підкреслюють значення підліткового віку для розвитку самосвідомості, яка Л.С. Виготській вважав основним новоутворенням цього віку. Поява свідомого “Я”, виникнення рефлексії, усвідомлення своїх мотивів, моральні конфлікти і етичні самооцінки, інтимізація внутрішнього життя - ось деякі феноменальні вияви самосвідомості в цьому віці ( по І.С. Кону).

Цей період вважається критичним або навіть періодом виникнення самосвідомості у всій його цілісності. Згідно С.Л. Рубенштейну, процес формування самосвідомості протікає “ від наївного невідання відносно самого себе до все більш глибокого самопізнання, що з'єднується зі все більш визначеною, а самооцінкою, що іноді різко коливається. В процесі цього розвитку центр тягаря для підлітків все більш переноситься до її внутрішньої сторони, від віддзеркалення більш менш випадкових рис до характеру в цілому”.

Тому вивчення особливостей самосвідомості на віковому рубежі явилося важливим напрямом психолого-педагогічних досліджень.

Основним об'єктом дослідження з'явилася самосвідомість людини, що росте, в молодшому підлітковому віці.

Предметом даного дослідження сталі умови і чинники, що впливають на формування самосвідомості на початку підліткового віку.

Ціль справжньої роботи полягала в створенні психологічних умов, що забезпечують оптимальні можливості для виявлення особливостей самосвідомості на початку підліткового віку, для розвитку в молодших підлітків здібності до самопізнання і самоаналізу.

В ході дослідження розв'язувалися наступні задачі:

1. Вивчити генезис самосвідомості особи за даними наукових досліджень.

2. Дати аналіз основних теоретичних підходів до проблеми самосвідомості особи в зарубіжній і вітчизняній психології.

3. Досліджувати умови і чинники, що впливають на формування і розвиток самосвідомості.

4. Розробити систему психолого-педагогічних прийомів і методів, що дозволяють організувати цілеспрямоване самопізнання підлітків.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування і розвиток самосвідомості підлітків відбувається під впливом різних умов і чинників, а також може здійснюватися шляхом розвитку в них здібностей до самоспостереження, рефлексії, самоаналізу, самоконтролю в процесі спеціально організованих занять, що включають прийоми і методи активної психологічної дії.

РОЗДІЛ І. ГЕНЕЗИС САМОСВІДОМОСТІ. ТРАКТУВАННЯ

САМОСВІДОМОСТІ У ФІЛОСОФІЇ І ПСИХОЛОГІЇ

1.1 Розвиток самосвідомості у філогенезі

Усвідомлення своєї особливості - складний і тривалий процес як в онто-, так і у філогенезі.

Процес формування самосвідомості починається не з усвідомлення людиною самого себе як розумній особі, природі, що протиставила, і родовому колективу. Цьому передував процес формування усвідомлення родом самого себе як єдиного цілого, що служивий однією з умов і передумовою виникнення згодом особистої самосвідомості, подібно тому, як формування суспільства служивий умовою і передумовою формування людини як його похідної частини. Єство родової самосвідомості полягало в тому, що людина в думках не виділяла себе з родової групи, до якої він належав, не розглядав себе в ній як особливий центр інтересів і дій, а зливався з нею. Це було обумовлено самим характером громадського способу виробництва, при якій окрема людина не стає самостійною по відношенню до общини.

Основою самосвідомості середньовічної людини було відчуття безперервного зв'язку з його общиною, станом і соціальною функцією. Все життя людини від народження до смерті було регламентовано. Він майже ніколи не покидав місце свого народження. Його життєвий мир був обмежений рамками його общини і станової приналежності. Для середньовічної людини “знати самого себе” значило перш за все ”знать своє місце”.

В епоху Відродження положення міняється. Самосвідомість стає передумовою і компонентом самовизначення. “Пізнання себе” є перш за все пізнання своїх внутрішніх, психологічних можливостей. Це розширення сфери індивідуального, особливого, тільки свого.

Таким чином вже за рамками середньовіччя виникає психологічна інтероспекція, потреба і здатність аналізувати власні переживання і відчуття.

1.2 Погляд філософів на проблему самосвідомості

Якісь форми самосвідомості і їх динаміку можна знайти в ході розвитку будь-якої культури.

Наприклад, в гомерівського грека поняття “самозвеличання” як чогось внутрішнього ще відсутній. Але вже Геракліт говорить про “пошуки себе” і “пізнання себе”. В софіста Георгія з'являються вирази “зрадити самого себе”, “заподіяти зло собі”. Антифон говорить про необхідність “володарювати собою” і “подолати себе”, вважаючи самовладання необхідною передумовою справедливого відношення до ближнього. Сократічеськая філософія вже прямо спирається на внутрішній діалог. Серед формул рефлексій, уживаних Платоном, зустрічаються і “самопізнання”, і “внутрішня задоволеність” і “самовизначення”. Декарта цікавить не конкретне, індивідуальне “Я”, а суб'єкт пізнання взагалі. Декарт прямо прирівнює пізнає “Я” до душі. Він вважає, що душа через свою нематеріальність більш легко пізнавана, чим тіло. А Локк затверджує, що ідеї рефлексій похідні від життєвого досвіду: тільки досягнувши зрілого віку і накопичивши знання про зовнішній світ, люди починають роздумувати серйозно про те, що відбувається усередині них. У Фіхте “Я” виступає як універсальний суб'єкт діяльності, який не тільки пізнає, але і творить з себе весь навколишній світ, негативно визначуваний як “не-а”. Гегель відкидає фіхтеанське визначення “Я” як первинної безпосередньо даної реальності. Концепція “всемогутнього “Я”, рахує Гегель, перетворює весь світ в голу видимість. Крім того, вона не ураховує, що саме “Я” представляє собою живий, діяльний індивід, і його життя полягає в творенні своєї індивідуальності як для себе, так і для інших, в тому, щоб виражати і виявляти себе. Фейєрбах підкреслює похідність самосвідомість від матеріальних умов. Він надає увагу “тілесному початку”.

1.3 Проблема самосвідомість в психології

1.3.1. Погляд зарубіжних психологів на проблему самосвідомості

Якщо кинути самий загальний погляд на дослідження в області психології самосвідомості, то тут можна виділити декілька найбільш важливих ліній. Серед головних питань, навкруги яких ведуться спори і обговорення, можна виділити наступні:

- природа самосвідомості

- місце самосвідомості серед інших психологічних феноменів

- чинники, визначальні розвиток самосвідомість

- структура самосвідомості

- генезис самосвідомості

Рішення питання про природу самосвідомість цілком залежить від філософських позицій тих концепцій, в рамках яких він потрактує. Так, інтроспекціонізм ігнорує роль об'єктивних чинників у виникненні і розвитку самосвідомості. Представники цієї концепції ототожнювали психічне з свідомістю, а свідомість з самосвідомістю.

Прихильники біхевіоризма і необіхевіоризма, навпроти прагнули виявити і підкреслити вплив оточуючої дійсності на психічну діяльність людини, проте згодом вони прийшли до виключення свідомості і самосвідомості з сфери психічного життя, до заперечення ролі свідомості в поведінці людей. Вся психічна діяльність була зведена ними до механічних реакціями організму на зовнішні стимули.

Різні дослідники відводять різне місце самосвідомості в системі психологічних феноменів. Розширювальний підхід до рішення цього питання полягає в тому, що самосвідомість вважається майже синонімом психічного.

Одна з перших спроб виділити соціальний чинник в усвідомленні особою самого себе належать В. Джемсу. Проте соціальні і індивідуально - природні компоненти “Я” залишаються в Джемса рядоположними.

На початку XX століття соціолог Кулі сформував теорію “дзеркального Я”, згідно якої уявлення людини про самому себе, “ідея Я”, складається під впливом думок оточуючих і включає 3 компоненти: уявлення про те, яким я здаюся іншій особі, уявлення про те, як цей інший мене оцінює, і пов'язану з цим самооцінку, відчуття гордості і приниження.

Формування людського “Я” в процесі реальної взаємодії індивіда з іншими людьми в рамках певних соціальних груп було досліджене Д.Т. Мідом. Мзс затверджував, що самосвідомість - це процес, в основі якого лежить практична взаємодія індивіда з іншими людьми. Щоб успішно взаємодіяти з іншими людьми, необхідно передбачати реакцію партнера на те або іншу дію. Рефлексія на себе є, по суті справи, не сто інше, як здатність поставити себе на місце іншого, засвоїти відношення інших до себе.



Похожие страницы:

  1. Розвиток творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом на уроках української мови в початкових

    Магистерская работа >> Педагогика
    ... успіху, для позитивної самосвідомості учнів. Оцінка ... також можливостей розкрити молодшим школярам їх семантику. Усі перелічені відомості вводяться в процес ... належний мовний та мовленнєвий розвиток молодших школярів, а також розвиток їх творчих здібностей. ...
  2. Проблема самосвідомості особистості

    Курсовая работа >> Психология
    ... полягає в тому, що формування й розвиток самосвідомості відбувається під впливом різних умов ... рубежі дитячого садка і школи і в молодших класах виникає можливість за ... З цим пов'язане становлення самосвідомості. У старших школярів формується образ власного Я ...
  3. Розвиток самооцінки в підлітковому віці

    Дипломная работа >> Психология
    ... ів і батьків), колективу, товаришів. Молодший підліток немов дивиться на ... нуючу роль. [2] І.С. Кін так описував розвиток самосвідомості й образу "Я": "Дитина росте, мі ... ітків. Високий рівень розвитку самосвідомості старшого школяра, у свою чергу, приводить ...
  4. Історія психології. Курс лекцій. Розвиток асоціативної психології в ХІХ ст.

    Конспект >> Психология
    ... свободи особистості|особистості|. З іншого боку, розвиток самосвідомості - це відкриття|відчиняти| себе, як ... в ранньому дитинстві, так само як у молодших школярів, найінтенсивніше розвивається ...
  5. Корекція тривожності у молодших школярів

    Дипломная работа >> Психология
    ... але і як фактор, що визначає її розвиток. Виникнувши в ранньому віці, у результаті зі ... знедоленого» у визнаного. Формування виникаючих у молодших школярів міжособистісних відносин вирішальну ... дносинах з людьми, активізація самосвідомості. Час: 40 хвилин. Гра « ...

Хочу больше похожих работ...