Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

История->Реферат
Уже на протяжении 1920—1930-х гг в Армении, как и во всём СССР, установилась командно-административная система, ядром которой являлась коммунистическа...полностью>>
История->Реферат
Ованес-Сенекерим (год. рожд. неизв. — 1003) – царь Парисоса (Северный Арцах, горный Утик) примерно с 958 г. Сын Саака Севады. От последнего получил в ...полностью>>
История->Реферат
Четыре армянина из Группы имени Егии Кешишяна (Вазген Сислян (командир), Акоп Джулфаян, Геворк Гюзелян, Арам Басмаджян) в течение 15 часов удерживали ...полностью>>
История->Реферат
«Павликиане» (греч. Παυλικιανοιί; предположительно от имени апостола Павла, арм. Պավլիկյաններ) — средневековая христианская церковь. В трактовке ортод...полностью>>

Главная > Лекция >История

Сохрани ссылку на реферат в одной из сетей:

Лекція 7. Міжвоєнний період в історії українського народу

(1921-1939рр).

План

  1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель в 20-30 роках.

  2. Національно культурне відродження в Україні.

  3. Політичне становище Західної України в 20-30 роках.

Соціально-економічне та політичне становище українських земель в 20-30 роках.

а) Соціально-економічний розвиток в добу НЕПу

Закінчення громадянської війни створило умови для переходу до мирного будівництва. Проте ситуація виявилася складною. Внутрішнє становище на Україні характеризувалося двома словами: глибока криза.

Україна являла собою руїну. 7 років майже безперервних воєнних дій забрали життя 4,5 мільйонів людей. Збитки, завдані народному господарству України оцінювались у 10 млрд. крб. золотом, що становило 25% загальної суми збитків, понесених усіма радянськими республіками. Виробництво промислової продукції зменшилось в 10 разів.

В 1920 р. в Україні вироблялось у порівнянні з 1913 р.: сталі - 1,7%; прокату - 1,8%; вугілля - 22%. В республіці працювала одна доменна піч у Єнакієвому.

Кількість робітників зменшилась удвічі.

Не кращою була картина у сільському господарстві. Селяни були задоволені одержаною землею, проте політика "воєнного комунізму", незабезпеченість реманентом і тягловою силою призвела до скорочення посівних площ на 15%, а валового збору зерна - на 62-72%.

Економічна криза доповнювалась політичною.

Після закінчення бойових дій зросло невдоволення селян продрозкладкою, яка виконувалась з великим напруженням.

Здійснення розкладки за допомогою армійських частин ускладнило ситуацію - селянство взялось за зброю. Збройний опір селянства охоплює всю територію України, але найбільше -Донецьку, Полтавську, Кременчуцьку та Катеринославську губернії.

Незадоволення виявляли інші групи населення, зокрема робітники. Так, голод, розруха, епідемії підняли в червні 1920 р. на страйкову боротьбу робітників залізничних майстерень Катеринослава.

Невдоволення виявились і в армії. Найбільш привілейована за постачанням, вона почала голодувати. 1 млн. червоноармійців, які стояли на Україні і в основній своїй масі (77%) були пов'язані походженням з селянством, становили серйозну небезпеку радянській владі.

Настрої суспільства впливали на настрої в більшовицькій партії. Ще в січні 1920 р. деякі більшовики доводили про необхідність оздоровлення економіки, заміни продрозкладки. Але ці пропозиції відкидалися прибічниками воєнно-комуністичних методів управління. А вони в партії домінували.

Проте наявні економічна і політична кризи, їх глибина підводили до думки, що країна і правляча партія були напередодні рішень довготривалого значення. Треба було відбудувати народне господарство і, найголовніше, вирішити, якою має бути соціалістична економіка не у надзвичайних, а у нормальних умовах. До того ж, спад світового революційного руху фактично вичерпав надії партії на швидке здійснення світової революції і матеріально-технічну допомогу західного пролетаріату. Драматичний виступ моряків Кронштадта під гаслом "За владу Рад, але без більшовиків" - засвідчив про реальну можливість втрати більшовиками влади.

Ленін вперше висловився за НЕП 4 лютого 1921 р., а письмово сформулював цю ідею 8 лютого. Перелом відбувся у березні 1921 р., коли X з'їзд компартії з ініціативи Леніна проголосив нову економічну політику (НЕП), основними напрямами якої були слідуючі:

заміна продрозкладки продподатком мала сенсаційний характер. Це був перший крок, який швидко був доповнений цілим комплексом заходів, серед яких: використання товарно-грошових відносин; формування ринку; кооперування трудящих; запровадження госпрозрахунку; тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку та інші. Сам термін "НЕП" з'явився в травні 1921 р. і залишився в історії.

Отже, продподаток - захід, з якого почалось практичне здійснення НЕПу. Продподаток був значно менший за продрозкладку і доводився до селян заздалегідь, тобто до початку польових робіт. Він став виконувати функції економічного стимулу, який забезпечував зростання доходів селян. Водночас податкова політика будувалась за класовим принципом: найвищим податком обкладались куркулі, меншим - середняки. Багато бідняків звільнялися від податку взагалі.

Початок переходу до НЕПу, таким чином, свідчив про те, що інтереси сільського господарства виходили на перший план.

Були проведені зміни в промисловості республіки. Зберігаючи за собою командні висоти в економіці, тобто контролюючи важку промисловість, Радянська влада в 1921 р. передала в оренду різним організаціям (артілям, кооперативам), а також приватним особам (іноді колишнім власникам) 5200 підприємств, що становило половину наявного фонду республіки.

В основному це були дрібні підприємства харчової, шкіряної, хімічної галузей. Причому, підхід був таким: орендна плата для організацій порівняно з приватними власниками була удвічі меншою. Організаціям надавалася перевага в одержанні державних замовлень, сировини, палива.

Відбулася легалізація торгівлі, яка до цього існувала у вигляді підпільного мішечництва. Через рік приватний капітал контролював 75% роздрібного товарообігу.

В 1922-1924 рр. була здійснена реформа фінансово-кредитної системи, яка зробила радянський червінець конвертованим.

Почала відроджуватися кооперація. В 1921 р. споживча кооперація була перетворена у самостійну організацію з правом заготівлі і збуту продуктів. Зміцнюється і сільськогосподарська кооперація. Вона зосереджує 37% планової заготівлі зерна і 50% - технічних культур. До кінця відбудовчого періоду в Україні існувало 6172 споживчих і 11320 сільськогосподарських кооперативів, які охоплювали більше половини населення республіки.

Масштаби і рішучість перебудови народного господарства в ті роки просто вражають. До того, що вже названо, можна додати такі заходи: перехід від обов'язкової праці (трудповинності, трудмобілізації) до системи вільного найму робочої сили; відмова від розподілу за картками; заміна безгрошових замовлень та стимулювання випуску необхідної суспільству продукції економічними засобами. З підпілля вийшла підприємницька діяльність. З'явилася так звана "нова буржуазія" - орендарі, маклери, комісіонери - непмани. Їх діяльність сприяла найшвидшому подоланню хаосу й розрухи в господарстві.

За два роки економічний механізм "воєнного комунізму" був демонтований і замінений новою економічною політикою.

Початок запровадження НЕПу збігся з важким випробуванням - голодом 1921-1923 рр. Посуха 1921 р. призвела до катастрофічних наслідків у південних районах України. Епіцентром лиха стала Запорізька губернія. Звідси лавиноподібно почала збільшуватися кількість голодуючих, охопивши 5,6 млн. осіб, тобто близько 25% населення України.

Друга хвиля голоду прийшлася на зиму 1922-1923 рр. Основною причиною став цього разу надмірний вивіз хліба за кордон та до Росії. Дефіцит зерна складав 20 млн. пудів. В той час, як з України було вивезено 18 млн. пудів зерна: 15 млн. - на експорт; 2,5 млн. - до Російської Федерації.

Незважаючи на ускладнення, викликані голодом, новий економічний курс Радянської влади швидко позначився в народному господарстві. Економічні результати НЕПу дали змогу історику О. Субтельному назвати його великим досягненням і охарактеризувати 20-ті роки в історії УСРР як "новаторські"...

Успіхи по відбудові привели до того, що у 1925 - 1926 рр. довоєнний рівень промислового виробництва вперше було перевершено.

Заходи НЕПу, аграрна реформа 1922 р. налагодили стосунки селян з владою комуністів. В 1923 р. всі податки з села були зведені у грошову форму. Держава за ці гроші купувала зерно на ринку. Сільське господарство стає яскравим показником відродження продуктивних сил.5 млн. українських селянських господарств швидко збільшили зернове виробництво. Динаміка була такою: 1921 р. - 227 млн. пудів; 1922 р. - 637; 1926 - 1057 млн. пудів. У 1927 р. за обсягом валової продукції сільське господарство вперше перевищило дореволюційний збір зерна.

Оцінюючи в цілому стан справ в сільському господарстві на середину 20-х років, можна сказати, що сільське господарство України було відроджено.

Як бачимо, запровадження НЕПу невдовзі дало добрі результати. Головне, на середину 20-х років відійшла у минуле господарська розруха, в Україні було досягнуто довоєнного рівня розвитку промисловості і сільського господарства. Таким чином, була підготовлена стартова позиція для подальшого економічного розвитку. радянська влада втрималася.

Однак піднесення економіки не відбувалося гладко і безболісно. НЕП не означав повного повернення до ринкової економіки.

В надрах НЕПу загострювались притаманні йому протиріччя. Економічний плюралізм диктував появу політичного плюралізму, а владою більшовики не збиралися ділитися ні з ким. З політикою НЕПу пов'язане поглиблення розшарування у суспільстві. З одного боку - поява непманів, з другого - значна частина суспільства, яка зі зброєю в руках проливала кров за радянську владу. В результаті непівської диференціації спускаючись все нижче на соціальне дно, все гостріше ставало питання „за що боролися?”.

Після смерті Леніна в 1924 р. державне керівництво постійно збивалося на воєнно-комуністичні методи. З 1925 р. це стало чітко виявлятися на партійних конференціях і з'їздах, в ході боротьби за владу і вплив всередині партії. Проте в цілому партія зберегла гнучкість своєї політики і економічна політика на принципах НЕПу продовжувалась до кінця 1927 р.

1928-1929 рр. в історії НЕПу стали часом його зламу, періодом, коли НЕП, за словами Сталіна, було відкинуто "до чорта". Генеральному секретарю ЦК ВКП(б) Сталіну та його однодумцям вдалося придушити в партії опір групи М. Бухаріна, яка боронила принципи НЕПу, і поновити політику, що будувалась на доктрині "воєнного комунізму". Адміністративна система, яка утвердилася у 1929р., не знала такого швидкого і багатогранного розвитку, якою за всіма параметрами була доба НЕПу.

Таким чином, економічна розруха і політична нестабільність початку 20-х років яскраво засвідчили, що політика "воєнного комунізму", яка забезпечила Радянській владі перемогу у війні, не відповідала умовам мирного часу. В березні 1921 р. введенням продподатку на Україні почався поворот у бік нової економічної політики. Протягом двох років, незважаючи на складнощі, посилені голодом, систему "воєнного комунізму" було демонтовано. Дуже швидко НЕП виявив свою ефективність. На засадах НЕПу країну було піднято з руїни, досягнуто довоєнного рівня промислового і сільськогосподарського виробництва. З огляду на здобутки НЕПу, частина керівництва компартії підтримувала курс на ринкову економіку. Прихильники силових методів керівництва не збиралися складати зброю. Проте до 1927 р. їх вдалося нейтралізувати. В 1928-1929 рр. відбувся процес поступового відходу від принципів нової економічної політики і остаточної відмови від неї.



Скачать работу

Похожие работы:

  1. Преса країнської діаспори у міжвоєнний період

    Реферат >> Астрономия
    ... УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД Ми включаємо в історію української преси україномовну пер ... аспорі; ідея підтримання мови; історія українського народу, культури, літератури; друкування лі ... і; спромогання до визнання українського народу в світі як ...
  2. Історія України. Конспект лекцій. Історія України івд найдавніших часів до сьогодення

    Конспект >> История
    ... ……………….…………………………………………..……. Тема 12. Лекція 14. Міжвоєнний період в історії українського народу (1921-1939 рр.) ………………………..……………………………………….. Тема 13 ... К.,1996. Тема 12. Лекція 14. Міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.) (2 год.). ...
  3. Історія економіки та економічної думки. Конспект лекцій

    Конспект >> Экономическая теория
    ... сім’ю: керівник — це “батько народу”, підлеглі — “його діти”. ... періоду Економічна думка в Україні має багатовікову історію. Укра ... „математичної” течії українського маржиналізму, бо ... думки у міжвоєнний період Особливості господарського розвитку України в 20 ...
  4. Історія України курс лекцій. Україна в 20–30-ті роки ХХ ст.

    Конспект >> История
    Історія України курс лекцій Україна в 20–30-ті роки ... мірою був підірваний генофонд українського народу в цілому і українського селянства зокрема. Усе це ... та Буковини, Хотинщини й Ізмаїльщини міжвоєнний період виявився надзвичайно тяжким: насильницька асим ...
  5. Історія України за О Субтельним

    Реферат >> Астрономия
    ... гогіг (грести). Оскільки фінни підтримували тісні й тривалі ... Києм утворили сильний племінний союз, що панував ... ічний кінець Київського періоду історії України. Глава 3 КИЇ ... назвою «Закон Божий (Книга Буття українського народу)». Написаний в дусі романтизму та ...

Хочу больше похожих работ...