Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Физкультура и спорт->Дипломная работа
Теоретическое и практическое разрешение проблем оплаты труда, во все времена и при любой системе экономики, имели не проходящее актуальное значение, к...полностью>>
Физкультура и спорт->Дипломная работа
Состояние развития туристской индустрии в России в настоящее время находится лишь на начальной стадии По сравнению с другими странами активность росси...полностью>>
Физкультура и спорт->Курсовая работа
История собственно Турции берет свое начало с 11 века, когда в Малую Азию проникли тюркские племена Однако задолго до этого, в течение нескольких тыся...полностью>>
Физкультура и спорт->Курсовая работа
Туристические ресурсы – это совокупность природных и антропогенных объектов и порождаемых ими факторов вакационного, оздоровительного, культурного и и...полностью>>

Главная > Учебное пособие >Физкультура и спорт

Сохрани ссылку в одной из сетей:

2.3 Інструменти регулювання міжнародної туристської діяльності

Інструменти регулювання міжнародної туристської діяльностіце правові акти й офіційні документи, спрямовані на установлення певного порядку, норм, правил, принципів і підходів у здійсненні туристської діяльності. Вони слугують цілями інформації, орієнтації, просування та реалізації на практиці заявлених і проголошених ідей, принципів, концепцій і стратегій.

До таких інструментів відносяться міжнародні декларації, конвенції, резолюції, угоди, протоколи, рекомендації, прийняті на міжнародних конференціях і форумах.

Міжнародні декларації – це офіційні заяви міжнародних організацій учасників чи міжнародних конференцій, що проголошують основні принципи політики або програмні положення діяльності організацій в якій-небудь конкретній сфері міжнародних відносин, наприклад у сфері туризму.

Міжнародні конвенції – це один з видів договорів. Вони установлюють взаємні права й обов'язки держав у певній галузі людської діяльності. Багато конвенцій розробляють і приймають спеціалізовані міжнародні організації.

Низка міжнародних договорів, конвенцій і декларацій міжнародних організацій формулюють основи міжнародно-правового регулювання системи туризму і міжнародних подорожей:

До міжнародних актів, що безпосередньо регулюють туристську діяльність, відносяться:

– “Загальна резолюція з розвитку туризму”, прийнята у 1963 р. на конференції ООН по міжнародному туризму і подорожам (Рим);

– “Манільська декларація по світовому туризму”, прийнята у 1980 р. Всесвітньою конференцією з туризму (Філіппіни);

– “Документи Акапулько”, прийняті у 1982 р. на Всесвітній нараді з туризму при ВТО (Мексика);

– “Хартія туризму” і її складова частина “Кодекс туриста”, прийняті у 1985 р. на сесії Генеральної асамблеї ВТО (Софія);

– “Гаагська декларація з туризму”, прийнята у 1989 р. на міжнародній конференції з туризму, що проводилася ВТО і Міжпарламентським союзом, є розвитком “Хартії туризму”.

– “Резолюція міжнародної конференції по статистиці подорожей і туризму”, прийнята у 1991 р. ВТО й Урядом Канади.

Основні заходи з координації і регулювання туристської діяльності – це конференції, асамблеї, зустрічі, форуми, конгреси, семінари, що проводяться міжнародними організаціями.

Однією з важливих міжнародно-правових форм регулювання і координації діяльності держав у галузі туризму є конференції ООН з туризму, конференції UNWTO, форуми міжнародних туристських організацій.

Практика й процедури регулювання міжнародної туристської діяльності реалізуються у приєднанні держав до міжнародних конвенцій, декларацій і договорів з питань міжнародного туризму, участі їх в міжнародних туристських програмах і проектах, укладанні міжурядових угод про співпрацю, а також у додержанні основних положень і принципів міжнародних документів при формуванні національних концепцій розвитку туризму й розробці національного туристського законодавства.

Міжнародна співпраця в туристській сфері здійснюється на основі двосторонніх і багатосторонніх міжурядових угод про співпрацю в області туризму. Уряди двох або декількох країн в угоді заявляють про те, що підтримуватимуть і розвиватимуть туристські зв'язки, сприятимуть обміну на взаємовигідній основі співпраці між національними туристськими компаніями, транспортними, туроператорськими, турагентськими та іншими фірмами.

Часто міжурядові угоди містять статті, в яких уряди приймають зобов'язання щодо спрощення формальностей в оформленні туристських поїздок громадян своїх країн.

Міжнародні правові акти знаходять відображення в національних офіційних документах, спрямованих на регулювання туризму і туристської діяльності. У багатьох країнах прийняті закони про туризм і туристську діяльність. Рекомендації знаходять своє відображення і розвиток у національних законодавствах.

Разом із законами про туризм багато країн мають окремі самостійні закони, які враховують специфічні особливості країн і регулюють окремі аспекти туристської діяльності з урахуванням міжнародних норм і стандартів.

2.4 Державні органи регулювання туристської діяльності в Україні

Вітчизняна туристична галузь відіграє надзвичайно важливу роль у соціально-економічному житті країни. Зростає її статус та зацікавленість держави в подальшому розвитку галузі, посилюється вплив туризму практично на всі сфери життя і діяльності людини. Прийнятий Верховною Радою України 15 вересня 1995 року Закон "Про туризм" констатує: "Держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки і створює сприятливі умови для туристичної діяльності."

Основними цілями державного регулювання в туризмі є:

– забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав;

– безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів, інших суб'єктів туристської діяльності та їх об'єднань, прав та законних інтересів власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд;

– збереження цілісності туристських ресурсів України, їх раціональне використання, охорона культурної спадщини та довкілля, врахування державних і громадських інтересів при плануванні й забудові територій;

– створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримка пріоритетних напрямів туристської діяльності.

Основні пріоритетні напрямки державної політики в галузі туризму є:

    1. Удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму

    2. Забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України; заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток туристичної індустрії

    3. Розвиток в’їзного та внутрішнього туризму, сільського, екологічного (зеленого) туризму

    4. Розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на свтовому туристичному ринку

    5. Створення сприятливих умов для розвитку туризму шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання

    6. Забезпечення доступності туризму та екскурсій для дітей, молоді, людей похилого віку, інвалідів і малозабезпечених громадян

Регулювання в галузі туризму здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Центральним органом виконавчої влади в галузі туризму, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також іншими органами в межах їх компетенцій.

До виключних повноважень Верховної Ради України в галузі туризму належать:

  • Визначення основних напрямків державної політики в галузі туризму

  • Визначення правових засад регулювання відносин у галузі туризму; їх удосконалення та адаптація до загальновизнаних норм міжнародного права;

  • Визначення в Законі про Державний бюджет України обсягів фінансового забезпечення туристичної галузі.

Закон України "Про туризм" констатує, що центральним органом державної виконавчої влади в галузі туризму є Державний комітет України по туризму, повноваження якого визначаються цим законом та положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Але у зв'язку з неодноразовою реорганізацією структурних підрозділів уряду Державний комітет України по туризму було реформовано, спочатку у Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму шляхом об'єднання з іншими комітетами, .в 2002 році – в Державну туристичну адміністрацію України, а в 2006 році у у складі Міністерства культури і туризму створена Державна служба туризму і курортів, яка стала правонаступником вищезгаданих формувань і реалізує державну політику в галузі туризму.

Отже на сьогодні центральний орган виконавчої влади в галузі туризму - Державна служба туризму і курортів. Цей орган здійснює наступні напрямки діяльності:

Цей орган державної виконавчої влади бере участь у підготовці проектів законодавчих та інших нормативних актів з питань туризму. У межах своїх повноважень він:

  • розробляє і затверджує нормативні акти, узагальнює практику застосування законодавства і вносить пропозиції щодо його вдосконалення;

  • визначає перспективи й напрями розвитку внутрішнього й міжнародного туризму, його матеріально-технічної та соціальної бази, забезпечує їх виконання;

  • координує діяльність міністерств і відомств, туристських підприємств та організацій незалежно від форм власності у питаннях, пов'язаних з прийомом та обслуговуванням туристів в Україні та організацією туристських поїздок за кордон;

  • організовує інформаційну, рекламну й видавничу роботу з питань туристської діяльності;

  • сприяє розвитку конкуренції на ринку туристських послуг, створює рівні можливості на ньому для всіх суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності;

  • здійснює ліцензування (позбавляє ліцензій) діяльності суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності, які надають туристські послуги.

  • разом із Державним комітетом України з стандартизації, метрології та сертифікації встановлює державні стандарти у сфері туристських послуг, проводить сертифікацію та атестацію туристських підприємств, контролює виконання ними умов та правил прийому і обслуговування туристів;

  • організовує здійснення контролю за якістю надання туристичних послуг;

  • організує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації туристських кадрів, проведення науково-дослідних робіт у галузі туризму;

  • проводить дослідження туристичного ринку, готує і поширює інформацію про Україну та її туристичні можливості на міжнародному туристичному ринку

  • надає суб’єктам туристичної діяльності методичну, консультативну та іншу допомогу;

  • поширює соціальну рекламу в галузі туризму тощо.

  • бере участь у зовнішньоекономічній діяльності в галузі туризму, представляє інтереси України з питань туризму в інших країнах та міжнародних організаціях, укладає відповідно до чинного законодавства міжнародні угоди, відкриває туристські представництва за кордоном;

Інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень:

  • Забезпечують реалізацію державної політики в галузі туризму

  • Здійснюють підготовку пропозицій щодо реалізації державної політики в галузі туризму;

  • Беруть участь у створенні організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики в галузі туризму.

Тема 3. Теорія ТУРИСТичного ПРОДУКТу



Похожие страницы:

  1. Гроші та кредит. Роль грошей в економіці, їх необхідність, сутність та функції

    Конспект >> Деньги и кредит
    ... які виготовляють картки туризму ... регулювання економіки. 5.Сутність та види ... багатогранне ... яких — отримання максимального прибутку. Водночас вони виконують суспільне ... державного бюджету; — придбання права вимоги з постачання товарів і надання по­слуг ... явища, як ...
  2. Анімаційні технології в молодіжному туризмі

    Дипломная работа >> Физкультура и спорт
    ... туризм як суспільне явище, сутністю якого ... сть всебічного дослідження молодіжного туризму обумовлена його багатогранністю та сусп ... послуг, що пропонуються споживачам спричинило необхідність виникнення певної класифікації видів туризму ... як допоміжний. Регулювання ...
  3. Державне управління. Відповіді на іспит

    Шпаргалка >> Политология
    ... як суспільне явище, еволюція його змісту та багатогранність. 2. Сутність, зміст і специфіка державного ... регулювання з боку держави, що є об'єктивною потребою. Специфіка державного управління як виду ... туризму; ... розширення видів державних (управлінських) послуг ...
  4. Національна економіка (2)

    Шпаргалка >> Экономика
    ... виділяє ресурси на суспільні блага і послуги, виробництво яких не приносить прибутків, державний ... суспільне ... державного управління. Контроль явище багатогранне і багатопланове. Залежно від того, на якому ... туризм ... Сутність, завдання та форми державного регулювання ...
  5. Основні питання економічної теорії

    Конспект >> Экономическая теория
    ... яка обґрунтовує принцип поєднання ринкового і державного регулювання ... ії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і ... Сутність і структура суспільного виробництва Суспільне ... куванні, спорті, туризмі, культурному, ... основні види товарів та послуг зроста ...

Хочу больше похожих работ...