Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Политология->Реферат
В конце XIX - начале XX веков началось резкое снижение естественного прироста населения и рождаемости во Франции, которое объяснялось стремлением мног...полностью>>
Политология->Реферат
11 4. Функции политологии………………………………………………………1 5. Возрастание роли политических знаний в современных условиях ……..19 Заключение…………………………………………………………...полностью>>
Политология->Реферат
На любом этапе развития человечества вопросы о государстве, его понятии, сущности и роли в обществе, его функциях, а также как и кем должна осуществля...полностью>>
Политология->Реферат
В России существует множество партий; демократических, коммунистическо-социалистических, националистических и т.д. Все они защищают чьи- то интересы. ...полностью>>

Главная > Шпаргалка >Политология

Сохрани ссылку на реферат в одной из сетей:

66

Екзаменаційні питання ДУ

1. Управління як суспільне явище, еволюція його змісту та багатогранність.

2. Сутність, зміст і специфіка державного управління.

3. Державне управління як наука та навчальна дисципліна.

4. Конституційні засади виконавчої влади та державного управління в Україні.

5. Державне управління як діяльність виконавчо-розпорядчого характеру.

6. Система органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

7. Центральні органи виконавчої влади: права, компетенція, функції.

8. Територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції.

9. Місцеві державні адміністрації, їх місце в системі державного управління.

10. Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні.

11. Сучасні принципи державного управління, джерела їх виникнення та формування.

12. Загальні риси управлінської діяльності.

13. Стадії управлінської діяльності та управлінські технології: поняття та види.

14. Функції, форми та процедури державного управління.

15. Поняття та сутність цілей державного управління.

16. Поняття основних завдань і види функцій державного управління, їх класифікація.

17. Організаційно-правові аспекти регіонального управління.

18. Функціональна структура державного управління: сутність та умови її побудови.

19. Роль і місце регіонального управління в загальній системі державного управління.

20. Сутнісні характеристики (риси) організаційної структури державного управління.

21. Основи побудови організаційної структури державного управління.

22. Поняття організаційної структури органу державної виконавчої влади.

23. Взаємодія центральних, регіональних і місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, розмежування їх функцій і повноважень.

24. Поняття та зміст управлінського рішення.

25. Зміст процесу підготовки та прийняття управлінського рішення, її етапи.

26. Поняття, зміст та призначення контролю та обліку в державному управлінні.

27. Місце та роль контролю в системі державного управління.

28. Система контролю в органах виконавчої влади, її організаційне, методичне та правове забезпечення.

29. Громадський контроль: поняття, цілі, об’єкти, форми, суб’єкти, структура.

30. Поняття і зміст інформаційної відкритості органів державних органів і вищих посадових осіб держави.

31. Обсяг і характер відомостей, що підлягають оприлюдненню, та його порядок.

32. Зміст відомостей, що підлягають оприлюдненню у пресі, та зміст інформаційного повідомлення.

33. Порядок обов’язкового декларування вищими посадовими особами майна і доходів, їх відповідальність за подання неправдивих відомостей.

34. Громадянин у державному управлінні, його права та обов’язки.

35. Поняття і зміст звертання громадян і вимоги щодо них.

36. Перелік рішень (дій), що підлягають оскарженню, та обмеження, що встановлюються при розгляді скарг громадян.

37. Права громадян і обов’язки органів державного управління та їхніх посадових осіб щодо розгляду звернень громадян.

38. Якісний рівень кадрів апарату управління та його вплив на забезпечення прав і свобод громадян.

39. Проблеми реформування державного управління щодо радикальної зміни змісту розвитку суспільства.

40. Адміністративна реформа та проблеми підвищення ефективності діяльності органів державного управління.

41. Проблеми реформування державного управління та подолання суперечностей державних і приватних інтересів у ньому.

42. Концептуальні засади реформування місцевих органів виконавчої влади.

43. Основні напрямки державної регіональної політики.

44. Напрями удосконалення системи державного управління з урахуванням світового досвіду.

45. Реформування законодавства про адміністративну відповідальність в Україні.

46. Завдання і функції системи регулювання управлінських відносин.

47. Законодавство про адміністративну відповідальність державних службовців в Україні.

48. Причини та умови виникнення бюрократизму.

49. «Ідеальний тип» адміністративної організації М. Вебера – найкраща з усіх можливих форм організації, що ефективно служить будь-якому політичному «хазяїну».

50. Поняття та зміст бюрократії і бюрократизму.

51. Бюрократія, бюрократизм і корупція: взаємозв’язок, суперечності, проблеми.

52. Бюрократизм як соціальне і державно-правове явище, його роль і функції в державно-правових і політичних інститутах.

53. Демократія і бюрократія в державному управлінні.

54. Боротьба із бюрократизмом в органах управління – реальний шлях до забезпечення прав свободи людини і громадянина.

55. Загальні правила поведінки державного службовця.

56. Конфлікт інтересів і недопущення проявів корупції.

57. Дотримання обмежень і заборон, передбачених Законами України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією».

58. Співвідношення законності, правопорядку та раціональності в державному управлінні.

59. Правопорушення та відповідальність.

60. Зміст законності в державному управлінні.

1.Управління як суспільне явище, еволюція його змісту та багатогранність.

Потреба узгодження дій з метою одержання людиною бажаного результату діяльності зумовила появу управління. У цьому контексті управління — це цілеспрямований вплив, необхідний для узгодженої спільної діяльності людей. Управління є складним і універсальним суспільним феноменом. Розвиток суспільства, окремих його сфер не можливий без встановлення і реалізації певного набору законів, правил, норм, алгоритму його поведінки в цілому і його складових зокрема. Процес впливу на соціум є предметом вивчення науки управління.

Філософська наука трактує управління як функцію організованих систем, що забезпечує збереження їх структури, підтримання режиму діяльності, реалізацію їх програм, досягнення їх мети. Управління притаманне лише складним соціальним і несоціальним динамічним системам, іманентним атрибутом яких є самоуправління, тобто здатність до впорядкування системи, приведення її у відповідність до об'єктивної закономірності, що діє в даному середовищі, до оптимізації функціонування системи.

Управління здійснюється в системах, в яких існує мережа причинно-наслідкових залежностей, здатних у межах даної основної якості переходити з одного стану в інший. Цей процес забезпечує стабілізацію і розвиток системи, збереження її якісної визначеності, підтримання динамічної взаємодії з середовищем. Оскільки такі системи функціонують в умовах безперервних змін внутрішнього і зовнішнього середовища, завдання управління полягає в тому, щоб якомога доцільніше і більш оперативно реагувати на ці зміни, що забезпечується своєчасною перебудовою функціональної та організаційної структур системи відповідно до притаманних їй закономірностей і тенденцій.

У науковій літературі здобуло визнання трактування управління як поняття, що характеризує впорядкування взаємодії певної множини елементів або складових природи, суспільства, самої людини. Тобто управління — це структура й функції з упорядкування, збереження і цілеспрямованого розвитку системи. Це унормовуючий процес, що підтримує систему в наперед заданому якісному й кількісному стані або переводить її в новий,

Наука розглядає суспільство як цілісну, складну, динамічну самокеровану систему, розвиток якої підпорядкований об'єктивно діючим законам. Як складна система суспільство, у свою чергу, складається із підсистем різного роду (класи і нації, професійні, вікові та інші соціальні групи і прошарки, трудові колективи, громадські організації тощо) і розвивається під впливом механізмів соціальної регуляції. Соціальна регуляція полягає в тому, що кожна підсистема перебуває в полі впорядковуючих, організуючих впливів, стихійних і свідомих, з боку суспільства в цілому (його державних та інших інститутів, атмосфери суспільного життя) і впливів власних механізмів саморегуляції. Виступаючи об'єктом регулювання для суспільства в цілому, кожна підсистема є формуванням, що саморегулюється, в межах якого об'єкт і суб'єкт регулювання або збігаються, або розділені. В останньому випадку діють інституціоналізовані або неформальні органи управління підсистемою, наприклад орган управління громадської організації.

Управління зазвичай здійснюється в системах «людина — техніка», «людина — технологія», «людина — природа», «людина — техніка (технологія) — природа» та ін., але відбувається це саме тому, що в них первинною, «керуючою» складовою виступає людина, та й створені вони з метою обслуговування інтересів саме людини. Будь-яка система, будь-яке явище і речовина природи набувають для людини сенс тільки в разі співвідношення їх з потребами, інтересами і цілями життєдіяльності людини. Тому управління починається тоді, коли в яких-небудь взаємозв'язках, відносинах, явищах, процесах наявні свідомий початок, інтерес і знання, цілі й воля, енергія і дії людини. Отже, управління як суспільне явище — це свідома діяльність, свідоме регулювання (впорядкування) суспільних відносин.

У науковій літературі категорія управління розглядається в різних аспектах, відповідно в його поняття вкладається різний зміст. Але найбільш адекватно суть управління визначається через термін «вплив», який вказує на головне в управлінні — момент впливу на свідомість, поведінку і діяльність людей. Управління має місце тоді, коли деякий суб'єкт на щось впливає, щось змінює, перетворює, переводить з одного стану в інший, чомусь надає новий напрямок руху або розвитку, тому якщо немає дієвого впливу, який би забезпечував досягнення певної мети, то немає й управління.

Відправними засадами в управлінні виступають цілі, інтереси, знання, думки, прагнення і сподівання людини. Для того, щоб стати реальністю, управлінський вплив обов'язково має містити в собі цілеспрямування, тобто телеологічний момент, а також організаційний момент — спрямовувати і практично забезпечувати взаємодію людей.

Водночас, надаючи будь-якому суспільному процесу певні цілі, організовуючи в ньому взаємодію людей, управління покликане, в рамках цих цілей і організації, конкретно регулювати поведінку і діяльність кожного з учасників певного керованого процесу. Тому можна стверджувати, що специфіка управлінського впливу полягає в його цілеспрямовуючих, організуючих і регулюючих властивостях, які свідчать про його дієвість.

Відповідно, управління є цілеспрямовуючим, організуючим і регулюючим впливом людей на власну суспільну, колективну і групову життєдіяльність, який здійснюється як безпосередньо (у формах самоуправління), так і за допомогою спеціально створених структур (держави, громадських об'єднань, партій, спілок, асоціацій, фірм тощо).

Управління як суспільне явище, що відпрацьоване і пристосоване людьми для вирішення життєвих проблем, має багатогранний характер, складається з різноманітних елементів і взаємозв'язків. Це зумовлено тим, що в управлінні як суб'єктом, так і об'єктом управлінського впливу виступає людина. Визначальним є і те, що управління органічно включене в механізми взаємодії природи, людини, суспільства.




Похожие работы:

  1. Управління якістю продукції ТОВ МТК

    Дипломная работа >> Менеджмент
    ... продукції. Сертифікація систем якості на відповідність стандартам ІСО 14000 ... зразками, закуповуваними на відкритому ринку. Іспити зразка продукції з наступним контролем на основі ... дно ст. 37 до органів державного управління охороною праці відносяться: Кабінет ...
  2. Управління персоналом (4)

    Дипломная работа >> Менеджмент
    ... управління профорієнтацією та адаптацією наведено у рисунках 1.2 та 1.3 відповідно. Управління ... . Людині, що проходить іспит, пропонують провести співбесіду ... з повним найменуванням державною мовою, необхідні штампи, діє на принципах господарського розрахунку ...
  3. Управління персоналом організації

    Шпаргалка >> Менеджмент
    ... грає різні ролі в процесі управління, відповідає за організаційну ... підвищення ефективності управління виробництвом. Форма контролю — здача іспиту (заліків); 2) ... колективні договори і угоди». На державному рівні управління Указом Президента України створена ...
  4. Управління активами підприємства (на прикладі ВАТ "Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод")

    Дипломная работа >> Экономика
    ... й іспитів продукції забезпечують постачання труб по технічних вимогах споживачів, цілком відпов ... якості. Система управління якістю на заводі сертифікована відповідно до ... № 304 від 30.11.2000. 14. Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський ...
  5. Принципи та удосконалювання сучасних методів управління якістю

    Дипломная работа >> Маркетинг
    ... зовує роботу з функціонування державної системи стандартизації, здійсню ... закуповуваними на відкритому ринку. Іспити зразка продукції з наступним контролем на основ ... (ефективного управління) підприємством. 2. Призначення на посаду "відповідального представника ...

Хочу больше похожих работ...