Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Государство и право->Реферат
Данная тема является актуальной, как и вся теория менеджмента. В новом тысячелетии наша страна должна научиться жить в условиях рыночной экономики, ва...полностью>>
Государство и право->Контрольная работа
Суть так называемого добровольного установления отцовства заключается в том, что оно основывается на совместном заявлении как матери, так и отца, либо...полностью>>
Государство и право->Шпаргалка
Правопониманием в юридической науке называется юридическая категория, отражающая процесс и результат целенаправленной мыслительной деятельности челове...полностью>>
Государство и право->Реферат
Семейно-правовая санкция, применяемая к родителям за ненадлежащее осуществление прав и исполнение обязанностей по воспитанию детей, может обозначать с...полностью>>

Главная > Книга >Государство и право

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Проектом Закону „Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності стосовно засобів масової інформації” пропонується дати визначення поняття контролю та пов’язаних осіб. Так, до статті 10 Закону „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” пропонується внести зміни, відповідно до яких під поняттям „контроль” над ЗМІ пропонується розуміти безпосереднє або через пов’язаних осіб володіння частками (акціями, паями), що забезпечує досягнення 50% і більше голосів у вищому органі юридичної особи, яка є засновником, співзасновником друкованого ЗМІ. Під пов’язаними особами законопроект пропонує розглядати фізичних та юридичних осіб, які здійснюють контроль за засновником (співзасновниками) друкованого ЗМІ, а також юридичні особи, за якими засновник здійснює відповідний контроль. Згідно з проектом, пов’язаними з фізичною особою особами пропонується вважати членів сім’ї, спільно з якими вона здійснює контроль за друкованим ЗМІ. Зазначені визначення законопроектом пропонується закріпити не лише у Законі „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, але також і в Законі „Про телебачення і радіомовлення”.

Пропоноване законопроектом визначення поняття „контролю” не враховує європейського досвіду у сфері захисту економічної конкуренції (який під відповідним поняттям розглядає не лише володіння певним пакетом акцій, паїв суб’єкта господарювання, але і можливість здійснення ним впливу на діяльність суб’єкта через інші механізми – контрактні зобов’язання тощо). Варто відзначити також і те, що український Закон „Про захист економічної конкуренції” містить більш досконале визначення поняття контролю. Так, згідно із статтею 1 цього Закону контроль – це вирішальний вплив однієї чи декількох пов’язаних осіб (фізичних та/або юридичних) на господарську діяльність суб’єкта господарювання чи його частини, якій здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема, завдяки праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання, заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання.

Те ж саме стосується і визначення поняття пов’язаної особи, яке Законом „Про захист економічної конкуренції” визначено, на наш погляд більш досконало: пов’язаними особами за статтею 1 Закону є фізичні та/або юридичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб’єкта господарювання. Зокрема, пов’язаними особами є подружжя, батьки та діти, брати та/або сестри. На наш погляд, існує потреба у розширенні змісту поняття пов’язаних осіб (наприклад, шляхом віднесення до них мачухи та/або вітчима, які передбачено законопроектом), однак відповідні положення варто відобразити у Законі „Про захист економічної конкуренції”, а не в змінах до медійного законодавства, як пропонується проектом.

5. Обмеження часток іноземних власників у статутному капіталі ЗМІ

Законодавство більшості країн Європи не містить будь-яких обмежень щодо участі нерезидентів у статутному капіталі ЗМІ. Винятки з цього правила складають лише деякі країни, зокрема – Австрія, Польща та Сербія, де частка іноземної власності у статутному капіталі мовника не може перевищувати 49% (відповідні положення не поширюються на компанії-нерезиденти, створені в інших країнах-членах Євросоюзу), Франція (частково) та Угорщина, де частка громадян Угорщини або зареєстрованих в Угорщині юридичних осіб в статутному капіталі загальнодержавного мовника не може бути меншою за 26%. Раніше до переліку цих країн входила Естонія, однак у 2000 році до естонського Закону „Про телебачення і радіомовлення” було внесено зміни, які скасували відповідні обмеження. Практика заборони створення телерадіоорганізацій за участі офшорних компаній не практикувалась в жодній країні, за винятком Болгарії, в якій у 2001 році умовою видачі ліцензії на право здійснення цифрового мовлення в м. Софія було визначено відсутність в статутному капіталі учасників тендеру часток офшорних компаній.

Також у більшості європейських країн не практикується обмеження часток фізичних та юридичних осіб у статутному капіталі ЗМІ. Винятки з цього загального правила складають лише деякі країни, наприклад – Албанія, в якій фізичним особам заборонено бути співвласниками телерадіоорганізацій, які охоплюють покриттям понад 200 000 осіб, а юридичним особам – бути власниками понад 40% капіталу загальнодержавних телерадіомовників, Люксембург (частка фізичної або юридичної особи в статутному капіталі мовника не може перевищувати 25%), Словенія (частка власності однієї особи в статутному капіталі обмежується 1/3 статутного капіталу), Франція (частка власності однієї особи у загальнодержавній телерадіоорганізації, яка охоплює покриттям понад 10 000 000 осіб, або місцевій телерадіокомпанії не може перевищувати 49%) тощо.

Відсутність відповідних обмежень обумовлюється декількома причинами: 1) необхідністю створення умов для вільного руху капіталу в межах Євросоюзу (саме тому обмеження часток власників-нерезидентів, розташованих в Євросоюзі, не практикується в Австрії та Польщі); 2) необхідністю створення умов для залучення іноземних інвестицій (саме цим пояснюється відсутність обмежень участі однієї особи у статутних фондах ЗМІ в більшості постсоціалістичних країн Східної Європи); 3) недієвістю відповідних обмежень (зазвичай відповідні обмеження обходяться шляхом створення зацікавленим інвестором декількох підконтрольних компаній, які засновують ЗМІ).

Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” участь іноземних фізичних та юридичних осіб у статутному фонді телерадіоорганізацій регулюється Господарським кодексом України. Проте, у Господарському кодексі України відповідні відносини залишено поза межами правового регулювання. Проектом Закону „Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації” до статті 12 Закону „Про телебачення і радіомовлення” пропонується внести зміни, які встановлюють заборону на створення і діяльність телерадіоорганізацій, у статутному фонді іноземні інвестиції становлять понад 35%, а також телерадіоорганізацій, засновниками (співзасновниками), власниками (співвласниками) якої є нерезидент, зареєстрований в одній з офшорних зон, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України1. Як відзначалось вище, обмеження участі нерезидентів у створенні та діяльності телерадіоорганізацій є недоцільним, оскільки не дозволяє досягти поставленої мети (відповідні обмеження легко обходяться) та суперечить загальноєвропейській практиці.

Що ж стосується заборони засновництва телерадіоорганізацій офшорними компаніями, то таке обмеження варто встановлювати не на основі визначеного Кабінету Міністрів України переліку, а на основі більш об’єктивних критеріїв, наприклад – в залежності від того, чи передбачає законодавство тієї чи іншої країни надання інформації про бенефіціарних (або як мінімум, номінальних) власників за запитом української сторони. Наприклад, бенефіціарних власників компаній, зареєстрованих в Сінгапурі, Макао, Гватемалі, Гонконгу встановити неможливо, оскільки законодавство цих країн не передбачає відповідної ідентифікації взагалі. У той же час, відповідні країни Кабінетом Міністрів не включено до переліку офшорних зон. Проте, навіть у разі внесення згаданих уточнень до пропонованої законопроектом редакції частини третьої статті 12 Закону „Про телебачення і радіомовлення” (в частині заборони засновництва мовників офшорними компаніями), ефективність відповідного обмеження навряд чи буде високою. Тому від обмежень участі іноземних компаній (у тому числі зареєстрованих в офшорних зонах або країнах, законодавство яких не передбачає розкриття інформації про засновників або бенефіціарних власників за запитом) у статутних фондах мовників варто відмовитись взагалі. Натомість основну увагу слід зосередити на забезпеченні прозорості власності на друковані та аудіовізуальні ЗМІ.

6. Способи забезпечення прозорості власності на ЗМІ в країнах Європи

У більшості європейських країн мінімальним механізмом забезпечення прозорості відносин власності щодо ЗМІ є гарантований доступ до інформації, що міститься в реєстрах підприємств та організацій. Доступ до таких даних зазвичай гарантується законодавством про доступ до інформації (відповідно, у разі звернення особи безпосередньо до ЗМІ останній зобов’язаний надати таку інформацію за запитом), а сама інформація надається або на платній (найчастіше) або не безоплатній основі. В деяких європейських країнах (приміром, в Боснії) на місцевому рівні ведуться реєстри засобів масової інформації, в яких відображено дані про назву, організаційно-правову форму, структуру власності відповідних ЗМІ. Доступ до таких реєстрів здійснюється через Інтернет або на основі запитів. Традиційним механізмом доступу до інформації про структуру власності ЗМІ є також доступ до щорічних фінансових звітів ЗМІ, створених у формі акціонерних товариств, акції яких реалізуються на фондовому ринку.

Ряд європейських країн включили до законодавства про телебачення і радіомовлення норми, у відповідності до яких підприємство (організація), що подає заяву про видачу ліцензії на право мовлення, зобов’язано надати інформацію про структуру власності та розподіл часток (акцій) між співвласниками ліцензіата. Серед таких країн, зокрема – Австрія, Албанія, Бельгія (щоправда, такі вимоги передбачено лише для Валлонії), Болгарія, Боснія, Латвія, Македонія, Мальта, Німеччина, Норвегія, Португалія, Словаччина, Угорщина, Хорватія тощо. При цьому в окремих випадках законодавство вимагає від підприємства подання не лише інформації про структуру власності, але і декларацій співвласників (в Німеччині – також членів їх сімей) про інтереси у медійній сфері, про осіб, за дорученням яких вони діють. Компетентний орган регулювання у разі виявлення недостовірності поданої інформації може або анулювати ліцензію, або притягти винних осіб до адміністративної (в Німеччині, наприклад, це штраф розміром до 500 000 євро), або кримінальної відповідальності (в Норвегії за порушення, пов’язані з недотриманням норм законодавства, яке регламентує відносини власності щодо ЗМІ, окрім адміністративної відповідальності передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до двох років).

В окремих державах, наприклад в Албанії, Німеччині та деяких інших, законодавство покладає на ЗМІ обов’язок погоджувати заплановані зміни в структурі власності з органом, який здійснює контроль за дотриманням антимонопольного законодавства (в більшості країн такий обов’язок покладається на підприємства у тих випадках, коли заплановані зміни в структурі власності можуть призвести до посідання суб’єктом домінуючого становища на ринку, проте німецька Федеральна угода про телерадіомовлення зобов’язує погоджувати такі зміни з Комісією з питань концентрації ЗМІ незалежно від того, чи загрожує перерозподіл власності конкуренції, чи ні). У тих випадках, де перерозподіл в структурі власності ЗМІ не призводить до концентрації, або ж не передбачає інформування контролюючих органів про заплановані зміни, законодавство часто покладає на засоби масової інформації обов’язок інформування регуляторних органів у сфері телерадіомовлення про факти змін в структурі власності протягом певного строку після відповідного перерозподілу. Такий підхід практикується, приміром, в Австрії, Бельгії (лише в Валлонії), Боснії, Македонії, Португалії, Словаччині, Хорватії.

Також в багатьох країнах Європи законодавство покладає на ЗМІ обов’язок щорічного опублікування інформації про структуру власності, валові доходи, їх структуру, видатки тощо (Македонія, Німеччина, Португалія, Хорватія) в офіційних друкованих виданнях. В Латвії відповідний обов’язок покладається не на ЗМІ, а на Національну Раду з питань телебачення і радіомовлення, яка публікує зміни в структурі власності в „Латвійському віснику”. В окремих випадках законодавство зобов’язує ЗМІ оприлюднювати інформацію про перерозподіл часток в статутному фонді також в інших загальнодержавних ЗМІ, в прямому ефірі в прайм-тайм (Хорватія).

Загалом, аналіз положень зарубіжного законодавства у сфері ЗМІ дозволяє дійти висновку, що найбільше обов’язків на ЗМІ в частині розкриття інформації про зміни в структурі власності покладено законодавством балканських країн (Хорватія, Македонія, Словенія). Відповідний досвід варто було б використати в процесі удосконалення українського законодавства в частині забезпечення прозорості відносин власності щодо ЗМІ.

Законопроект „Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації” передбачає, що в заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації має бути наведена інформація про пов’язаних із засновником (засновниками) фізичних та юридичних осіб. У той же час, законопроект не передбачає обов’язку інформування співзасновниками реєструючого органу про зміни в складі „пов’язаних осіб”, можливість та порядок офіційного оприлюднення інформації про структуру власності друкованого ЗМІ, зміни в ній тощо. Невизначеними залишаються повноваження реєструю чого органу стосовно можливості перевірки достовірності поданої інформації. До Кодексу України про адміністративні правопорушення варто було б внести зміни, які б підвищували граничний розмір штрафів за несвоєчасне інформування засновниками реєструючого органу про зміну реєстраційних даних – стаття 186-6 КУпАП за порушення законодавства про друковані ЗМІ передбачає відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого (170-540 грн.) навряд чи забезпечуватиме дотриманню пропонованих законопроектом обмежень.

Законопроект № 2555 передбачає внесення змін до статті 24 Закону „Про телебачення і радіомовлення”, у відповідності до яких в заяві про видачу (продовження) ліцензії на право мовлення слід вказувати відомості про пов’язаних осіб та акціонерів (у разі якщо заява подається акціонерним товариством), які володіють пакетами акцій у розмірі понад 25%. В контексті положень цієї статті можна зробити декілька зауважень. По-перше, оприлюднення інформації лише про акціонерів, участь яких у статутному капіталі обмежується 25% не відповідає ні зарубіжному досвіду, ні загальній логіці пропонованих змін до статті 24 (адже, приміром, товариства з обмеженою відповідальність мають надавати інформацію про всіх учасників, незалежно від їх частки у статутному капіталі). По-друге, положення статті 24 не узгоджуються з пропонованими змінами до статті 59 Закону „Про телебачення і радіомовлення” (яка не передбачає оприлюднення в звіті про результати діяльності телерадіоорганізації інформації про пов’язаних осіб, наведеної у заяві про видачу (продовження) ліцензії на право мовлення). З огляду на це в статті 59 слід передбачити розкриття інформації не лише про зміну засновників/співвласників телерадіоорганізації, але і інформації про зміну пов’язаних осіб. Крім того, слід визначити також визначити офіційні друковані видання, в яких оприлюднюються щорічні звіти телерадіоорганізацій.



Похожие страницы:

  1. Культурологія. Конспект лекцій. Зміст та історія становлення. Феномен культури

    Книга >> Культура и искусство
    ... відносинах, які не могли бути забезпечені на ... концентрації”, відбувається процес взаємопроникнення та зм ... запобіганнями двозначності підготованого найліпшими фахівцями та ... призму форм власності та трудових відносин (і вид ... набувають непевності. Прозорі кристали, ...
  2. Культурологія (2)

    Методичка >> Культура и искусство
    ... людських відносин і змісту цих відносин (регламентація) ... такими принципами: прозорості і публі ... економічної криз, запобігання воєн, подолання бідності ... землеволодінь і їх концентрацію (тобто колективізацію, ... щодо здійснення права власності та забезпечення ...
  3. Украинские сочинения

    Сочинение >> Литература и русский язык
    ... кілька припущень щодо цієї постаті. ... та металеві гани, вмуровані в стінидля міцності споруди, не допомагають запоб ... з забезпеченими свободами думки ... концентраційному ... лозунгамиодкидання бога, власності, сім'ї, дружби! ... прозорість змісту ... ільними відносинами. Але ...
  4. Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... заходів щодо запобігання виникнення, ... ї інтеграції та концентрації задля зниження ... є відносини між ... та транспортних потужностей природного газу; забезпечення прозорих ... щодо механізмів оподаткування, інвестування та захисту прав власності; визначення механізм ...
  5. Держава і ринок: філософія взаємодії

    Дипломная работа >> Экономика
    ... відносин власності в тісному взаємозв’язку зі змі ... ізмами збереження та запобігання соціальних ... та концентрацією; група повноважень щодо формування та реалізації конкурентної політики, нормативного й методичного забезпечення ... контролю — це «прозорість» при зд ...

Хочу больше похожих работ...