Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Наступний за часом - CD-ROM: також єдиний сеанс, одна заголовна область і одна фінальна. Між ними знаходяться доріжки другого типу (формально можуть б...полностью>>
Астрономия->Реферат
У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. У наш ...полностью>>
Астрономия->Реферат
Компьютеpи з'явилися дуже давно в нашому житті, але тільки останнім часом їх почали так посилено використовувати в багатьох сферах людського життя. Ще...полностью>>
Астрономия->Реферат
Вчені всього світу протягом майже сорока років все гучніше і тривожніше заявляють про небезпеку, яка підстерігає підростаюче покоління дітей, підліткі...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

90


Вступ

З розпадом Радянського Союзу Україна стала на шлях самостійного державного розвитку, прийнявши курс на побудову ринкової економіки. Отримавши в спадщину від колишнього ладу викривлену структуру економіки, ми опинилися перед необхідністю корінного перетворення всіх без винятку сфер життєдіяльності держави.

До одного з таких перетворень належить і проведення податкової реформи в країні. З виникненням нових форм власності й методів господарювання стара податкова система перестала відповідати вимогам часу й не могла забезпечити потреби держави. Система частого внесення змін у чинне податкове законодавство, яка практикується, позитивних результатів не давала. Назріла потреба проведення кардинальної податкової реформи. Однак при цьому виникла двоїста ситуація. Для пожвавлення економіки необхідно було різко знизити податковий тиск, що неминуче спричинило б значне зниження бюджетних надходжень. Відмова ж від більшої частини бюджетних коштів означала б обвальне скорочення фінансування соціально-культурної сфери і, можливо, соціальний вибух.

Президент країни обрав інший курс - розширення бази оподаткування за рахунок рішучого наступу на “тіньову” економіку, залучення до оподаткування додаткових прибутків і на цій основі зниження податкового тиску на реального виконавця робіті послуг. Мета ціого курсу - стабілізація матеріального виробництва й підвищення його ефективності, що в кінцевому підсумку забезпечить більш повне задоволення державних і соціальних потреб.

Першим кроком до реалізації цього курсу стало створення податкової адміністрації України, основна мета якого - збільшення рівня збору податків та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і максимальне здешевлення виконання цієї функції для держави.

Податкова політика як засіб макроекономічного регулювання, властивий економіці ринкового типу, в Україні лише починає формуватися. Цей процес ускладнюється відсутністю виваженої, реалістичної концепції виходу України з економічної кризи, розробленої на основі певної економічної теорії.

Отже, розробка й використання в Україні податкової політики як засобу макроекономічного регулювання є одним з найактуальніших сучасних завдань. Вирішення його потребує вивчення світового досвіду впливу різних засобів податкової політики на економічні процеси. Однак слід враховувати, що в специфічних економічних умовах України ці засоби можуть мати зовсім інші наслідки, ніж у країнах з розвинутою ринковою економікою, і ніж ті, на які розраховували при їх впровадженні. В умовах значного рівня монополізації, економічної та політичної нестабільності виробники інвестиційних і споживчих товарів під впливом стимулюючої податкової політики можуть відреагувати на зростання сукупного попиту не збільшенням обсягів виробництва, а їх скороченням і підвищенням цін.

Для задоволення передбачених чинним законодавством соціальних потреб через податкову систему необхідно перерозподіляти щонайменше 39-40 відсотків валового внутрішнього продукту. Подальше зниження питомої ваги перерозподілу ВВП через податки нереальне і може дати досить серйозні й непередбачені наслідки.

Для поліпшення загальної ситуації з надходженням до бюджету необхідно досягти стабільності податкового законодавства, яке забезпечило б введення в дію законодавчих актів з питань оподаткування не раніше ніж через рік з моменту їх прийняття, незмінність ставок, пільг і правил оподаткування протягом щонайменше трьох років з моменту введення в дію актів податкового законодавства стосовно платників, які беруть участь у цільових державних інвестиційних програмах протягом всього терміну їх дії.

Нинішня податкова система України перебуває у стадії свого становлення.

Важливе місце в податковій системі посідає податок на додану вартість (ПДВ). Він має певні переваги не тільки для держави, але й для платників податків. По-перше, від нього важче ухилитися. По-друге, з ним пов’язано менше економічних порушень. По-третє, він більше, ніж інші, стимулює зростання доходів. До того ж, для платників податків завжди краще сплачувати їх державі з видатків, ніж з доходів. Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів. Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи і послуги, забезпечує надійність та стабільність бюджетних надходжень від цього податку.

Метою даної роботи є дослідження надходження непрямих податків до бюджету та моделювання і прогнозування цих надходжень на майбутнє.

Об’єктом дослідження була обрана Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція (ЧМДПІ).

Досягнення мети вимагає вирішення наступних задач :

  1. Визначити сутність непрямих податків та їх місце в податковій системі України, методику їх розрахунку та законодавче закріплені постанови.

  2. Проаналізувати діяльність ЧМДПІ та її ефективність в ракурсі стягнення податків з юридичних та фізичних осіб як основного джерела надходжень до державного бюджету.

  3. За допомогою економетричних, стохастичних та екстраполяційних моделей спрогнозувати надходження непрямих податків до бюджету.

Глава 1 Теоретичні засади нарахування непрямих податків

    1. Місце непрямих податків в податковій системі України

Мабуть, ніщо з області оподатковування не викликало стільки спорів і навіть судових процесів, як ідея непрямих податків або співвідношення їх і прямих податків. Історично виникнувши пізніше прямих, згодом непрямі важелі податкових систем перетворюються в більш суттєвий канал наповнення державного бюджету або покриття державних витрат. Приблизно з 18 сторіччя розвиток податкових форм йде одночасно по прямому і непрямому обкладенню, а не в напрямку від одного з них до іншого. Починаючи з цього часу, установлюється примірна відповідність ступеню розвитку прямих і непрямих податків.

Непрямі податки – податки на товари та послуги, що встановлюються як надбавка до ціни товарів, тарифів, послуг і видів діяльності. Непрямий податок (податок з обороту) в основному реалізується на товари тривалого користування, предмети одягу, алкогольні напої, тютюнові вироби і фактично є податком на споживання.

Непряме оподаткування має свої особливості :

  • базою при непрямому оподаткуванні виступає продаж, тобто обсяг споживання;

  • непрямі податки чинять більш значний вплив на рівень цін;

  • непрямі податки мають властивість швидкого надходження в бюджет;

  • у зв’язку з тим, що непряме оподаткування охоплює товари народного споживання та послуги, та оскільки ці товари життєво необхідні, є впевненість в надходженні цих податків в бюджет. Споживання товарів відбувається рівномірно по теріторіям, завдяки чому непрямі податки знімають певну напругу в формуванні бюджету всіх рівнів.

Головна вада непрямого оподаткування – це те, що їх розмір не залежить від доходу платника та те, що непрямі податки відривають частину оборотних коштів з господарського обігу підприємства, так як вони входять в ціну товару.

Головне місце в системі непрямих податків вналежить податку на додану вартість.

Податок на додану вартість у багатовіковій історії по­даткового права — порівняно новий вид непрямого подат­ку. Податки на споживання як особлива частина непрямих податків використовувалася в практиці оподатковування розвинутих країн давно. Але спочатку - до 1950-х років - у цю групу входили лише два податки: податок з обороту і податок з продажу. Податок з обороту стягався на кожній стадії прямування товару від виробника до кінцевого споживача, тобто багаторазово. Податок з продажу стягається однократно як частка (у %) від вартості товару на кінцевій стадії його реалізації. Потім ці податки почали замінятися ПДВ, причому цей процес мав тривалу передісторію.

Податок з обороту став широко використовуватися західними країнами в період світової війни для задоволення її зростаючих потреб. Податок викликав серйозні дорікання і підприємців, і споживачів, незадоволених багатократним подорожчанням товарів по мірі проходження ними послідовних стадій виробництва й обертання й обумовленим цим зменшенням споживання відповідних товарів. Крім того, у якості важливого недоліку податку з обороту відзначалося те, що він не знаходиться в прямій залежності від реального внеску кожної стадії виробництва у вартість кінцевого продукту (через різноманітну частку матеріальних витрат в обороті виробленого на кожній стадії продукту). Останнє означає, що податок з обороту складається, крім всього іншого, під впливом змін числа стадій виробництва (числа операцій по реалізації). Це позбавляє даний показник нейтральності стосовно організаційної структури виробництва. Тому після першої світової війни в переважній більшості країн використання даного податку було припинено. З початком другої світової війни ріст військових фіскальних потреб знову змусив багато західних країн або повернутися до податку з обороту, або використовувати податок з продажу. Досвід застосування другого податку виявив і в нього важливий недолік - податок позбавляє державу можливості впливати на всі стадії прямування товару від виробника до споживача.

Після закінчення другої світової війни західні країни через зростання фіскальних потреб в результаті посилення державного регулювання економіки не відмовилися, як це було після першої світової війни, від податків на споживання. Замість цього був обраний інший шлях - заміна податку з обороту і податку з продажу податком на додану вартість. Теоретично ПДВ являє собою частку (у %) від вартості, доданої на кожній стадії виробництва й обертання (тобто на кожній стадії проходження товару від виробника до кінцевого споживача). Розмір доданої вартості обчислюється підприємством як різниця між вартістю реалізованої продукції і вартістю матеріальних цінностей, використаних для виробництва відповідної продукції (за винятком зносу основного капіталу).

Першою внесла зміну в структуру непрямих податків Франція, яка у 1954 році провела заміну податку з обороту, що раніше використовувався, на ПДВ. Відповідна заміна базувалася на ідеї, що ПДВ, зберігаючи переваги інших непрямих податків, вільний від їхніх основних недоліків. По-перше, ПДВ, як і податок з обороту, багатократний, оскільки також стягається на кожній стадії виробництва й обертання і відповідно на відміну від податку з продажу зберігає можливість впливу держави на всі стадії відтворення. По-друге, оскільки ПДВ оподатковується не вся вартість обороту кожної стадії, а тільки лише додана вартість, він надається в прямій залежності від реального внеску кожної стадії у вартості кінцевого продукту (рівну сумі доданих вартостей усіх стадій обороту виробництва й обертання). У результаті ПДВ на відміну від податку з обороту не відчуває впливу змін числа стадій обороту товару від виробника до споживача.

Прикладу Франції послідували й інші країни: у наступні десятиліття ПДВ став використовуватися в податковій системі переважної більшості розвитих країн, фактично потеснив податок з обороту і помітно зменшив значення податку з продажу (а в деяких країнах навіть замінивши частину акцизів).

Нині пода­ток на додану вартість стягується майже у 80-ти країнах, серед яких практично всі промислово розвинуті країни. Єди­на держава, де такого податку немає, — США. Але й тут протягом останнього десятиліття ведуться інтенсивні дис­кусії щодо заміни податку з обороту на федеральний пода­ток на додану вартість. У кінці 80-х — на початку 90-х рр. ПДВ було введено в країнах Східної Європи (Болгарія, Угор­щина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), а також у де­яких країнах СНД (Білорусь, Казахстан). В Україні, Росії ПДВ введено в 1992 році.

Загальною тенденцією для всіх країн, що ввели ПДВ,стало швидке перетворення цього податку на один із основ­них у податковій системі. У Франції на частку ПДВ припадає 45% усіх податкових надходжень до бюджету, у Велико­британії і Німеччині — 50%. Приблизно такою є частка податку на додану вартість до загального обсягу податкових платежів у бюджет держави в інших країнах — членах Європейської Співдружності. В Україні податок на додану вартість становить близько 22% консолідованого бюджету.

Введення ПДВ стало одним з основних напрямків гло­бальної податкової реформи 80—90-х рр. Таке широке по­ширення ПДВ та його визнання в багатьох країнах світу пояснюється цілою низкою причин.

Податок на додану вартість — універсальний непрямий податок, який найбільшою мірою відповідає умовам ринко­вої економіки. Одна із властивих його ознак — економічна нейтральність: податок стягується за однаковою ставкою щодо всієї споживчої бази. Це створює йому перевагу по­рівняно з податком з обороту. ПДВ вельми зручний і про­стий із суто адміністративного погляду (маються на увазі методи його обчислення, порядок збору та сплати, аудит і т. п.). ПДВ є найбільш надійним і постійним джерелом надходжень доходів до державного бюджету. Він активно використовується при розробці податкової політики. За до­помогою податку вирішується чисто фіскальна мета опо­даткування, пов'язана з поповненням доходів державного бюджету. Він має і важливі економічні наслідки: стимулює економічну активність, зниження витрат виробництва, сприяє покращенню якості продукції.

Основні напрямки в еволюції законодавства про ПДВ у країнах, де цей податок діє, як раз і визначаються прагненням, з одного боку, посилити суто фіскальну функцію податку, а з іншого — використовувати його з метою стимулювання економічного розвитку. З цим пов'язана тенденція до роз­ширення оподатковуваної бази податку, кола платників та скорочення пільг, яка спостерігається майже в усіх країнах.

Подібні тенденції характеризують розвиток законодав­ства про податок на додану вартість і в Україні. Однак у нас він відбувається у специфічних умовах. Перш за все, це пов'язано з переходом до нової системи ринкових відносин, а також з рішенням завдань інтеграції країни в систему світових економічних зв'язків.

Як свідчать дані таблиці 1.1, на сьогодні у складі податкової системи України дещо переважають прямі податки. Провідне місце в прямому оподаткуванні займає прибуткове оподаткування : у 1998 році – 40,7% з 46,3%. Серед непрямих податків домінуюча роль належить ПДВ (31,4%), який виступає основним і в податковій системі України в цілому. Платежі за ресурси, які за змістом не є податками, а тільки мають певні ознаки податкових платежів, складають незначну питому вагу – на рівні 1%. Також неістотною є частка місцевих податків і зборів – до 2%. Зростання компенсаційних доходів зумовлене збільшенням відрахувань на шляхові роботи.



Похожие страницы:

  1. Податкова політика держави: цілі, індикатори, економічний і законодавчий інструментарій регулювання

    Контрольная работа >> Финансовые науки
    ... іл 2. Податкова політика держави 2.1. Податкова політика держави 2.2. Основні принципи формування податкової політики держави та побудови податкової системи 2.3. Становлення та розвиток податкової політики Укра ...
  2. Податкова політика як системоформуючий фактор розвитку

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... : - фіскальною спрямованістю податкової політики держави, її намаганням максимально використати наявний податковий потенціал платник ... та відповідатиме адекватним засадам податкової політики держави. Створення нової законодавчої бази в сфер ...
  3. Податкова політика України (2)

    Дипломная работа >> Финансы
    ... і через впровадження виваженої податкової політики. В залежності від особливостей податкової політики держави, податки можуть відігравати ... ,6 61954,3 75285,6 Обсяги податкових надходжень залежать від податкової політики держави, економічної активності ...
  4. Податкова політика на прикладі ДП "Яготинський цукровий завод"

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... ідки впливу податкової політики держави на розвиток підприємницької діяльності 3.1. Вплив податкової політики України ... ідки впливу податкової політики держави на розвиток підприємницької діяльності 3.1. Вплив податкової політики України ...
  5. Податкова політика

    Реферат >> Финансовые науки
    ... податкової політики держави 4 ст. Критерії ефективності податкової політики 9 ст. Основні принципи формування податкової політики ... ів податків і держави. Основні принципи формування податкової політики держави. Податкова політика провадиться, виходячи з ...

Хочу больше похожих работ...