Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Реферат
Парапсихология изучает возможности экстрасенсорного восприятия окружающего мира Парапсихология рассматривает три вида явлений: ясновидение (способност...полностью>>
Психология->Реферат
У другому десятилітті XX століття, менш чим через 40 років після того, як Вільгельм Вундт формально заснував психологію, наука пережила момент корінно...полностью>>
Психология->Контрольная работа
Серед психологів узагалі та істориків психології зокрема існує загальна думка, що за психологією філософською постає психологія наукова — "без бу...полностью>>
Психология->Реферат
У сорокові-шістдесяті роки провідну роль в американській психології грали Кларк Халл і його послідовники Мабуть, жоден психолог не виявив такій безумо...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Методика діагностики спрямованості особистості(Басс)

Для визначення особистісної спрямованості в цей час використається ориентационная анкета, уперше опублікована Б. Бассом в 1967 р. Анкета складається з 27 пунктів-суджень, по кожному з яких можливі три варіанти відповідей, що відповідають трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен вибрати одну відповідь, що найбільшою мірою виражає його думку або відповідає реальності, і ще один, котрий, навпаки, найбільш далекий від його думки або ж найменш відповідає реальності. Відповідь "найбільше" одержує 2 бали, "найменш" - 0, що залишився невибраним - 1 бал. Бали, набрані по всім 27 пунктам, підсумуються для кожного виду спрямованості окремо.

За допомогою методики виявляються наступної спрямованості:

1. Спрямованість на себе (Я) - орієнтація на пряму винагороду й задоволення безвідносно роботи й співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, интровертированность.

2. Спрямованість на спілкування (ОБ) - прагнення при будь-яких умовах підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто на шкоду виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності й емоційних відносинах з людьми.

3. Спрямованість на справу (Д) - зацікавленість у рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділове співробітництво, здатність відстоювати в інтересах справи власна думка, що корисно для досягнення загальної мети.

Інструкція: Опитний лист складається з 27 пунктів. По кожному з них можливі три варіанти відповідей: А, Б, В.

1. З відповідей на кожний з пунктів виберіть той, котрий найкраще виражає Вашу точку зору по даному питанню. Можливо, що якісь із варіантів відповідей здадуться Вам рівноцінними. Проте, ми просимо Вас відібрати з них тільки один, а саме той, котрий найбільшою мірою відповідає Вашій думці й найбільше коштовний для Вас. Букву, який позначена відповідь (А, Б, В), напишіть на листі для запису відповідей поруч із номером відповідного пункту (1-27) під рубрикою "найбільше".

2. Потім з відповідей на кожний з пунктів виберіть той, котрий далі всього коштує від Вашої точки зору, найменш для Вас коштовний. Букву, який позначена відповідь, знову напишіть на листі для запису відповідей поруч із номером відповідного пункту, у стовпці під рубрикою "найменше".

3. Таким чином, для відповіді на кожне з питань Ви використаєте дві букви, які й запишіть у відповідні стовпці. Інші відповіді ніде не записуються. Намагайтеся бути максимально правдивим. Серед варіантів відповіді ні "гарних" або "поганих", тому не намагайтеся вгадати, який з відповідей є "правильним" або "кращим" для Вас.

Методи математичної обробки даних- критерій Фишера. Критерій - кутове перетворення Фішера.

Даний метод описів у багатьох виданнях (Плохинський Н. А., 1970; Гублер Е. В., 1978; Івантер Е. В., Коросов А. В., 1992 та ін.). Дане описання спирається на варіант, що був розроблений та викладений Е. В. Гублером.Критерій Фішера призначений для співставлення двох вибірок за частотою зустрічаємості ефекту, що досліджується. Критерій оцінює достовірність розбіжностей між процентними частками вибірок, у яких зареєстрований ефект, який нас цікавить.

Суть кутового перетворення Фішера полягає в перекладі процентних часток у величини центрального кута, що вимірюється в радіанах. Більша процентна частка складає кут φ1, а менша I(PU- кут φ2. При збільшенні розбіжностей між кутами φ1 та φ2 та при збільшенні численності вибірок значення критерію φ зростає. Чим більша величина φемп., тім більше вірогідність достовірності розбіжностей.

Підрахувати емпіричне значення ? за формулою:

де, n1 й n2 – кількість осіб у першій та другій вибірках.

*1 й *2 відповідні величини кутів у радіанах. Гіпотези:

Н0 - частка осіб, у яких проявляється ефект, що досліджується, у виборці 1 не більше, ніж у вибірці 2.

Н1 - частка осіб, у яких проявляється ефект, що досліджується, у виборці 1 більше, ніж у вибірці 2.

Обмеження критерію :Жодна з часток не винна дорівнювати нулю;Верхня межа в критерії відсутня. А нижня - 2 спостереження в одній із вибірок.

2.2 Особливості спрямованості особистості й соціального статусу Характеристика методів та вибірки дослідженя

Соціометричне опитування(табл.1) У даній роботі ми використали соціометричне опитування для виявлення неформальних лідерів серед курсантів. Метою опитування було виявлення неформальних лідерів по службі, так як формальні лідери є таковими лише під час несення служби. Командири не завжди є лідерами у навчанні, спорті або інших сферах курсантського життя. Для виявлення курсантів, що користуються найбільшим авторитетом у питаннях служби, були поставленні наступні запитання:

1.Кому б ви довірили представляти інтереси нашої групи на сборах курсу?

2.Кому б ви не довірили представляти інтереси нашої групи на сборах курсу? Поставленні питання були направленні на виявлення особистостей з високими організаторськими, комунікативними вміннями та людей які можуть брати на себе відповідальність. Опитування проводилосьу групі 3-го курсу,загальною кількістю 22 людини. Кожен з опитуваних мав написати на аркуші паперу 3 прізвища одногрупників до кожного запитання.

Отримавши результати,ми мали можливість розділити групу на 4 підгрупи: особи,які користуються авторитетом і є неформальними лідерами у колективі були віднесені до першої групи «Лідери». Особи,які мали трохи менші ,але високі показники соціометричного статусу,були віднесені до другої групи «Наближені». Більшість групи попала у третю підгрупу «Нейтральні»,тому що мала середні показники соціометричного статусу. І нарешті особи з найнижчим статусом були віднесені до четвертої групи «Аутсайдери».

Методика направленості особистості Басса

Обробивши результати методики Басса, ми виявили наступні показники(табл.2)- з трьох лідерів направленість на «Я» не мають жоден,направленість на «О» має один досліджуваний(33%),направленість на «Д» мають два досліджуваних(66%).

У групі наближених результат розподілився іншим чином- з трьох опитуваних направленість на «Я» мають 2,5 (83,35%),направленість на «о»-жоден, направленість на «Д»-0,5 (16,65%).

Серед 12 чоловік групи нейтральних направленість на «Я» мають чотири людини (33,3%),направленість на «О» мають 4,5 (37,5%), направленість на «Д» мають 3,5(29,17%).

В групі аутсайдерів маємо двох направлених на «Я»(50%),жодного направленого на «О»,і двох направлених на «Д»(50%).

За допомогою критерія Фішера поступово порівнюємо між собою кожну з груп на наявність достовірної різниці між показниками. По результатам,записаним у таблицю, ми можемо зробити наступні висновки:

-порівнявши лідерів і наближених бачимо,що лідерам не притаманна направленість на «Я»,тому що ми маємо достовірну різницю по результатам перевірки цього критерію.

-у порівнянні лідерів і нейтральних маємо такі ж самі результати,що і у першому випадку-різниця по результатам достовірна.

-порівнявши результати лідерів і аутсайдерів ми можемо бачити чітку тенденцію,бо знов маємо по критерію «Я» достовірну різницю. Отже ,можемо точно сказати,що на статусне положення в групі направленість на «Я» впливає більшим чином негативно.

-у порівнянні наближених та нейтральних по направленість на «Я» бачимо,що різниця не є значимою,бо результат перевірки по Фішеру попадає у зону не значимості.

-порівнявши наближених і аутсайдерів бачимо такий самий результат ,критерій знов попадає у зону не значимості.

-у нейтральних і аутсайдерів бачимо ту саму тенденцію-по результатам критерію Фішера різниця по направленості «Я» попадає у зону не значимості. Робимо висновок,що направленість особистості на «Я» не впливає на статусне положення особи в групі позитивним чином.

По критерію направленості особистості на «О» маємо наступні результати:

-у лідерів і наближених результат попадає у зону не значимості. Це значить,що направленість особистості на «О» не грає суттєвого впливу на статусне положення.

лідерів та нейтральних різниця по критерію Фішера попадає у зону невизначеності.Робимо висновок,що направленість на «О» суттєво не впливає на статусне положення.

- у порівнянні лідерів та аутсайдерів результат знов попадає у зону не значимості.

-результат порівняння наближених та нейтральних попадає у зону значимості. Це свідчить про те,що направленість на «О» має вплив на статусне положення у групі, алє не є критерієм лідерства.

- порівнявши наближених та аутсайдерів,бачимо,що направленість на «О» суттєвого впливу не має.

- нейтральні у зрівнянні з аутсайдерами мають більшу направленість на «О».Таким чином направленість на «О» впливає на статус індивіда в групі позитивно,але не притаманна лідерам.

Роздивимось направленість на «Д».

-порівнявши лідерів та наближених,бачимо,що результат попадає у зону не значимості. Це означає,що по критерію «Д» статусне положення індивіда не визначається.

- ті самі результати ми отримуємо, зрівнявши між собою лідерів та нейтральних.

- та сама тенденція чітко визначається у порівнянні лідерів та аутсайдерів.

- зрівнявши наближених та нейтральних,бачимо,що критерій попадає у зону невизначеності,тобто робимо висновок,що у деяких випадках направленість на «Д» може впливати на статусне положення в групі позитивно.

- результат порівняння наближених та аутсайдерів попадає у зону не значимості.

- також у зону не значимості попадає результат порівняння нейтральних та аутсайдерів. Робимо висновок,що у дуже рідких випадках направленість на «Д» має позитивний вплив на статусне положення у групі.



Похожие страницы:

  1. Роль міжособистісних відносин у становленні колективу

    Курсовая работа >> Психология
    ... і міжособистісних відносин, характерних для колективу, а також положення (статусу) людини в системі відносин групи. 3.1 Методика діагностики міжособистих відносин Т. Лірі Методика ...
  2. Конфлікт у міжособистісних відносинах

    Реферат >> Психология
    ... , особливості та основні сигнали конфлікту………………………ст. 1 Причини виникнення конфліктів у міжособистісних відносинах вчителя та ... в школі та поза нею; - відносин, що виникають у сфері емоційно-особистісних відносин учнів і вчител ...
  3. Методика діагностики особистості і міжособистісних відносин підлітків та юнаків

    Реферат >> Психология
    ... та підлітків 1.3 Психологія юнацтва 1.4 Психологія міжособистісних стосунків Розділ 2. Методика діагностики особистості і міжособистісних відносин ... в системі ... особливості свого внутрішнього світу, рівня інтелекту та ерудиції, статусу ... іональна спрямованість”, ...
  4. Особливості особистісного прийняття батьками дітей з особливими потребами

    Дипломная работа >> Психология
    ... ’я дитини та її батьків, їхній психофізичний статус, оці ... стану дитини з нормальним розвитком та дитини з особливими потребами в системі міжособистісних відносин і характер комунікацій в ... може говорити про егоцентричну спрямованість особистості, а розміщення ...
  5. Особливості впливу сучасної сім’ї на девіантну поведінку молоді

    Курсовая работа >> Психология
    ... систему функцій, які виконує сім’я, особливостей їх реалізації в сучасних умовах; проаналізувати та ... соціальний статус членам родини ... ів і дітей у системі міжособистісних відносин, що має регулююче значення ... насамперед особисті потреби (розвита спрямованість " ...

Хочу больше похожих работ...