Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Международные отношения
Российско-турецкие отношения насчитывают более чем пятисотлетнюю историю. Это история военного соперничества за обладание территориями на Кавказе, Бли...полностью>>
Международные отношения
В информационном обществе акцент смещается с традици­онных видов ресурсов на информационный ресурс, который, хотя всегда и существовал, но ранее не ра...полностью>>
Международные отношения
Организация Объединённых Наций — международная организация, созданная для поддержания и укрепления международного мира и безопасности, развития сотруд...полностью>>
Международные отношения
Социально-гуманитарные науки, изучающие мировые политические процессы, в качестве объекта исследования рассматривают общсст-'венные явления, которые п...полностью>>

Главная

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Вступ

Вся історія розвитку світової цивілізації – це історія налагодження контактів, відносин, зіткнення інтересів різних цивілізацій, культур, народів, держав.

Найбільш насиченим в цьому плані було XX століття. Для нього, як для жодного з попередніх, характерні численні державні перевороти, дві найбільші за всю історію людства світові війни, наслідками яких стали крах останніх імперій і колоніальної системи, вихід нових держав на міжнародну арену, поділ світу на дві антагоністичні політичні системи і встановлення майже на півстоліття біполярного світу з його економічними і збройними конфліктами. Що призводило до формування різних систем міжнародних відносин, їхніх концепцій та доктрин.

Для міжнародних відносин XX століття, зокрема після Першої світової війни, властивий комплексний характер: міжнародного виміру набули найважливіші сфери державного життя – політична, ідеологічна тощо. Масштабність і швидкі темпи міжнародних зрушень нерідко супроводжувалися втратою контролю над ними, що створювало нові джерела міжнародної напруженості й загострювало проблему виживання окремих соціально-політичних і міжнародних систем.

Тому міжнародні відносини у XX столітті, зокрема періоду між двома світовими війнами та за умов біполярного світу, становлять не тільки предмет наукового інтересу, але й є джерелом повчального історичного досвіду. Цим і визнається актуальність проблем міжнародних відносин не тільки для органів державної влади і суспільних систем, а й для окремих громадян, для молодого покоління зокрема. Актуальність пізнання проблем міжнародних відносин, їх змісту і результатів зумовлена глобалізацією всіх суспільних процесів, взаємозв'язаністю і взаємозалежністю різних країн в єдиному світі, розвитком контактів між людьми різних країн у процесі політичних, економічних, наукових і культурних обмінів, реалізації спільних бізнесових та інших програм.

Окрім згадуваних вище особливостей міжнародних відносин XX століття, особливістю сучасного міжнародного процесу є також те, що він охоплює не тільки міждержавні відносини, а й різнобічні відносини між народами та окремими людьми, себто, міжнародні відносини стають відносинами між народами. Отже, галузеві міжнародні відносини в офіційних рамках дипломатії, міжнародних економічних, політичних, культурних сфер вже не можуть задовольнити ні реальних потреб практичного спілкування і співпраці між людьми, ні потреб пізнання сучасного суперечливого міжнародного життя.

Усі ці й інші особливості сучасних міжнародних відносин, масштабні, якісні зміни в міжнародному житті вимагають їх узагальнення на основі комплексного підходу з використанням положень і висновків історії сучасного світу, дипломатії та інших суміжних дисциплін, визначення ролі історії міжнародних відносин і зовнішньої політики для інтелектуального розвитку в процесі підготовки сучасного спеціаліста, виробленні уміння використовувати набуті знання в практичній діяльності.

З огляду на зазначені фактори вивчення студентами даної дисципліни набуває особливої ваги з приєднанням України до Болонського процесу з урахуванням можливостей, які відкривають принципи Болонської декларації.

Навчальна дисципліна «Історія міжнародних відносин» є супутньою історичною дисципліною, яка базується на світовій історії та історії дипломатії і покликана поглибити уявлення про процеси і явища розвитку сучасного світу.

Як складова освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» вона має на меті розкриття основних тенденцій розвитку світової політики та особливостей міжнародних відносин в різні періоди історії сучасного світу.

Як самостійна дисципліна історія міжнародних відносин має свій предмет вивчення. Предметом вивчення історії міжнародних відносин є сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних, військових та інших зв'язків і взаємовідносин між державами і системами держав, політичними силами, організаціями і рухами діючими на міжнародній арені.

Складовою предмету вивчення є зовнішня політика, тобто загальний курс держави у міжнародних справах, покликаний регулювати її стосунки з іншими державами та народами відповідно до її принципів і цілей. Діяльність держави в галузі зовнішньої політики будується згідно з положенням її конституції і спрямована на створення найсприятливіших умов для реалізації цілей, які ставлять перед собою правлячі кола країни.

Одним з головних завдань зовнішньої політики є створення сприятливих міжнародних умов для реалізації внутрішньої політики держави. Саме внутрішньою політикою, а також соціальною природою існуючого ладу визначається зміст і спрямованість зовнішньої політики держави.

Важливим засобом реалізації зовнішньої політики є дипломатія, яка являє собою сукупність прийомів, методів та правових форм здійснення зовнішньої функції держави.

Завдання даної дисципліни полягає у виробленні навичок аналізу міжнародних відносин і зовнішньої політики з урахуванням історичного досвіду, факторів об'єктивного й суб'єктивного характеру, національних інтересів кожного суб'єкта міжнародних відносин, а також отримання знань основних теорій, доктрин світової політики, загальної міжнародної проблематики.

ТЕМА 1

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ НАПЕРЕДОДНІ ТА ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

План

  1. Особливості міжнародних відносин останньої третини XIX - початку XX ст. Формування воєнно-політичних блоків. Локальні конфлікти в Європі.

  2. Антивоєнні рухи напередодні війни.

  3. Початок Першої світової війни. Загарбницькі плани воюючих блоків.

  4. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.

  5. Міжнародні відносини наприкінці війни. Сепаратний вихід Росії з війни. Поразка у війні Німеччини та її союзників.

1. Особливості міжнародних відносин останньої третини XIX - початку XX ст. Формування воєнно-політичних блоків. Локальні конфлікти в Європі. Міжнародні відносини останньої третини XIX – початку XX ст. характеризувались напруженим станом. Це зумовлювалось стрімким поглибленням та нерівномірністю змін, які відбувались у світі від початку 1870-х рр. Менш ніж за 50 років світове індустріальне виробництво збільшилося майже в 5 разів, обсяг світової торгівлі зріс приблизно в 4 рази, населення світу збільшилося з 1,3 до 1,7 млрд. осіб. Услід за Великою Британією в стадію індустріального розвитку перейшли ряд держав Європи, а також Сполучені Штати і Японія. Це дозволило їм посісти провідне становище у світовому соціально-економічному і політичному розвитку, впливати суттєво на стан та розвиток інших країн.

Загальносвітовим чинником стає втягування до сфери капіталістичного виробництва не тільки передових, а й відсталих країн Азії, Африки, Латинської Америки. Промислові товари, що безмежно поширювались, розорювали неконкурентоспроможне доіндустріальне виробництво, вимагаючи при цьому пошуку нових ринків збуту і джерел сировини. Це, а також поширення експлуатації дешевої робочої сили, що дозволяло отримувати величезні прибутки від закордонних капіталовкладень (їх сума за період останньої третини XIX ст. зросла майже в 5 разів), зумовлювали особливий інтерес до нових територій з боку капіталістичних країн-виробників.

Прагнучи оволодіти новими джерелами сировини, ринками збуту і сферами прибуткових капіталовкладень, індустріальні держави, нерідко за допомогою зброї, встановлювали свій прямий і опосередкований контроль над більш слабкими країнами. За підрахунками сучасних фахівців, до початку Першої світової війни тільки 6 передових країн (Велика Британія, Росія, Франція, Німеччина, США, Японія) володіли колоніями у 65 млн. км2 з населенням більше як 523 млн. осіб. Багато країн опинилось у напівколоніальному стані (Китай, Іран, Османська імперія) або перебували в тій чи іншій залежності від великих держав (балканські і деякі латиноамериканські країни, Португалія). Це породжувало низку гострих конфліктів залежних і напівзалежних країн (Османської імперії, Ірану, Сербії, Мексики, Венесуели, Куби, Китаю, Ефіопії, інших) з великими державами, що відносились до країн-метрополій.

Зі свого боку конфлікти виникали й між великими державами, що розвивались дуже нерівномірно і, претендуючи на ту чи іншу ступінь ваги у світі, часто-густо зіштовхувались своїми інтересами щодо впливів і територіальних володінь.

Велика Британія, що втратила промислову гегемонію та бувши відтиснутою (станом на 1914 р.) за обсягом промислового виробництва з першого місця на третє, продовжувала утримувати найбільшу у світі колоніальну імперію (її колоніальні володіння становили у 1914 р. 33,5 млн. км2 .з населенням 393,5 млн осіб), а Лондон традиційно залишався найбільш важливим світовим фінансовим центром.

Німеччина, що після 70-х рр. XIX ст. розвивалась у 3 - 4 рази швидше, ніж Велика Британія і Франція, починає, зі свого боку, претендувати на гегемонію у Європі, сподіваючись поширити свої колонії як за рахунок володінь Великої Британії і Франції, так і за рахунок територій, що підпадали під юрисдикцію або політичні впливи Росії.

Франція, хоча й відставала в індустріальному розвиткові від Німеччини, за чотири передвоєнні десятиліття в 11 разів збільшила території своїх колоній і сподівалась, що реванш відносно Німеччини дозволить їй повернути панівне становище на європейському континенті.

Австро-Угорщина домагалась поширення своїх володінь на півдні та сході Європи, де встановлювала свої впливи Росія.

Італія прагнула поширити свій вплив у Середземноморському басейні як традиційній сфері впливів Франції і Австро-Угорщини та утворити колоніальну імперію в Африці.

Росія домагалась поширення впливів на Балканах, де прагнула ствердитись Австро-Угорщина, а також у Середній Азії та Далекому Сході, де зміцнювали свої сфери впливів Англія і зростаюча в індустріальному плані Японія.

США, досягнувши на початку XX ст. стану наймогутнішої у світі промислової держави та встановивши гегемонію на всьому американському континенті, почали проникати у Південно-Східну Азію, де майже монопольно панували Японія і Велика Британія.

Отже, наявність або відсутність колоніальних володінь стала чи не найважливішим чинником боротьби промислово розвинутих країн за економічне й політичне панування у світі. Економічні інтереси слід розглядати в цьому плані як головну передумову загострення міжнародних відносин, виникнення міжнародних конфліктів й врешті-решт розв'язання світової війни. До цього слід додати й соціально-політичні передумови як прагнення правлячих кіл імперіалістичних держав через розв'язання війни зміцнити свої політичні позиції, придушити революційний рух, відволікти пролетаріат, демократичні сили від внутрішніх соціальних проблем. Так, на початку XX ст. дуже гострими були політичні кризи в самих капіталістичних країнах. У Великій Британії, Німеччині, Італії, Росії відбувалися страйки як економічного, так і політичного характеру. Посилився національно-визвольний рух: пригноблених народів Росії – проти царського поневолення; ірландців – проти англійського гніту; чехів, слов'янських народів – проти австро-угорського панування; поляків, ельзасців – проти насильницького понімечення.

Провідником зростаючих намірів великих держав щодо поширення економічних і політичних впливів, використання збройної сили задля поділу і переділу світу стала фінансова олігархія, яка монополізувала виробництво, ринки, банки, джерела сировини. Вона лобіювала свої експансіоністські плани у парламентах, підтримувала й стимулювала гонку озброєнь. Ідеологи правлячих класів розпалювали шовінізм, ворожнечу, виправдовували поневолення або навіть насилля. Різноманітні угоди та домовленості між державами, спрямовані на врегулювання суперечностей та подолання конфліктів не змогли упередити світову війну і навіть виявились певною сходинкою до неї.

Показником визрівання передумов світової війни стало формування воєнно-політичних блоків. Так, дипломатичні відносини великих держав останньої третини XIX ст. увійшли в історію як шлях від Союзу трьох імператорів до Троїстого союзу.



Похожие страницы:

  1. Історія України. Конспект лекцій. Історія України івд найдавніших часів до сьогодення

    Конспект >> История
    ... ічним принципом. Даний конспект-лекцій розроблений колективом викладачів кафедри історії та етнографії Укра ... їнське козацтво в системі міжнародних відносин? Методичні вказівки до лекції. Додаткову інформацію з питань ...
  2. Міжнародне економічне право. Конспект лекцій

    Конспект >> Международное публичное право
    Конспект лекцій з дисципліни Міжнародне економічне право для студентів ... двосторонніх міжнародних договорів у практиці міжнародних економічних відносин має солідну історію, що сприя ...
  3. Конспект лекцій з міжнародного приватного права

    Конспект >> Астрономия
    Кисіль Василь Іванович Конспект лекцій з міжнародного приватного права. Лекція 1. Поняття і предмет МПрП. В континентальній сім’ї права ... -сімейних правовідносин; колізії в сфері трудових правовідносин; питання процесу. Лекція 2. Історія становлення МПрП ...
  4. Конспект лекцій. Безпека життєдіяльності

    Конспект >> Безопасность жизнедеятельности
    ... знань та умінь. Даний Конспект лекцій відповідає програмі нормативної дисципл ... матеріал у ньому викладений у вигляді лекцій. ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТ ... і, відзначив ще в 30-х роках нашого сторіччя Тейар де Шарден. Він констатував ...
  5. Історія України від найдавніших часів до сьогодні. Конспект лекцій

    Конспект >> История
    ... працюють над проблемами давньоруської історії десятки вчених. Лекція № 4 Галицько-Волинське ... , починалася найбільша в історії трагедія. Лекція 17. Україна в ... ії України. 4. Незалежна Україна у міжнародних відносинах. Література. 1. Конституція України. – ...

Хочу больше похожих работ...