Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экология->Реферат
Інтенсивна експлуатація природних багатств призвела до необхідності нового виду природоохоронної діяльності-раціонального використання природних ресур...полностью>>
Экология->Реферат
Ежедневно жители нашей планеты выбрасывают тысячи тонн ненужных материалов Эта смесь, состоящая в основном из разнообразного хлама, содержит ценные ме...полностью>>
Экология->Реферат
Как известно не малую часть загрязнения экосистемы состоит из продуктов переработки, сжигания, добычи таких видов топлива как: угол, нефть, газ - счит...полностью>>
Экология->Курсовая работа
В последнее время весьма актуальными являются наблюдения за изменениями состояния окружающей среды, вызванными антропогенными причинами Система этих н...полностью>>

Главная > Реферат >Экология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Організація радіаційного моніторингу

Основні джерела радіаційного забруднення. Методи визначення радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища. Автоматизація спостережень за радіаційними забрудненнями ( система “ГАММА” ).

Радіаційний моніторинг — це інформаційно-технічна система спостережень, оцінки та прогнозу радіаційного стану біосфери.

Основними і потенційними джерелами радіаційного забруднення в мирний час є атомні електростанції, підприємства з виробництва ядерного палива, склади ядерної зброї, підприємства по переробці ядерних відходів, місця захоронення відходів, тощо.

Зараз в Україні працюють 14 енергетичних ядерних реакторів. Значна частина енергетичних ядерних реакторів Росії знаходиться в межах можливої трансграничної дії аварійної ситуації. В медецині, промисловості, наукових закладах використовуються декілька десятків тисяч радіоактивних джерел. Величезна кількість ( близько 800 ПБк ) радіонуклідів знаходиться в об’єкті “Укриття” Чорнобильської зони відчуження.

Незважаючи на великі зусилля по підвищенню безпеки експлуатації ядерних реакторів та інших ядерних об’єктів, всі вони є джерелами ядерної небезпеки і потенційними джерелами радіаційного забруднення навколишнього середовища.

Основними забруднюючими факторами при радіаційному забрудненні (наприклад, в результаті аварії на АЕС ) є радіоактивне випромінювання ( в перші години після виникнення аварійної ситуації ) та внутрішнє опромінення від радіонуклідів, що попадають в організм людини з продуктами харчування та водою.

  1. Головні задачі при створенні методів комплексного радіаційного моніторингу .

Розробка методів відбору проб повітря, вимірювання питомих α-, β- та γ- активностей та процедур відповідної оцінки доз.

2. Розробка методів γ- спектрометрії та відповідної процедури оцінки доз.

3. Стратегія і техніка пробовідбору, вимірювання питомої активності та динамічне моделювання оцінки очікуваної колективної дози.

Зараз існує велика кількість різноманітного обладнання для відбору і вимірювання активності проб повітря. Але поки що немає методики, яка б задовольняла всі вимоги післяаварійного радіаційного моніторингу. Зокрема не існує техніки, яка б дозволяла проводити роздільні вимірювання різних хімічних форм радіойоду. Потребують суттєвого удосконалення методики хімічного відокремлення та вимірювання чистих α- та β- випромінювачів у аварійних умовах.

Існує широкий спектр обладнання для проведення γ- спектрометрії, але це обладнання призначено для вимірювання природних та довготривалих радіонуклідів. У випадку короткотермінових оцінок потужність експозиційної дози може бути дуже високою і досягати 1 мЗв/год.

В таких полях стандартні германієві детектори не працюють через високі імпульсні навантаження, а спектрометри на базі натрійових детекторів не мають достатнього енергетичного забезпечення, необхідного для спектрометрії свіжих радіоактивних опадів.

Для більшості населення України, яке проживає на забруднених територіях, основним джерелом ефективної колективної дози є продукти харчування. Наприклад, 70 — 90 % надходжень Cs (137) пов’язано з вживанням молока.

Дози довгострокового опромінення населення за рахунок Cs-137 та Sr-90 в продуктах харчування залежать від різної хімічної поведінки радіонуклідів у грунті. Після випадання на грунт цезій фіксується в мінеральних фракціях грунту і стає менш доступним для рослин. Вважається, що такий процес фіксації в мінеральних фракціях грунтів завершується протягом перших кількох років, хоча значна частина Cs-137 залишається в хімічних формах, які цілком доступні для рослин.

Методи радіаційного моніторингу повинні включати в себе як оцінку стану джерела забруднення, так і оцінку забруднення навколишнього середовища в близькій зоні ( до 5 км ) і дальній зоні ( до 100 км ). Повинні бути розроблені конкретні часові рамки, формати даних моніторингу, процедури їх передачі та використання для прогнозу доз опромінення і вироблення рекомендації для прийняття рішень.

В Україні в рамках програми технічної допомоги Європейського Союзу

“TACIS” з 1994 року створюється система радіаційного моніторингу “ГАММА”. Реалізація першої стадії цього проекту передбачає створення мережі трьох постів радіоаційного моніторингу на територіях навколо Рівненської, Запорізької та Інчалінської ( Білорусь ) АЕС.

Основними завданнями системи ГАММА є :

■ виявлення значних перевищень рівнів радіаційного фону на підконтрольних територіях;

■ оповіщення відповідальних осіб про такі перевищення і забезпечення цих осіб інформацією, необхідною для проведення захисних заходів.

Система ГАММА-1 на території України включає в себе національний центр (інформаційно-кризовий центр ІКЦ), розташований в Мінекобезпеки і два локальних центри ( в мм. Рівне та Запоріжжя). Окрім того, до складу системи входять:

■ 27 постів контролю потужності дози γ- випромінювання, встановлених в зоні Рівненської АЕС;

■ 11 постів контролю потужності дози γ- випромінювання, встановлених у зоні Запорізької АЕС;

■ 1 пост автоматичного контролю α- β- активності аерозолів, розміщений на відстані 5 км від Рівненської АЕС;

■ 1 автоматичний пост контролю γ- активності води на Рівненській АЕС;

■ 2 автоматичні пости метеоконтролю ( на Рівненській та Запорізькій АЕС ).

Інформація про відповідні дози від датчиків по радіоканалах надходить до локальних центрів, а далі по спеціально виділених телефонних каналах передається в національний центр. Міністерство з надзвичайних ситуацій України та обласні підрозділи міністерства в м. Рівне та Запоріжжя також мають доступ до інформації системи ГАММА-1 в режимі реального часу ( режим on-line ).

В 1992 – 1997 р.р. на 5-му енергоблоці Запорізької АЕС було реалізовано пілотний проект системи дистанційного моніторингу АЕС. Мета системи дистанційного моніторингу полягає в отриманні і передачі в ІКЦ незалежної інформації про стан АЕС в реальному масштабі часу. Цей проект здійснено в рамках програми співробітництва з Федеральним міністерством екобезпеки Німеччини.

В 1997 році німецька сторона поставила комп’ютерне та комутаційне обладнання, призначене для прийому, обробки та візуалізації параметрів у ІКЦ. Проведена інсталяція виділеного телефонного каналу між ІКЦ та Запорізькою АЕС, по якому буде здійснюватись автоматична передача даних в ІКЦ в реальному масштабі часу.

В плани Мінекобезпеки входить розповсюдження системи дистанційного моніторингу на всі АЕС України ( при належній підтримці Німеччини та Євросоюзу). Європейський Союз в рамках програми TACIS паралельно з системою ГАММА розробив і впроваджує систему RODOS ( Real Time On-line Decision Support System ) — європейська система підтримки прийняття рішень в реальному часі по зовні об’єктному реагуванні при ядерних аваріях. В проекті RODOS задіяні вчені більше 40 інститутів країн Центральної і Східної Європи, України, Росії та Білорусі.

Основними задачами системи RODOS є забезпечення засобами для обробки і управління великими об’ємами інформації метеорологічного та радіаційного типу, здійснення оцінки і прогнозу радіаційної ситуації у випадку аварії, а також моделювання використання контрзаходів і варіантів дій при аварії.

Радіаційний моніторинг.

Оцінка та уточнення радіаційної обстановки грунтів (за методикою УНДІСГР)

Методика визначає послідовність отримання первинної базової інформації, яка необхідна для оцінки радіаційної ситуації на землях, зазнавших радіоактивного забруднення.

Обстеження території землекористування складається з двохетапів: перший – проведення -зйомки, яка дозволяє точно визначати оптимальні місця для пробовідбору; другий відбір проб грунту в оптимальних місцях.

- зйомка здійснюється за допомогою перевірених та градуйованих приладів СРП-68-01 на відстані 1 метру від поверхні грунту. Зйомці передує збір і ретельний аналіз всієї наявної інформації по господарству, за результатом якого визначають наступну стратегію виконання робіт по уточненню радіаційного становища.

Якщо є достеменні відомості про щільність забруднення, визначену експрес методом, а також результати - спектрометрії, то цілком достатньо провести лише контрольний пробовідбір, у кількості 3 – 4 проб, який після обробки та співставлення результатів з раніше отриманими даними може бути підставою для проведення або відмовлення від подальшої роботи по уточненню. В такому випадку, коли наявна інформація викликає сумнів, уточнення радіаційної обстановки здійснюють в повному обсязі. Необхідно врахувати також абсолютні значення щільності забруднення сільгоспугідь. Більш детально слід обстежувати території, де щільність забруднення перевищує 5 Кі\км2 . Співвідношення обсягів робіт на щільності менше 5 Кі\км2 і більше 5 Кі\км2 повинно складати 1:2 . Ступінь детальності обстеження в кожному господарстві визначають спеціалісти ОПНСХ з використанням районних та обласних карт радіоактивного забруднення.

Картографічною основою для проведення - зйомки є плани землекористування, виконані за мірилом 1:10000 та 1:25000. На планах повинні бути визначені межі полів, сіножатей, пасовищ і лісів, шляхи сполучень, гідрографічна сітка, контури населених пунктів, позначення полів та сівозміни, грунти, інша допоміжна інформація, яка характеризує кожне конкретне угіддя. Треба також по кожному полю мати інформацію про обробіток грунту після 1986 року. Для проведення - зйомки цілком придатна картографічна основа, яка використовується при грунтово – агрохімічному обстеженні сільгоспугідь. Але на відміну від останнього, особливість - зйомки полягає в тому, що елементарною ділянкою в даному випадку вважається все поле, на якому через кожні 200 метрів позначено маршрутні ходи. Початок і кінець маршруту розміщується не ближче 50 метрів від межі поля. Рухаючись за маршрутом, виконавиць проводить індикаційні виміри за допомогою приладу СРП-68-01. Результати вимірювань реєструються таким чином: при незначних змінах показників приладу (не більше 30%) значення гама фону відмічають в плані по маршрутній лінії через кожні 200 м; якщо при безперервному спостереженні різниця між показниками приладу перевищує 30%, то цей результат фіксується в плані проведення виміру, навколо якого в радіусі 20 –30 метрів здійснюють додаткове обстеження з метою визначення розмірів аномальної плями та нанесення її на картографічну основу.

Після завершення першого етапу обстеження приступають до виконання другого етапу робіт, тобто відбору проб грунту з метою оцінки поверхневого радіоактивного забруднення. В умовах однорідного гама фону, коли різниця між окремими показниками вимірювання не перевищує 30%, у межах поля відбирається одна проба. Один змішаний зразок складається з індивідуальних проб грунту, відібраних з 2-х чи 3-х полів сівозміни, якщо забруднення по площі рівномірне. В межах конкретного поля місця пробовідбору розташовують по можливості рівномірно з урахуванням мікроландшафтних особливостей.

При наявності одного або декількох аномальних плям, площа яких перевищує 10% загальної площі поля, потрібно обов’язково відібрати в цих місцях відібрати проби. в місці припустимого відбору роб за допомогою приладів ДРГ-01Т, ДБГ-06Т, ИР-02 вимірюється потужністю дози на висоті 1 метру і 0,03- 0,04 метра над поверхнею грунту. Місце вважається придатним для відбору проб, якщо потужності доз на вказаних висотах відрізняються в 1,3 рази.

Обране місце повинне бути рівним, однорідним, відкритим. Індивідуальні проби грунту відбирають буром відомою площі на глибину 20 см. Змішаний зразок складається не менш як із 5-ти індивідуальних проб загальним обємом 1500- 3000 см3 .

Кожну індивідуальну пробу обовязково зважують і її масу крім етикетки, вказують у каталозі (відомості).

Розрахунок щільності забруднення ведеться за формулою:

A*M

P = 2.7* 1011 * , де

m*s*n

A – активність проби в день вимірювання, Бк;

М – маса змішаного зразка; кг

m – маса індивідуальної проби грунту, кг

s – площа пробовідбірного пристрою, кв. м;

n – кількість індивідуальних проб грунту, шт.

Для визначення щільності забруднення території плутонієм проводять на цільних ділянках стандартним кільцем діаметром 140 і висотою 50 мм. після відбору кожне кільце упаковують так само, як і проби грунту, відібрані буром.

Для визначення щільності забруднення методикою в 1988 році було завершене суцільне радіологічне обстеження всіх господарств, розташованих на території радіоактивного забруднення. Проте, як доведено Українським НДІ сільгоспрадології, найбільш простим, набагато продуктивнішим і досить точним методом суцільного радіологічного обстеження сільгоспугідь та його уточнення є метод перерахунку даних гама зйомки в щільність забруднення грунту рарадіоцезієм через коефіцієнт пропорційності між ними. Останній визначають за формулою:

Аn

К=

Р , де

К – експериментально визначений коефіцієнт пропорційності між - фоном і щільністю забруднення грунту;

Аn – середня щільність забруднення, визначена спектрометричним аналізом 10 – 15 проб грунту, Кі\км2 ;

Р -  -фон, виміряний приладом СРП-68-01 в центрі ділянки відбору проб на висоті 1 метра над грунтом, мР\год.

Для експериментального визначення коефіцієнту пропорційності К на окремих видах сільгоспугідь (рілля, сіножаті, пасовища) в типових місцях за характером грунтового покриву і забруднення намічають пробні ділянки розміром 1010 метрів, з яких відбирають буром 10 – 15 проб на глибину 20 см, а в центрі кожні ділянки вимірюють значення -фону приладом СРП-68-01. Відібрані грунтові проби висушують, змішують і в кожній з них шляхом спектрометричного аналізу визначають концентрацію радіонукліду. Для перерахунку одержаних результатів на кг грунту визначають також його питому масу. Щільність забруднення обчислюють за формулою:

An = 2*108 Ccpxd

Де Аn – щільність забруднення грунту радіонуклідом, Кі\км2 .

Сср – середня концентрація радіонукліду в сухому грунті, Кі\кг.

d – питома маса грунту, г\см2

Щільність забруднення грунту можна розрахувати за іншою формулою:

Сср хm x31.85x108

A =

r

де Сср – середня концентрація радіонукліду в сухому грунті, Кі\кг.

m –середня маса проби грунту в обємі бура, кг;

r – радіус бура, см.

Підставляючи розрахований таким чином середній показник щільності зібруднення грунту в формулу К=Аn\P , знаходять коефіцієнт пропорційності між - фоном і щільністю забруднення. Середній із пяти значень коефіцієнт пропорційності (за кількістю пробних ділянок експериментального визначення) використовують для розрахунків щільності забруднення грунту в даному районі.

Отримавши експериментально обгрунтований середньо зважений коефіцієнт пропорційності можна приступати до проведення суцільного радіологічного обстеження або уточнення щільності забруднення грунтів за даним попередньої (наприклад 1988-го року обстеження) чи знову виконуваної -зйомки.

Результати вимірювання -фону приладом СРД-68-01 підставляють у формулу Аn = K*P. Після нескладних розрахунків отримують показники щільності забруднення грунту радіоцезієм, за яким по кожному господарству складаються картограми, відомості забруднення полів та радіологічні паспорти.

На основі картограм щільності забруднення всі поля необхідно розподілити на 3 групи – до 5 Кі\км2 , 5 –10 і 10 –15 Кі\км2 . при можливості в межах кожної групи полів доцільно провести нове землевпорядкування території з урахуванням щільності забруднення грунту та особливостей накопичення радіоцезію врожаєм сільськогосподарських культур.

Результати радіологічного обстеження використовують також з метою попередньої оцінки (прогнозування) можливостей отримання продукції рослинництва, мяса і молока з вмістом радіонуклідів, що перевищує можливий припустимий рівень.

Висновок

Глобальне погіршення екологічної ситуації в Україні, в тому числі агроекологічного стану грунтового покриву – основного природного компонента, який щільно повязаний і взаємодіє з іншими обєктами навколишнього середовища, насамперед з грунтовими водами, рослинністю, атмосферним повітрям і сильно впливає на їх склад та хімічну чистот, -вимагає від Держагрохімслужби негайного переходу від агрохімічного обстеження грунтів до проведення суцільного грунтово – агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь. Останній, як відомо, належить до моніторингу екологічного типу і складається з трьох основних ланок: обстеження грунтів (включаючи проведення лабораторних аналізів) – оцінки їх еколого – агрохімічного стану - прогнозування змін відповідних показників та управління грунтовою родючістю.( тобто такою специфічною властивістю грунтів, що якісно відрізняє їх від вихідної (материнської) гірської породи .1 1

На відміну від агрохімічного обстеження грунтів, яке починаючи з 1965 року періодично по 5 –ти річним циклам здійснюється обласними проектно – пошуковими станціями хімізації практично в усіх господарствах, суцільний грунтово –агрохімічний моніторинг сільгоспугідь підіймає цей надзвичайно важливий напрямок діяльності агрохімічної служби на більш високий науково - методичний рівень перед усім за рахунок ланки прогнозування і якості оцінки грунтів за комплексом агрохімічних, агрофізичних і токсикологічних показників.

З огляду на це доцільно вивчити і використати досвід зарубіжних країн в галузі організації агроландшафту в грунтового моніторингу (США); усунення негативних наслідків хімізації (Японія, Нідерланди, Швеція); радіоекологічних досліджень (Японія, Швеція); маркетінгу природоохоронних технологій (Німеччина, Японія); обчислювальної техніки для моніторингу (США, Болгарія); організації якісного водопостачання і контролю якості продукції (Франція, Австрія); організації і доведення до споживачів кліматичної інформації (Франція, Великобританія); еколого-виховної роботи (Німеччина, Швейцарія).

Використана література.

  1. Методика суцільного грунтово- агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України \\ О.О.Созінов, Б.С. Прістера\\ Київ 1994 ст 56, 101.

  2. Родючість грунтів. Моніторинг та управління \\ В.В. Медведєв\\ Київ 1992 “Урожай” ст 3, 153, 232.

  3. Израель Ю.А. Экология и контороль состояния природной среды М. «Гидрометеоиздат» 1984 ст 177.

  4. Анненков Б. Н.‚ Юдинцев Е.В. Основи сельськохозяйственной радиологии. М. Агропромиздат‚ 1191 ст .256

  5. Временные методические рекомендации по контролю загрязнения почв (под редакцией С.Г. Малахова) М.‚ 1983 ч.1‚ ст. 127.

1 Під родючістю розуміють здатність грунту як компонента біосфери забезпечувати необхідний для життєдіяльності рослин земні умови, що визначають поживний, водно-повітряний, температурний, окисно-відновний та інші режими. На цілині родючість тісно повязана з з генетичними особливостями грунтів, а на ріллі, крім того, ще й з характером їх сільськогосподарського використання. Її рівень залежить від складу грунту, агрохімічно цінних властивостей і режимів, які в свою чергу зумовлені як грунтоутворювальними процесами, так і технологіями вирощування сільськогосподарських культур. Таким чином, родючість – не тільки природне, а й соціально - економічне явище.



Похожие страницы:

  1. Методичні рекомендації по організації суспільного екологічного моніторингу

    Реферат >> Экология
    ... з вибору природного середовища для моніторингу - атмосфери, води, грунту, снігового покриву. У деяких ... - і відео зйомку. Устаткування для радіоекологічного моніторингу і контролю Особливе місце в діяльності громадських організац ...
  2. Особливості правового режиму зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях

    Реферат >> Экология
    ... радіоекологічного контролю — це територія з щільністю забруднення грунту ... радіоактивному забрудненню навколишнього середовища; моніторингу стану природного середовища та медико-біологічного моніторингу ... ії у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник ...
  3. Екологічний моніторинг

    Курсовая работа >> Экология
    ... екологічного моніторингу 4 1.2 Розвиток системи екологічного моніторингу в Україні 8 1.3 Особливості регіонального екологічного моніторингу агросфери 13 ... . Виділяють різні види моніторингу в залежності від критеріїв: біоекологічний (санітарно-гігієнічний ...
  4. Ландшафтний моніторинг

    Курсовая работа >> Экология
    ... дзначаються наступні особливості і достоїнства космічного моніторингу: - спостер ... і, наприклад моніторинг сховищ радіоактивно забруднених ... фітоценотичний, біоекологічний, біогеоценолог ... онування мікробних ценозів грунту в умовах антропогенного навантажеиня. ...
  5. Технологічні особливості природокористування Запорізької області

    Курсовая работа >> Экология
    ... хімічними елементами. Особливо небезпечні нагромадження радіоактивних порід. ... Державної системи екологічного моніторингу довкілля сприяє ... ХГСГУ, 1998. - 50с. Грунти Запорізької області / За ... М.: Мир, 1986. - Т. 2. Основи соціоекології: Навч. посібник/ За ред ...

Хочу больше похожих работ...