Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Финансы->Контрольная работа
Государственный кредит отражает кредитные отношения по поводу аккумуляции государством денежных средств на началах возвратности для финансирования гос...полностью>>
Финансы->Реферат
Бюджетной системой государства называется совокупность бюджетов всех уровней, представляющая собой систему, основанную на определенных экономических о...полностью>>
Финансы->Курсовая работа
В современной рыночной экономике существует немало социально-экономических проблем, неподвластных рынку и требующих государственного вмешательства Стр...полностью>>
Финансы->Закон
Бюджетное устройство Российской Федерации – это основа государственного управления страны Знание его основ, а также понимание главных законодательных ...полностью>>

Главная > Реферат >Финансы

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ГРОШІ ТА ГРОШОВИЙ ОБІГ

1.ПОХОДЖЕННЯ, СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

Мінова вартість як форма вираження вартості

У попередній темі мова йшла про те, що вартість - це внутрішній з;міст процесу обміну. Отже, її не можна побачити в самому товарі, визначити з допомогою якогось фізичного чи хімічного аналізу. З якого б боку ми не розглядали, наприклад, ручку, якою пишемо, побачити її вартість нам не пощастить. Вартість може лише проявитися у вигляді мінової вартості, тобто певної кількісної пропорції, в якій один товар обмінюється на інший. Мінова вартість - єдино можлива форма вираження вартості. В умовах розвинутої товарної (ринкової) економіки всі товари прирівнюються до грошей. Гроші являють собою загальну форму, в якій виражаються вартості всіх товарів. Але як людство "винайшло" таку форму?

Економісти довгий час не могли вирішити проблему походження й сутності грошей. З приводу цього відомий англійський політик минулого століття У.Гладтсон сказав, що навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, як спроби розібратися в тому, що таке гроші. Одні економісти стверджували, що гроші - результат угоди, свідомої домовленості між людьми. Інші доводили, що гроші "впроваджуються" державою в якості інструменту для виміру цін товару. Треті вважали, що золото й срібло є грішми за своєю природою, незалежно від характеру суспільних відносин. Четверті взагалі не вбачали різниці між товарами й грішми. Проте, жодна з цих теорій не давала дійсного наукового з'ясування природи грошей як економічної категорії. В дійсності ж гроші не є результатом суб'єктивних дій людей, державних органів. Вони виникли в процесі об'єктивного багатовікового розвитку форми прояву вартості - мінової вартості.

Проста або випадкова форма вартості

Історично перші акти обміну виступа­ли у вигляді обміну одного товару на інший. Припустимо, 1 вівця обмінювалася на 1 кам'яну сокиру. Спочатку це був випадковий, епізодичний обмін у первісних людей. Так, подібні відносини спостерігав відомий український мандрівник Міклухо-Маклай у папуасів Нової Гвінеї. "У папуасів берега Маклая, - писав він, - немає ні торгівлі, ні впорядкованого обміну. Якщо декілька жителів прибережного села відправляються в інші прибережні села, на острови або до жителів гір, то вони забирають з собою все, що в них є в надлишку, й несуть з собою у вигляді подарунка. При поверненні вони отримують відповідні подарунки, які складаються з продуктів, що є в тому селі".

Але вже в цій формі вираження вартості (вартість вівці виражалася через вартість сокири), яка отримала назву простої або випадкової, ми бачимо, що товари в обміні відіграють різну роль. Один товар виражає свою вартість по відношенню до другого товару й тому знаходиться у відносній формі вартості (вівця). Другий же товар, споживна вартість якого служить засобом вираження вартості першого товару, знаходиться в еквівалентній формі вартості (сокира). Схематично це можна представити так:

Товар = Товар

ІА = ІБ

Відносна форма = Еквівалентна форма

Слід зауважити, що еквівалентна роль товару "Б" не є його природною властивістю. В цьому ми переконуємося, помінявши товари місцями. Тоді товар "А" почне виконувати роль еквівалента. Отже, все вирішує місце, яке займає товар у міновому відношенні. Звідси випливає дуже важливий висновок: товар-еквівалент - не породження природи, не продукт домовленості між людьми, не винайдений державною владою. Він є результатом стихійних дій товаровиробників. Обмінюючи продукти своєї праці, вони виражають їхню вартість єдино можливим способом - через інші товари, які в силу цього й виступають в еквівалентній формі. Ці висновки повністю можуть бути застосовані не лише до простої, але й до всіх наступних форм вартості, включаючи й грошову.

Повна або розгорнута форма вартості

У міру подальшого розвитку обміну на зміну простій формі вартості приходить повна або розгорнута форма вартості. В ній товару, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоять багато інших товарів-еквівалентів, через які він може виразити свою вартість. Наприклад:

Велика кількість товарів-еквівалентів свідчить про розширення сфери обміну. Обмін стає регулярним явищем. Разом з тим мінові пропорції все більшою мірою починають визначатися вартостями товарів, тому що обмін перестає бути обміном подарунками, як переважно при простій формі вартості, а набуває характеру ділових господарських стосунків, в основу яких закладається затрачена праця.

Проте, коли в обмін систематично у великих кількостях стали надходити продукти праці, виникли певні труднощі. Наприклад, власникові товару "А" потрібен товар "Б1", а власникові товару "Б1" не потрібен товар "А", він хоче придбати товар "Б2". Безпосередній обмін у такому випадку відбутися не може. Власник товару "А" повинен поміняти його спочатку на товар "Б2", а потім "Б2" - на товар "Б1". Безумовно, це значно ускладнювало процес обміну. Про труднощі такого обміну свідчить приклад, який наводить відомий англійський мандрівник В. Камерон з практи­ки свого подорожування по Африці. "Забавно було бачити, - пише він, - як мені довелося платити плату за найом човна на ринку в Кавелі, на березі Тангайнакі. Агент Саіда вимагав плати слоновою кісткою, якої в мене не було; тоді я дізнався, що Магомет ібн-Саліб має слонову кістку й бажає за неї мати сукно; проте ця звістка принесла мені ще мало користі, доки, нарешті, я не почув, що Магомет ібн-Гаріб має сукно й бажає мати дріт. На щастя, він у мене був і, таким чином, я дав Магомету ібн-Гарібу необхідну кількість мідного дроту, він передав Магомету ібн-Салібу сукно, а цей, у свою чергу; дав агентам Саіда слонову кістку; тоді лише я отримав від останнього право користуватися човном".

Загальна форма вартості

У результаті потреб обміну стихійно появ­ляється один товар, у якому починають вимі­рювати свою вартість усі інші товари. Повна або розгорнута форма вартості поступається місцем загальній (еквівалентній) формі вартості:

Товари Товар

Відносна форма Еквівалентна форма

Товар, за яким закріплюється властивість безпосередньо обмінюватися на будь-який інший товар, отримав назву загального еквівалента. В різних народів і на різних етапах історії в ролі загального еквівалента виступали різні продукти (худоба, хутро, шкіра, слонова кістка, зброя), а з розвитком рабовласництва - раби. Практично такий товар стає грішми, правда, ще в досить недорозвиненому вигляді.

Але й ця форма вираження вартості не вирішувала всіх суперечностей обміну. По-перше, товар-еквівалент, набувши подвійної споживної вартості (одна - задоволення потреб в обміні, друга - задоволення потреб людей у споживанні), з одного боку, як загальний еквівалент повинен постійно знаходитися в обміні, а з іншого, як звичайна споживна вартість вилучатися з обміну й надходити в споживання. Наприклад, якщо вівця виступала в ролі товару-еквівалента, вона повинна була постійно знаходитися в обміні, обслуговуючи акти купівлі-продажу. Але ж вирощується вівця для того, щоб з неї мати вовну й м'ясо. В цій якості вона не може тривалий час перебувати в обміні. Потреби споживання вимагають вилучення її з обігу. По-друге, в силу першої суперечності, а також через інші причини товар-еквівалент часто змінювався. Це викликало серйозні труднощі в обміні. По-третє, недоліком загальної форми вартості було й те, що товар, який виступав загальним еквівалентом, виконував цю роль на відносно невеликій території. Так, наприклад, у першій третині 19 ст. (за свідченнями дослідників Африки) кожна область Абіссінії мала свій загальний еквівалент, до якого входили намисто, пляшки, тютюн, чорний перець, пакети товстих швейних голок, тканини, куски кам'яної солі.

У зв'язку з цим поступово майже скрізь, де людство дійшло в своєму розвитку до використання в обміні товару-еквівалента, ця роль почала закріплюватися за металом - бронзою, залізом, а потім сріблом і золотом. Так з'являється грошова форма вираження вартості. Вона має такий вигляд:

Відносна форма Еквівалентна форма

З прикладу ми бачимо, що грошова форма вартості відрізняється від загальної лише тим, що роль загального еквівалента в ній міцно закріплюється за одним товаром - золотом, яке й стає справжніми грішми. Причому, золото, як показує попередній аналіз, не є грішми за своєю природою. Воно стає ними лише в результаті тривалого історичного процесу розвитку товарного виробництва, обміну й форм вартості, впродовж якого людство перепробувало в цій якості різні товари й зупинилося на золоті. Чому? Тому, що як благородний метал воно досить тверде, тугоплавке, кислототривке. Золото за своїм складом однорідне, його зручно ділити на частини. Нарешті, золото - досить трудомісткий метал і тому має високу вартість.

Отже, гроші виникли не як плід свідомої домовленості людей про введення грошового обігу й не в результаті декретування їх державою, а як товар, що виконував роль загального еквівалента. Тобто, гроші - це особливий товар, який стихійно виділився з усіх інших товарів для виконання функції загального еквівалента. А виконувати цю роль гроші могли саме тому, що вони самі були втіленням людської праці.

З появою грошей весь товарний світ остаточно розколовся на два полюси: на одному полюсі гроші як втілення суспільної праці, на другому - всі інші товари як втілення індивідуальної, приватної праці. В результаті обмін товарів на гроші - це, по суті, визнання суспільством індивідуальних, приватних затрат праці.

Звідси випливають три важливих висновки, які характеризу­ють сутність грошей: по-перше, гроші - це історично визначена, властива товарному виробництву форма економічних зв'язків між товаровиробниками, й тому ми повинні сприймати їх не просто як річ, що спрощує мінові операції, а як суспільні відносини людей, виражені через гроші. По-друге, гроші служать засобом стихійного обліку кількості й якості суспільної праці товаровиробників, що здійснюється на ринку. По-третє, гроші являють собою інструмент, за допомогою якого абстрактному змісту вартості надається реаль­ність, конкретність, дійовість.

З появою грошей з'являється й ціна. Ціна - це грошове вира­ження вартості. Як грошове вираження вартості ціна не обов'язково повинна збігатися з вартістю. Вона може бути вищою або нижчою від вартості. Механізм коливання ціни навколо вартості буде розглянуто далі.



Похожие страницы:

  1. Гроші та грошовий обіг (1)

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... з курсу «Політекономія» на тему: «Гроші та грошовий обіг» ВСТУП Гроші - одне з найдавніших явищ ... С. Макроекономіка.- К.:Основи, 1996. 5. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг.-К.:Основи, 1996. 6. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс ...
  2. Гроші та кредит. Роль грошей в економіці, їх необхідність, сутність та функції

    Конспект >> Деньги и кредит
    ... . М. 1991г. В.Д. Лагутін. Гроші та грошовий обіг.К. Знання 2002. 1. Необхідність та еволюція грошей. Гроші (анг.money ... ї активи в грошовій формі. Це негативно впливає на кредитні відносини та грошовий обіг. Згортається ...
  3. Грошовий обіг

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... – 928 с. Лагутін В.Д. “Гроші та грошовий обіг”: навчальний посібник – 3-є видання ... – с. 347 1 Лагутін В.Д. “Гроші та грошовий обіг”: навчальний посібник – 3-є видання, ... – с. 184-185 1 Лагутін В.Д. “Гроші та грошовий обіг”: навчальний посібник – 3-є видання, ...
  4. Пропозиція грошей та попит на гроші

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... ів організації грошового обігу 1.2 Види та функції грошей 1.3 Грошові агрегати 2. Пропозиція грошей та попит на гроші 2.1 Мультипл ... . 2008. с.15-36. 26. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг. Навчальний посібник. К., "Знання" 2008 ...
  5. Вдосконалення стану грошового обігу в Україні

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... политика ,пер. с англ. –М., 2001Демківський А.В. “Гроші та грошовий обіг”: навчально методичний посібник, - Ки ... курс, - Тернопіль, 2009р. Лагутін В.Д. “Гроші та грошовий обіг”: навчальний посібник 3 – є видання, - Ки ...

Хочу больше похожих работ...