Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Информатика, программирование->Книга
Изучение программирования на Си++ для современных операционных систем семейства MS Windows сопряжено со сложностями, связанными с большим количеством ...полностью>>
Информатика, программирование->Книга
программирование алгоритмов обработки двухмерных массивов: суммы элементов матрицы, сумм элементов матрицы по строкам и столбцам, количество и суммы э...полностью>>
Информатика, программирование->Реферат
Задание режимов работы и обмен данными с дисплеем можно выполнять при прерываниях BIOS типа 10Н, а вывод данных на дисплей — и при прерываниях DOS тип...полностью>>
Информатика, программирование->Книга
Вычислительная техника в настоящее время широко применяется во всех областях человеческой деятельности. Существует устойчивая тенденция расширения кру...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Информатика, программирование

Сохрани ссылку на реферат в одной из сетей:
Страницы: следующая →

1 2 3 4 5 Смотреть все

Загрузка...

У даній бакалаврській роботі було розроблень інтер-ресурс для інформаційного забезпечення пілотного інвестиційного проекту "Агрогород.Луганск". При створенні використовувалися такі програмні засоби, технології і мови програмування: HTML, CSS, PHP, Mysql. В процесі роботи було створено сайт який полегшує доступ до необхідної інформації і зв'язок з керівними особами підприємства. Система побудована за допомогою використання сучасних технологій в області комп'ютерних технологій, досить проста у використанні. Розглянуто теоретичні аспекти та стратегія розробки WEB-сайту.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: програма, PHP, Mysql, база даних, ПК, ВЕБ-сайт, Internet, каскадні таблиці стилів, HTML, CSS, PHP, інтерфейс, дизайн, браузер.

ЗМІСТ

Вступ 7

1. Опис предметної області 11

1.1. Передбачуваний варіант функціонування web-сайту. 11

1.2. Постановка завдання 12

2. Вибір програмного забезпечення 15

2.1. Мова розмітки гіпертекстових сторінок html 15

2.2. CSS - каскадні таблиці стилів 19

2.3. Javascript та бібліотека jquery 20

2.4. PHP: препроцессор гипертекста 24

3. Розробка web-сайту 27

3.1. Відкрита частина сайту 27

3.2. Робоча зона 30

3.3. Панель управління 31

4. Розробка дизайну web-сайту 32

5. Охорона праці 34

5.1. Правові основи охорони праці 34

5.1.1. Охорона праці жінок, неповнолітніх і інвалідів 34

5.1.2. Державна управління охороною праці та нормативно правові акти з охорони праці 35

5.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворювань та заходи щодо їхнього попередження 36

5.2.1. Основні причини виробничого травматизму і профзахворювань та заходи щодо їхнього попередження 36

5.3. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії 38

5.3.1. Виробниче освітлення 38

5.3.2. Освітлення виробничих приміщень 39

5.4. Безпека умов праці при використанні персональних комп’ютерів 41

5.4.1. Безпека умов праці при використанні персональних комп’ютерів 41

5.5. Основи пожежної безпеки 42

5.5.1. Пожежа безпека на виробництві 43

Висновок 44

Література 46

Додаток

ВСТУП

Інформаційна система структурного плану «Агромісто. Луганськ» повинна представляти інвестиційний проекти «Агромісто. Луганськ» у всесвітній мережі Інтернет та давати повне та розгорнуте уявлення про майбутню його структуру, план будівництва, перелік підприємств, що розташовані на його території, можливості, котрі постають перед інвесторами, працівниками сільськогосподарської сфери. Оскільки проект має широкий спекот різноманітних напрямків, орієнтованих на різні за інтересами групи людей, то уся інформація має бути максимально структурованою, наочною, мати стислий і максимально змістовний вигляд.

Існує декілька способів представлення інформації в Інтернеті, проте всі вони зводяться до однієї суті. Або інформація розміщена роздрібнено на одному, чи декількох сайтах, не маючи при цьому офіційного порталу. Або інформація носить цілком централізований характер, тобто єдиний офіційний сайт, звідкіля і користувач черпає основну інформацію, а також роздрібнену по інших електродних джерелах.

Офіційний сайт – це не лише візитна картка, а й обличчя проекту в мережі Інтернет. По серйозності розробки сайту, вдалості його користування та його наповненню можна судити про масштабність і серйозність проекту.

Для написання сайту необхідно визначитись з його конструктивністю, тобто, в якому вигляді найліпше буде представити інформацію про проект щоб вона була найбільшою мірою доступною та зрозумілою користувачеві. Адже від цього буде залежати схема сайту.

Для створення найбільш ефективної, з точки зору доступності і візуалізації інформації, системи, було розглянуто альтернативні способи представлення інформації.

Інформаційне поле - це перебуває в полі зору оператора частина

простору, призначена для передачі інформації, представленої сукупністю оптичних образів. Насиченість інформаційного поля значною мірою впливає на засвоєння інформації користувачем. Отже, чим більше об’єктів потрапляє у поле зору, тим меншою мірою вони визначаються для користувача. Слід зазначити, що на способи засвоєння також впливає контрастність образів (форм, кольорів, типів інформації), центрованість, щільність її розташування інформаційних об’єктів.

Для спрощення і запам'ятовування інформації користувачем при візуальних способах часто використовують спеціальні символи, якщо об'єкт має характерні образотворчі форми. Діяльність користувача обмежується тим, що він має справу не з реальними об'єктами, а з інформаційними моделями реальних об'єктів. Моделі ж можуть давати лише стисле уявлення про об’єкт дослідження, отже потребують конкретизації, уточнення, розгорнутого викладу.

Всі повідомлення, що надходять на засоби відтворення інформації, кодуються, тобто всьому повідомленням або окремих його частин присвоюється певний символ.

Символи діляться на:

  • геометричні висловлюють значення будь-якого фактора довжиною лінії, від відстані між двома точками або кутом. Вони використовуються і для відтворення тривимірної інформації.

  • фізичні відображають значення параметрів фізичним станом носія інформації. В якості фізичної символіки використовуються: інтенсивність одноколірної забарвлення ділянок поверхні носія - тонографія; ступінь почорніння світлочутливого матеріалу - фотографія; інтенсивність світіння люмінесцентної речовини - люмінографія; величина електричного потенціалу в точках наелектризованого діелектрика - електроннографія; колір забарвлення ділянок поверхні носія - колографія; величина магнітної індукції в елементах намагніченого носія - феррографія.

  • знакові (цифрові) символи відображають цифри, букви і умовні

  • знаки, їх поєднання, відповідні системам числення.

Для кодування інформації застосовується ряд способів: наприклад зміна форми, кольору і розміру знаків; положення та орієнтації знаків на інформаційному полі; яскравості світіння.

Застосовують три основні способи:

1) буквено-цифровий;

2) у вигляді спеціальних умовних знаків;

3) за допомогою ліній, площ, геометричних фігур.

Буквено-цифровий спосіб подання інформації широко розповсюджений, як найбільш звичний і зручний для сприйняття. Символи коду (букви, цифри) об'єднуються в більш складні кодові групи (слова, числа, таблиці), які відображають дійсні предмети або абстрактні поняття.

Спосіб представлення інформації у вигляді спеціальних умовних знаків застосовують для спрощення розуміння і запам'ятовування інформації при візуальних способах. При цьому часто використовують спеціальні символи, особливо тоді, коли відтворюється поняття або об'єкт мають характерні образотворчі форми. Цей спосіб зручний для сприйняття логічних взаємозв'язків окремих елементів систем, типів об'єктів. Максимальне число різних символів обмежується пам'яттю користувача. Для полегшення сприйняття інформації в умовах короткочасного (а при роботі користувача з сайтом час перебування значною мірою обмежений) відтворення швидкоплинні обстановки використовуються символи різних кольорів, частот мерехтінь і яскрасостей. Цей спосіб представлення інформації може використовуватись у схемах, малюнках, таблицях.

Спосіб представлення інформації за допомогою ліній, площ, геометричних фігур застосовують тоді, коли деякі види інформації неможливо відобразити на візуальних індикаторах за допомогою буквено-цифрових знаків або символів. Так, авіалінії, ізотерми, дороги, топографічні контурні лінії, графіки функцій, метеорологічні карти найкраще відтворювати промальовуванням ліній.

Інформаційні поля можуть будуватися у вигляді: тексту, таблиць, умовних знаків на картах, схем, екранів, мережевих графіків, функціональних графіків, діаграм, гістограм і т.д.

Обираючи з декількох способів будування інформаційного поля слід врахувати те в якому вигляді інформація буде представлена на сайті.

Оскільки сайт проекту «Агромісто. Луганськ» повинен презентувати проект, то на ньому розміщається текстова, символьна (емблема, умовні позначення), графічна (фото, презентації) інформація та карта забудови. Отже при проектуванні сайту буде використано:

  • буквено-цифровий спосіб подання інформації, для представлення основної інформації про проект;

  • спосіб представлення інформації за допомогою ліній, площ, геометричних фігур, для розкладення карти забудови;

  • спосіб представлення інформації у вигляді спеціальних умовних знаків, буде використано для навігації по сайту.

1. ОПИС ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

1.1. Передбачуваний варіант функціонування Web-сайту.

Перш ніж приступити до створення WEB-сайту, необхідно визначитися з цілями, які планується досягти за його допомогою. У першому наближенні ці цілі є наступними:

• Збільшення збуту товарів і послуг за допомогою маркетингових акцій, здійснюваних через WEB-сайт або шляхом використання WEB-сайту в якості інструмента збуту.

• Розширення мережі партнерів проекту.

• Створення, зміна, підтримка іміджу проекту.

• Створення, розширення, утримання своєї аудиторії в Internet.

• Здійснення можливості доступу до інформаційних ресурсів проекту: технічна інформація, фото та різна графічна інформація.

• Представлення на WEB сторінці інформації про інвестиційні одиниці.

• Здійснення інформаційного обміну між користувачами через гостьову книгу, з накопиченням інформації в базі даних.

• Надання доступу до розгорнутої інформації про проект.

Спираючись на цю інформацію, можна приступати до розробки концепції і передбачуваного варіанта проектованого WEB-сайту. Список завдань, в свою чергу дає можливість сформувати перелік шляхів їх вирішення та залучених для цього ресурсів.

Таким чином, на етапі розробки концепції WEB-сайту створюється документ, який служить вихідним матеріалом для створення WEB-сайту: розробки сценарію, графічної концепції і структури, програмних інструментів, які забезпечують необхідні функціональні ресурси, і т.д. Повинні бути визначені способи досягнення цілей, заради яких створюється




WEB-сайт, оцінена економічна доцільність реалізації проекту, розроблено рекомендації відповідно з якими повинен бути вибудуваний увесь подальший процес створення WEB-сайту. Серйозне опрацювання концепції WEB-сайту дозволяє:

  • Зменшити витрати на розробку і підтримку WEB-сайту.

  • Оцінити розробку за часом і результатами.

  • Покращити якість розроблюваного WEB-сайту.

  • Розробивши концепцію WEB-сайту, ми отримаємо відповіді на наступні питання:

  • Яка мета переслідується при створенні WEB-сайту?

  • На яку аудиторію повинен впливати WEB-сайт?

  • Хто і як вже працює з аудиторією?

  • Які завдання має вирішувати WEB-сайт, і яким чином?

  • Які функціональні компоненти повинні бути присутні на WEB-сайті?

  • Які способи впливу на аудиторію будуть використовуватися?

  • Які якості в продукти і послуги компанії слід винести на перший план, чим вона краще для споживача?

Вся ця інформація необхідна вже на етапі розробки сценарію WEB-сайту.

У сценарії повинні бути визначені: основні структурні рішення організації WEB-сайту, які конкретно інформаційні матеріали будуть публікуватися на сайті, їх обсяг, які функціональні можливості будуть надані відвідувачам сайту та адміністратору, яким чином будуть оновлюватися інформаційні матеріали і контролюватися відвідуваність WEB-сайту.

1.2. Постановка завдання

Метою розробки є автоматизація процесу доступу до інформації через WEB-сайт:

  • до графічних і текстових матерiалiв;

  • до докладних даних товарів;

  • можливість дізнатися про компанії більше

  • можливість здійснювати замовлення на поставку обладнання;

  • мати можливість інформаційного обміну через WEB-сайт.

WEB-сайт призначений для вирішення наступних завдань:

Перегляд загальної інформаційної сторінки з короткими технічними характеристиками про моделі копрессорної та газоохолоджувальної техніки, витратних матеріалів, балансування, кріпильних виробів, охолоджувальних систем.

Перегляд окремих докладних інформаційних сторінок з докладними технічними характеристиками про моделі копрессорної та газоохолоджувальної техніки, витратних матеріалів, балансування, кріпильних виробів, охолоджувальних систем.

Перегляд фотографій крупним планом різних моделей копрессорної і газоохолоджувальної техніки, витратних матеріалів, балансування, кріпильних виробів, охолоджувальних систем.

Для ознайомлення відвідувачів сайту з діяльністю компанії за допомогою інформаційної сторінки, яка представляє інформацію про компанію, історію, напрямок діяльності, надання гарантій, перелік фахівців, сертифікатів, контактну інформацію.

Постановка вимог

У даному проекті особливу увагу звернено на швидке редагування, додавання вмісту веб сайту і обмеження доступу інформації не зареєстрованим користувачам. Виходячи з цього будемо формувати вимоги до сайту.

Вимоги до функціональних можливостей сайту.

  • Розбиття сайту на відкриту і робочу зону.

  • Панель управління має бути інтуїтивно зрозуміла для звичайного користувача, мати можливість створювати, редагувати, видаляти статті новини тощо відкритою і робочої зони.

  • Додавання нових сторінок першого рівня має відбуватися без необхідності розуміння коду, тобто це будуть здатні робити не програмісти.

Вимоги до дизайну:

  • Мінімальне максимальною роздільною 800х600.

  • Ширина блоку з текстом не більше 1000px.

  • Передбачити, як буде виглядати сайт на 1600х1200 і більше.

  • Невисока шапка, 200 пікселів максимум.

  • Передбачити дизайн підвалу.

  • Посилання підкреслені.

  • Стилі для вже посилань.

  • Стилі для маркованих списків.

  • Стилі для трьох рівнів заголовків.

  • Фотографії без закруглених куточків.

  • Ключові слова в шапці, контакти, пункти меню повинні бути картинками, а не текстом.

2. ВИБІР ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

2.1. Мова розмітки гіпертекстових сторінок HTML

Серед ключових технологій, на яких тримається сучасний Інтернет, однією з найважливіших і, як це не дивно, що викликають найбільш запеклі суперечки є мову HTML, призначений для розмітки та оформлення документів World Wide Web. Надзвичайно цікаво простежити історію розвитку цього мови -- історію, в якій зіткнулось протилежні підходи до проблеми комп'ютерного представлення тексту і яка стала ареною співпраці і протиборства найбільших комп'ютерних компаній, що визначають шляхи розвитку і майбутнє Інтернету.

Початок історії HTML слід віднести до далекого 1986 році, коли Міжнародна організація по стандартизації (ISO) прийняла стандарт ISO-8879, озаглавлений "Standard Generalized Markup Language (SGML)". Стандарт цей присвячений опису SGML -- системи логічної, структурної розмітки будь-яких різновидів текстів. Слово "структурна" означає, що керуючі коди, що вносяться до текст при такій розмітці, не несуть жодної інформації про зовнішньому вигляді документа, а лише вказують кордону і супідрядність його складових частин, тобто ставлять його логічну структуру.

Творці SGML прагнули максимально абстрагуватися від проблем подання електронного тексту в різних програмах, на різних комп'ютерних платформ і пристроїв виводу. Так, якщо за допомогою SGML розмічається документ, що містить заголовки, ідеологія мови забороняє вказувати, що такий-заголовок повинен набиратися, скажімо, шрифтом Times напівжирного кегля 12 пунктів. SGML в такому випадку вимагає обмежитися вказівкою на рівень заголовка і його місце в ієрархічній структурі документа.

Завдяки таким обмеженням розмічений текст зможе без праці інтерпретувати будь-яка програма, що працює з будь-яким мислимими

пристроєм виводу. Наприклад, при роботі в графічному інтерфейсі заголовок дійсно може виводитися напівжирним шрифтом підвищеного розміру; програма, що використовує текстовий інтерфейс, виділить його порожнім рядком зверху і знизу і, можливо, підвищеною яскравістю символів; синтезатор мовлення, читання документ вголос, зможе відзначити заголовок паузою і зміною інтонації. Можна сказати, що SGML-розмітка оголює нематеріальну "душу" тексту, для якої згодом будь-яка програма-інтерпретатор зможе підібрати відповідне до нагоди "тіло".

Однак абстрактність SGML цим не вичерпується. SGML являє собою не готову систему розмітки, а лише зручний метамова, що дозволяє будувати такі системи для конкретних обставин. Життя різноманітна і непередбачувана: сьогодні вам потрібно виділяти в текстах заголовки, а завтра, можливо, знадобиться розмічати підпису в листах, математичні формули або імена дійових осіб в п'єсі. Стандарт SGML визначає лише синтаксис запису елементів розмітки -- тегів -- їх атрибутів, а також правила визначення нових тегів і вказівки структурних відносин між ними. Для практичної розмітки документів потрібно додаток SGML -- набір певних у відповідності зі стандартом тегів, що є, по суті, формальний опис структури документа.

Мова SGML -- це типове дітище академічної науки, витончена іграшка теоретиків. Його створення не було викликане нагальною практичною необхідністю. Принципи, на яких будується цей мову, значні і цікаві; безсумнівно, ідеологія SGML вплинула на багато комп'ютерні розробки. Однак сам по собі SGML не отримав скільки-небудь помітного розповсюдження-до тих пір, поки в 1991 р. співробітники Європейського інституту фізики частинок (CERN), зайняті створенням системи передачі гіпертекстової інформації через Інтернет, не вибрали SGML в якості основи для нової мови розмітки гіпертекстових документів. Цей мову -- найвідоміше з додатків SGML -- був названий HTML (HyperText Markup Language, "мова розмітки гіпертексту").

Спочатку HTML, як і належить SGML-з додатком, поділяв всі особливості ідеології SGML. З сорока з невеликим тегів HTML версії 1.2 (датованій червнем 1993 р.) всього три, та до того ж і не рекомендовані до використання, тега насмілювалися натякати на фізичні параметри подання документа. Вся розмітка була чисто логічної, і лише в описовій частині стандарту, що супроводжує формальне визначення тегів, можна було прочитати що-небудь на зразок "в графічних браузерах дію цього тега може передаватися курсивним накресленням".

А першим (і довгий час єдиним) графічним оглядачем в ті далекі часи була програма Mosaic, розроблена, як і сам WWW, у науковій установі -- Національному центрі суперкомп ’ ютерних програм США (National Center for Supercomputer Applications -- NCSA). Так що немає нічого дивного в тому, що в цей "золотий вік" ніяких суперечностей між офіційними стандартів та їх реалізацією в браузерах ще не існувало. HTML неквапливо розвивався, залишаючись у рамках парадигми структурної розмітки, і в квітні 1994 р. почалася підготовка специфікації наступної версії мови -- 2.0. Цим займався утворений у тому ж році Консорціум W3 (W3 Consortium, скорочено W3C), що успадкував від CERN верховну владу і авторитет у світі WWW.

Зараз консорціум, який має статус "міжнародної некомерційної організації", об'єднує понад 150 організацій-членів, у тому числі фірми Netscape, Microsoft і безліч інших. Проте в 1994 – 1995 рр. його членами були майже виключно університети та наукові установи. Настільки "академічний" склад W3C позначався як на самих документах, опублікованих консорціумом, так і на процедурі (і особливо на терміни їх прийняття. Досить сказати, що остаточний варіант HTML 2.0, єдиним серйозним удосконаленням в якому був механізм бланків (форм) для надсилання інформації з комп'ютера на сервер, був остаточно затверджений лише у вересні 1995 р., коли в W3C вже повним ходом йшло обговорення HTML 3 (або, як його називали спочатку, "HTML+").

Мабуть, проект HTML 3 – найяскравіша і неоднозначна сторінка в історії мови. Робота над ним почалася в березні 1995 р., і початковий варіант стандарту включав в себе багато цікавих нововведень -- теги для створення таблиць, розмітки математичних формул, вставки обтічних текстом малюнків, приміток та ін. Але найголовніше HTML 3.0 був спробою вирішити вже досить очевидне до того часу протиріччя між ідеологією структурної розмітки і потребами користувачів, зацікавлених в першу чергу в гнучких і багатих можливості візуального подання.

Щоб вирішити це протиріччя, не зневажанням заповітів батьків-засновників HTML, автори версії 3 ввели в ній підтримку нового засобу -- так званих ієрархічних стильових специфікацій (Cascading Style Sheets, CSS). Система CSS формально незалежна від HTML, має зовсім інший синтаксис (більш того, HTML 3 можна стикувати з різними реалізаціями CSS, що володіють різними синтаксисом і можливостями), не успадковує жодних ідеологічних обмежень і дозволяє, вже в зовсім інших умовах, задавати параметри візуального представлення для будь-якого тега HTML. За допомогою CSS автор може нарешті з чистою совістю вказати, яким шрифтом якого розміру набирати заголовки такого-то рівня. І, що найважливіше, досягнуто це було не введенням нових тегів, а розробкою механізму, що дозволяє впливати на інтерпретацію вже існуючих тегів логічної розмітки, причому з урахуванням контексту його вживання. Браузери з текстовим інтерфейсом або з синтезатором мови зможуть з легкістю проігнорувати цю додаткову інформацію і використовувати для оформлення свої звичайні засоби.

Слово cascading в назві системи CSS служить нагадуванням про те, що насправді на висновок кожного тегу в документі можуть впливати відразу кілька стильових специфікацій, що утворюють ієрархічну систему: наприклад, поверх специфікацій, що відносяться до конкретного документа, може діяти стильовий файл, загальний для всіх документів на сервері. Крім того, користувач броузера, що підтримує CSS, може вказати свої власні параметри виводу для тих або інших тегів. Конфлікти, які при цьому виникають, вирішуються на користь більш приватних, вузьких специфікацій: те, що вказано для конкретного документа, бере гору над специфікаціями для всього сервера, а параметри виводу тега в даному контексті мають перевагу перед параметрами для того ж тега "взагалі", без урахування контексту. У випадку конфлікту специфікацій заданих користувачем з установками автора сторінки перемагають останні, хоча користувач може при бажанні змінити цю ситуацію на зворотній.

Оскільки специфікацію CSS пов'язали з іншими нововведеннями HTML 3, W3C довго не стверджував її в якості офіційного стандарту; затримувалося і доведення її до більш-менш завершеного вигляду, при якому б стала можливою реалізація CSS в комерційних продуктах.

В HTML 4.0 вводяться механізми таблиць стилів, скриптів, кадрів, впровадження об'єктів, покращена підтримка різних напрямків листа та напрямки справа наліво, таблиці з великою кількістю можливостей і нові властивості форм, забезпечуючи найкращі можливості доступу для людей з фізичними вадами.

На даний момент вже існує HTML 5, затвердження якого заплановано на 2014 р., і його підтримка в повному обсязі реалізована тільки в Opera 11, тому в дипломної буде застосовуватися HTML4.

2.2. CSS - каскадні таблиці стилів

CSS (англ. Cascading Style Sheets - каскадні таблиці стилів) - формальний мова опису зовнішнього вигляду документа, написаний з використанням мови розмітки.

Переважно використовується як засіб описания, оформлення зовнішнього вигляду веб сторінок, написаних з допомогою мов розмітки HTML і XHTML, але може також застосовуватися до будь-яких XML-документами, наприклад, до SVG або XUL.

CSS використовується творцями веб сторінок для завдання кольорів, шрифтів, розташування окремих блоків та інших аспектів подання зовнішнього вигляду цих веб сторінок. Основною метою розробки CSS було розділення описания логічної структури веб сторінки (яке виробляється з допомогою HTML або інших мов розмітки) від опису зовнішнього вигляду цієї веб сторінки (яка тепер проводиться за допомогою формального мови CSS). Таке розділення може збільшити доступність документа, надати більшу гнучкість і можливість управління його поданням, а також зменшити складність і повторюваність в структурному вмісті. Крім того, CSS дозволяє представляти один і той самий документ в різних стилях або методи виведення, таких як екранне уявлення, друковане подання, читання голосом (спеціальним голосовим браузером або програмою читання з екрану), або при виведенні пристроями, що використовують шрифт Брайля.

2.3. JavaScript та бібліотека JQuery

JavaScript являє собою клієнтський мову створення сценаріїв, тобто він призначений для розробки додатків, що працюють на стороні клієнта в Web-браузері. Якщо браузер підтримує JavaScript, код останнього надає доступ до поточної Web-сторінці і визначає за сценарієм властивості клієнта, порядок переадресації користувача на іншу сторінку, доступ до cookie-комплекти та багато іншого.

Історія JavaScript починається з вересня 1995 року, коли була випущена версія 2.0 браузера Netscape, в якій підтримувався цей мову створення сценаріїв. Спочатку він називався Mocha, потім LiveScript, а коли компанія Netscape уклала маркетингову угоду з компанією Sun (розробником Java), то з грудня того ж року він отримав свою нинішню назву - JavaScript.

Принципи, покладені в основу цієї мови, знайшли настільки широке визнання, що компанія Microsoft впровадила в середині 1996 року його підтримку в версію 3.0 свого браузера Internet Explorer. За юридичною міркувань компанія Microsoft привласнила власної різновиди цієї мови назва JScript. Мова JScript був більш-менш сумісний з JavaScript, хоча з самого початку містив додаткові властивості, характерні лише для браузера Internet Explorer, тому, за деякими винятками, він так і не прищепився.

В 1997 році був опублікований стандарт ECMAScript (ЕСМА-262), причому JavaScript став його першої реалізацією. Сам цей стандарт описує тільки мову, але не властивості, пов'язані з хостами (зокрема, порядок доступу до поточного вікна браузера або відкриття нового вікна). Стандарт ECMAScript став нормативним документом ISO в 1998 році.

В період з 1997-го до 1998-й рік "війна браузерів" компаній Netscape і Microsoft досягла свого апогею, коли обидва виробника включили у версії 5.0 своїх браузерів, найбільш поширених серед користувачів Інтернету, несумісні функціональні можливості. Після цього компанія Netscape відмовилася від випуску версії 5 і вирішила почати все спочатку у версії 6, що дозволило браузеру Internet Explorer завоювати близько 90% ринку. Компанії Netscape знадобилося кілька років на завершення свого проекту Mozilla, який тоді був початий. На його основі було створено вельми популярний тепер браузер Firefox, потіснив на ринку браузер компанії Microsoft.

З точки зору JavaScript за останні кілька років нічого особливого не сталося. У версії Firefox 1.5, випущеної в кінці 2005 року, підтримується нова версія 1.6 мови JavaScript, але внесені зміни мінімальні. А в Internet Explorer навіть і не робилася спроба для такої підтримки.

JavaScript підтримується і в інших браузерах. Відмінності в цих переглядачах незначні, але вельми дошкуляє з точки зору розробки Web-додатки без урахування конкретного браузера. До браузерів, що підтримує в даний час JavaScript, відносяться

  • Internet Explorer;

  • Mozilla;

  • Opera;

  • Safari;

Explorer і Firefox спільно належало близько 95% ринку, браузер Safari - трохи більше 3%, інших браузерів Netscape - близько 1%, браузеру Opera - близько 0,5% і ще стільки ж всіх інших браузерів.

Яку ж стратегію випробування Web-сайту в максимальній кількості типів систем краще всього вибрати, щоб зробити це з мінімальними затратами праці?

Насправді все залежить від того, на яку категорію відвідувачів розрахований Веб-сайт. Так, якщо серед них велика частка користувачів Macintosh, необхідно передбачити великі випробування браузера Safari, оскільки він за замовчуванням входить до складу останніх версій Mac OS X.

Незалежно від використовуваного виду Web-сайту, включаючи і сайти, створені на основі більш відкритих програмних засобів, значна частка ринку по -, як і раніше належить браузеру Internet Explorer. Тому для проведення випробувань потрібно браузер Internet Explorer і Windows або щось на зразок використовується загальна підстава коду як для візуалізації, так і для JavaScript,

тому тип використовуваної платформи особливого значення не має, хоча мінімальні відмінності все ж існують. Отже, браузер Firefox можна, наприклад, використовувати на тій же машині Windows» де встановлений браузер Internet Explorer.

Браузер Opera працює під Windows, так і під Linux і Mac OS, тому в розділі Windows може бути доступно кілька браузерів.

Одна з наведених вище конфігурацій стане гарною основою для побудови випробувальної системи. Чим крупніше Веб-сайт, тим більш актуальною стає підтримка якомога більшої кількості цільових систем. Адже в якийсь момент вам доведеться встановлювати і відчувати додаток в кожному підтримуваному браузері.

Зовнішні файли JavaScript виявляються особливо корисними при повторному використанні коду JavaScript на Веб-сайті. Такі зовнішні файли містять тільки код JavaScript, але не елементи

Страницы: следующая →

1 2 3 4 5 Смотреть все


Скачать работу

Похожие работы:

  1. Інвестиційна привабливість ринку на прикладі ринку комерційної нерухомості м Києва

    Дипломная работа >> Финансы
    ... цілей; пошук інформації; обробка наявної інформації; виявлення можливостей ресурсного забезпечення; ранжирування цілей; ... ір сформувати фонди для інвестування засобів у нерухомість. Прикладом такої тенденції, є проект зі створення інвестиційного фонду ...
  2. Проект управління земельними ресурсами м. Черкаси за розподілом земель житлової забудови

    Дипломная работа >> Строительство
    ... іки міських земельних ресурсів доповнена практичними дослідженнями у пілотних містах проекту (Київ, Луцьк ... і, забезпечення її функціонування, створення умов для розвитку конкуренції, забезпечення прозорості операцій та зменшення інвестиційного ризику ...
  3. Тенденції розвитку інформаційного суспільства міжнародні та українські особливості

    Курсовая работа >> Коммуникации и связь
    ... -технічного забезпечення інформаційної сфери і рівнем цього забезпечення, необхідного для інформаційного суспільства ... і з метою обговорення можливості створення відкритого проекту "Стратегія розвитку в Україні інформаційного суспільства й сусп ...
  4. Туристичні ресурси Львівської області

    Курсовая работа >> Физкультура и спорт
    ... вський (пілотними територіями для розвитку ... нформацію на Інтернет-сторінці про власників агроосель та запропоновані ними послуги. 2.7 Ресурси ... забезпечення їх наукового вивчення. НПП “ Яворівський ” - метою створення ... і сприяти інвестиційні проекти, розраховані ...
  5. Контролінг і управлінський облік у банку

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... впровадження системи с розроблення пілотного проекту. З метою ефективної реалізації пілотного проекту пропонується у банках ... , інформаційного забезпечення тощо. RIBSC як комплексний інструмент контролінгу надає необхідну інформацію для ...

Хочу больше похожих работ...

Загрузка...