Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Социология->Курсовая работа
Перехід до ринкових відносин у сфері праці й зайнятості в умовах структурної перебудови економіки привів до виникнення принципово нової ситуації в соц...полностью>>
Социология->Реферат
Значение конвенций и рекомендаций МОТ в правовом регулировании социального обеспечения в международном и внутригосударственном масштабе можно оцениват...полностью>>
Социология->Статья
Если квантовую физику невозможно представить без постоянной Планка, молекулярную физику - без числа Авогадро, генетику - без соотношения Менделя, то г...полностью>>
Социология->Реферат
Как самостоятельная отрасль научного знания социология возникает в середине Х1Х века Разумеется, общество и социальные процессы были предметом изучени...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Социология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра соціальної роботи та соціальної педагогіки

КУРСОВА РОБОТА

Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної практики

Спеціальність: 6.010100 – соціальна педагогіка

Черняк Марія Сергіївна

Науковий керівник:

старший викладач

Пархоменко Тетяна Василівна

Cевастополь– 2008

Вступ

Само поєднання слів "соціальна психологія" вказує на специфічне місце, яке займає ця дисципліна в системі наукового знання. Виникнувши на стику наук - психології і соціології, соціальна психологія до нашого часу зберігає свій особливий статус. Це приводить до того, що кожна з "батьківських" дисциплін досить охоче включає її як складова частина. Така неоднозначність положення наукової дисципліни має багато різних причин. Головним із них з'являється об'єктивне існування такого класу фактів суспільного життя, які самі по собі можуть бути досліджені лише за допомогою об'єднаних зусиль двох наук: психології і соціології. З одного боку, будь-яке суспільне явище має свій "психологічний" аспект, оскільки суспільні закономірності виявляються не інакше як через діяльність людей, а люди діють, будучи наділеною свідомістю і волею. З іншого боку, в ситуаціях спільної діяльності людей виникають цілком особливі типи зв'язків між ними, зв'язків спілкування і взаємодії, і аналіз їх неможливий поза системою психологічного знання.

Іншою причиною подвійного положеня соціальної психології є сама історія становлення цієї дисципліни, яка визрівала в надрах одночасно і психологічного, і соціологічного знання і в повному розумінні слова народилася "на перехресті" цих двох наук. Все це створює чималі труднощі як у визначенні предмету соціальної психології, так і у виявленні кола її проблем.

Разом з тим потреби практики суспільного розвитку диктують необхідність дослідження таких пограничних проблем, і навряд чи можна "чекати" остаточного рішення питання про предмет соціальної психології для їх вирішення. Запити на соціально-психологічні дослідження в умовах сучасного етапу розвитку суспільства поступають буквально зі всіх сфер суспільного життя, особливо у зв'язку з тим, що в кожній з них сьогодні відбуваються радикальні зміни. Такі запити слідують з області промислового виробництва, різних сфер виховання, системи масової інформації, сфери демографічної політики, боротьби з антигромадською поведінкою, спорту, сфери обслуговування і так далі Можна стверджувати, що практичні запити випереджають розвиток теоретичного знання в соціальній психології.

Все це, поза сумнівом, стимулює інтенсивний розвиток соціальної психології на сучасному етапі. Необхідність цього посилюється ще двома обставинами. По-перше, тим, що в історії існування радянської соціальної психології як самостійної науки була досить тривала перерва і новий етап бурхливого оживлення соціально-психологічних досліджень почався лише наприкінці 50-х - початку 60-х років. По-друге, тим, що соціальна психологія по своїй істоті є наукою, що стоїть дуже поблизу до гострих соціальних і політичних проблем, а тому принципово можливе використання її результатів різними суспільними силами. Соціальна психологія на Заході має дуже солідну історію, яка також переконливо підтверджує цю істину.

Таким чином, для соціальної психології, як, можливо, ні для якої іншої науки, актуальне одночасне вирішення двох задач: і вироблення практичних рекомендацій, отриманих в ході прикладних досліджень, настільки необхідних практиці, і "добудовування" своєї власної будівлі як цілісної системи наукового знання з уточненням свого предмету, розробкою спеціальних теорій і спеціальної методології досліджень.

Мета роботи: вивчити місце соціальної психології в системі наук і суспільній практиці.

Предметом нашого дослідження стала соціальна психологія.

Об'єкт дослідження: місце соціальної психології в системі наук.

Мета роботи визначила і поставила наступні задачі:

- вивчити основні підходи до визначення предмету соціальної психології;

- провести аналіз думок учених про місце соціальної психології в системі наук;

- з'ясувати педагогічне значення соціальної психології;

- розглядати сучасні уявлення про предмет соціальної психології;

- з'ясувати межі соціальної психології;

- розглядати завдання соціальної психології на сучасному етапі.

У роботі була використана література по педагогіці, психології, соціології, філософії і ін.

Розділ 1. Огляд проблем соціальної психології

1.1 Предмет соціальної психології

Існує 4 точки зір, лежачий в основі розгляду предмету соціальна психологія різними авторами:

1) Характеристика індивіда як учасника соціальних стосунків (що змінюється в людині, коли вона вклинює в різні соціальні групи).

2) Соціальна психологія вивчає механізми соціальних впливів на людину (індивіда) як учасника соціального процесу (соціальному життю). Акцент робиться на вплив навколишнього середовища на індивіда. Центром вважаються механізми впливу (Цієї точки зору дотримуються соціологи і психологи, що прийшли із соціології, – головна проблема - соціологізування, олюднення народженого індивіда).

3) Предметом соціальної психології є спілкування між людьми, їх взаємодія (цієї точки зору дотримується ряд С. Петербургських і Московських авторів вітчизняної психології).[1;69]

4) Предметом соціальної психології є характеристика групи або общностей, як цілісних утворень.

Необхідно обкреслити коло проблем соціальної психології, щоб строгіше визначити завдання, які можуть бути вирішені засобами цієї дисципліни. Ми виходимо при цьому з прийняття тієї точки зору, що, незважаючи на пограничний характер, соціальна психологія є частиною психології (хоча існують і інші точки зору, наприклад, віднесення соціальної психології до соціології). Отже, визначення кола її проблем означатиме виділення з психологічної проблематики тих питань, які відносяться до компетенції саме соціальної психології. Оскільки психологічна наука в нашій країні у визначенні свого предмету виходить з принципу діяльності, можна умовно позначити специфіку соціальної психології як вивчення закономірностей поведінки і діяльності людей, обумовлених приєднанням їх в соціальні групи, а також психологічних характеристик самих цих груп.

До такого розуміння свого предмету соціальна психологія прийшла не відразу, і тому для з'ясування питання корисно проаналізувати вміст|зміст| тих дискусій, які мали місце в її історії.

1.2 Дискусія про предмет соціальної психології

У історії радянської соціальної психології можна виділити два етапи цієї дискусії: 20-і рр. і кінець 50-х - початок 60-х рр. Обидва ці етапу мають не лише історичний інтерес, але і допомагають більш глибоко зрозуміти місце соціальної психології в системі наукового знання і сприяють виробленню точнішого визначення її предмету.

У 20-і р.р., тобто в перші роки Радянської влади, дискусія про предмет соціальної психології стимулювала двома обставинами. З одного боку, саме життя в умовах післяреволюційного суспільства висунуло завдання розробки соціально-психологічній проблематики. З іншого боку, ідейна боротьба тих років неминуче захопила і область соціально-психологічного знання. Як відомо, ця ідейна боротьба розвернулася в ті роки між матеріалістичною і ідеалістичною психологією, коли вся психологія як наука переживала період гострої ломки своїх філософських, методологічних підстав. Для долі соціальної психології особливе значення мала точка зору Г.І. Челпанова, який, захищаючи позиції ідеалістичної психології, запропонував розділити психологію на дві частини: соціальну і власне психологію. Соціальна психологія, на його думку, повинна розроблятися в рамках марксизму, а власне психологія повинна залишитися емпіричною наукою, не залежною від світогляду взагалі і від марксизму зокрема (Челпанов, 1924). Така точка зору формально була за визнання права соціальної психології на існування, протее ціною відлучення від марксистських філософських основ іншої частини психології (Буділова, 1971).

Позіция Г.І. Челпанова виявилася неприйнятною для тих психологів, які приймали ідею перебудови філософських підстав всієї психології, приєднання її в систему марксистського знання (Виготський, 1982. С. 379). Заперечення Челпанову прийняли різні форми.

Перш за все була висловлена ідея про те, що, оскільки, будучи інтерпретована з погляду марксистської філософії, вся психологія стає соціальною, немає необхідності виділяти ще якусь спеціальну соціальну психологію: просто єдина психологія має бути підрозділена на психологію індивіда і психологію колективу. Ця точка зору отримала своє віддзеркалення в роботах В.А. Артемова (Артемов, 1927). Інший підхід був запропонований з точки зору тієї, що отримала в ті роки популярність реактології. Тут, також всупереч Челпанову, пропонувалося збереження єдності психології, але в даному випадку шляхом поширення на поведінку людини в колективі методу реактології. Конкретно це означало, що колектив розумівся лише як єдина реакція його членів на єдиний подразник, а завданням соціальної психології був вимір швидкості, сили і динамізму цих колективних реакцій. Методологія реактології була розвинена К.Н. Корніловим, відповідно ньому ж належить і реактологічний підхід до соціальної психології (Корнілов, 1921).

Своєрідне спростування точки зору Челпанова було запропоноване і видним психологом П.П. Блонським, який одним з перших поставило питання про необхідність аналізу ролі соціального середовища при характеристиці психіки людини. Для нього "соціальність" розглядувалася як особлива діяльність людей, пов'язана з іншими людьми. Під таке розуміння соціальності личила і "діяльність" тварин. Тому пропозиція Блонського полягала в тому, щоб включити психологію як біологічну науку в коло соціальних проблем. Протиріччя між соціальною і який-небудь іншою психологією тут також знімалося (Блонський, 1921). [5]

Ще одне заперечення Челпанову виходило від видатного радянського фізіолога В.М. Бехтерева. Як відомо, Бехтерев виступав із пропозицією створити особливу науку - рефлексологію. Певну галузь її він запропонував використовувати для вирішення соціально-психологічних проблем. Цю галузь Бехтерев назвав "колективною рефлексологією" і вважав, що її предмет - це поведінка колективів, поведінка особистості в колективі, умови виникнення соціальних об'єднань, особливості їх діяльності, взаємовідношення їх членів. Для Бехтерева таке розуміння колективної рефлексології представлялося подоланням суб'єктивістської соціальної психології. Це подолання він бачив в тому, що всі проблеми колективів тлумачилися як співвідношення зовнішніх впливів з руховими і мимико-соматичними реакціями їх членів. Соціально-психологічний підхід мав бути забезпечений з'єднанням принципів рефлексології (механізми об'єднання людей в колективи) і соціології (особливості колективів і їх відношення із умовами життя і класової боротьби в суспільстві). Зрештою предмет колективної рефлексології визначався таким чином: "вивчення виникнення, розвитку і діяльності зібрань і зборищ..., що проявляють свою соборну співвідносну діяльність як ціле, завдяки взаємному спілкуванню один із одним вхідних в них індивідів" (Бехтерев, 1994. С. 40). [5]

Хоча в такому підході і містилася корисна ідея, що стверджує, що колектив є щось ціле, в якому виникають нові якості і властивості, можливі лише при взаємодії людей, спільна методологічна платформа виявлялася вельми уразливою. Всупереч задуму, ці особливі якості і властивості інтерпретувалися як що розвиваються за тими ж законами, що і якості індивідів. Це було данню механіцизму, який пронизував всю систему рефлексології: хоча особистість і оголошувалася продуктом суспільства, але при конкретному її розгляді в основу були покладені її біологічні особливості і, передусім соціальні інстинкти. Більш того, при аналізі соціальних зв'язків особистості для їх пояснення по суті допускалися закони неорганічного світу (закон тяжіння, закон зберігання енергії), хоча сама ідея такої редукції і піддалася критиці. Тому, незважаючи на окремих, таких, що мають велике значення для розвитку соціальної психології знахідки, загалом рефлексологічна концепція Бехтерева не стала основою достовірно наукової соціальної психології. [5]

Особливо радикальними виявилися ті пропозиції, які були висловлені відносно перебудови соціальної психології у зв'язку з дискусією, що розвернулася в ті роки з приводу розуміння ідеології. М.А. Рейснер, наприклад, пропонував побудувати марксистську соціальну психологію шляхом прямого співвідношення з історичним матеріалізмом ряду психологічних і фізіологічних теорій. Але, оскільки сама психологія повинна будуватися на вченні про умовні рефлекси, в соціально-психологічній сфері допускалося пряме ототожнення умовних рефлексів, наприклад, з надбудовою, а безумовних - з системою виробничих стосунків. Зрештою соціальна психологія оголошувалася наукою про соціальні подразники різних видів і типів (Рейснер, 1925).

Таким чином, незважаючи на суб'єктивне бажання багатьох психологів створити марксистську соціальну психологію, таке завдання в 20-і р.р. не було виконане. Хоча відсіч точці зору Челпанова і був зроблений достатньо рішучий, ключові методологічні проблеми психології не були вирішені. Прагнучи протистояти ідеалістичному підходу, дослідники часто-густо опинялися в полоні позитивістської філософії, конкретним і специфічним проявом якої з'явився механіцизм. Крім того, не було чіткості і щодо предмету соціальної психології: по суті бувальщини змішано дві проблеми, або два різне розуміння предмету соціальної психології. З одного боку, соціальна психологія ототожнювалася із вченням про соціальну детерміацію психічних процесів; з іншого боку, передбачалося дослідження особливого класу явищ, що породжуються спільною діяльністю людей і перш за все явищ, пов'язаних з колективом. Ті, які приймали перше трактування (і лише її), справедливо стверджували, що результатом перебудови всієї психології на марксистській матеріалістичній основі має бути перетворення всієї психології на соціальну. Тоді жодна особлива соціальна психологія не потрібна. Це вирішення добре узгоджувалося і з критикою позиції Челпанова. Ті ж, хто бачили друге завдання соціальної психології - дослідження поведінки особистості в колективі і самих колективів, - не змогли запропонувати адекватне вирішення проблем, використовуючи як методологічні основи марксистську філософію.

Результатом цієї боротьби думок з'явився той факт, що лише перша із позначених трактувань предмету соціальної психології отримала права громадянства - як вчення про соціальну детерміацію психіки. Оскільки в цьому розумінні жодного самостійного статусу для соціальної психології не передбачався, спроби побудови її як особливої дисципліни (або хоч би як особливій частині психологічної науки) припинилися на досить тривалий термін. Соціологія ж в ці роки взагалі опинилася під ударом, тому про існування соціальної психології в її рамках питання взагалі не піднімалося. Більш того, той факт, що соціальна психологія в той же час продовжувала розвиватися на Заході, притому в рамках немарксистської традиції, привів деяких психологів до ототожнення соціальної психології взагалі лише з її "буржуазним" варіантом, виключивши саму можливість існування соціальної психології в нашій країні. Само поняття "Соціальна психологія" почало інтерпретуватися як синонім реакційної дисципліни, як атрибут лише буржуазного світогляду.

Саме у цьому змісті і говорять про "перерву", що настала на тривалий період, в розвитку соціальної психології. Протее термін цей може бути використаний лише у відносному значенні. Дійсно, мала місце перерва в самостійному існуванні соціальної психології в нашій країні, що не виключало реального існування окремих досліджень, що є по своєму предмету суворо соціально-психологічними. Ці дослідження були продиктовані потребами суспільної практики, передусім педагогічної.

1.3 Педагогічне значення соціальної психології



Похожие страницы:

  1. Соціальна психологія в СРСР. Марксизм

    Реферат >> Психология
    ... соціально-філософську систему ... «Як система наукового знання марксистська соціальна психологія включає наступн ... сце, підготувавши ґрунт для подальшого розвитку радянської соціальної психолог ... язок із суспільною практикою й включення в галузі психології, що ...
  2. Соціальна психологія. Конспект лекцій

    Конспект >> Психология
    ... більш глибоко зрозуміти місце соціальної психології в системі наукового знання і сприяють виробленню точнішого ... суспільно-історичному процесі. Лекція 9. Соціально-психологічні властивості особистості 9.1 Методологічні основи визначення соціально-психолог ...
  3. Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації

    Дипломная работа >> Психология
    ... соціально-психологічних складнощів соціального і науково ... суспільно-трудової діяльності. На ці аспекти вивчення соціально-психолог ... соціально-психологічним кліматом постійно підтверджується практикою ... Соціальнопсихологічний клімат визначається по цілій систем ...
  4. Предмет дослідження соціальної психології

    Реферат >> Психология
    ... , але й допомагають глибше зрозуміти місце соціальної психології в системі наукових знань та сприяють більш точному визначенню ... і являлися строго соціально-психологічними. Ці дослідження були продиктовані потребами суспільної практики, насамперед педагог ...
  5. Ідейна спадщина сучасної соціальної психології

    Реферат >> Психология
    ... у соціальній психології, сфері знання, наст ... соціальної психології. Досить згадати систему ... наукову діяльність дослідженнями проблем релігії й моральності. Здавалося б, соціальна психологія - наука про психолог ... ) задаються суспільною практикою, залежать ...

Хочу больше похожих работ...