Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Реферат
Самые разные подходы к повышению качества подготовки молодежи к труду в системе профессионального образования представлены сегодня в педагогической те...полностью>>
Педагогика->Реферат
Сегодня связь между современным, качественным образованием и перспективой построения гражданского общества, эффективной экономики и безопасного госуда...полностью>>
Педагогика->Лекция
«Лингводидактика – это теория обучения языкам, интеграция лингвистики и дидактики» [1, 23]. Лингводидактика – это теоретическая часть методики обучени...полностью>>
Педагогика->Курсовая работа
Каждый человек с детства знает: конфликтов следует избегать, ссориться нехорошо, нужно жить в мире. Помните: дети, сцепившись мизинцами, говорят друг ...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Педагогика

Сохрани ссылку на реферат в одной из сетей:
Страницы: следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 13 Смотреть все

Загрузка...

Анотація

Мета даної роботи – довести результативність використання різних видів усного рахунку для підвищення пізнавального інтересу до уроків математики.

Об'єкт дослідження – спеціально організований педагогічний процес, в плані пошуку ефективних методів навчання (зокрема усних вправ).

Предмет дослідження – вплив різних видів усного рахунку на підвищення пізнавального інтересу до уроків математики у дітей 1 класу що займаються за традиційною програмою.

Гіпотеза дослідження полягає в наступному: підвищення пізнавального інтересу до уроків математики в учнів 1 класу, виучуються за традиційною програмою в початковій школі може бути досягнуто, якщо в навчання будуть включені всілякі види усних і письмових вправ, що систематично проводяться.

Завдання:

1) вивчити теорію даного питання в педагогічній для психологотипу і методичній літературі.

2) підготувати і провести різні види усних вправ для підвищення пізнавального інтересу до уроків математики.

3) зробити виводи, по використанню даних видів усних вправ.

Методи: аналіз педагогічної для психологотипу і методичної літератури; спостереження; анкетування; порівняльний аналіз.

Зміст

1.1 Формування навичок мовленнєвої діяльності 5

Введення

Потреба сучасного суспільства в гармонійному розвитку особи пред'являє нові вимоги до системи освіти. Сучасні умови характеризуються гуманізацією освітнього процесу, зверненням до особи дитяти, розвитку кращих його якостей. Реалізація цього завдання об'єктивно вимагає якісно нового підходу до навчання і виховання дітей. Навчання має бути таким, що розвиває, збагачувати дитяти знаннями і способами розумової діяльності, формувати здібності. Перед теоретиками і практиками поставлено завдання вдосконалення учення школярів як провідного виду їх діяльності, дидактичних засобів в цілях підвищення активності дітей в учбовому процесі. Особливо це поважно на початковому етапі навчання, де повинні зазнати зміни засобу, методи навчання і виховання дітей.

У зв'язку з цим особливого значення набувають ігрові форми навчання і виховання, особлива роль відводиться дидактичній грі. Її особлива значущість полягає в тому, що дидактична гра робить вплив на формування математичних вистав, сприяє формуванню такої якості розуму як його рухливість і гнучкість, здатного розвивати увагу, уяву, формує волю дітей. У грі відбувається розвиток найважливіших психічних новоутворень дитяти: засвоєння мотивів суспільної значимої діяльності, становлення елементів довільної поведінки.

Дидактична гра сприяє розвитку таких якостей особи, як індивідуальність, комунікативність, емоційність.

Основні положення теорії ігрової діяльності були сформульовані і розроблені класиками російській і радянській педагогіці Д.Д. Ушинським, Н.Д. Крупськой, А.С. Макаренко, А.С. Виготським, А.Н. Леонтьевим і іншими. Велике значення надають грі сучасні дидакти і психологи. Дитячі ігри розглядаються ними як абсолютно необхідне явище в житті дитяти. Гра – прояв його природної потреби в діяльності, в якій він пізнає довколишню дійсність, розмиваючи одночасно властиві йому здібності. Для дитяти гра є вільною і мимовільною творчою діяльністю, повною реальних і життєво важливих переживань.

Гра не вичерпує своїх можливостей в розвитку дитяти періодом дошкільного дитинства, її доцільно використовувати на початковому етапі навчання для формування математичних вистав дітей і підготовки їх мислення до подальшого і систематичному навчанню. Проблема використання гри в навчанні існувала впродовж всього розвитку школи. Протягом багатьох років в нашій країні складався авторитарний метод навчання і виховання, коли учення розглядалося як природний примус, направлений на механічне запам'ятовування.

У 50-і роки дидактичні ігри стали використовуватися як форми роботи в дошкільних установах. І лише в 70-і роки починається накопичуватися досвід по використанню ігор в шкільній практиці.

Але на жаль, в теоретичній педагогіці і практиці початкової школи в області використання гри на уроках математики багато невирішених проблем і труднощів. Деякі педагоги універсалізують значення гри. Але гра не панацея від всіх бід: дитя розвивається і дидактичні ігри не є постійними для дітей різного віку, при їх відборі вчитель враховує, як дитя засвоює нові знання. Інші вчителі в своїй педагогічній діяльності не використовують повною мірою дидактичні ігри.

Об'єкт дослідження – процес навчання математиці молодших школярів.

Предмет дослідження – розвиток усного и письмового мовлення на уроках математики.

Мета – вивчення і виявлення найбільш ефективних умов вживання дидактичних ігор в цілях формування математичних вистав у молодших школярів.

1. Теоретико-методологічні засоби щодо формування у молодших школярів математичних вистав в процесі дидактичної гри

1.1 Формування навичок мовленнєвої діяльності

Сучасний урок суттєво відрізняється від своїх попередників. У його основі лежить такий підхід до навчання, який зорієнтований на розвиток особистості кожного учня. І якщо раніше вчитель просто давав нові знання учням, то тепер він зобов'язаний так організувати навчальний процес, щоб учень сам дійшов потрібного висновку.

Сукупність цих факторів призвела до такої невеличкої «революції» в українській школі, коли, з одного боку, учителі вже не можуть викладати по-старому, а учні, у силу вищезгаданих причин, не у змозі вчитись по-новому. Але найскладніше в цій ситуації, з моєї точки зору, було кожному з нас, учителів, сформувати в собі нове, позитивне мислення, а процес навчання з обов'язку перетворити на захоплення, радість навчання та спілкування. І тому вважаю, що виконання теперішньої навчальної програми неможливо уявити на тлі такого ставлення до навчальних предметів, яке було раніше (головні та другорядні предмети, кожний предмет сам по собі). Я дійшла висновку, що сучасний урок повинен базуватись на інтеграції й міжпредметних зв'язках. Тому вирішила глибше вивчити та дослідити, як викладання того чи іншого предмета впливає в загальному на розумовий розвиток кожного учня.

Як уже зазначено, діти приходять до першого класу досить різні, особливо за своїми комунікативними вміннями, тому основним завданням є «вирівнювання» учнів. Цій меті підпорядкована комунікативна лінія змісту навчальної програми математики для 1–2-го класу, що передбачає формування в молодших школярів чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання, письма. А основним завданням таких занять є:

  • активне та цілеспрямоване збагачення й удосконалення мовлення учнів;

  • безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів;

  • грамотність усного й писемного мовлення;

  • розвиток логічного мислення;

  • розширення кругозору дітей.

Але в усіх випадках головним є навчання школярів зв'язного мовлення: усного чи писемного, що неможливо без тісних міжпредметних зв'язків, які дають можливість створення цілісної картини. Отже, основним завданням є навчити учнів користуватись мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. Усе це тісно пов'язано з аудіюванням – слуханням і розумінням усних висловлювань. Переконалась, що діти в першому класі майже не вміють слухати, тобто в більшості дітей недостатньо розвинена увага: їм важко сприйняти й усвідомити почуте з першого разу, тому є необхідність повторювати важливу інформацію кілька разів. Упевнилась, що аудіюванню, як і іншим видам мовленнєвої діяльності, треба навчати спеціально, за окремою методикою. Навчаючи молодших школярів умінь аудіювати, планую та проводжу роботу за такими напрямами.

I. Аудіювання під час пояснення нового матеріалу.

1) робота із сигнальними картками за тестовими завданнями (схема «так-ні»);

2) формулювання комунікативного завдання, наприклад:

  • виберіть малюнок, який найкраще відповідає змісту прослуханого;

  • підрахуйте дійових осіб тощо.

Вибір завдань залежить від характеру матеріалу, етапу навчання, теми та мети уроку.

II. Аудіювання як елемент діалогічного мовлення. Робота за цим напрямом відбувається, коли формуються вміння говорити та виникає обумовлена необхідність: без аудіювання не буває спілкування. Адже ще хтось із древніх мудреців сказав, що бути хорошим співрозмовником означає вміти слухати. Цю роботу необхідно вести паралельно на всіх уроках, таким чином шліфуючи вміння спілкуватись і саму культуру спілкування кожного учня.

ІІІ. Аудіювання як спеціальний різновид вправ. Відіграє важливу роль у вигляді підготовчих вправ. Оскільки одним із найважливіших завдань у першому класі є навчити дітей слухати пояснення вчителя, зосереджувати свою увагу в певні моменти уроку на мовленні учасників навчального процесу, то для розвитку аудіативних умінь і навичок молодших школярів я використовую на уроках письма такі завдання:

1. З ряду зачитаних цифр виділити зайве (цифри зачитую один раз).

  • два, три, п’ять, дев’ять, чотири.

Одночасно пропоную учням аргументувати свій вибір.

3. Віднайти зображення того предмета, який я описала (пояснити свій вибір).

4. Особливе захоплення в учнів викликає гра «Упіймай звук». Використовую її на уроках письма у вигляді фізхвилинки. При вивченні написання нової букви зачитую вірш, де найчастіше зустрічаються слова з цією цифрою, а учні плескають у долоні тоді, коли я вимовляю слово, в якому є звук, що позначається цифрою, яку вчимо (ніби ловлять звук, який вимовляється).

Проводячи аудіювання, постійно опиняюсь перед фактом неоднакових можливостей учнів. У такому випадку застосовую диференційований підхід. Поділяю клас на дві групи за рівнем встигання та пропоную кожній посильне завдання. Для слабшої групи повторюю текст вправи 2–3 рази. Тим самим допомагаю учням розвивати та вдосконалювати навички усного висловлювання. Переконана, що неможливо досягнути бажаного результату, проводячи аудіювання тільки на уроках математики. Аудіативні вміння та навички, здобуті на цих уроках, повинні бути взаємопов'язані та взаємодоповнюватись.

Переконалась, що найуспішніше навчаються ті школярі, які з першого класу навчені відповідати повними реченнями, розгорнуто. Тому з перших днів навчання важливо подбати про створення емоційно сприятливої атмосфери спілкування, що налаштовує учнів на розмірковування, аналіз, пошук, допомагає їх «розговорити». Діючи таким чином, можна навчити учнів висловлювати свої думки та міркування вголос, доводити свою правоту, у них зникає страх перед спілкуванням. Маленькі школярі вчаться запитувати, відповідати, розповідати, доводити та міркувати, реагувати на нове, невідоме, виділяти запитання з мовлення вчителя.

Для розвитку діалогічного мовлення використовую сюжетно-рольові ігри, проводжу запитально-відповідну роботу за малюнками у прописі в режимі: учитель-учень, учень-учень, а на уроках читання ця робота продовжується у вигляді діалогу-обговорення прочитаного тексту.

Для навчання монологічному мовленню використовую такі завдання:

  • опиши малюнок;

  • доведи свою думку;

  • поясни свій вибір;

  • тематичні розповіді.

Здобуті навички знаходять своє застосування й удосконалення на уроках математики, де потрібно лаконічно пояснити задачу та шляхи її вирішення; на уроках природознавства та інших предметів. Отже, навички монологічного та діалогічного мовлення, сформовані на уроках у початковій школі, є основою для розвитку культури спілкування кожного учня в подальшому навчанні й житті, адже існування людини за межами спілкування неможливе.

Третім видом мовленнєвої діяльності є читання. Це такий предмет, який одночасно є дієвим засобом навчання молодших школярів та інструментом для вивчення будь-яких навчальних предметів. Давно відомо, що велику частину інформації сучасні учні отримують завдяки читанню книг, газет, журналів, з Інтернету. Але в будь-якому випадку необхідно вміти читати, це і є одним з головних завдань учителя початкових класів. Слід навчати дітей не просто читати, а розуміти текст, бачити вказівки до нього, а іноді й «читати між рядками», спираючись на текст, відповідати на запитання за його змістом. Зрозумілим стає велике значення вибіркового читання у процесі аналізу твору, тексту вправи, умови задачі. Саме вибіркове читання сприяє правильному розумінню змісту прочитаного, формуванню свідомого читання, що важливо на всіх уроках, де у процесі навчання застосовуються підручники або додаткова література. При цьому виробляються практичні навички читання мовчки, що сприяє розвитку його швидкості, перевіряється розуміння змісту, це спонукає учня до осмисленого читання. Досить часто діти, намагаючись відповісти на запитання, не заглядають у підручник навіть у тих випадках, коли їм важко висловити думку самостійно. Мені доводилося спостерігати таку ситуацію: при написанні самостійної роботи навмисне не наголошувала на тому, щоб учні закрили підручники, і тільки кілька учнів у процесі виконання завдань здогадуються скористатись ними, знаходячи там відповіді, в яких сумнівались. Звернула увагу на цей факт, тому завжди пояснюю учням, що книга – їх друг, і якщо вони чогось не знають або забули, то варто полистати книжку та знайти необхідну інформацію. Особливу роль відіграє робота над виразністю читання, що дозволяє виділити логічним наголосом важливе для розуміння змісту слово, речення, групу слів. Де зробити паузу, щоби були збережені смислові частини, які полегшують сприйняття змісту в цілому, а також гучність і темп читання. Слід звертати увагу на інтонаційне забарвлення кожного окремого речення, що впливає на загальну грамотність учня, а в подальшому полегшує сприйняття теми «Поділ речень за інтонацією та метою висловлювання».

Викладаючи математику у трьох класах однієї паралелі, мала змогу порівняти, як впливає рівень викладання читання на темп роботи та результат засвоєних знань на моєму уроці. Сучасні підручники настільки насичені друкованими текстами, що діти, в яких невиразне, повільне читання, приречені на розумову відсталість, обмеженість і зубріння. Читаючи повільно, без інтонації та логічних наголосів, наприклад, завдання до вправи, доки учень дочитує до крапки, то забуває, що було спочатку. Він не розуміє загального змісту прочитаного й не знає, що треба робити. Аналогічна неприємна ситуація трапляється з такими учнями й на інших уроках. Це нерозуміння накопичується, і дитина згодом утрачає інтерес до знань і прагнення вчитись. Щоб уникнути такої ситуації, варто особливу увагу в першому класі звернути саме на читання, адже це основа плідної праці на інших уроках. Використовуючи на уроках читання всі види переказів – стислі, вибіркові, творчі, учитель дає можливість учням запам'ятовувати нові слова, звороти мови, фразеологізми, які потім вони використовують на уроках мови при написанні власних творів чи письмових переказів. У перших і других класах навчання усному переказу ведеться паралельно на уроках навчання грамоти та на уроках письма. Одночасно з розширенням словникового запасу ця методика іде в ногу з розвивальними принципами сучасної школи, привчає до самостійності, вміння й бажання кожного учня через слово виразити свою особистість, прищеплює любов до багатої та красивої української мови.

Одним із напрямів своєї роботи вважаю навчання учнів засобами слова розкривати принадність рідної природи, через слово передавати любов до своєї землі, бережливо ставитись до кожної живої істоти, дерева, квітки. Це не лише тематичні уроки мови, а виховання такого стану душі, коли все суще на землі сприймається учнем як частина його буття. Особливо чітко ця мета прослідковується на уроках інтегрованого курсу «Довкілля». Використовую все це як виховний аспект до кожного уроку. Для цього залучаю знання, здобуті учнями на уроках читання, природознавства, музики, охорони здоров'я та малювання. Наприклад, при складанні тексту-опису ялинки у пригоді стануть враження, які отримали учні під час спостереження цього дерева у природі (екскурсію можна провести на уроках природознавства), сюди можна залучити нові слова й вирази, які запам'ятались учням з уроків читання, їм буде легше описати це дерево, якщо вони будуть мати певні знання, отримані на уроках малювання та праці (при малюванні вітальної листівки, де обов'язково присутній головний атрибут новорічних свят – ялинка; виготовлення новорічних прикрас у формі лісової красуні), для створення відповідного емоційно-психологічного настрою можна прослухати звуковий запис пісень про ялинку або проспівати одну з них, вивчених на уроках музики.

Таким чином, правильне використання сучасних методів і міжпредметних зв'язків робить урок цікавим, а головне – діти запам'ятовують і розуміють матеріал краще, бо крок за кроком самі збирають потрібну інформацію та відповіді на запитання, що поставив учитель.

Формування навичок письма має велике значення. Привчаючи першокласників до чіткого, акуратного, усталеного письма, я виховую в них старанне ставлення до виконання будь-якої роботи. Учні, які старанно пишуть, так само старанно виконують завдання й на інших уроках. Особливу увагу приділяю виконанню дітьми правил гігієни письма – одному з основних факторів навчання. У формуванні цих навичок велику роль відіграє аналіз допущених помилок (у букварний період – правила написання букв і з'єднань, а у 2, 3, 4 х класах при роботі над орфографічними помилками). Паралельно з цим учні вчаться співставляти, порівнювати, аналізувати, розвивається самокритичність, самооцінка. Уроки письма в період навчання грамоти надзвичайно складні за своєю структурою та навчальним навантаженням. Ураховуючи вимоги чинної програми, згідно з якою першокласники пишуть не більше 7 и хвилин протягом уроку, добираю додатковий матеріал із розвитку мовлення, формую початкові навички читання, забезпечую підготовчі вправи до письма (малювання, штрихування, обведення), розвиваю логіко-мовленнєву діяльність. Як відомо, увага молодших школярів нестійка, а тому потрібно постійно змінювати види діяльності, створювати ігрові ситуації, сюжетно-рольові ігри, виконувати творчі завдання. Початки логічного мислення й абстрагування, аналізу й синтезу, що отримують учні на уроках математики, мають своє продовження та вдосконалюються на уроках письма, а у 2–4 х класах і на уроках української мови завдяки виконанню творчих завдань з логічним навантаженням. Про необхідність розвитку логічного мислення йдеться в пояснювальних записках до навчальних програм, у методичних посібниках. Неволодіння прийомами логічного мислення призводить до неповноцінного засвоєння навчального матеріалу. Ми кажемо: «порівняй», «проаналізуй», «запиши за аналогією», а дитина не знає, як це робиться, учень не розуміє, що від нього вимагають, як виконати завдання. Саме творчі завдання сприяють розвитку в кожного учня пам'яті, уваги, уяви, мислення. Вони також можуть застосовуватись на уроках як тренувальні вправи з різним дидактичним навантаженням.

1.2 Роль і значення дидактичної гри у формування математичних знань у молодших школярів

Гра широко захоплює всю особу дитяти – розумову, емоційну, рухову, вольову сферу, звідси і різносторонній вплив її на розвиток дитяти.

Гра – один з найважливіших засобів розумового і етичного виховання дітей. А.С. Макаренко, говорив: «Яке дитя в грі, такий багато в чому він буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі».

У дошкільному віці гра є провідною діяльністю. У ній відбувається розвиток найважливіших психічних новоутворень дитяти: засвоєння мотивів суспільне значимій діяльності, розвиток розумових дій з символами і значеннями, становлення елементів довільної поведінки, формування уяви.

З приходом дитини в школу змінюється його соціальна позиція, що веде діяльність з ігрової перетворюється на учбову і основним видом його діяльності повинне стати учення. Тому в початковій школі необхідно закласти в учнів основи учбової діяльності. Проте цей процес ускладнюється віковими особливостями молодших школярів: слабкою перемиканню уваги, його нестійкістю, мимовільністю пам'яті і мислення. Для подолання цього і в ученні повинні широко використовуватися ігрові форми активності дітей – учбова діяльність молодшого школяра має бути пронизана ігровими моментами.

Гра – це засіб, що знімає неприємні або заборонені для особи школяра переживання.

Тому навчання має бути організоване так, щоб воно виступало як вільна форма активності учнів, і такою формою активності, вже освоєної молодшими школярами, є гра.

Для молодших школярів навчання – нова і незвична справа. Тому при знайомстві з шкільним життям гра сприяє зняттю бар'єру між «зовнішнім світом знання» і психікою дитяти. Ігрова дія дозволяє освоювати те, що заздалегідь викликає у молодшого школяра страх невідомості, пошану, що постійно вселяється, до шкільної премудрості, що заважає вільному освоєнню знань. Окрім, того установка на виконання учбової роботи у дітей ще не сформована. Тому основним типом дидактичних ігор, використовуваних на початкових етапах, є ігри, що формують стійкий інтерес до учення і знімають напругу, яка виникає в період адаптації дитяти до шкільного режиму. Гра є одним із засобів формування психологічних утворень, украй необхідних для учбового процесу, – мислення, уваги, пам'яті і так далі

Оскільки провідний тип діяльності молодших школярів – учбова діяльність, дидактичні ігри повинні забезпечувати формування навиків учбової роботи і формування власне учбової діяльності. В процесі гри створюються умови для освоєння соціальних ролей і того середовища, в якому відбувається навчання дитяти (роль вчителя, роль контролера, роль оцінювача результатів учбової роботи і так далі).

Як правило, гра направлена на рішення не однієї задачі, а цілого круга завдань, причому провідна функція гри визначається її дидактичними цілями. Наприклад, функція освоєння соціальних ролей може реалізовуватися в більшості ігор, оскільки дидактичні ігри найчастіше носять колективний характер і передбачають те або інше розділення ролей.

Гра – це «дитя праці». Дитя, спостерігаючи за діяльністю дорослих, переносить її в гру.

Дитина грає спочатку з реальними предметами, що оточують його, а потім з уявними, які для нього фізично недоступні. У цих іграх він опановує предмети навколишнього світу.

Виникаюча потреба діяти і поступати, як дорослий, не завжди задовольняється. Граючи, дитина переймає на себе соціальну функцію дорослого і відтворює її в своїх діях. Ігри дітей найчастіше відображають професійну діяльність дорослих. У них діти вступають у різні відносини: співпраці, супідрядності, взаємного контролю. Норми людських взаємин через гру стають джерелом розвитку моралі самого дитяти; діти дістають можливість для становлення як особи в цілому, так і окремих психічних процесів.

Дидактична гра є коштовним засобом виховання розумової активності дітей, вона активізує психічні процеси, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. У ній діти охоче долають значні труднощі, тренують свої сили, розвивають здібності і уміння. Вона допомагає зробити будь-який учбовий матеріал захоплюючим, викликає в учнів глибоке задоволення, створює радісний робочий настрій, полегшує процес засвоєння знань.

Високо оцінюючи значення гри, В.А. Сухомлинський писав: «Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитяти вливається цілющий потік вистав, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості і допитливості». [16, 103]

У дидактичних іграх дитина спостерігає, порівнює, зіставляє, класифікує предмети по тих або інших ознаках, виробляє доступні йому аналіз і синтез, робить узагальнення.

Дидактичні ігри надають можливість розвивати у дітей довільність таких психічних процесів, як увагу і пам'ять. Ігрові завдання розвивають у дітей кмітливість, винахідливість, кмітливість. Багато хто з них вимагає уміння побудувати вислів, думку, висновок; вимагають не лише розумових, але і вольових зусиль – організованості, витримки, уміння дотримувати правила гри, підпорядковувати свої інтереси інтересам колективу.

Художньо оформлені іграшки, малюнки, демонстраційний і роздавальний матеріал до ігор виконують завдання художнього виховання.

Проте не всяка гра має істотне освітнє і виховне значення, а лише та, яка набуває характеру пізнавальної діяльності. Дидактична гра характеру, що виучується, зближує нову, пізнавальну діяльність дитини з вже звичною для нього, полегшуючи перехід від гри до серйозної розумової роботи.

Дидактичні ігри конструюються по-різному. У деяких з їх є всі елементи ролевої гри: сюжет, роль, дія, ігрове правило, в інших – лише окремі елементи: дія або правило або і те і інше.

Тому по структурі дидактичні ігри діляться на сюжетно-ролеві і ігри-вправи, окремі елементи гри, що включають лише. У сюжетно-ролевих іграх дидактичне завдання приховане сюжетом, роллю, дією, правилом. У іграх-вправах вона виражена явно. У дидактичній грі її задум, правило, дія і включене в них розумове завдання є єдиною системою формуючих дій.

Дидактичні ігри особливо необхідні в навчанні і вихованні дітей шестирічного віку. У них удається сконцентрувати увагу навіть самих інертних дітей. Спочатку діти виявляють цікавість лише до гри, а потім і до того учбового матеріалу, без якого гра неможлива.

Як показують спостереження за навчанням дітей шестирічного віку, найбільших успіхів досягають ті вчителі, які відводять на гру третю частину уроку. Недооцінка або переоцінка гри негативно позначаються на учбово-виховному процесі. При недостатньому використанні гри знижується активність учнів на уроці, ослабляється інтерес до навчання, при її переоцінці учні насилу перемикаються на навчання в неігрових умовах.

При підборі ігор поважно враховувати наочно-дієвий характер мислення молодшого школяра. Необхідно також пам'ятати і про те, що ігри повинні сприяти повноцінному все сторонньому розвитку психіки дітей, їх пізнавальних здібностей, мови, досвіду спілкування з однолітками і дорослими, щепити інтерес до учбових занять, формувати уміння і навики учбової діяльності, допомагати дитяті опановувати уміння аналізувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати. В процесі проведення ігор інтелектуальна діяльність дитяти має бути пов'язана з його діями по відношенню до довколишніх предметів.

Для успішного навчання математиці в процесі гри необхідно застосовувати як предмети, що оточують школяра, так і їх моделі.

Психологи встановили, що засвоєння дитям знань починається з матеріальної (або матеріалізованого) дії з предметами або їх моделями, малюнками, схемами. При цьому образи предметів, їх властивості, ознаки і дії, які діти здійснюють з предметами або їх моделями, переносяться в план вистав. Практичні дії діти описують словесно. Цей процес відображає взаємодію учня з пізнаваним матеріалом. Таким чином, здійснюється зв'язок між матеріальною і внешнеречевою формами дії. Опора на дії з предметами або їх моделями постійно скорочується. Промовляння ігрових дій переноситься у внутрішній план (дії в думці).

Таким чином, матеріальна (або матеріалізована) форма дії є початковою, зовнішньомовна – передбачає міркування, розумова форма дії (промовляння про себе) здійснюється тоді, коли у учня вже сформовані вистави або поняття.

Ці три форми дії взаємозв'язані, впливають на розвиток різних сторін мислення: наглядно-дієвого, наочно-образного і словесно-логічного. При вивченні кожного розділу математики необхідно, аби діти засвоїли всі форми дії. Діяльність дітей має бути різноманітною за не лише формою, але і за змістом і будуватися відповідно до закономірностей навчання, сформульованих педагогів: «Чим більше і різностороннє забезпечувана вчителем інтенсивність діяльності що вчаться з предметом засвоєння, тим вище якість засвоєння на рівні, залежному від характеру організовуваної діяльності – репродуктивною або творчою». [8, 166]

1.3 Використання дидактичної гри у формування математичних знань у молодших школярів

На уроках математики з молодшими школярами гра займає велике місце. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, вміст яких сприяє або розвитку окремих розумових операцій, або освоєнню обчислювальних прийомів, навиків в побіжності рахунку і ін. Цілеспрямоване включення гри на уроках математики підвищує інтерес дітей до цієї роботи, підсилює ефект самого навчання. Створення ігрової ситуації наводить до того, що діти захоплені грою, непомітно для себе і без особливих зусиль і напруга набуває певних знань, умінь і навиків.

Серед математичних ігор для дітей є і ролеві. Найбільш привабливу силу для молодших школярів мають ті ролі, які дають їм можливість проявляти високі моральні якості особи: чесність, сміливість, товариство, винахідливість, дотепність, кмітливість і так далі Гра сприяє вихованню дисциплінованості, оскільки будь-яка гра проводиться по відповідних правилах. Включаючись в гру, учень виконує певні правила; при цьому він підкоряється самим правилам не з примусу, а абсолютно добровільно, інакше не буде гри. Виконання правил буває пов'язано з подоланням труднощів, з проявом наполегливості.

Вчителеві поважно добре володіти методикою проведення ігрових вправ, яка полягає в дотримання певного темпу, в наданні дітям відносно більшої самостійності. Вчитель сам певною мірою повинен включатися в гру, інакше керівництво і вплив його буде недостатньо природним. Уміння включитися в дитячу гру – теж один з показників педагогічної майстерності.

Не дивлячись на всю важливість і значення гри на уроках математики, вона не самоціль, а засіб для розвитку інтересу до математики. Математична сторона вмісту гри завжди повинна виразно висуватися на передній план. Лише тоді вона виконуватиме свою роль в математичному розвитку дітей і вихованні інтересу їх до математики.

За допомогою дидактичних ігор вирішуються різні учбові завдання. Є ігри, що формулюють в учнів навики контролю і самоконтролю. Ігри, побудовані на матеріалі різної міри трудності, дають можливість здійснювати диференційований підхід до навчання дітей з різним рівнем знань.

При організації математичних і логічних ігор необхідно дотримуватися наступних положень:

  1. Правила гри мають бути простими, точно сформульованими, доступними для розуміння молодших школярів.

Якщо матеріал посильний лише окремим учням, а останні або не розуміють правила, або слабо знаються на вмісті математичної або логічної сторони гри, то вона не викличе інтересу дітей і проводитиметься лише формально.

  1. Гра не сприятиме виконанню педагогічних цілей, якщо вона викликає дуже бурхливу реакцію у хлопців, але не дає достатньої їжі для безпосередньої розумової діяльності, не розвиває математичну зіркість їх і увагу.

  2. Гра не дасть належного ефекту, якщо дидактичний матеріал до неї для дітей виготовляти складно або використовувати його під час гри не зовсім зручно.

  3. Під час командних змагань потрібно продумати, як провести контроль за результатами ігор. Облік результату має бути справедливим, відкритим.

  4. Для дітей гра буде цікавою тоді, коли кожен з них є активним учасником.

  5. Якщо на уроці проводиться декілька ігор, то легені і важчі по математичному вмісту повинні чергуватися; при цьому найбільш легку і живішу слід пропонувати в самому кінці заняття.

  6. Якщо на декількох заняттях проводяться ігри, пов'язані з схожими розумовими діями, то за змістом математичного матеріалу повинні дотримуватися принципи – від простого до складного.

  7. Рухливі ігри повинні чергуватися із спокійними.

  8. Оскільки ігри мають пізнавальне значення, то на перший план висувається розумове завдання, для вирішення якої в розумовій діяльності повинні використовувати порівняння, аналіз і синтез.

  9. В процесі гри має бути виконана певна закінчена дія, вирішено конкретне завдання. Гру не слід обривати незавершеній.

Б.А. Кордемський стверджує, що «будь-яка дидактична гра є математичною, якщо її результат може бути зумовлений попереднім теоретичним аналізом».

Математичні ігри часто бувають пов'язані з певними сюжетами. Сюжети їх вельми прості, розраховані на дитячу уяву. Інколи ці сюжети підказуються назвою гри: «Злови рибку», «Боротьба за цифру» і ін. У ряді ігор сюжет пов'язаний з подорожами: «Політ в космос» та ін. Сюжети героїчного пошуку, романтика подорожей в цих іграх живлять уява молодших школярів.

При організації дидактичних ігор з математичним вмістом необхідно продумувати наступні питання методики:

  1. Мета гри. Які уміння і навики в області математики діти освоюють в процесі гри. Якому моменту гри треба приділити особливу увагу. Які інші виховні цілі переслідуються при проведенні гри.

  2. Кількість тих, що грають. Кожна гра вимагає певної мінімальної або максимальної кількості тих, що грають. Це доводиться враховувати при організації ігор.

  3. Які матеріали і посібники знадобляться для гри.

  4. Як з найменшою витратою часу познайомити хлопців з правилами гри.

  5. На який час має бути розрахована гра, враховуючи, аби діти побажали ще раз повернутися до цієї гри.

  6. Як забезпечити повнішу участь дітей в грі.

  7. Як організувати спостереження за дітьми, аби з'ясувати, чи зацікавила їх гра.

  8. Які зміни можна внести до гри, аби підвищити інтерес і активність дітей.

  9. Як можна використовувати основу гри, аби застосувати в ній інший математичний матеріал.

  10. Які виводи слід повідомити дітям на закінчення, після гри.

У роботі над підвищенням інтересу дітей до математики необхідно, аби цей інтерес до неї бачили школярі і з боку свого вчителя. Важче викликати інтерес дітей до учбового предмету, якщо вони не бачать прикладів захопленості даною наукою, прикладів, які переконували б їх у тому, що взагалі існують люди, які з пристрастю віддаються такій складній і «сухій» науці, як математика, і що ними можуть бути не лише дорослі, але і діти.

При підборі дидактичних ігор, необхідно виходити з основних закономірностей процесу навчання. Головним серед них є те, що навчання відбувається лише при активній діяльності учнів. Чим різностороннє забезпечувана вчителем інтенсивність діяльності що вчаться з предметом засвоєння, тим вище якість засвоєння на рівні, залежному від характеру організовуваної діяльності – репродуктивною або творчою.

Враховуючи цю закономірність, розроблені гри з врахуванням всіляких видів діяльності учня. По характеру пізнавальній діяльності їх можна віднести до наступних груп:

  1. Ігри, що вимагають від дітей виконавської діяльності. За допомогою цих ігор діти виконують дії за зразком. Наприклад, складають узор за зразком і ін.

  1. Гра, в ході якої діти виконують відтворюючу функцію. До цієї групи відноситься велике число ігор, направлених на формування навиків складання і віднімання.

  2. Ігри, в яких запрограмована контролююча діяльність учнів.

  3. Ігри, за допомогою яких діти здійснюють перетворюючу діяльність.

  4. Ігри, що включають елементи пошукової діяльності.

Деякі дослідники ділять ігри на дві групи: наочні і словесні. Гри з використанням засобів наочності, у свою чергу, підрозділяються на ігри з демонстраційним і роздавальним матеріалами і ігри з різними іграшками (об'єктами природи і предметами ужитку). До дидактичних ігор з використанням засобів наочності можна також віднести ігри – інсценування деяких казок і книжок – лічилок із застосуванням відповідних іграшок («Три ведмеді» Л.Н. Толстой і ін.). У основі словесних ігор лежить накопичений досвід дітьми, їх спостереження. Завдання цих ігор полягає в систематизації і узагальненні. Вони застосовуються на етапі закріплення і повторення учбового матеріалу. До словесних ігор відносяться також ігри – загадки (без картинок), гри на складання висловів, на доповнення їх.

Вказана класифікація дидактичних ігор не відображає всієї різноманітності їх, проте вона дозволяє вчителеві орієнтуватися у великій кількості ігор.

2. Дослідницько-експериментальна робота щодо розвитку усного та письмового розвитку на уроках математики в початковій школі

2.1 Методи дослідної роботи по формуванню у молодших школярів математичних знань в процесі дидактичної гри

У зв'язку з переходом до навчання в школі дітей з шести років особливий інтерес уявляє питання про методи навчання, зокрема такого методу, як дидактична гра.

«Основні вимоги до організації і методики роботи з дітьми молодшого шкільного віку, відзначають М.І. Мороз, С.В. Степанова, – максимальна активізація діяльності дітей на уроці, широке використання всіляких засобів наочності і елементів гри…». [13, 43]

Ігровий метод дозволяє тісно пов'язати вивчення теоретичного матеріалу з практичними діями. В процесі гри можна створювати такі умови, які сприятимуть прояву самостійності і ініціативи дитяти.

Кожен дослідний вчитель добре знає, яке велике значення має використання елементів цікавості, ігри для пробудження і підтримки у дітей інтересу до вправ, що проводяться на уроках, особливо коли йдеться про більш менш однотипних тренувальних вправах, необхідних при навчанні математиці.

Одне і те ж по своєму математичному вмісту завдання досконале по-різному сприймають дітьми залежно від того, в якій формі воно їм пропонується. Одна справа, якщо вчитель просто дасть завдання перевірити вирішення записаних на дошці прикладів і виправити допущені в них помилки. Абсолютно інакше буде сприйнято дітьми те ж завдання, якщо вчитель скаже їм: «Разом з нами приклади вирішив Незнайка. Але він, як завжди, допустив помилки. Давайте допоможемо Незнайці – знайдемо і виправимо його помилки». Навіть така, чисто зовнішня цікавість відразу оживляє роботу, сприяє активізації дітей. При цьому поважно лише, аби використовувані вчителем прийоми створення ігрової ситуації довкола виконання звичайних учбових завдань були всілякими.

Досить часто в практиці використовується і дуже корисний прийом драматизації. Так, складаються завдання по невеликих розповідях, що драматизуються, які можна розглядати як елементи сюжетно-ролевої гри. У такій грі діти, виконуючи, наприклад, ролі продавця, покупця, касира, знайомляться з монетами різної гідності, вчаться виконувати прості підрахунки. Такий же характер носить гра «Міські автомати» і ін.

Спостереження за досвідом роботи школи показують, що ще далеко не всі вчителі опанували метод гри, не використовують в своїй практиці багатьох ігор, що добре зарекомендували себе в досвіді інших вчителів.

Завдання розробки системи дидактичних ігор по всіх учбових предметах, і зокрема по математиці, впровадження її в практику стає в даний час особливо актуальною у зв'язку з переходом в нашій країні до навчання дітей в школі з шести років. При роботі з дітьми цього віку дидактична гра стає просто необхідною. Вона допомагає здійснити поступовий перехід від звичної для дошкільника ігрової діяльності до діяльності учбовою, допомагає зробити цей перехід більш непомітним і безболісним. Необхідно разом з іншими важливими питаннями звернути пильну увагу на вдосконалення методики проведення дидактичних ігор і використання різного роду ігрових цікавих вправ в процесі навчання. [12, 23]

Розглянемо використання деяких ігрових ситуацій при вивченні нумерації чисел в межах 10.

Допоможіть Незнайці.

Мета гри: закріпити уміння співвідносити цифру і число, встановлювати місце числа в натуральному ряду чисел, учити вживати в мові поняття «Попереднє число» і «подальше число», «стояти перед», «слідувати за» і «знаходитися між»; формувати навики рахунку.

Матеріал для гри: лінійка з прорізами, виготовлена з картону, в яких вставляються картки з цифрами; каса цифр.

Незнайка виготовив лінійку. Він наклеїв деякі числа на лінійці під рисками. Його покликала мама, і він не встиг закінчити цю роботу. Допоможіть Незнайці поставить на лінійці під рисками числа, які залишилося наклеїти.

1 варіант. Учні називають числа і вставляють в прорізи демонстраційної лінійки картки з цифрами, якими позначають відповідні числа.

2 варіант. Вчитель показує віконце, в яке потрібно вставити картку з відповідним числом. Учні називають це число.

3 варіант. Учні називають числа, які залишилося наклеїти Незнайці.

Назвіть числа.

Мета гри: закріплювати знання послідовності чисел від 1 до 10 (і в зворотному порядку).

1 варіант. Учні називають підряд числа від 1 до 10 таким чином: число 1 виголошують голосно, число 2 – тихо, число 3 – голосно, число 4 – тихо і так далі Називати числа можна і в зворотному порядку.

2 варіант. Назвіть числа від 1 до 10 через один. Учні називають число 1, пропускають число 2, називають число 3, пропускають число 4 і так далі Називати числа можна і в зворотному порядку.

3 варіант. Назвіть підряд числа від 1 до 10 так: Число 1 не називайте, а хлопніть в долоні, потім назвіть число 2, число 3 хлопніть в долоні і так далі Число бавовни може бути будь-яким або відповідати званому числу. Називати числа можна і в зворотному порядку.

Зовсім по-іншому це завдання сприйматиметься дітьми, якщо вчитель введе, наприклад, казкову ігрову ситуацію: «У лісовій школі урок математики вів ведмідь Михайло Михайлович. Білки і зайці вчилися називати числа від 1 до 10. Зайці виголошували число 1 голосно, білки – число 2 тихо і так далі»

Стук-стук.

Мета гри: формувати навики рахунку.

Матеріал для гри: молоточок (олівець, кубик), каса цифр.

Вчитель стукає кілька разів молоточком, а учні повинні визначити кількість ударів.

1 варіант.

– Я вистукуватиму молоточком. Ви, закривши очі, вважатимете скільки разів я ударила молоточком. Закрийте очі і слухайте уважно.

Вчитель вистукує молоточком 6 разів.

– Скільки звуків ви почули? Скажи, Ігор.

-6.

– Правильно, молодець!

2 варіант.

– Я вистукуватиму молоточком. Ви, закривши очі, рахуватимете кількість ударів. Злічивши, розплющте очі і знайдіть картку, на якій змальовано стільки кружків, скільки ударів ви почули. [7, 44]

Вчитель складає картотеку ігор, розподілила їх по серіях і номерах. На кожній картці дала детальний опис гри. Ось деякі з них.

Невдалий математик.

На дошці записуються приклади з пропущеними цифрами і знаками:

2 + 6 =… 1… 8 = 9

… – 2 = 8 7 – … = 5

9… 3 = 6 8 + 1 =…

Ледве збоку приколюються вирізані з кольорового паперу кленові аркушики із записаними на них цифрами і знаками (2, 8, 10, 9, +, -) і малюнок ведмежати. Дітям пропонується ситуація: ведмежа вирішувало приклади і відповіді записував на кленових аркушиках. Подув вітер, і аркушики розлетілися. Мішутка дуже розстроївся: як же тепер йому бути? Треба допомогти ведмежаті повернути аркушики з відповідями на свої місця.

По виклику вчителя діти виходять до дошки, шукають аркушики з правильними відповідями і заповнюють ними пропуски.

Точно по курсу.

На дошці записуються приклади без відповідей:

5 – 3 = 7 + 2 = 1 + 5 =

10 – 2 = 4 + 3 = 6 – 3 =

6 + 4 = 9 – 5 = 10 – 5 =

Внизу під прикладами виставляються паперові кораблики. На вітрилі кожного з них записані цифри (8, 2, 9, 10, 7, 3, 4, 6, 5), які є відповідями до даних прикладів. Кількість корабликів відповідає числу прикладів, записаних на дошці. На кожному вітрилі записаний лише один з вищеперелічених відповідей.

Можна запропонувати дітям таку ситуацію: у море почався шторм, і кораблі збилися з курсу. Треба допомогти провести кожен корабель точно по курсу. Викликані до дошки учні беруть будь-який кораблик і приставляють до того прикладу, який відповідає відповіді, записаній на вітрилі корабля. Гру можна провести як змагання. Для цього треба викликати трьох учнів. Хто швидше проведе по курсу всі свої кораблі, той вважається кращим капітаном.

Виготовити кораблі можна швидко і просто: вирізуються два однакові чотирикутники у формі човника і склеюються у вигляді кишеньки. У кишеньку вставляється картка з цифрою. Виходить кораблик з вітрилом.

Складемо букет.

Заздалегідь приготувати з паперу зображення кольорів і аркушиків. На зворотному боці кожної фігурки приклеюється кишенька, куди можна вставити картку із записаним прикладом. Всі фігурки кольорів і листя розкладаються на полички біля дошки. До фланелеграфу вчитель прикладає вирізані з кольорового паперу зображення вази для кольорів і двох-трьох гілочок.

Учень личить до полички, бере вподобану йому квітку і вирішує приклад, записаний на зворотному боці малюнка. Якщо приклад буде вирішений вірно, учень прикріплює свою квітку до фланелеграфу. Якщо учневі не удалося знайти правильну відповідь, йому допомагає інший учень, який і прикріплює свою квітку до фланелеграфу. Так збирається великий букет з кольорів і листя. В кінці гри підраховується, учні з якого ряду зібрали більше всіх кольорів для букета. [15, 22]

Інший вчитель на уроках математики з дітьми часто використовує вірші або просто римовані тексти. Введення такого матеріалу оживляє урок, робить його цікавим, і діти, слухаючи вірші, непомітно включаються в учбовий процес і набувають нових знань.

Коли вона учить дітей додавати до будь-якого числа в межах 10 по 2 прийомом прораховування по одиниці (… + 1 + 1), учить писати знаки «+», «–», закріплює уміння і навики рахунку предметів шляхом збільшення і віднімання одиниці з будь-якого числа, прагне яскраво обладнати клас. Вивішує, наприклад, плакат, на якому намальована береза, виставляє годівниці, фігурки птиць, зайців, незнайки, картини «Лисенята в лісі» і ін., різні геометричні фігури, магнітну дошку, набірні полотна – «Лісова школа» і ін., каса цифр, дидактичний рахунковий матеріал, підручники, зошити, олівці.

Починає урок з повідомлення його теми (додавати до 1 і віднімати з числа 1) і мети (закріплення уміння). Потім говорить, що сьогодні всі разом вони проведуть незвичайне заняття.

Ми в ліс за наукою сьогодні підемо

Кмітливість, фантазію нашу візьмемо.

Дорогою з дороги нікуди не скрутимо.

Але аби ліс нам швидше досягти

Повинні ми піднятися

По сходах увись.

Вчитель вивішує «Числову драбинку». Діти вирішують приклади 4 + 1, 7 + 1, 8 + 1, 9 + 1, піднімаючись вгору. Закінчивши рішення, продовжують дорогу. Діти виконують вправи (крокують на місці, піднімають руки вгору – вішають годівницю).

І тут на березі на цьому суку

Годівницю повісити у птиць на вигляді.

Щоб були ситі вони лютою взимку

І користю відповіли лісу навесні.

Ну ось і попали ми в казковий ліс.

Ліс цей повний прекрасних чудес.

Вчитель відкриває завісу, там картина «Ведмідь учить звірів» з набірним полотном.

Тут звіри не лише уміють грати

Вони теж розумними всі хочуть стати.

І учить звіряток ведмідь клишоногий

Указку тримаючи своєю лапою кудлатою.

Давайте допоможемо звірятам ми всім

Як з шести отримати можна сім.

На набірному полотні виставлені картки, на яких записане 6 + +… = 7. Діти вирішують приклад. Відкривається нова картина з набірним полотном «Котенята у віконці». Котенята тримають відповіді для прикладів, які складені на набірному полотні: 6 – … = 5, 4 – … = 3. Звертаючись до дітей, вчитель пропонує допомогти котенятам:

Котенятам допоможемо віконце закрити

Щоб дощик косою їх не зміг намочити.

Переходячи до роботи над новим матеріалом, вчитель радить відправитися далі за новими знаннями.

Як цікаво, що в зимову пору

Лісові звірята відправилися в школу.

А чим же вони займалися тут влітку?

Давайте поглянемо і швидко відповімо.

На дошці картини «Лисенята грають» і «Зайчата йдуть з рибалки». Діти розповідають про те, чим вони займаються. Вчитель говорить:

Вірно! Лисенята грали на травичці лісовій.

Зайчата квапилися з рибалки додому.

Скільки ж разом зайчат і лисенят?

Треба швидше за них всіх порахувати. (відповіді дітей)

А якщо додамо ще і лісу, то скільки ж звірів

Ми побачимо в лісі?

На набірному полотні виставляється фігурка лисиці. Діти вважають: 4 + 1 = 5.

Але тут в сторононьці сидить ще їжак.

Так скільки тварин ти всього тут знайдеш?

Діти хором відповідають: 5 + 1 = 6.

Який же великий ми вирішили приклад

Давайте запишемо його скоріше.

Діти складають на набірному полотні приклад 4 + 1 + 1 = 6. Потім проводиться фізкультхвилинка. Продовжується робота з набірним полотном, демонстраційним і діалектичним матеріалами. Вчитель показує на картині лисенят і зайчат і говорить:

Але все це було лише в літню пору.

Зараз же зайчата відправилися в школу.

Ось вісім зайчат по доріжці йдуть

За ними навздогін ще два біжать.

Проводиться бесіда, в результаті якої діти записують 8 + 1 + 1 = 10. Далі вчитель говорить:

Поки дружно ми зайців рахували пташки в годівниці

Всі зерна скльовували. У годівниці сиділи

Лише три лише птиці, але до них прилетіли

Ще дві синиці. Так скільки ж птиць

Тут, в годівниці у нас?

Покаже на картці кожен з вас.

Діти піднімають картки з прикладом 3 + 1 + 1 = 5. І так далі Підводячи підсумки уроку, вчитель відзначає, що похід в ліс був не лише цікавим, але і корисним, оскільки діти зустрілися з різними звірятками, птицями, допомогли їм виконувати завдання і самі діти навчилися додавати до будь-якого числа в межах 10 по 2 шляхом прилічування до числа по одиниці. [11, 47]

Запропонований перелік ігор і ігрових вправ не обмежує ініціативу вчителів. Перед вчителем відкриваються в цьому напрямі широкі можливості для творчості.

Віддаючи належне грі як методу навчання, слід пам'ятати, що навіть дидактична гра не може і ні в якому разі і не повинна підміняти собою інші відомі методи навчання. Гра на уроці має бути підпорядкована цілям кожного конкретного уроку і допомагати досягненню цих цілей, а не відволікати дітей від основного вмісту уроку.

2.2 Організація дидактичних ігор на уроці математики в початкових класах

Протягом педагогічної практики в школі №9 у 1 «А» класі, по темі даного дослідження, мною був проведений наступний урок математики.

Тема: «Знайомство з цифрою і числом 5. Складання і вирішення завдань».

Мета:

– познайомити що вчаться з числом 5,

– складом числа 5,

– удосконалювати уміння складати і вирішувати завдання.

Устаткування уроку:

– 4 аркуша формату А3 з намальованими на них вулицею, зупинкою, дитячим майданчиком і шкільним класом;

– 8 червоних і 2 синіх круга, 3 помаранчевих і 2 зелених трикутника, 3 помаранчевих і 2 зелених квадрата;

– на аркуші запрошення для дітей в країну геометричних фігур.

Хід уроку.

1. Вступна бесіда.

Повідомляється, що: «Сьогодні у нас з вами буде незвичайний урок. Ми відправимося в подорож. Ви коли-небудь подорожували? А ви були в країні, яка називається «Математикою»? Ви про неї що-небудь чули? А ви знаєте, що в цій країні є місто геометричних фігур? Немає? Річ у тому, що це місто дуже секретне і про нього мало хто знає, туди дуже важко попасти. Але жителі цього міста «Круг, Квадрат і Трикутник» прислали мені і вам запрошення.

Дістаємо з конверта запрошення і всім його зачитує: «Дорогі учні класу! Запрошуємо вас відвідати місто Геометричних фігур. Але наше місто дуже секретне, і ми не всіх пускаємо. Отже вам доведеться пройти випробування. Ми віримо, що ви з ними впораєтеся. З повагою Круг, Квадрат і трикутник».

Далі продовжує: «Ну, що, хлопці, ви не злякалися? Хочете попасти в це місто? Тоді почнемо випробування!»

  1. Організаційний момент.

Перевіряємо готовність учнів до уроку: «У це місто можуть попасти найакуратніші. Поглянете на свої парти: чи всі підготували до уроку? Чи є у вас на парті підручник, зошит, картки, ручка і кольорові олівці? Молодці! Перше випробування ви пройшли.

  1. Усний рахунок.

Питання: «Мене просили перевірити чи добре ви умієте вважати?»

Попросити декілька чоловік порахувати: до 7 і назад, до 9 і назад, до 10 і назад.

«А тепер завдання поважче. Послухайте уважно вірші і відповідайте на питання за допомогою карток (учні показують відповіді за допомогою карток, із змальованими на них цифрами):

Малята у футбол грали

І голи всі забивали:

Один гол забив Андрій

Три голи забив я теж.

Скільки ж всього голів

На рахунку у гравців? (4).

Галя по лугу йшла

З кольорів вінок плела.

Дзвіночок зірвала, рожеву кашку.

Блакитних дві волошки і одна ромашка.

Відповідайте, хто готовий:

Скільки ж у вінку кольорів? (4).

Я малюю котячий будинок:

Три віконця, двері з крильцем.

Вгорі ще віконце

Аби не було темно.

Порахуй віконця

У будиночку у кішки. (4).

«Молодці! З цим завданням ви впоралися. А тепер наступне.»

  1. Знайомство з цифрою і числом 5 і його складом.

Учні відкривають підручник (Мороз М.І. 1 клас за програмою 1–4) на сторінці 29. Відповіді на питання:

«Поглянете на малюнок і скажіть, що роблять діти? (садять дерева). Навіщо вони садять дерева? Ви напевно знаєте, що дерева, як і інші рослини очищають повітря, роблять його придатним для дихання. Дуже поважно дбайливо відноситися до дерев, не ламати вітки, не зривати листя. Скільки ж дерев діти вже посадили? (4) А скільки вони зараз садять? (1) Скільки всього дерев вони посадять? (5) Поглянете на приклади під малюнком і скажіть який з них личить до нашого завдання? (4 + 1 = 5). Чому? Давайте складемо завдання, вирішенням якого буде другий приклад 5 – 1 = 4, але тут мова піде про дітей, які садять ці дерева. (На малюнку всього 5 дітей, один з них пішов за водою. Скільки дітей залишилося?). Молодці! Ви і з цим завданням впоралися. Поглянете на цій сторінці намальовано багато різноколірних башточок, які складаються з різного числа кубиків. Із скількох кубиків складається перша башточка? (5) Друга? (4) Як можна з першої башточки отримати другу? (з першої башточки зняти один кубик і вийде 4) і так далі Які ж ви молодці! Ви пройшли всі випробування і тепер ви можете увійти до міста геометричних фігур».

  1. Первинне закріплення.

Розсуються штори на дошці і діти бачать 4 плакати, на яких намальовано місто Геометричних фігур: його вулиці, зупинка, дитячий майданчик і шкільний клас.

«Поглянете який це красиве барвисте місто. Що ви побачили в цьому місті? (вулицю, дитячий майданчик, автобусну зупинку і школу.) Ця вулиця називається «Круглою», тому що на ній живуть лише круги. Раніше на ній жили 4 круги (4 круги наколюються на плакат), але недавно на цій вулиці побудували новий будинок, і тепер тут живе ще один круг (додається ще один круг). Скільки тепер кругів живе на «Круглій» вулиці? (5) Як ми вирішимо це завдання? (4 + 1 = 5).»

Учні відкривають зошити з друкарською основою на сторінці 21: «Поглянете на верхню строчку. Чи правильно ми вирішили це завдання? (так)».

«На дитячому майданчику спочатку гуляли 3 квадрати. Потім прийшли ще 2. Давайте вирішимо це завдання. Чому ми її не можемо вирішити? (немає питання). Придумайте питання до цього завдання. (Скільки всього квадратів гуляє на майданчику?) Яке буде рішення до цього завдання? (3 + 2 = 5)»

Потім учні розфарбовують в ТСО 3 квадрати помаранчевим кольором, а 2 зеленим. Заповнюють пропуски в прикладах: «Яким було рішення цієї задачі? (2 + 3= =5) Означає яку цифру потрібно написати на місці пропуску? (2).»

Аналогічна робота по двох завданнях, що залишилися, і малюнках в ТСО.

«На зупинці чекали автобус 5 трикутників. Один з них пішов пішки. Скільки трикутників залишилося чекати автобус?»

«Спочатку в школу прийшли 3 круги, а потім підійшли ще 2 трикутники. Скільки всього прийшло в школу геометричних фігур?»

6. Продовжується робота в ТСО: «А тепер дуже складне завдання. Поглянете у ваші зошити і скажіть, які цифри написані на першій строчці (під кругами)? Нам потрібно буде їх дуже красиво і акуратно написати. Пропустите клітинку і пишіть 144. Цифри 144 і 225, які вам треба написати, – це номери автобусів, які ходять в місто «Геометричних фігур».»

Учні прописують в ТСО цифри, а потім по картинці з бджолами складають завдання: «Придумайте по цій картинці завдання? Який з прикладів в стовпчику буде рішенням нашої задачі? Яка відповідь?» Аналогічна роботи по другій картинці.

  1. Підведення підсумків.

«Що нового ми взнали на уроці? З чим познайомилися? Що вирішували і складали? І так далі».

Самоаналіз даного уроку.

Я вважаю, що урок досяг поставленої мети. Учні активно працювали на уроці, виявили велику цікавість до всіх запропонованих завдань, оскільки урок починається зі вступної бесіди вчителя, яка допомагає зацікавити дітей, привернути їх увагу і налаштовує на подальшу роботу на уроці. Далі йде усний рахунок, представлений у вигляді цікавих віршів, він допомагає таким, що вчиться пригадати склад числа 4 і перейти до знайомства з числом 5 і його складом, з яким вони знайомляться на сторінках підручника. Склад числа 5 представлений в підручнику у вигляді мальованих завдань, одна з яких направлена на виховання у дітей любові до природи і дбайливого відношення до неї. Ця робота проходить швидше, ніж я планувала, оскільки учні вже знайомі з такими видами завдань, тому намагаються самі складати і вирішувати їх, з метою попасти в місто «Геометричних фігур». Далі на уроці продовжується робота над складом числа 5, представлена у вигляді завдань за допомогою наочного матеріалу на дошці. У основі вирішення цих завдань учні закріплюють склад числа 5 і паралельно йде робота в ТСО. Не дивлячись на таку велику кількість завдань, все, що я запланувала, мені удалося провести в рамках уроку, і з дзвінком на зміну ми закінчили підведення підсумків, оскільки учні були досить уважні, майже всі завдання були вирішені правильно.

На мій погляд, цінність такого уроку, що включає в учбовий процес гри і ігрові моменти, що це серйозна праця, яка робиться для дітей цікавим, вони працювали з цікавістю, захоплено, не відволікалися, легко перемикалися з одного виду діяльності на іншій. Я вважаю, що все це позитивно вплинуло на результативність навчання. Плануючи такий урок я спробувала деякі моменти пов'язати з життям, що учить бачити дітей багато цікавого в світі. Ігри і ігрові моменти включені в даний урок, послужили досягненню головної мети мого дослідження.

2.3 Констатуючий експеримент

Для підтвердження нашої гіпотези і виконання поставлених нами відповідних завдань була проведена експериментальна робота, яка проходила в три етапи:

1) Констатуючий експеримент;

2) Формуючий експеримент;

3) Контрольний експеримент.

Мета нашого дослідження: переконатися в ефективності використання різних видів усних обчислень для розвитку пізнавального інтересу на уроках математики.

Наше дослідження проходило на базі школи №9 м. Краматорськ. Були узяті два класи: 1А – експериментальний і 1Б – контрольний.

Характеристика експериментального класу

Вивчивши документацію, ми виявили, що в даному класі всього 26 людину, 13 хлопчиків і 13 дівчаток. Клас займається за традиційною програмою. У класі є учні, які відрізняються високою працездатністю і активністю на уроках (Абаєва, Бородич, Буряк, Височин, Гайдук, Делій, Іваненко), інші учні середньо активні на уроках, рідко беруть участь в обговоренні нової теми або вирішення завдань, виразів і тому подібне. У класі також є діти, які не беруть участь в колективній роботі, не піднімають руку, аби відповідати на питання (Брага, Ворсин, Ганжа, Дажук, Жарко, Ключ, Коваль). Клас займається по підручнику Моро М.І., Бантова М.А. перший клас, частина друга. Завдання виконуються в зошитах, які систематично перевіряються.

Характеристика контрольного класу

У даному класі 18 чоловік, 10 хлопчиків і 8 дівчаток. Клас займається за традиційною програмою (1–4), по підручнику Моро М.І., Бантова М.А. перший клас, частина друга (1–4). Завдання виконуються в зошитах, які систематично перевіряються. У класі є діти, які відрізняються високою працездатністю і активністю, і діти, які не піднімають руку, аби відповісти, не беруть участь в колективній роботі.

Мета: виявити, на скільки діти активні і зацікавлені на уроках математики на вихідному етапі експерименту.

Завдання: підібрати дослідницькі методи для експериментального і контрольного класів; провести дослідницькі методи і виявити результат за даними дослідження.

Були проведені наступні методи:

1) Анкетування учнів. Що вчиться була запропонована наступна анкета:

Прізвище, ім'я………………….

1) Який предмет у школі тобі більш всього подобаються?

2) Які завдання ти любиш виконувати на уроках математики?

(вирішувати вирази, завдання, усні вправи, жодні)

3) Ти швидше вирішуєш усно або письмово?

4) Чи любиш ти усний рахунок?

5) Тобі більше подобатися виконувати завдання по російській мові, читанню або по математиці?

6) На який би урок ти запізнився? (російський, математика, читання)

Основна увага при аналізі анкет що вчаться приділялося на 1 і 6 питання, 2 і 5 питання доповнювали відповідь, а 3 і 4 питання були додатковими і не давали відповіді на те чи цікава учневі математика чи ні.

Таблиця 1. Характеристика експериментального класу

Прізвище

1 питання

2 питання

3 питання

4 питання

5 питання

6 питання

Абаєва

малювання

вирішувати вирази

письмово

немає

читання

математика

Абанін

спів

завдання

письмово

немає

російський

Читання

Бондаренко

російський

жодні

усно

так

російський

Математика

Бондарчук

російський

жодні

усно

так

російський

Читання

Бородіч

математика

завдання

письмово

немає

математика

Математика

Борщ

фізкультура

усні вправи

усно

так

читання

Математика

Ботух

математика

усні вправи

устно

да

математика

читання

Брага

російський

усні вправи

усно

так

російський

Математика

Бублик

український

усні вправи

усно

так

читання

Читання

Буряк

історія

вирішувати вирази

письмово

немає

читання

Математика

Ворсин

малювання

усні вправи

усно

так

російський

Читання

Височин

труд

жодні

усно

так

читання

російський

Гаврік

читання

жодні

усно

так

читання

Математика

Гайдук

російський

завдання

письмово

немає

російський

Читання

Ганжа

малювання

жодні

усно

так

читання

Математика

Дажук

історія

вирішувати вирази

письмово

немає

читання

Математика

Делій

український

завдання

письмово

немає

російський

Російський

Ерін

читання

жодні

письмово

немає

читання

Математика

Жарко

математика

завдання

письмово

немає

математика

Читання

Жук

малювання

жодні

письмово

немає

читання

Математика

Іваненко

труд

усні вправи

усно

так

російський

Читання

Ключ

читання

вирішувати вирази

письмово

так

читання

Читання

Кобцев

труд

завдання

письмово

немає

російський

Російський

Коваль

малювання

жодні

письмово

немає

читання

Математика

Старов

фізкультура

жодні

усно

так

російський

Математика

Турко

пение

жодні

усно

так

читання

Математика

Рисунок 1. Який предмет у школі тобі більш всього подобаються?

Результаты анкетирования. «Какой предмет в школе тебе больше всего нравятся?»

Анализ анкет учащихся показал, что математика – не самый любимый предмет среди учащихся.

Рисунок 2. Які завдання ти любиш виконувати на уроках математики?

На уроках математики 39% учнів не люблять взагалі виконувати завдання.

Рисунок 3. Тобі більше подобатися виконувати завдання по російській мові, читанню або по математиці?

Згідно анкетуванню, лише 12% учнів більше подобається виконувати завдання по математиці.

Рисунок 4. На який би урок ти запізнився? (російська мова, математика, читання)

Більше половини учнів запізнилася б на математику.

2) Анкетування Реук І.П. і Федорової Г.І. – класних вчителів 1А 1Б класів.

Мета: виявити, як ведеться вчителями робота по вживанню усних вправ. Вчителям була запропонована наступна анкета:

1) Чи проводите ви усний рахунок?

2) Якщо так, то як часто (відповідь підкреслити) а – на кожному уроці; б – 3–4 рази в тиждень; у – якщо залишається зайвий час.

3) На якому етапі уроку проводяться Вами усні обчислення? (відповідь підкреслити) а – при перевірці домашнього завдання; б – при підготовці до вивчення нового матеріалу; у – при ознайомленні з новим матеріалом і при закріпленні; г – при контролі знань, умінь і навиків

Аналіз анкет показав, що вчителі користуються різними видами усних вправ. Проте дана робота проводиться не систематично із-за браку часу.

Таблиця 2. Аналіз анкет вчителів

1 питання

2 питання

3 питання

Реук І.П.

да

в

а

Федорова Г.І.

да

в

г

3) Спостереження за роботою учнів на уроці математики.

Мета: провести спостереження і з'ясувати, на скільки діти експериментального і контрольного класів активні і зацікавлені на уроках математики Критеріями було: активна робота, частота правильних відповідей, прудкість реакції, прагнення досягти позитивних результатів. У графу «активний» заносилися ті учні, які активно працювали на всьому протязі уроку, давали швидкі і правильні відповіді. У графу «середньо активні» заносилися ті учні, які працювали лише над тими завданнями, які для них були легші і цікавіші, піднімали рідше руку, аби відповісти, давали невірні відповіді. У графу «пасивний» заносилися ті учні, які постійно відволікалися, не піднімали руку, аби відповісти, невірно відповідали на питання. Дані про результати спостереження ми занесли в таблицю.

Таблиця 3. Результат спостереження за даними експериментального класу

Прізвище

Активний на уроці

Середньо активний

Пасивний

Абаєва

+

Абанін

+

Бондаренко

+

Бондарчук

+

Бородич

+

Борщ

+

Ботух

+

Брага

+

Бублик

+

Буряк

+

Ворсин

+

Височин

+

Гаврік

+

Гайдук

+

Ганжа

+

Дажук

+

Делій

+

Єрин

+

Жарко

+

Жук

+

Іваненко

+

Ключ

+

Кобцев

+

Коваль

+

Старов

+

Турко

+

Всього

4

9

13

Таким чином, в дослідженні брало участь 26 учнів, в результаті якого ми з'ясували, що велика частина класу, а саме 50% не виявляють цікавості, 35% виявляють часткову цікавість в різних видах діяльності і лише 15% активно беруть участь в роботі на уроках математики. Подібне спостереження проводилося і контрольному класі. Дані про результати спостереження ми занесли в таблицю.

Таблиця 4. Результат спостереження за даними контрольного класу

Прізвище

Активний на уроці

Середньо активний

Пасивний

Байрак

+

Балаба

+

Барабаш

+

Валюх

+

Васько

+

Величко

+

Гашин

+

Герасімов

+

Гетьман

+

Іванюта

+

Коломіець

+

Коцарь

+

Ледях

+

Павлюченко

+

Пазюра

+

Палагута

+

Соловйов

+

Холод

+

Всього

5

6

7

Результати спостереження за даними контрольного класу: 39% не проявляють активність на уроці математики, 33% частково активні на уроці і лише 28% активно працюють на уроці математики.

Рисунок 5. Результат спостереження за даними контрольного класу

Проаналізувавши дані результати обох класів, ми занесли їх в порівняльну таблицю.

Таблиця 5. Порівняльна таблиця 1А і 1Б класів за даними проведеного спостереження

Активні

Середнє активні

Пасивні

Експериментальний

15%

35%

50%

Кількість учнів

4

9

13

Контрольний

28%

33%

39%

Кількість учнів

5

6

7

Рисунок 6. Порівняльна діаграма 1А і 1Б класів за даними проведеного спостереження

На підставі анкетування і спостереження учнів, ми можемо зробити вивід, що інтерес в експериментального і контрольного класів на уроках математики не дуже високий.

5) Контрольний зріз

Мета: визначити рівень обчислювальних умінь і навиків в усних обчисленнях в межах двадцяти.

1. Обведи в кружечок двозначні числа: 1, 10, 2, 5, 20, 11

2. Обведи кружком найменше число: 19, 15, 12, 17, 20

3. Серед даних чисел обведи кружком найбільше число: 11, 17, 13, 15

4. Обведи кружком число, яке складається з 1 десятка і 3 одиниць: 3, 13, 15, 4

5. Доповни числа до 1 десятка. 3, 6, 2, 1, 4, 5, 7, 9, 8

6. Підкресли число, наступне за числом 15: 13, 16, 14, 17

7. Підкресли число, яке стоїть перед числом 19: 20, 17, 18, 16

8. Обведи кружком число, яке менше 16: 17, 16, 13, 19

9. Обведи кружком число, яке більше 12: 10, 12, 14, 11

10. Закреслюй неправильні відповіді: 10+6 = 15, 16, 17, 14

11. Закреслюй неправильні відповіді: 18–8 = 11, 10, 12, 8

12. Число 12 збільшимо на 1. скільки вийде? Підкресли це число: 11, 12, 14, 13

13. Число 18 зменшимо на 1. підкресли різницю: 17, 18, 16, 15

14. До 7 треба додати 6. Як розкласти число? Підкресли потрібний варіант: 6 = 1+5 6 = 2+4 6 = 3+3

15. Яке число треба підставити у віконце? Підкресли його: 12 – __ +8 =12 (3, 4, 2, 8, 12)

16. Підкресли приклади з відповіддю 14: 9+4; 8+6; 7+7; 9+8; 9+5

17. Закреслюй приклади відповідь яких не 11: 9+3; 7+6; 7+4; 6+5; 8+7; 9+2

18. Які числа треба підставити у віконце: 13 15 17 8 8 8

19. Закреслюй знак, який поставлений не правильно: 19 см>16, 10 см>1 дм, 2 см<2 дм, 1 дм<13 см

20. 15 см перевели в дециметри і сантиметри. Підкресли правильну відповідь: 1 см 5 дм, 1 дм 5 см, 15 дм

Критерії оцінки перевірки робіт: Один бал дається за правильну відповідь і один знімається за не правильний: 40 балів – відмінно, 39–37 балів добре, 36–30 балів задовільні, нижче 30 балів – незадовільно.

Дані за підсумками перевірочної роботи ми зафіксували в порівняльну таблицю.

Таблиця 6. Порівняльна таблиця аналізу перевірочної роботи в експериментальному і контрольному класі

5

4

3

2

Експериментальний

3

10

11

2

12%

38%

42%

8%

Контрольний

5

8

4

1

28%

44%

22%

6%

Рисунок 7. Порівняльна діаграма аналізу перевірочної роботи в експериментальному і контрольному класі

Таким чином, в результаті порівняння отриманих даних перевірочної роботи, ми виявили, що контрольний клас знаходиться на більш високому рівні сформованості усних обчислювальних умінь і навиків, тоді як експериментальний клас досить відстає.

Констатуючий експеримент показав, що:

  • 1А і 1Б працюють за однаковою, традиційною програмою;

  • Класи приблизно рівні за віковими показниками;

  • Інтерес в класів на уроках математики не дуже високий;

  • Рівні сформованості обчислювальних умінь і навиків різні (експериментальний клас відстає від контрольного).

На цій основі зробили наступний вивід: що необхідна коректувальна робота, направлена на підвищення рівня пізнавального інтересу до математики, а також рівня засвоєння знань, умінь і навиків усних обчислень за допомогою проведення систематичної роботи з усними вправами в різних їх видах і на різних етапах уроку. 1А – експериментальний клас, де ми проводитимемо формуючий експеримент, 1Б – контрольний клас.

2.4 Формуючий експеримент

Мета: підвищення рівня пізнавального інтересу до уроків математики.

Завдання:

  • підібрати різні види вправ для усних обчислень;

  • сприяти підвищенню пізнавального інтересу до уроку математики;

  • провести дані види усних вправ в експериментальному класі.

На основі раніше перерахованих особливостей даного класу, з врахуванням вмісту курсу математики і вікових особливостей що вчаться, нами були узяті наступні види вправ для усних обчислень:

1) знаходження значення математичних виразів;

2) порівняння математичних виразів;

3) вирішення завдань.

Мета усних вправ: активізувати увагу дітей на уроках математики, зробити процес учення цікавішим, підвищувати за допомогою їх пізнавальний інтерес до уроку математики. Завдання в цікавій формі доступніші і привабливіші для дітей. Що вчаться непомітно для себе виконують більше число арифметичних дій, вправляються в усних обчисленнях.

Усні вправи проводилися найчастіше на початку уроку, аби привернути увагу дітей і підготувати їх до засвоєння подальшого матеріалу, або в кінці уроку, як би підсумовуючи новий матеріал.

Використовувалася безоціночна система знань, заохочувалися прудкість і правильність.

Фрагменти уроків, що проводяться, з використанням різних видів усних вправ:

Урок №1. Тема: «Випадки складання вигляду а+7».

Мета: підвищувати рівень пізнавального інтересу до уроку математики.

– Хлопці, сьогодні до нас в гості прийшов Незнайка, але по дорозі, він впустив свій кошик і розсипав всі гриби які тільки що назбирав. Давайте допоможемо йому зібрати їх. Але для того, щоб підібрати грибок треба спочатку буде вирішити приклад. (Відкриваю дошку, на ній намальовані грибки, в яких приклади: 9+6, 8+6, 7+6, 6+6, 12=9 і, 13=7 і. Учень дає відповідь з поясненням рішення, після цього йде до дошки і стирає грибок – кладе його в корзину).

– Молодці хлопці, за те що ви допомогли Незнайці він попросив мене показати вам фокус. Задумайте число від 1 до 10. додайте до нього 1, ще 1, відніміть 1, ще 1, додайте 1. Тепер скажіть результат, а я скажу скільки ви задумали (для відгадування потрібно з результату відняти 2). Якщо залишиться час можна запропонувати розгадати фокус.

Урок №2 Тема: «Випадки складання вигляду а+8, а+9» Мета: підвищувати рівень пізнавального інтересу до уроку математики. Сьогодні на уроці ми з вами вирішимо цікаві задачки, але в кожного завдання є ключ – це приклад і для того, щоб я прочитав вам умову завдання, вам спочатку треба буде вирішити приклад.

1) 9+7= Завдання: є 2 бідони: у один входить 7 л., а в іншій – 3 л. Як за допомогою цих бідонів відміряти 4 л. води? Перший хто відгадує, отримуватиме жетон.

2) 8+7= йшла людина в місто і по дорозі наздогнав три своїх знайомих. Скільки чоловік йшло в місто?

3) 7+7= Ствол в дуба товщий, ніж ствол в сосни, а ствол в сосни товщий, ніж ствол в берези. Що товще: ствол дуба або берези?

Урок №3 Тема: «Закріплення пройденного».

Мета: підвищувати рівень пізнавального інтересу до уроку математики.

Гра «Продовж ланцюжок» – я читаю приклад, а потім кидаю м'ячик, той хто його зловив повинен назвати відповідь і пояснити як вирішував: 7+4; 6+5; перший доданок 9, друге 4; перший доданок 7, друге 7; назвіть суму 8 і 6; назвіть суму 8 і 8; У наступному завданні вам треба буде замінити число сумою двох однакових доданків: 4, 6, 8, 10.

Тепер відкрийте свої підручники на сторінці 70, знайдіть вправу №9: Давайте виконаємо це завдання:

Таблиця 7. Завдання

Доданок

5

6

8

9

Доданок

6

4

8

2

Сума

Не забувайте пояснювати рішення.

Урок №4 Тема: «Віднімання вигляду 11 а».

Мета: підвищувати рівень пізнавального інтересу до уроку математики.

– Хлопці, сьогодні до нас в гості прийшов Незнайка, він хотів подарувати нам кульки, але подув сильний вітер і він не зміг їх утримати, давайте зловимо їх. Але аби зловити повітряну кульку нам треба вирішити приклад (приклади написані на дошці в повітряних кульках, учень називає відповідь і пояснює як вирішував, потім йде і прив'язує кульку): 13–5, 18–9, 14–7, 11–4, 15–8, 17–9, 15–6, 16–7.

– Молодці! Хлопці, поглянете ще раз на дошку, у нас тут намальований будиночок в якому живе число 11, але він не весь заселений і їй там нудно, давайте заселимо його: 11 це 2 і? і так далі

Урок №5 Тема: «Віднімання вигляду 12 а».

Мета: підвищувати рівень пізнавального інтересу до уроку математики.

– Хлопці, сьогодні по дорозі в школу, я зустрів бобер. Він зараз будує собі новий будиночок і зовсім заплутався у вимірах. Він попросив, аби ви допомогли йому, для цього нам треба порівняти вирази (вирази записані на дошці): 1 дм 2 см*13 см; 17*10+7; 14*14+1; 1 дм 5 см*20 см; 19*20–1; 15*15+5.

Молодці хлопці!

Хлопці, пам'ятаєте ми вчора заселяли будиночок для числа 11? Давайте сьогодні заселимо будиночок числа 12: 12 це 3 і? і так далі

– Молодці!

Урок №6 Тема: «Віднімання вигляду 17 а, 18 би».

Мета: підвищувати рівень пізнавального інтересу до уроку математики. Хлопці, я підготував вам завдання на дошці, але хтось стер всі знаки в прикладів. Давайте спробуємо їх відновити. 6*2*1=9, 10*3*4=3, 5*4*2=7, 6*3*4=5.

Молодці! Сьогодні з вами ми будемо авіаштурманами. Нам треба прокласти дорогу пілотові.

16–7=

19–9=

16–8=

14–7=

13–6=

11–8=

Діти називають відповідь і пояснюють рішення.

Молодці! Наш літак благополучно приземлився.

Висновок: види усних вправ, що проводяться, викликали інтерес у дітей – вони активніше працювали на уроках, з готовністю виконували завдання вчителя, прагнули прийти до правильного результату. Особливий інтерес викликали у дітей вправи в цікавій формі.

2.5 Контрольний експеримент

Як контрольний експеримент ми використовували спостереження і перевірочну роботу, які проводили в констатуючому експерименті.

Мета контрольного експерименту полягала у виявленні наявності або відсутності підвищення пізнавального інтересу до уроків математики, а також виявити, як це відбилося на рівні засвоєння знань, умінь і навиків в усних вправах. Результати, отримані при проведенні контрольного спостереження і перевірочної роботи, ми зафіксували в діаграмах.

Таблиця 8. Результати, отримані при проведенні контрольного спостереження і перевірочної роботи

5

4

3

2

Експериментальний

5

11

11

1

18%

39%

39%

4%

Контрольний

5

8

4

1

28%

44%

22%

6%

Рисунок 8. Результати, отримані при проведенні контрольного спостереження і перевірочної роботи

Як видно на діаграмах, що вчаться 1А класу після проведеного експерименту стали більш цікавитися уроками математики, це обумовлено тим, що проводилася систематична робота на підвищення пізнавального інтересу за допомогою усних вправ.

Таким чином було виявлено, що не дивлячись на проведену роботу, експериментальний клас по рівню засвоєння знань, умінь і навиків в обчислювальних вправах ледве нижче, ніж контрольний клас, проте помітно підвищення пізнавального інтересу до уроку математики, в порівнянні з іншим класом.

Отже система усних вправ на підвищення пізнавального інтересу довели свою ефективність – діти стали активнішими і зацікавленішими займатися на уроках математики. Діти, які були пасивні на уроках, тепер із задоволенням залучилися до роботи, активніше йшли на контакт з вчителем. Учні тепер змагалися один з одним в кмітливості і прудкості розуму. За допомогою усних вправ вчителеві легко працювати з відстаючими дітьми (здійснюється індивідуальний підхід) – в ігровій обстановці дитя не боїться відповідати, навіть якщо не знає правильної відповіді.

Усні вправи дозволяють забезпечити потрібну кількість повторень на всілякому матеріалі, постійно підтримуючи, зберігаючи позитивне відношення до математичного завдання.

Висновок

Дитина приходить у школу з величезним бажанням вчитися і треба надовго утримати в нім це відчуття радісного здивування перед школою, перед таємницями які його там чекають. Треба прикувати його нестійку увагу до уроку, не заставляючи силоміць. Примус не має бути місця в школі. Дитину треба не заставляти, а зацікавлювати.

Проведена робота, аналіз педагогічної для психологотипу, методичної літератури, шкільної практики дозволяють констатувати, що ефективність навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності учня. Активність учнів в процесі навчання забезпечує розвиток їх творчих здібностей. Включення школярів в учбово-пізнавальну діяльність забезпечується за допомогою різних засобів активізації.

Разом з багатообразними формами, методами і прийомами навчання дидактична гра займає велике місце в справі формування математичних представлень початкових класів, що вчаться. Гра володіє великою що вселяє дією і її функції полягають в забезпеченні емоційно-підведеної обстановки відтворення знань, що полегшує засвоєння матеріалу, гра породжує в дітях переживання, збудження, потяг до учбової роботи, що знімає напругу, втому.

Результаті проведеного дослідження дозволяють зробити вивід про тих, що гра і ігрові ситуації на уроках математики допомагають дітям опановувати знання, формувати відповідні уміння і навики і будити інтерес до учення, а так само полегшують розуміння, в пояснення нового або закріплення старого матеріалу, між вчителем і учнями. Що розвиває також усне та письмове мовлення на уроках математики.

В результаті виконаної роботи нами були виконані наступні завдання:

1) Вивчена методична і педагогічна для психологотипу література з даного питання;

2) Підготовлені і проведені всілякі види усних вправ для підвищення пізнавального інтересу до уроків математики;

3) Зроблені виводи і рекомендації по використанню даної системи.

Підвищення пізнавального інтересу – це тривалий процес, тому в ході нашої експериментальної роботи не у всіх учнів підвищився рівень пізнавального інтересу. Вважаю, що причиною цього є недостатність кількості часу. Але в цілому експериментальна робота пройшла плідно і можна лише запропонувати вчителеві продовжувати використовувати на уроках усні вправи для підвищення рівня пізнавального інтересу. Математика – предмет настільки серйозний, що скористатися кожною можливістю пожвавлення уроків – надзвичайно важно. Вчитель повинен допомогти учневі побачити в серйозному – курйозне, в нудному цікаве, в звичайному – незвичайне. Адже інтерес служить стимул-реакцією до подальшої роботи учня.

З результату експериментальної роботи можна зробити вивід, що рівень пізнавального інтересу дітей значно підвищився і це свідчить про те, що запропоновані нами види усних вправ виявилися ефективними і висунута гіпотеза підтвердилася – якщо включати в урок всілякі види усних вправ, що систематично проводяться, то рівень пізнавального інтересу підвищується.

Список літературних джерел

  1. Блехер Ф.Н. Дидактичні ігри і цікаві вправи в 1 класі. – М.: 1953.

  2. Воліна В.В. Свято числа. / Занимательная математика для детей/ книга для вчителів і батьків. – М.: Знання, 1993.

3. Жікалкина Т.К. Система ігор на уроках математики в 1 і 2 класах. – М.: 1997.

  1. Жікалкина Т.К. Дидактична гра на уроці математики. Нач. шк. №3. 1986.

  2. Земцова Л.І., Сушкова Е.Ю. Роль дидактичної гри на уроках математики. Нач. шк. №10. 1988.

  3. Кабанова Л.В. Учбові ігри як засіб підвищення ефективності уроків. Нач. шк. №1. 1992.

  4. Король Я.А. Вивчення нумерації чисел. Нач. шк. №6. 1987.

  5. Краєвський С.С., Лернер П.Я. Процесси навчання і його закономірності. Дидактика середньої школи. – М.: 1982.

  6. Масловськая Т.А. Дідактічеськие гри на уроках математики. Нач.шк. №2.1997.

  7. Мінськин Е.М. Від гри до знань. М.: 1982.

  8. Мохнаткина Е.А. Вірші на уроці математики. Нач. шк. №10. 1988.

  9. Моро М.І. Дидактичні ігри в програмі по математиці для 1 класу. Нач.шк. №8. 1985.

  10. Моро М.І., Степанова С.С. Математика. Нач. шк. №8. 1984.

  11. Ординкина І.С. Урок математики в 1 класі. Нач. шк. №4. 2001.

  12. Петрова І.А. Використання гри в учбовому процесі. Нач.шк. №3. 1988.

  13. Сухомлінський в.а. Ізбр.пед. соч. – М., 1979.

  14. Тарабакина Т.І., Елкина Н.С. І навчання, і гра: математика. Ярославль.: 2000.

  15. Шаманськая н.в. Навчання в процесі гри. Нач.шк. №10. 1988.

Гребенченко Л.В. Їжачок по гриби пішов. Нач. шк. №5. 2001.

  1. Бантова М.А., Бельтюкова Г.В. Методика преподавания математики в начальных классах. М.: Просвещение 1984–335 с.

  2. Борода Л.Я., Борисов А.М. Некоторые формы по привитию интереса к математике. // Математика в школе. 1990 – с. 39–44

  3. Бурлыга А.Я. Интересные приёмы устного счёта. // Н.ш. 1985 г. №5

  4. Бурлакова Устный счёт на уроках математики. // Н.ш. 1969 №10

  5. Волошина М.И. Активизация познавательной деятельности школьников на уроках математики. // Н.ш. 1992 №9 с. 15

  6. Воспитание интереса учащихся начальных классов к учебным предметам. УФА: 1985 г. – 83 с.

  7. Гебос А.И. Психология познавательной активности учащихся. Издательство «Штиинца» Кишинёв 1975 г.

  8. Жикалкина Т.К. игровые и занимательные задания по математике для 1 класса. М.: «Просвещение» 1989 г.

  9. Зайцева О.П. Роль устного счёта в формировании вычислительных навыков и в развитии личности ребёнка // Н.ш. 2001 г. №1

  10. Зимовец К.А., Пащенко В.А. Интересные приемы устных вычислений. // Н.ш. 1990 №6 с. 44–46

  11. Зимина С.В. Как развивается интерес к математике? // Н.ш. 1999 №8

  12. Иванова Т. Устный счёт. // Н.ш. 1999 г. с. 11–14

  13. Истомина Н.Б. Методика обучения математики в начальных классах. Учебное пособие. М.: «Академия», 1998 г. – 288 с.

  14. Кравченко В.С. Устные упражнения по математике в 1–3 классе. Пособие для учителя. М.: Просвещение 1979 г.

  15. Кузнецов Б.Н. Воспитание интереса к уроку математики в школе. Иркутск 1989 г.

  16. Куличкова О.П., Уланова К. Формирование вычислительных навыков в процессе игры. // Н.ш. 1987 с. 31

  17. Ковалёв А.Г., Мясищев В.Н. Психические особенности человека. Издательство: ЛГУ 1960 г.

  18. Липатникова Н.Г. Роль устных упражнений на уроках математики. // Н.ш. 1998 №2 с. 34–38

  19. Мишенева Т.С. Приемы организации устного счета. Из опыта. // Н.ш. 1987 №2 с. 30–32

  20. Моро М.И., Пышкало А.М. методика обучению математики в 1–3 классе. Пособие для учителя. М.: Просвещение 1975 г.

  21. Моро М.И., Волкова С.И., Степанова С.В. Учебник для 1 класса начальной школы. Часть 2 (второе полугодие). М.: Просвещение 2003 г.

  22. Узорова О.В. Устный счёт и математические диктанты для начальной школы 3 кл. (1–3), 4 кл. (1–4). М.: Просвещение 2001 г.

  23. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. М.: Просвещение 1979 – 167 с.

  24. Щукина Г.И. Пути формирования познавательных интересов учащихся на уроке в процессе сообщения новых знаний. «Учёные записи ЛГПИ им. Герцена», том 106 55 ч.

  25. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. М.: Педагогика, 1971 г. 352 с.

  26. Эрдниев П.М. Обучение математике в начальных классах. М.: Столетие, 1995 г.

Додаток

Інтегрований урок російської мови, математики, читання

Тема: Систематизація знань по російській мові, математиці, читанню.

Мета: закріпити навики рахунку в межах 10, уміння вирішувати завдання на різницеве порівняння, закріпити знання словарних слів, уміння знаходити орфограми в словах, виконувати звуко-літерний аналіз слів; у читанні вірша – працювати над інтонацією, над виразністю мові; розвивати мову, логічне мислення, спостережливість, увагу.

Обладнання: картки з прикладами, заготівка схем до завдань, малюнок ялиночок із словами: дзиґа, лід, малюнки грибів з цифрами 9, 5, 3, картки із складами. Казкові герої: колобок, дід, бабка, заєць, вовк, ведмідь, лисиця.

1. Організаційний момент. Психологічний настрій.

– Здрастуйте, хлопці! Перш ніж почати урок, створимо собі і один одному гарний настрій. А гарний настрій починається з посмішки. Посміхнемося один одному.

2. Постановка завдань уроку.

– Сьогодні ми з вами вирушаємо в казку, вгадайте: у яку? Взнали героя казки? (на дошці – колобок).

– Випекла бабка колобок і поклала на вікно студитися. Колобок, на подив, вийшов незвичайний. Мало того, що непосида, ще і допитливий. Зістрибнув він з вікна і покотився по доріжці.

3. Систематизація знань.

А) Повторення складу числа 10:

– Назустріч ньому заєць: «Колобок, колобок! Я тебе з'їм!» Відповідає колобок: «Виконай спочатку моє завдання» (завдання на дошці).

1+9=

10–1 =

10–4=

– Прочитайте різними способами (з назвами компонентів, перше число зменшили або збільшили на одиниць). Знайдіть зайве вираження і доведіть, чому воно зайве.

Б) Словарна робота.

– Побіг колобок далі, назустріч ньому вовк: «Колобок. Колобок, я тебе з'їм!» Відповідає колобок: «Склади спочатку слова».

Вот беда!

Как рассыпались слова!

Все они из трёх слогов!

Кто помочь колобку готов?

На доске слоги: со бе кор ба рё зи ка за на

Діти складають трискладові слова: собака, береза, корзина.

– Запишіть слова, поставте наголос, підкресліть небезпечні місця (ненаголошена явна, що не перевіряє)

– Молодці! Допомогли втекти колобку.

В) Вирішення завдань на порівняння.

– Котиться колобок, а назустріч ньому ведмідь: «Який ти апетитний колобок! Мабуть, я тебе з'їм!» Відповідає колобок: «Ні, Михайло Потапич, підбери спочатку схеми до завдань, а потім виріши і самі завдання!»

На дошці записані завдання:

У одному пучку 5 морквин, а в іншому 4. На скільки в другому пучку морквин менше, ніж в першому?

Сережка вирішив 4 приклади, а Лена на 3 приклади менше. Скільки прикладів вирішила Олена?

– Про що говориться в завданні? Назви умову і питання завдання.

– Який це вигляд завдання? (на різницеве порівняння).

– Скільки відрізань потрібно накреслити? (2) Чому? (оскільки дві величини порівнюються).

Схеми до завдань:

– Які дані потрібні, аби відповісти на поставлене питання?

– Запишіть вираження. Чому дорівнює його значення?

Рішення діти записують самостійно в зошит, один учень коментує в дошки:

5–4=1 (м.)

4–3=1 (п.)

Відповідь: на 1 морквину. Відповідь: 1 приклад.

(Перевірка рішення задачі)

– Молодці! Допомогли колобку, не з'їв його ведмідь.

– Покотився колобок далі. Втомився наш колобок і вирішив він відпочити.

– Давайте і ми відпочинемо.

Фізхвилинка:

Бабочка проснулась,

улыбнулась, потянулась,

Раз – росой она умылась,

два – изящно покружилась,

Три – качнулась

И к цветочкам полетела.

Наши тонкие цветочки

Распускают лепесточки.

Ветерок чуть дышит,

Лепестки колышет.

Наши алые цветки

Закрывают лепестки,

Засыпают, головой качают.

Г) Звуко-літерний аналіз слів. Склад чисел 9, 5, 3.

– Котиться наш колобок по доріжці, а на його дорозі ліс, та не простій, а чарівний. Давайте допоможемо колобку розгадати чаклунство.

На дошці ялиночки і гриби із завданнями:

– На ялиночках слова. Запишіть їх в зошит і виконаєте звуко-літерний аналіз слів (діти малюють намистинки: дзиґа, лід).

Д) Робота над віршем С. Маршака «Цирк шапіто».

– Котиться колобок, а назустріч ньому лисиця: «Колобок, колобок, пухкий бік, я тебе з'їм!» А колобок відповідає: «Ні, лисонька! Нічого у тебе не вийде. Знаю я багато казок про твою підступність. Дам тобі таке завдання, яке ти не зможеш виконати».

– Відкрийте, хлопці, підручник «Крапельки сонця» на сторінці 26, знайдіть вірш С. Маршака «Цирк шапіто».

– Як називається людина, яка веде циркову виставу? (ведучий, конферансьє).

– Що робить конферансьє? (оголошує номер)

– Уявіть собі: на арені цирку в променях прожектора стоїть в блискучому костюмі конферансьє.

– Конкурс на кращого ведучого. Хай кожен вибере, який номер він хоче оголосити (діти оголошують вибрані строфи відповідно до програми).

Програма виступу (на дошці):

1. Відкриття програми.

2. Ослик.

3. Кінь.

4. Акробати – ведмеді Миша і Федя.

5. Фокусник – їжак.

6. Мавпа і пудель.

– Молодці, хлопці! Допомогли колобку уціліти. Він вам дякує за допомогу.

4. Узагальнення, підведення підсумків.

– Ось і закінчилася наша подорож. Що сподобалося на уроці?

– Всі ви були чудовими мандрівниками і помічниками колобка!

Тема уроку: Повторення вивченого матеріалу по темі вимір величин

Використовувані підручники і навчальні посібники що вчиться: Підручник «Планета знань» і робочий зошит

Конкретні цілі уроку: Закріпити вимір величин сантиметр, міліметр, кілометр, година, хвилина, квадратні величини. Повторити переклад з однієї величини в іншу, визначення часу по макетах годинника, формули підрахунку площі, вимір відрізань, формувати навики усного табличного і внетабличного множення і складання.

Устаткування уроку: Підручник, робочий зошит, дошка, картки з прикладами, макети годинника.

План оформлення дошки.

План уроку

I. Орг. момент

II. Усний рахунок

III. Постановка теми і мети уроку

IV. Основна частина

V. Узагальнення і вивід

VI. Домашнє завдання

Етапи уроку

Хід уроку

Орг. момент

Здрастуйте. Сьогодні я проведу у вас урок математики. Перевірте, чи все у вас готово до уроку: пенал, підручник, зошит?

Усний рахунок

1. Вставити відповідний знак:

3*2…3+2

5+5+5+5…5*4

16*2…16+16+16

3*2+2+2…5*2

3+2+2…3+3

2. Знайдіть значення виразів і заміните, де можливо суму добутків

4+4+2=

5+5+3+5=

3+3+4+3+3+3=

7+7+2=

3. Замінити складанням однакових доданків або добутком:

8, 10, 12, 16.

Примітка: На дошці написані приклади, вчитель викликає поодинці дитяти на кожен приклад.

Постановка мети уроку.

На попередніх уроках ви взнали різні величини, назвіть мені їх. Час, маса, температура, метр, сантиметр, кілометр, квадратний кілометр, квадратний метр, квадратний сантиметр, години, хвилини. Вірно. Сьогодні ми перевірятимемо, чому ми навчилися. Це і буде темою нашого уроку. Відкрийте підручник на сторінці 46. Знайдіть вправу номер один. Прочитайте завдання (вимірювати довжину відрізань в сантиметрах і міліметрах). Перш, ніж ми вимірюватимемо довжину відрізань, давайте пригадаємо, скільки в одному сантиметрі міліметрів? 1 см = 10 мм. Пам'ятаємо, що відмірювати будемо від нуля.

Прочитайте 2е завдання (накресли відрізки завдовжки 68 мм і 86 мм).

У вас на столах лежать картки з прикладами. Двоє з вас вирішуватимуть за дошкою на оцінку, останні в картках. А потім результати перевіримо.

Діти вимірюють відрізки (63 мм, 51 мм, 46 мм).

Примітка: Діти в зошиті відмірюють відрізки завдовжки 68 і 86 мм. В цей час вчитель роздає картки із завданнями.

Прочитайте завдання №3 про себе. Тепер вголос.

Про кого йде мова в завданні? Про туриста. Що відоме по умові? Йшов 3 години, за кожну годину проходив 4 км. Що треба взнати? Скільки він пройшов кілометрів. Як складатимемо короткий запис?

Всього – 3 години

1 ч – 4 км.

Пройшов – ? км.

Що нам потрібно знати, аби відповісти на питання завдання? Час і скільки км. пройшов за 1 годиною Ми можемо відразу дати відповідь на питання завдання? Так. Якою дією? Множенням. Що на що умножатимемо? Кількість км. за одну годину на скільки всього годин він пройшов. Рішення і відповідь запишіть в зошиті.

На попередніх уроках ви проходили різні способи знаходження площі. Як різними способами знайти площу прямокутника, змальованого в підручнику під №4.

S=3+3+3+3+3 (Скласти кількість рядів)

S=5+5+5 (Скласти кількість стовпців)

S=3? 5 (Помножити кількість рядів на кількість стовпців)

S=1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+1 (Порахувати кількість всіх кліток).

Всі варіанти запишіть собі в зошит.

Оскільки ви всі вже великі і познайомилися з такою величиною як час, ми з вами визначатимемо час по годиннику: я показуватиму час, а ви мені говоритимете скільки це годинника і хвилин.

Який час я показую? 8 годин. Спасибі. Хто ще як думає? 20 годин. Хто згоден з Сашею, а хто з Колею? Як ви думаєте, чому виявилися правими обоє хлопчика? Тому що може бути 8 годин ранку і вечора. Вірно. А 8 годин вечора – це 20 годин.

Примітка: Вчитель показує на макеті 8 годин, 10:20, 3:00, 7.45 і 13.30. Діти відповідають скільки часу буде вранці і увечері.

Прочитайте завдання №6 на стор. 46. про себе. Тепер вголос. Що відоме по умові?

Вийшов поїзд в 9 ч ранку і в 13 ч прибув. Яке питання завдання? Скільки часу він був в дорозі? Як запишемо короткий запис?

Вийшов в 9 ч ранку

Прийшов в 13 ч

t дороги – ? ч.

Як взнаватимемо час дороги? З 13–9. А як ще можна взнати за допомогою макету годинника? Настя, покажи будь ласка на макеті.

Вчитель показує на макеті 8 годин, 10:20, 3:00, 7.45 і 13.30

Діти відповідають скільки часу буде вранці і увечері.

Додатковий матеріал «Мозаїка завдань»

1. Знайди периметр. Як можна знайти периметр цього п'ятикутника?

P=12+12+12+12+10

P=12? 4+10

3. Склади вираження для обчислення площі запрошуваної фігури.

Яка фігура змальована на картинці? Прямокутник. Як можна знайти площу закрашеної фігури?

1) Порахувати кількість всіх квадратиків

2) Знайти площу всього прямокутника і відняти площу маленького квадрата.

3) Знайти площу верхньої і нижньої фігур і додати дві бічні.

4) Знайди площі всіх приміщень.

Скільки приміщень змальовано на картинці? Три. Перерахуєте їх. Дві кімнати і вся квартира. Як знаходитимемо площу цих приміщень?

1. S=2*5=10 кв. м

S=15 кв. м

S=15+10=25 кв. м

2. 15:5=3 м

3+2=5 м

S=5*5=25 кв. м

S=5*2=10 кв. м

S=15 кв. м

5. Олена прийшла в школу в половині дев'ятого. Виходячи з школи, вона поглянула на годинник. Скільки часу Лена провела в школі?

Порахуйте, скільки часу Лена провела в школі 13:45–8:30=5:15

На дошці вчитель вивішує два макети годинника, із змальованим на них часом 8:30 і 13:45.

Узагальнення

Наш урок добігає кінця. Чим ми з вами займалися сьогодні на уроці? Закріплювали тему вимір величин, перевіряли, як добре уміємо вимірювати різні величини. Що вам сподобалося на уроці, що ні?

Домашнє завдання.

Тема: Завдання.

Завдання:

  • 1. Ввести терміни, пов'язані з поняттям «завданням», продовжувати знайомити з коротким записом умови завдання, познайомити з етапами дослідження;

  • 2. Розвивати мислення, обчислювальний навик, увагу, уміння ставити питання і знаходити на них відповіді;

  • 3. Виховувати пізнавальний інтерес в учнів.

Методи: репродуктивний, евристичний, проблемний.

Устаткування: картки з назвами етапів дослідження, картки з виразами, набір цифр у дітей, картки з назвами складових частин завдання, шапочка магістра, тексти завдань.

Хід уроку.

1. Організація класу. Розминка:

– Скільки хвостиків у 4 щенят?

– Назвіть другий день тижня.

– Скільки місяців триває літо?

– Що зайве: ручка, олівець, відрізок?

– Чого більше на лугу: кольорів або ромашок?

– Що загального в снігу і ковдри?

2. Усний рахунок.

Перед тим, як приступити до вивчення нової теми, потрібно себе набудувати на математичний лад.

1) Завдання у віршах

а) На забор взлетел петух

Повстречал еще там двух.

Сколько стало петухов? (3)

б) Три цыпленка стоят

На скорлупки глядят.

Два яичка в гнезде

У наседки лежат.

Сосчитай поверней,

Отвечай поскорей:

Сколько будет цыплят

У наседки моей? (5)

в) 6 орешков мама-свинка

Для детей несла в корзинке.

Свинку ежик повстречал

И еще 4 дал.

Сколько орехов свинка

Деткам принесла в корзинке? (10)

г) Семь веселых поросят

У корытца в ряд стоят.

Два ушли в кровать ложиться,

А скольким еще не спится? (5)

д) Жили-были у жилета

Три петли и два манжета.

Если вместе их считать

3 да 2, конечно, + (5).

Только знаешь в чем секрет?

У жилета нет манжет!

2) Місце розташування чисел

– Покажіть «сусідів» чисел 5, 7, 9, 6, 2.

3) Гра «Секретік» (показую вираження на картці, діти лічать про себе. Хто першим вирішив – підбігає до мене, шепче «по секрету» мені на вухо відповідь. Якщо правильна відповідь, стоїть поряд зі мною і приймає відповіді інших учнів. якщо відповідь невірна, повертається на місце і вирішує знову).

5 + 4 – 3 + 1 =? 7

10 – 5 + 2 – 4 =? 3

8 – 4 – 3+ 7 =? 8

3. Повідомлення теми

– Сьогодні ми працюємо по темі «Завдання». На уроці ми проведемо дослідження по темі. В кінці уроку ми повинні отримати проект під назвою «Завдання».

4. Робота по темі уроку

– Дослідження проводиться поетапно. На окремих листочках ми робимо записи, як справжні дослідники. Запису можна робити скорочено, але так, щоб вам самим було зрозуміло, що записано. Отже, пишемо перше слово: ЗАВДАННЯ.

1 етап – картка із знаком оклику (напис «Подумати!»)

– Що таке завдання? Які думки приходять вам в голову? (текст, числа, питання). Як ви думаєте, на якій з цих карток написано завдання?

Мама принесла 5 цукерок. 3 цукерки вона віддала дітям.

На тарілці лежало 6 пиріжків. 2 пиріжки з'їли. Скільки пиріжків залишилося?

У пачці було 10 вафель. За сніданком діти декілька штук з'їли. Скільки вафель залишилося?

– Чому ви так думаєте? (є те, що відоме і є питання – те, що потрібно знайти)

– Відразу скажу, що в завданні те, що нам відоме, називається УМОВОЮ. А то, що потрібно знайти – ПИТАННЯМ завдання. Прочитайте в нашому завданні умову. А тепер питання завдання. (На листочках – УМОВА, ПИТАННЯ)

– Давайте перевіримо це знання другим етапом.

2 етап – «Запитати у іншої людини» (на листку намальований профіль людини)

– Поставте нашим гостям питання по темі уроку.

3 етап – «Взнати з книг» (малюнок книги)

– З якої книги ви зараз можете дізнатися про завдання? (з підручника)

– Досліджуйте цю сторінку і знайдіть підказку.

– Отже, дійсно, завдання складається з УМОВИ, ПИТАННЯ.

– Про яких інших складових частинах завдання ви взнали з підручника? (РІШЕННЯ, ВІДПОВІДЬ)

– Давайте з'ясуємо точно, що є якою частиною завдання. Для цього давайте прочитаємо. (вписуємо в листочки які слова? РІШЕННЯ, ВІДПОВІДЬ)

– Закріпимо це знання.

На сонечку грілися 4 каченята. До них прибігло 5 гусят. Скільки стало птиць?

Прочитайте УМОВУ завдання. Прочитайте ПИТАННЯ завдання. Як ВИРІШИТИ це завдання? Яку ВІДПОВІДЬ отримали?

– Давайте запишемо умову завдання коротко на дошці – ми цьому вже вчилися.

Про що завдання? (про два предмети) Як запишемо? (римськими цифрами). Якщо потрібно взнати – скільки ВСЬОГО птиць, як це позначимо в записі? (куточком).

I – 4

II – 5?

4 + 5 = 9

Відповідь: 9 птиць

4 етап – «Спостереження і експеримент» (малюнок долоні)

– Повернемося до наших напівзавдань і проаналізуємо їх: а чи можемо ми їм допомогти перетворитися на справжні завдання? Яких частин не вистачає?

У 1 й – поставити ПИТАННЯ.

У 3 й – доповнити УМОВУ не дістають даними.

– Давайте усно вирішимо їх.

5 етап – «Узагальнення матеріалу» (намальований знак питання)

– Отже, яку інформацію ми зібрали про завдання за урок? Дивимося свої записи в листочках? (фронтальний опит)

На листочках і на дошці записані слова стовпчиком: ЗАВДАННЯ, УМОВА, ПИТАННЯ, РІШЕННЯ, ВІДПОВІДЬ

– Якщо умова неповна, не вистачає чисел – можна вирішити завдання?

– Якщо немає питання, чи можна прочитати такий запис завданням?

6 етап – «Повідомлення» (шапочка магістра)

– Поглянете на дошку. Весь зібраний матеріал у нас розташований в строгій послідовності. Це і є наш проект, який ми повинні були скласти до кінця уроку. А тепер потрібно одному учневі розповісти все те, що ми добули всім класом, тобто виступити з повідомленням, як це робить сьогодення дорослі учені.

Завдання складається з умови, питання. Завдання можна вирішити і дати відповідь на питання. Умову завдання можна записати коротко.

5. Підсумок уроку.

– Ми з вами сьогодні займалися абсолютно новою для вас роботою. Ваше враження про цю роботу – чи важко було на уроці, не дуже або легко? Хотіли б ви ще коли-небудь провести дослідження? А чи потрібно проводити такі дослідження? (можна взнати багато цікавого)

Тема: Число і цифра 7.

Цілі:

1. Закріпити уміння читати і записувати число і цифру 7; визначати склад числа 7; уміння порівнювати числа і вирішувати прості завдання.

2. Розвивати мислення.

3. Виховувати інтерес до знань, спираючись на цікавий ігровий матеріал.

План уроку:

1. Організаційний момент;

2. Актуалізація опорних знань;

3. Закріплення;

4. Контроль і самоперевірка;

5. Підведення підсумків.

Хід уроку:

1. Організаційний момент.

Острів «Считалкін» Усний рахунок.

1. 6 + 1; 7 – 1; 6 – 1; 4 + 2; 5 + 2; 7 – 2; 5 + 1; 6 – 2 (учні спочатку показують відповіді, а потім читають приклад)

2. Веселі завдання:

Расставил Андрюша

В два ряда игрушки

Рядом с мартышкой

Плюшевый мишка.

Вместе с лисой

Зайка косой,

Следом за ними

Ёж и лягушка.

Скільки іграшок розставив Андрюшка?

На песке три медвежонка

Играли в прятки у бочонка

Один в бочонок еле влез,

А сколько убежало в лес?

Группа малышей – утят

Плавать и нырять хотят.

Пять уплыли далеко,

Два нырнули глубоко.

Сколько же утят в пруду?

Сосчитать я не могу.

2. Актуалізація

В деревушке 7 избушек,

7 крылечек, 7 старушек,

7 щенков, 7 дымков,

7 драчливых петухов,

На 7 плетнях сидят,

Друг на друга не глядят,

Распушили 7 хвостов,

Каждый хвост 7 цветов.

Чим цікаве це село? (відповідь: всіх предметів по сім) Як ви думаєте про яке число піде сьогодні мова на уроці?

Острів «Сравнялкін»

Завдання:

1. Порахувати до 7 і назад з бавовною.

2. На дошці склад числа 7 (колективно)

3. Закріплення.

3. Усний рахунок: 7

(написати цифру 7 через клітку один рядок)

4. Письмове завдання.

Порівняєте: >, <, = (по ланцюжку в дошки під диктування вчителя)

7*5 7*4 7*2

6*7 3*7 1*7

(перевірити один одного)

Острів «Отдихалкін – 1» – фізкультхвилинка (1)

«Где мы были – мы не скажем,

А что делали – покажем».

Показуємо: рухи маляра; рухи боксера; скрипаля; матері, що колише дитяти; піаніста; як треба сидіти за столом.

Острів «Задачкін»

Рішення задачі по малюнку (на дошці намальовано дерево, на дереві 6 яблук, а 1 яблуко впало).

– Як називається дерево? Чому?

– Скласти по побаченому завдання в питанні якої були б присутні слова «Скільки всього.?»

Аналізуємо завдання і по ходу аналізу робимо до завдання малюнок.

Острів «Узнавалкін» (про геометричні фігури)

Робота з підручником (с. 38)

Острів «Отдихалкін – 2»

Фізкультхвилинка (2):

Закривають очі і під музику слухають вірш.

Корабли по морю плыли,

К чудо-острову спешили.

Ждали там давно гостей,

Первоклассных малышей.

Морський вітер гладить вам щоки, волосся, яскраве сонечко посміхається і посилає вам свої жаркі промені. Галасують чайки, що летять за кораблем, вказують дорогу до наступного острова. Морська прохолода допомогла нам відновити свої сили.

Острів «Занімалкін»

1. трикутник круг квадрат

круг квадрат?

квадрат трикутник?

Знайдіть і прикріпите браковані предмети.

2. Які геометричні фігури ви бачите?

Який багатокутник вийде, якщо в цих фігур скласти кількість кутів?

3. Дні тижня

Что сказать о цифре 7?

Ты ведь знаешь дни недели.

Посчитай-ка их живей!

Если в счете не собьешься –

Ровно семь получишь дней!

Який день тижня йде першим? останнім? сьогодні? був вчора? буде завтра? у зворотному порядку?

4. Прислів'я і приказки:

Коли ми так говоримо?

– на сьомому піднебінні

– сім верст до небес

– сьома вода на киселі

7 – священне число

Острів «Всезнайкін»

Підсумок:

Скільки ми відвідали островів?

Склад числа 7?

У яких видах робіт зустрічається число 7?

Що ви взнали нового на уроці про число 7?

Тема: Множення 6 і на 6. Закріплення.

Мета: закріпити таблицю множення числа 6 і на 6.

Завдання:

– повторити таблицю множення до 6;

– відпрацьовувати обчислювальні навики; вирішення завдань на знаходження добутку і суми;

– розвивати увагу, логічне мислення;

– виховувати любов і пошану до рідної культури, уміння працювати в колективі, дружбу і взаємодопомогу.

Устаткування: маршрут подорожі (ворота, міст, хатинка, замок Кащея), листи для усного рахунку (5 шт.), листи для самостійної роботи учнів (3 шт.), казкові завдання для фронтальної роботи, підручник «Математика».

1. Постановка завдання.

Сьогодні ми з вами закріпимо знання вже вивченої таблиці множення. Але урок буде не звичайний. Ми відправимося в казку.

2. Створення настрою.

Звучить пісня про казку з к/ф «Маша і Вітя проти «Диких гітар». Діти втихомирюються.

– Поки звучить музика, запишіть в зошитах число і «Класна робота» і відкрийте підручники на с. (на дошці)

3. Усний рахунок.

– Жили-були звичайні діти Вітя і Маша. Маша вірила в казки, а Вітя в казки не вірив, він захоплювався наукою. Але одного дня сталося нещастя в казковій країні – злий Кащей викрав одну добру казкову героїню. Треба її рятувати! І хлопці вирішили це зробити. А ми з вами можемо їм допомогти. У цій небаченій казковій країні все підпорядковано законам математики. Якщо ми впораємося зі всіма завданнями, то переміг Кащея і врятуємо бідолаху.

Аби взнати, кого викрав Кащей, треба виконати перше завдання і розгадати шифр, а для цього треба пригадати таблицю множення, яку вже вивчили. Потрібно п'ять сміливців. Хто хоче спробувати?

– А ми з вами зробимо казкову математичну зарядку, аби краще справлятися з перешкодами і відкрити ворота в казку. (Для класу завдання з сигнальними картками.)

1) Кащей замкнув викрадену дівчину в своєму замку далеко, за тридев'ять земель. Три дев'ять земель – це скільки? (27)

2) А тепер казка про Незнайку. Ось його задачка: кришка столу має 4 кути. 1 кут Незнайка відпиляв. Скільки кутів залишилося? (5)

3) У пошуках Царівни-жаби Іван-царевич обстежував 4 болота, в кожному з яких зустрів по 10 жаб. Скільки жаб перецілував Іван-царевич перш, ніж знайшов Царівну? (40)

– Ну ось, одну стулку ми відкрили, а на ній приклади, якщо правильно вирішите приклади, то хлопці зможуть попасти в чарівну країну. Записуйте лише відповіді. А потім перевіримо.

– Ну що, розім'ялися, давайте поглянемо, чи впоралися із завданням наші сміливці. Здайте листочки. Кого ж викрав Кащей?

4. Повторення.

– Хлопці попали в казкове царство. Перед ними молочна річка з киселевими берегами. Як же через неї перебратися? Можна перебратися по камінчиках. Але вони теж математичні. Для того, щоб перебратися по ним, треба пригадати множення числа 6 і на 6 і ділення.

На дошці:

– Запишіть приклади в зошиті і вирішите їх (один за дошкою).

Колективна перевірка.

4. Робота по темі

– Хлопці з нашою допомогою перебралися через річку. А за нею – ліс. Лісова стежина привела Вітю і Машу до хатинки на курячих ніжках. Увійшли вони в хату і бачать – сидить на лавці Баба-яга з підручником математики в руках. Побачила Царевича і говорить: «Знаю, навіщо прийшов. Але спочатку допоможи мені розібратися з прикладами. Умножати я умію, і складати, і віднімати начеб теж, а ось результат виходить неправильний.

На дошці (виконують по рядах)

1 ряд

39–15:5+14

7*(12–4)

2 ряд

56–8+4*9

8*(25–20)

3 ряд

30–16:2+12

10: (11–9)

В дошки працюють учні (з поясненням.)

– «Ось тепер», – говорить Баба-яга, – «можу дати вам чарівний клубочок, який вкаже дорогу до Кощія».

«Ні, – говорить Маша, – нам треба швидше. Дайте нам краще ступу».

– Що ж, бери. Та лише замість палива працює вона на «математичному прискорювачі».

– Аби ступа змогла злетіти, треба правильно вирішити завдання. Але в ній три кнопки і аби взнати, на яку натискувати, аби завести ступу, треба знову розгадати шифровку. А аби швидше завести ступу, всі вирішуватимуть задачу, а троє учнів розгадають шифровку (по одному учневі від кожного ряду)

«Літр бензину коштує 6 грн. Скільки грошей треба сплатити Івану-царевичу за 7 літрів бензину?» (один в дошки з поясненням).

Шифровка №1

82–36:4

81:9

48:8*7

7*5

3*8:6

7*1

73 – Н

42 – Ж

4 – Т

9 – А

35 – А

7 – Ь

Шифровка №2

52+27:3

56:8

45:5 * 6

8 * 5

2 * 9:3

8 * 0

61 – Ж

54 – Л

6 – У

7 – Ё

40 – Т

0 – Ю

Шифровка №3

94+24:4

54:6

36:6*4

9 * 5

3 * 4:2

8 – 0

100 – К

24 – 0

6 – К

9 – Н

45 – П

8 – У

Перевірка шифровок – зібрати пропозицію.

– Завели ступу. Відлетіли хлопці. Приземлилися прямо перед підземеллям Кащея.

– А перш ніж увійти, вирішили вони гімнастику зробити, аби легко впорається з Кащеєм. Давайте і ми зробимо гімнастику.

«Фізмінутка».

– Пробралися хлопці в підземеллі. А Кащей злякався, що смерть його прийшла. І вирішив добреньким прикинутися. І говорить Віті і Маші:

– «За Белосніжкою прийшли? Давайте мирно домовимося: задам я вам всього одне завдання. Вирішите її – забирайте Белосніжку, а не вирішите – навіки-вічні в підземеллі моєму залишитеся».

– Робити нічого. Погодилися хлопці. Говорить Кощій:

«Бачите ви, що підземелля у мене велике, але полягає воно всього з двох залів. Довжина залу, в якому ми зараз 50 м, а інший на 15 м довше. Скільки метрів довжина другого залу?»

– Допоможемо хлопцям виконати це завдання.

У зошитах самостійно.

– Виконали хлопці і це завдання. Але обдурив їх Кащей. Кинувся він на хлопців, але вони спритними виявилися, ухилилися від старика Кащея, недаремно вранці зарядку робили. А ви не забуваєте робити зарядку?

Добралися вони до трону, схопили скриньку, в якій смерть Кащеєва, але аби відкрити її, треба завдання виконати, яке на скриньці написане. А часу мало, Кащей все ближче. Давайте швидко допоможемо хлопцям впоратися з останнім завданням.

Перемогли Кащея! Звільнили Белосніжку!

5. Підсумок уроку

А що допомогло нам впоратися з труднощами, що ми робили, аби допомогти хлопцям врятувати казкову героїню?

Домашнє завдання: вивчити напам'ять таблицю множення 6 на 6.

Шифровка №1

82–36:4

81:9

48:8 х 7

7 х 5

3 х 8:6

7 х 1

73 – Н

42 – Ж

4 – Т

9 – А

35 – А

7 – Ь

Шифровка №2

52+27:3

56:8

45:5х6

8 х 5

2 х 9:3

8 х 0

61 – Ж

54 – Л

6 – У

7 – Ё

40 – Т

0 – Ю

Шифровка №3

94+24:4

54:6

36:6х4

9 х 5

3 х 4:2

8 – 0

100 – К

24 – 0

6 – К

9 – Н

45 – П

8 – У

2х6 Ж 25:5 Л

3х5 Б 12:4 С

8х2 Е 18:2 О

6х4 К 16:2 Н

4х4 Е 20:4 А

15

16

5

9

3

8

16

12

24

5

2х6 Ж 25:5 Л

3х5 Б 12:4 С

8х2 Е 18:2 О

6х4 К 16:2 Н

4х4 Е 20:4 А

15

16

5

9

3

8

16

12

24

5

2х6 Ж 25:5 Л

3х5 Б 12:4 С

8х2 Е 18:2 О

6х4 К 16:2 Н

4х4 Е 20:4 А

15

16

5

9

3

8

16

12

24

5

2х6 Ж 25:5 Л

3х5 Б 12:4 С

8х2 Е 18:2 О

6х4 К 16:2 Н

4х4 Е 20:4 А

15

16

5

9

3

8

16

12

24

5

2х6 Ж 25:5 Л

3х5 Б 12:4 С

8х2 Е 18:2 О

6х4 К 16:2 Н

4х4 Е 20:4 А

15

16

5

9

3

8

16

12

24

5

Урок математики з використанням технології розвиваючого навчання

Цілі уроку:

1) освітні: закріпити знання таблиці множення і ділення 2–7, про збільшення чисел на декілька одиниць і у декілька разів, про порядок виконання дій, відробіток уміння вирішувати завдання не дістають даними і завдань на розвиток логіки, закріплення умінь і навиків в роботі за зразком і в схожих умовах, перенесення знань в нові умови, продовжити роботу по формуванню обчислювальних навиків.

2) що розвивають: розвивати логічне мислення, уміння аналізувати запропоновані завдання і виділяти головне, логічно будувати план рішення, розвиток самостійності, уміння долати труднощі, волю, здібності, навик спілкування.

3) виховні: продовження роботи по вихованню взаємодопомоги, культури спілкування, сприяючої створенню сприятливого психологічного клімату, вихованню уваги, самоконтролю, акуратності, інтересу до предмету.

Обладнання:

наочні посібники для дошки – малюнок Знайка і Незнайки; капелюх з широкими полями; шарфик для того, щоб зав'язувати очі; магнітофонний запис пісні «Двічі два чотири»; картки із записаними на них прикладами; геометричні фігури – квадрат, трикутник, прямокутник, круг,· на звороті яких записані математичні вирази; робочі зошити;

Організаційний момент.

Вітання, перевірка готовності.

У.: Сьогоднішній урок ми почнемо з музики. (звучить запис пісні «двічі два чотири»).

У. Хто мені скаже тему нашого уроку?

Д. Ми продовжуватимемо вивчення таблиці множення.

В. Правильно, наш урок присвячений таблиці множення.

Повідомлення цілей і завдань уроку.

У. Значення яких виразів ви знаєте?

Д. Ті, в яких один з множників менше або рівний 7.

У. Розв’яжіть ті завдання, які зможете:

Робота в групах:

8х4 = 3х7=

7х5= 7х4 =

9х3= 7х9=

3х8= 7х7=

8х8= 9х9=

7х6= 9х7=

(таблиця на дошці)

В. Значение яких виразів важко знайти?

Д.

9х9=

8х8=.

В. – Чому?

Д. – Не вивчали таблицю на 8 і на 9.

В. – Як вирішили 9х3?

Д. – 3х9

В. – Яке правило застосовували?

Д. – Від перестановки множників добуток не міняється.

В. – Що допомагає швидко вирішити приклади?

Д. – Колективне обговорення. Знання таблиці множення

Хором: Таблицю множення вивчаємо з повагою!

У. Сьогодні ми закріплюватимемо наші знання таблиці множення в усному рахунку, при вирішенні завдань, прикладів, в самостійній роботі. Почнемо?

Усний рахунок.

Нумо, убік олівці!

Ні кісточок, ні ручок, ні крейди.

Усний рахунок. Ми творимо цю справу

Лише силоміць розуму і душі.

У. Перед тим, як почати усний рахунок, відкриємо гостям секрет: які дії ховає привід в?

Д. – Множення і ділення.

В. – Привід на?

Д. – Складання і віднімання.

В. – Якщо відповідь вірна, ви посміхнетеся, ми рады за товариша; якщо немає – ви спохмурнієте, оскільки жалюгідні за друга.

– синові 8 років, батько в 4 рази старше, скільки років батьку? 32 роки.

– бабусі 60 років, внук в 10 разів молодше, скільки років внукові? 6 років.

– висота берези 9 м, будинок на 3 м вищий, чому дорівнює висота будинку? 12 м.

– на полиці 16 книг, а на столі – 4, в скільки разів менше книг на столі? у 4 рази.

– знайди четверту частину від 8; третю частину від 9; восьму частину від 48? 2, 3, 6.

Молодці!

Повторення.

В. – Перед вами казковий «живий» капелюх. З якого вона добутки?

Д. – «Живий капелюх».

В. – Хто автор?

Д. – Микола Миколайович Носів.

В. – Да, Н. Носов написав розповідь «Живий капелюх».

Ми сьогодні ще зустрінемося з його героями, а зараз ви діставатимете з капелюха фігури, очі зав'язані, на дотик визначати, що це за фігура. Якщо відгадаєте вірно, то вирішуєте на дошці приклад з капелюха.

В. Повторимо порядок дій.

Д. Повторяють порядок дій у виразах з дужками і без них.

У міру діставання з капелюха трикутника, прямокутника, круга і квадрата, на звороті яких приклеєні записи виразів, на дошці з'являється запис:

32: 8: 2= 2

60 – 36: 6: 2 = 57

32: (8: 2) = 8 (60 – 36):6: 2 = 2

В. – Розглянете уважно вираження. Чому різні відповіді?

Д. – Змінився порядок дій.

В. – Чому змінився порядок дій?

Д. – В записі виразів з'явилися дужки.

В. – придумай сам приклад:

_: _ – _: _ = _ х _ + _ х _ = (Робота в групах.)

Фізкультхвилинка.

Руки ставимо все урозліт

Отримуємо вертоліт

В гвинта кручення

Знайдемо добуток!

Вирішення завдань.

В. А добуток ми зараз знайдемо при вирішенні завдань.

З чого складається завдання?

Д. Із умови, того, що відоме, і питання, того, що потрібно знайти.

У. Прочитайте уважно текст завдання:

Запис на дошці:

«Маляру видали для білення 24 кг мела в двох пакетах, причому в одному пакеті мела у два рази менше, ніж в іншому.

Скільки кілограмів мела в кожному пакеті?

У. Незнайка зробив схему так: (малюнок)

1. ___

2. ___ ___ ___

А Знайко по-іншому:

1. ___

2. ___ ___

У. Хто з них прав?

Д. Знайко.

В. Чому?

Д. Знайка правильно показав, що в другому пакеті в 2 рази більше.

У. Об’ясните Незнайці його помилку.

Д. Треба прибрати один зайвий відрізок, тоді буде в 2 рази більше.

У. Визначте питання.

Колл. рішення. Перевірка.

У. Використовуємо добуток?

Д. Так, в другій дії, оскільки сказано, що в 2 рази більше.

Самостійна робота.

В. А тепер ви самостійно вирішите завдання. Ви беріть те, що вам зручне: схему або коротку запис.

На першій полиці стояли 4 книги, а на другій в два рази більше. Скільки книг було всього?

Фронтальна перевірка.

У. Як вирішити завдання однією дією?

Д. 4 треба помножити на 3. Так вирішити допомагає схема.

Підведення підсумків.

У. Наш урок підійшов до кінця. Ви працювали дружно, злагоджено, організовано. Удома ви ще раз повторите таблицю множення.

Страницы: следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 13 Смотреть все


Скачать работу

Похожие работы:

  1. Педагогічна майстерність. Підручник

    Книга >> Педагогика
    ... результативності ... сть (формування мотивації, розвиток пізнавальних інтерес ... два види функції ... до мети її використання. ... за рахунок самомасажу ... апазон різних засоб ... контексті підвищення загальної ... усні вирази. Мовлення вчителя — це мовлення, пристосоване для ...
  2. Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... використання різних вид ... знавальне середовище, спрямоване на збудження дитячого пізнавального інтересу до творів мистецтва та до ... сть студентів із середнім рівнем готовності). Результативність ... для ефективного розвитку емоційно-чуттєвої сфери учнів та підвищення ...
  3. Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни Деталі машин (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії)

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... або здачею усного колоквіуму. Необхідно для розв’язання ... порівнювати, виділяти головне, узагальнювати) самостійності та пізнавального інтересу до дисципліни ... сть навчання студентів без участі викладача, його уподобань та стереотипів; за рахунок використання ...
  4. Нетрадиційні уроки як засіб виховання молодших школярів до української мови

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... вид інтересу – інтерес до пізнання, або, як його зараз прийнято називати, пізнавальний інтерес. Його область – пізнавальна діяльність ... пізнавальних інтересів школярів сприяє використання нестандартних уроків, які дають матеріал для роздумів, можливість ...
  5. Методика роботи над словом в початкових класах лексичний аспект

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... усному і писемному мовленні.(додаток А) Вивчення лексики в освітньо-пізнавальному ... для ... рахунок ... двищення інтересу до навчання, розвиток творчої уяви та фантазії, мислення, уяви, спостережливості. До визначення результативност ... сть використання різних вид ...

Хочу больше похожих работ...

Загрузка...