Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Политология->Реферат
В начале XX века громкую известность получила новая наука - геополитика Само понятие ввел шведский ученый Рудольф Челлен В современной интерпретации г...полностью>>
Политология->Контрольная работа
С тех пор как Горбачев провозгласил политику гласности и перестройки, обозреватели задавались и продолжают задаваться вопросом: сможет ли Россия осуще...полностью>>
Политология->Реферат
Политическая власть сама по себе есть феномен неравенства, асимметрии, если исходить из положения и возможностей субъекта и объекта этой власти: у одн...полностью>>
Политология->Реферат
I Понятие «власть» относится к числу основополагающих категорий политологии Оно дает ключ к пониманию политических институтов, самой политики и госуда...полностью>>

Главная > Реферат >Политология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Національна символіка України

Згадаймо, як 26 квітня 1989 року на велелюдному мітингові, що зібрався на площі Ринок у Львові з нагоди третьої річниці Чорнобильської аварії, замайоріли синьо-жовті прапори з жалобними стрічками. А кілька днів по тому на першотравневій демонстрації проспектом Леніна пройшли три колони львів'ян, які несли червоні і синьо-жовті стяги. Усі ці події викликали радість серед досить значної частини населення Львівщини, а водночас сум'яття й страх серед іншої. Справа стає дійсно серйозною, оскільки окремі люди, як з табору прихильників, так і супротивників, розпочали справжні політичні спекуляції з цього приводу, що аж ніяк не можна схвалювати. Синьо-жовті прапори маяли також 22 травня того ж року в Києві на урочистому закритті Всесоюзного Шевченківського свята біля пам'ятника Кобзареві, що теж спричинило далеко неоднозначну реакцію і не зовсім умотивовані дії тодішньої влади. Нині, напередодні 20-ї річниці своєї незалежності Україна має ціле покоління молодих громадян, для яких державна символіка є предметом гордості, а не сумнівів і спекуляцій.

На мій погляд, даний посібник познайомить з повною, історично об'єктивною й науково вірогідною розвідкою про історичну українську символіку, що творилась упродовж багатьох століть. Це допоможе певною мірою зняти напруження і насторогу між окремими групами населення.

Отож чим є, по суті, гербова відзнака у формі тризуба, синьо-жовті прапори, національний гімн «Ще не вмерла Україна» — національними чи

націоналістичними символами?

ГЕРБ — ТРИЗУБ

Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з І століття нашої ери. Очевидно, він міг бути символом племені, котре проживало тоді, чи знаком влади. Як називалося це плем'я — невідомо, ймовірно воно згодом влилося до об'єднання племен давніх слов'ян, що пізніше створили свою державу — могутню Київську Русь. Зображення тризуба, яке дуже мало відрізнялося од офіційно прийнятого герба Української Народної Республіки (УНР), належить до рубежу X—XI століть, часів князювання в Києві Володимира Великого (980—1015 рр.), який міг успадкувати цей знак від своїх предків. Тризуб зберігся на золотих і срібних монетах Володимира, став спадкоємним геральдичним знаком для його нащадків — Святополка І Окаянного (1015—1019 рр.), Ярослава Мудрого (1019— 1054 рр.). Він є в гербі Анни Ярославни, королеви Франції. Про це писали академіки Б. Рибаков й І. Крип'якевич. Аналогічне клеймо має й цегла, знайдена під час розкопок Десятинної церкви в Києві (986—996 рр.) та Успенського собору у Володимирі-Волинському (1160 р.). Зображення його знаходять на цеглі й камінні інших церков, замків, палаців, на зброї, посуді, перснях; відомий цей знак і з рукописів.

Цікавими археологічними знахідками є трапецієподібні підвіски з розкопок у Новгороді, при чому зображення на одній з них у всіх деталях збігається зі знаком на срібних монетах князя Володимира. Окрім того, про що пише академік Б. Рибаков у згаданій праці, по одній підвісці із знаком тризуба й ускладненим малюнком знайдено у Києві, в Бєлгороді, на Рюриковому городищі, у Новгороді.

Протягом кількох століть тризуб був поширений по всіх князівствах Київської Русі, зазнавав змін, включно з переходом до двозуба, що був геральдичним знаком Ізяслава Ярославича (1054—1078 рр.), Святополка II Ізяславича (1093—1113 рр.), галицько-волинського князя Льва Даниловича (1264—1301 рр.) та інших, але весь час зберігав свою первісну Володи-мирову основу. Керамічні плитки, цегла, інші речі з такими символами знаходили під час археологічних розкопок давнього Галича археолог Я. Пастернак (1930—1940 рр.), ленінградський вчений М. Каргер (1950-ті роки), науковці Інституту суспільних наук АН УРСР В. Ауліх (1985 р.) та Ю. Лукомський (1988 р.). Знаки тризуба-двозуба траплялися під час розкопок літописного Звенигорода І. Свєшникову. Досі відомо понад 200 відмін цього геральдичного знака з різноманітними варіантами — додавався хрест на одне з рамен чи збоку, півмісяць, орнаментальні прикраси тощо.

Матеріали археологічних розкопок наведено в працях багатьох істориків, карбовано в серії значків «Русские воины X—XIII вв.» (Москва, 1980 р.), на художніх конвертах серії «Старинные русские монеты» (Москва, 1986 р.) тощо.

Одностайної думки щодо значення тризуба вчені не мають. Подібні зображення відомі на давніх солярних знаках в Індії та інших країнах світу. Не виключене й скандинавське походження тризуба. Однак відомо, що ще

з доісторичних часів число три, тріада завжди мали символічне значення. Існує дуже багато теорій про те, чим був цей знак — символом державної влади, військовою чи релігійною емблемою, монограмою, геометричним орнаментом абощо. Та якогось задовільного пояснення жодна з них не дає. А втім, очевидно, за часів Київської Русі тризуб уживали як знак князівської влади Рюриковичів. Як припускає Б. Рибаков, підвіски з тризубом могли бути знаками князівської адміністрації, за типом татарських пайдзе. Натомість А. Молчанов припускає, що це були печатки дипломатичних і зовнішньоторговельних представників Київської Русі у зносинах з Візантією та іншими державами.

Проте тризуб не був офіційним гербом Київської Русі в сучасному розумінні. На думку І. Крип'якевича, справжні герби прийшли до нас із західних країв і вперше трапляються на західноукраїнських землях у XIV столітті. Тоді гербові відзнаки стали загальновживаними. Їх знаходять на печатках галицьких бояр. Окремі феодальні роди як своє династичне знамено вживали тризуб аж до XV століття, але вже з XII століття його почав змінювати герб з архангелом Михаїлом. Свої гербові зображення дістають окремі міста. Наприклад, місто Володимир-Волинський мав знак св. Юрія. Приблизно в цей час з'являється герб Галицької держави — лев.

Відзнаку у формі тризуба використовували українські частини в складі австрійської армії — Українські січові стрільці — під час першої світової війни. Скульптор М. Бринський виконав проект бойового ордена Української Галицької Армії — «Золотий тризуб» 4-х ступенів, який мав стати відзнакою за хоробрість. Символіку зі знаком тризуба використовували бійці УГА під час польсько-української війни 1918—1920 років. З деякою видозміною тризуб протягом певного часу існував і в ЧУГА (Червоній Українській Галицькій Армії). Як державний герб УНР тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою радою в Коростені, зображення опубліковано 1 березня 1918 року в Києві та затверджено Центральною Радою 22 березня 1918 року у формі великого й малого герба з відповідним орнаментальним облямуванням.

Автором проектів був художник В. Кричевський. Тоді ж (22 березня 1918 р.) схвалено велику і малу печатки УНР зі знаком тризуба.

Він став фігурувати на державних банкнотах УНР (автори проектів Г. Нарбут, О. Красовський, В. Кричевський, І. Мозалевський). Як герб тризуб залишився і в часи гетьманату (1918 р.), а далі й за Директорії (1918—1920 рр.). Закон Ради Державних Секретарів про самостійність земель Австро-Угорської монархії від 12 листопада 1918 року, схвалений Національною Радою у Львові 13 листопада 1918 року, передбачав для Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) герб у вигляді золотого лева на синьому тлі, обернутого вправо. Від часу об'єднання УНР і ЗУНР (акт Соборності України, проголошений у Києві 22 січня 1919 року) державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі. Символіку із зображенням тризуба в 20-40-х роках XX століття використовували різні політичні угруповання Західної України — праві і ліві — зокрема, з певною відмінністю (середній зуб у формі меча) і Організація українських націоналістів (ОУН). Тризуб із середнім зубом у формі хреста — релігійні угруповання.

Як державний герб тризуб було визнано 15 березня 1939 року Сеймом Карпатської України, що проголосив самостійність цього регіону.

ПРАПОР СИНЬО-ЖОВТИЙ

Прапор як символ чи засіб сигналізації виник за античних часів і поширився в Європі, включно з сучасними українськими землями, в добу середньовіччя. За належністю прапори поділяються на дер-і. міжнародні, терито-(провінцій, міст і т. д.); військових і цивільних організацій, товариств, об'єднань, церковних громад тощо. Під терміном прапорництво слід розуміти три поняття: ПРАПОРОЗНАВСТВО або ВЕКСИЛОЛОГІЯ, що є допоміжною історичною дисципліною, ПРАПОРНЕ МИСТЕЦТВО — прикладна галузь, що займається творенням і виготовленням прапорів та ПРАПОРНЕ ПРАВО — допоміжна юридична дисципліна, яка визначає правові підстави використання прапорів.

За правилами вексилології, порядок кольорів у багатоколірних прапорах ведеться зверху вниз — першим називають той колір, котрий є верхнім, і т. д.

Позаяк матеріальні пам'ятки Київської Русі з цієї ділянки відсутні, дещо з прапорництва можемо почерпнути з тогочасних писемних і мистецьких творів — літописів, біографій, («Житіє Бориса і Гліба», «Слово о полку Ігоревім»), дещо віднайти в іноземних джерелах, зокрема візантійських і болгарських («Хроніка Манасії» та ін.). Прапорні відзнаки є на килимі королеви Гертруди, печатці короля Юрія Львовича, на новгородських і московських мініатюрах. Із цих джерел можна довідатися, щонайдавніші прапорні полотнища були трикутно-клинові. На зламі XIII і XIV століть з'являються чотирикутні прапори з клиновими полотнищами на вільному кінці. Найвживанішим кольором був червоний. Вживали також білий, блакитний кольори, рідше — жовтий. Починають існувати також колірні сполучення. Прапорними зображеннями були здебільшого небесні світила, хрести, родові княжі знаки тризуби-двозуби тощо. Як наконечники держаків використовували хрести, списові вістря, волосяні «чілки». На цей час у Західній Європі вже усталилися державні прапори, натомість у нас цього не було, кожен князь мав стяг дещо відмінний од інших. Прапор Руської землі був переважно червоним із золотим тризубом-двозубом, а корогва Галицько-Волинського князівства — відповідно до кольорів свого герба — блакитна (синя) із золотим левом, з такими стягами галицькі полки брали участь у Грюнвальдській битві 1410 року.

Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув мовознавець зі Львова М. Рогович. На його думку, слово «хохол», що ним представники інших національностей інколи називають українців, — монгольського походження. Слово це складене: «хох» — синій, голубий, небесний, «улу» (юлу) — жовтий. Кінцева голосна редукується і ми дістаємо теперішнє звучання. Вважаємо цю гіпотезу дуже цікавою, адже сині й жовті кольори могли бути кольорами племінних об'єднань слов'ян ще перед монгольською навалою, а саме слово перейшло в мову наших сусідів, втративши своє первісне значення. Розвиваючи цю гіпотезу, можна припустити, що саме такими об'єднаннями племен монголо-татари називали могутнє Галицько-Волинське князівство, яке під проводом князя Данила Галицького так і не скорилося східній навалі. Цілком імовірно, що синього й жовтого кольорів уживали племена на цій території й значно раніше.

По тому, як українські землі ввійшли до складу Великого князівства Литовського, особливо інтенсивно починає розвиватися територіальне прапорництво. Кожна земля, повіт мають свої прапори. Однак починає спостерігатися цікава закономірність. Якщо в Києві, можливо під польським впливом, до геральдики входять білий і червоний кольори (білий, зелений, архангел Михаїл на червоному полі), то в гербах західних земель трапляються в основному синій і жовтий кольори, що йшло від традицій Галицько-Волинського князівства. Ці кольори бачимо в гербах Львівщини, Поділля, Холмщини, Закарпаття. Наприклад, корогва Перемиської землі була блакитною із золотим двоголовим орлом, відповідно до такого самого герба.

Водночас розвивалося міське прапорництво — магістратів, цехів, військових відділів. Відома «Золота корогва» Київського магістрату. Під ренесансним впливом збагачуються форми і кольори на прапорах магнатів-землевласників, церковних та державних діячів.

Прапор Великого князівства Литовського в XV столітті був червоним із золотим тризубоподібним знаком Гедиміновичів — так званими «колонами», а трохи пізніше замість «колон» на прапорі з'явився білий вершник на білому коні з мечем у правій руці й блакитним щитом у лівій, так звана — «погоня». Прапор польського короля з XV століття був червоним з білим орлом у короні.



Похожие страницы:

  1. Військова присяга та військова символіка України Ритуал прийняття військової присяги як клятви

    Реферат >> Исторические личности
    ... тему: Військова присяга та військова символіка України Ритуал прийняття військової присяги як ... Великого (малий Державний Герб України) — тризуб. Державний Гімн Українинаціональний гімн на музику ...
  2. Національна економіка: загальне і особливе

    Реферат >> Экономика
    ... РЕФЕРАТ НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗАГАЛЬНЕ І ОСОБЛИВЕ План Загальні передумови формування національної ... світу, в якому домінували символи родючості - жіночі статуетки, ... досягненні головної мети - національно-державної розбудови України була характерна як для ...
  3. Ознайомлення дітей з державними символами України та національними символами і оберегами

    Реферат >> Астрономия
    ... дітей з державними символами України та національними символами і оберегами Кожна держава ... їни, якщо сам не буде знати. Українська національна символіка ... веде свій початок з Київської Русі. Українська етнічна символіка ...
  4. Національно-державне відродження українського народу. Незалежна Україна на сучасному етапі

    Лекция >> История
    ... рами валового національного продукту на душу населення наша республіка займала 7 ... місце, а за розмірами національного багатства на ... . прийнято Закон „Про громадянство України”) Визнання національної символіки як державної ( січень ...
  5. Національно-культурні товариства угорців Закарпаття

    Курсовая работа >> Социология
    ... Декларації прав національностей України і Закону України «Про національні меншини в Україні» 1992 р.. ... та специфіка діяльності національно-культурних товариств ... страції в установленому порядку. 3.Символи Товариства: національний триколір, емблема, герб. ...

Хочу больше похожих работ...