Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Социология->Реферат
Социальная защита малообеспеченных слоев населения на сегодняшний день является одной из наиболее актуальных тем в социальной политике. На данный моме...полностью>>
Социология->Реферат
Одной из главных особенностей перемен в российском обществе является нарастание частоты и масштабов появления экстремальных условий. Экстремальность п...полностью>>
Социология->Реферат
В большинстве социальных явлений современность проявляет себя противоречиво: с одной стороны, современность динамична, направлена в будущее, прогресси...полностью>>
Социология->Реферат
Семья – ячейка (малая социальная группа) общества, важнейшая форма организации личного быта, основанная на супружеском союзе и родственных связях, т.е...полностью>>

Главная > Реферат >Социология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Соціологія як наука

  1. Виникнення соціології як окремої науки.

  2. Етапи формування соціологічного знання.

  3. Предмет і об’єкт соціології.

  4. Класифікація соціальних законів. Основні групи категорій соціології.

  5. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками.

  6. Основні завдання сучасної вітчизняної соціології

  1. Виникнення соціології як науки

На протязі всієї історії свого існування людина намагалась зрозуміти світ, який її оточує. Зрозуміти не тільки суть того чи іншого явища, але й з’ясувати причини його виникнення, а також можливі варіанти його подальшого розвитку. Саме цей потяг людей до пізнання світу і став причиною виникнення та становлення соціології як науки про суспільство.

В першу чергу слід сказати, що соціологія – досить молода наука, оформлення якої як самостійної науки приписується на середину 19-го століття.

Вперше термін «соціологія» впровадив до наукового вжитку у 30-х роках XIX ст. французький філософ, соціолог Огюст Конт (1798-1857 рр.). Термін «соціологія» походить від латинського слова «societas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). Огюст Конт являвся представником нового філософського напряму – позитивізму. Він вважав, що людське мислення пройшло три етапи:

Перший – релігійний етап (теологічний), коли всі явища пояснювались діями богів;

Потім мислення людей (за Контом) стало філософським (метафізичним), і виводило все із умодосяжних ідей та сутностей. Після епохи Відродження в так званий Новий час мислення людини стало науковим, коли воно робить висновки про те чи інше явища на основі обґрунтованих, емпірично перевірених доказів, відкриваючи закони природи. Таке мислення людей затверджувалось спочатку в вивченні природи, а потім в вивченні суспільства. Спочатку виникли такі суспільні науки як астрономія, фізика, хімія, біологія і т.д. Тому повинна з'явитись наука, вивчаюча суспільство загалом. Для такої науки Огюст Конт запропонував назву «соціологія», яка в буквальному перекладі означає «наука про суспільство».

Філософія О. Конта, будучи одним із провідних напрямів тогочасного суспільствознавства, отримала назву «позитивізм». Позитивізм – філософська течія, представники якої єдиним джерелом знання вважали емпіричні (засновані на чуттєвому досвіді) дані, заперечували пізнавальну цінність теоретичного мислення, філософських знань.

Сформувався він на противагу абстрактному соціально-філософському теоретизуванню. Головне для позитивізму – відмова від абстрактних тлумачень суспільства, створення позитивної (ґрунтованої на досвіді людини) соціальної теорії, такої ж доказової та загальнозначущої, як і природничі теорії.

Першим застосував «вузьке» трактування соціології як науки Еміль Дюркгейм (1858-1917 рр.) – французький соціолог і філософ, який створив так звану французьку соціологічну школу. Завдяки йому соціологія зосередилася на вивченні соціальних процесів і соціальних явищ суспільного життя, тобто оформилася як галузь знань, що межує з іншими суспільними науками – історією, філософією, політекономією тощо.

Підходячи до визначення поняття «соціологія» слід сказати, що дискусії по цьому питанню продовжуються до сьогоднішнього дня. Свідченням чого є майже 100 її визначень. Використаємо визначення, запропоноване відомим російським соціологом Генадієм Васильовичем Осиповим в «Енциклопедичному соціологічному словнику»: «соціологія – наука про загальні та специфічні закони та закономірності розвитку та функціонування історично визначених соцієнтальних систем, про механізми дії і форми прояву цих законів в діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів» (с.698).

  1. Етапи формування соціологічного знання

Як ми і говорили, людина на протязі тисячоліть свого існування випрацьовувати знання про світ, який її оточує. Ці знання формувались в донаукові форми, і передавались людьми в вигляді епосів, міфів, вірувань з покоління в покоління, поступово збагачуючись новими даними. Цей донауковий етап накопичення знань про суспільство називається протосоціологією. Цей етап являється найпершим етапом формування соціологічного знання. Дамо визначення цьому етапу донаукового соціологічного знання. Протосоціологія – це система теоретичних уявлень про суспільство, які передували виникненню соціології як науки.

Якщо взяти історію соціології як науки загалом, то ми можемо виокремити слідуючі етапи її формування:

I етап протосоціології, що охоплює виникнення і становлення соціальних знань про суспільство в Стародавньому світі, Середньовіччі, в епоху Відродження (до поч. XIX ст.);

II етап поява соціології як науки і програм перебудови наук про суспільство на емпірично обґрунтованих засадах (тобто на основі конкретних соціологічних досліджень, це етап умовно триває до кінця XIX ст.);

III етап етап – «класичний» (гостра критика натуралістичної соціології і переломний інтерес до соціальної дії, взаємодії, соціології особи; формування проблематики емпіричної соціології);

IV етап – 20-70-тіроки. XX ст. – час формування основних сучасних теоретичних напрямів, інтенсивна галузева диференціація соціології, попредметне її розгалуження, удосконалення методів дослідження;

V етап – з 70-х років і донині – новітній сучасний етап розвитку соціології.

Звичайно, це не єдиний і остаточний поділ на етапи, але більшість учених (як свідчить аналіз літератури) дотримується саме такої структури.

  1. Предмет та об’єкт соціології

Дуже важливо провести строгий розподіл між об’єктом і предметом соціології. Об’єктом тієї чи іншої науки завжди виступає певна сфера суспільного життя. Прийнято вважати, що об’єктом соціологічного пізнання виступає вся сукупність властивостей, зв’язків і відносин, котрі носять назву соціальних. Соціальні зв’язки, соціальна взаємодія, соціальні відносини і спосіб їх організації є об’єктами соціологічного дослідження. Тобто, можна сказати, що об’єктом соціології являється суспільство, як єдиний організм.

Предмет соціології – це зв´язки і відносини між людьми. Предмет вивчення соціології, як і будь-якої науки, – це не просто якесь явище чи процес об´єктивного світу, а результат теоретичного обґрунтування, це відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні, шляхом виявлення суттєвих закономірних зв´язків і відносин цієї реальності.

Об´єктом є все, на що спрямоване дослідження. Один і той самий об´єкт можуть вивчати різні науки. Предмет завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження. Тому предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об´єкта дослідження. Сучасне тлумачення предмета соціології має враховувати насамперед те, що вона є специфічним науковим знанням про суспільство, яке відрізняється від інших суспільних наук і має свій самостійний предмет.

Щоб бути більш конкретними, можемо взяти конкретний приклад. Наприклад, назва соціологічного дослідження «Якість життя населення в умовах ринкових реформ». Тут об’єктом дослідження виступає якість життя населення. А предметом соціологічного дослідження – вплив ринкових реформ на якість життя населення.

4.Класифікація соціальних законів. Основні групи категорій соціології

На протязі життя людини, життєдіяльності соціальної групи чи суспільства загалом створюється та встановлюється безліч соціальних зв'язків.

Соціальна діяльність, в процесі якої людина змінює навколишній світ і саму себе, здійснюється по визначеним, незалежним від волі та свідомості людей об’єктивним законам. Нерідко вони сприймаються як щось тимчасове, випадкове. Та насправді всі вони зумовлені суспільними зв´язками, відносинами, що характеризуються загальністю, необхідністю та повторюваністю. Ці зв´язки називають законами.

Соціальний закон – об´єктивний і повторюваний причинний зв´язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами, виявляючись в їх діяльності. Це – відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними і соціально-професійними групами, містом і селом, суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовим колективом, суспільством і родиною, суспільством та особистістю.

Специфіка соціальних законів полягає в тому, що вони проявляються як дії великої кількості людей. До соціальних законів не можна застосувати жорстку дихотомію динамічних та статичних законів, вони не завжди є чисто статичними або чисто динамічними. Крім того, незалежно від свого характеру вони можуть виступати в формі законів-тенденцій.

Виробляючи в процесі соціальної діяльності суспільство, людина визначає напрям, сутність та характер його функціонування та розвитку. Саме тому соціальні закони – це закони соціальної діяльності людей, тобто їх власних суспільних дій.

Дія об’єктивних соціальних законів знаходиться в прямій залежності від індивідуальних особливостей, життєвих обставин і конкретних умов життєдіяльності індивідів.

Соціальні дії, специфіка яких обумовлена індивідуальними особливостями і життєвими обставинами людей, які їх чинять, характеризуються випадковою величиною. Ці випадкові величини в своїй сукупності утворюють деяку середню рівнодіючу величину. Ця величина виступає як форма прояву соціального закону.

В сфері соціальної діяльності той чи інший індивід відрізняється своїми соціальними якостями від «середньої людини». Такі індивідуальні відхилення погашаються, якщо ми розглядаємо групу людей, наділених цікавлячи ми нас соціальними якостями.

Ці індивідуальні відхилення мають відносно вузькі межі і, більше того, регулярно проходить їх зрівнювання. Соціальний закон, який прокладає собі дорогу через різні випадковості та регулюючий їх, стає видимим лише тоді, коли вони беруться в великих масах.

Як і закони природи, соціальні закони перебувають у природному плині подій, є результатом цілеспрямованих послідовних дій більшості індивідів у соціальних ситуаціях та об´єктивних зв´язках (причинних, функціональних та ін.). Об´єктивність соціального закону полягає в тому, що нові покоління успадковують готові відносини, зв´язки, тенденції, сформовані без їх участі.

Якщо соціальні закони спробувати згрупувати, то ми отримаємо таку картину:

За масштабом реалізації соціальні закони поділяються на загальні й специфічні. Загальні закони діють в усіх суспільних системах (наприклад, закон товарно-грошових відносин). Дія специфічних законів обмежена однією чи кількома суспільними системами (наприклад, закони, пов´язані з переходом від одного типу суспільства до іншого; закон первинного нагромадження капіталу).

За ступенем спільності соціальні закони або характеризують розвиток соціальної сфери в цілому, або визначають розвиток окремих її елементів – класів, груп, націй тощо.

За способом вияву соціальні закони поділяють на динамічні й статичні (стохастичні). Динамічні визначають напрям, чинники і форми соціальних змін, фіксують жорсткий, однозначний зв´язок між послідовністю подій у конкретних умовах. Статичні закони не детермінують соціальні явища, а відображають головні напрями змін, їх тенденцію до збереження стабільності соціального цілого. Вони зумовлюють зв´язок явищ і процесів соціальної дійсності не жорстко, а з певним ступенем вірогідності.

Динамічні закони поділяють на причинні та функціональні. Причинні динамічні закони фіксують суворо детерміновані (причинно-наслідкові) зв´язки розвитку соціальних явищ (наприклад, роль способу виробництва при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої). Функціональні динамічні закони відображають емпірично спостережувані й суворо повторювані взаємні залежності між соціальними явищами.

Різновидами статичних законів можуть бути як закони соціального розвитку (наприклад, задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб населення, розвиток самоврядування), так і закони функціонування (єдність формальної і неформальної структур трудового колективу, розподіл рольових функцій у сім´ї).



Похожие страницы:

  1. Соціологія як наука про суспільство (2)

    Учебное пособие >> Социология
    ... соціології? Що є предметом соціології? Назвіть функції соціології. З яких блоків складається структура соціології? Розкрийте класифікацію соціальних закон ...
  2. Поняття про соціологію як науку

    Реферат >> Социология
    ... вважав соціологію наукою про соціальну поведінку, яку вона прагне зрозуміти та тлумачити. Основна категорія соціолог ... ) вперше застосував поняття соціології, яку вивів зі штучної класифікації наук (від математики до соціології за двома критер ...
  3. Соціологія як наука. Військова соціологія в системі соціологічного знання

    Реферат >> Социология
    ... ї області військової соціології має складати дослідження наступних трьох основних груп залежностей: 1. Між сусп ... -третє, як і усяка спеціальна наука, військова соціологія володіє і оперує системою власних наукових категорій. Найважлив ...
  4. Соціологія як наука про суспільство (1)

    Курсовая работа >> Социология
    ... іл 1. Соціологія як наука про суспільство Соціологія в системі соціальних та гуманітарних наук Місце соціології у системі соціальних, гуман ...
  5. Соціологія як наука

    Шпаргалка >> Социология
    ... соц. реальності. Соціологія використовує дві основні групи методів: перша група – загальнонаукові методи, до яких ... яких має тенденцію максимального наближення до вимог тих чи інших соціальних законів. 6. Соціальні закони, їх класифікація Соціальний закон ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0064489841461182