Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экология->Курсовая работа
Создание свободных экономических зон – действенное направление развития экономики отдельных территорий и регионов, ориентированное, как правило, на ре...полностью>>
Экология->Реферат
Резкое ухудшение условий существования зимой сводится в основном к большей или меньшей затруднённости достать необходимое и повышенное сравнительно с ...полностью>>
Экология->Контрольная работа
Продолжительность рецессионного состояния экономики Украины непосредственно зависит от эффективности антикризисной государственной политики, то есть о...полностью>>
Экология->Реферат
Обострение экологической ситуации во многих регионах России в значительной мере связано с влиянием сельскохозяйственной деятельности на природную сред...полностью>>

Главная > Реферат >Экология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Мал 1. Блок-схема моніторингу

На малюнку показані окремі блоки системи, а також прямі та зворотні звязки між цими блоками.

Блоки “спостереження” і “прогноз стану” тісно повязані між собою, так як прогноз стану довкілля можливий лише при наявності репрезентативної інформації про фактичний стан (прямий звязок). Побудова прогнозу, з одного боку, має на увазі знання закономірностей зміни стану природного середовища, наявність схеми і можливостей чисельного розрахунку, з другої – направленість прогнозу значною мірою повинна визначати структуру і склад системи, що спостерігається (зворотній звязок).

Данні, що характеризують стан природного середовища, отримані в результаті спостережень або прогнозу, повинні оцінюватися в залежності від того, в якій галузі людської діяльності вони застосовуються (за допомогою спеціально обраних критеріїв). Оцінка має на меті з одного боку – визначення збитків від впливу, з іншого – вибір оптимальних умов для людської діяльності та уточнення існуючих екологічних резервів. Метою таких оцінок є визначення допустимих антропогенних навантажень на довкілля.

Інформаційно -геофізичні системи, як і інформаційна система моніторингу антропогенних змін, є складовою системи керування, взаємодії людини з навколишнім середовищем (система керування станом довкілля), тому що інформація про існуючий стан довкілля та тенденції його зміни повинні бути покладені в основу розробки заходів по охороні природи та враховуватись при плануванні розвитку економіки. Результати оцінки існуючого та прогнозованого станів біосфери в свою чергу дають можливість визначити вимоги до підсистеми спостережень (саме це й складає наукове обгрунтування моніторингу, обгрунтування складу і структури мережі та методів спостережень). На малюнку нижче показано місце моніторингу в системі керування (регулювання) стану довкілля. На схемі умовно поєднано енергетичні та інформаційні потоки.

Елемент біосфери з рівнем стану Б, піддається антропогенному впливу (А), змінює свій стан (ВВ).

За допомогою системи моніторингу (М) маємо “фотографію” цього зміненого (а по можливості і первісного ) стану, проводиться узагальнення даних, аналіз та оцінка фактичного та прогнозованого стану.

Місце моніторингу в системі керування станом довкілля.









Ця інформація передається в блок керування (К) (прийняття рішень), див також мал 1. На основі цієї інформації в залежності від рівня науково-технічних розробок (Н) та економічних можливостей (з врахуванням еколого -економічних оцінок) (Е) вживаються заходи по припиненню або обмеженню антропогенного впливу, профілактичному “зміцненню” та подальшому лікуванню елемента біосфери. Безумовно, можлива комбінація згаданих вище підходів. Удосконалюється відповідно й система моніторингу (вказані дії показані на схемі штриховими лініями).

Варто зазначити, що так як оцінка фактичного та прогнозованого спну природного середовища є складовою частиною моніторингу, деякі автори ідентифікують цю частину моніторингу з елементом управління станом природного середовища.

Спостереження за станом довкілля повинні включати в себе спостереження за джерелами та факторами антропогенного впливу (також за джерелами забруднень, шкідливих випромінювань і т. п.), за станом елементів біосфери (також за відповіддю (реакцією) живих організмів на вплив, за зміною їх структурних і функціональних показників). При цьому мається на увазі отримання даних про первісний (або фоновий) стан елементів біосфери.

В

Моніторинг джерел

Джерела впливу

казаний підхід обіймає спостереження за всім циклом антропогенних впливів, від джерел впливу до впливу і реакції окремих природних середовищ та складних екологічних систем.

Моніторинг факторів впливу

Фактори впливу

Хімічні

Фізичні

біологічні

Природні середовища

Атмосфера

Океан

Поверхня суші (з річками та озерами)

Кріосфера

Біота


Геофізичний моніторинг Біологічний

моніторинг

Кліматичний моніторинг

На малюнку також показано класифікація послідовних “сходинок” моніторингу. Класифікація моніторингу і всіх можливих напрямків являє собою складну і громіздку задачу.

Наукова та організаційні засади створення грунтового моніторингу на Україні

Головна станція, базова станція Лісостепу і Карпат

Український науково- дослідний інститут грунтознавства і агрохімії

Співвиконавці


Українська гідромеліоративна служба


Державна служба сортовипробувань


Базова станція Степу

Український науково- дослідний інститут захисту грунтів від ерозії

Базова станція Полісся

Український науково- дослідний інститут землеробства


Гідрогеолого- меліоративна

експедиції


Укргеологія


Локальна станція Степу

Обласні проектно- вишукувальні станції хімізації сільського господарства

Локальна станція лісостепу та Карпат

Обласні проектно – вишукувальні станції хімізації сільського господарства

Локальні станції Полісся

Обласні проектно- вишукувальні станції хімізації сільського господарства

УкрНДіземпроект


АН України


Стаціонарні досліди науково- дослідних установ



Грунтовий моніторинг

Грунтовий моніторинг - це система спостережень, кількісної оцінки та контролю за використанням грунтів і земель з метою організації управління їх продуктивністю. Він є, як уже відмічалось, складовою частиною екологічного моніторингу і входить до системи моніторингу суміжних середовищ і біосфери в цілому. Необхідно відмітити, що забруднення грунтів, як об’єкт спостережень, має цілий ряд важливих специфічних особливостей. По-перше, грунт - це найбільш малорухоме природне середовище порівняно, наприклад, з атмосферою або поверхневими водами. Міграція забруднюючих речовин в грунті протікає відносно повільно. Як наслідок цього, високі рівні забруднення грунтів деякими речовинами локалізуються в місцях їх викиду в зовнішнє середовище. Окрім того, можлива поступова зміна хімічного складу грунтів, порушення єдності геохімічного середовища та живих організмів. Найбільш інтенсивним шляхом переносу забруднень, які попадають на грунт, може бути перенос з атмосферним повітрям у випадку попадання забруднень з грунту в атмосферу через випарювання або разом з пилом. Іншим відносно швидким шляхом розповсюдження забруднювачів є змив їх уточними водами. Але далеко не всі ці механізми переносу грають суттєву роль у забрудненні грунтів. Під впливом фізико-хімічних факторів і, головним чином, в результаті діяльності мікроорганізмів, здійснюється розпад забруднюючих речовин органічного складу. У ряді випадків, (забруднення грунтів бенз(а)пиреном, пестицидами та іншими речовинами) можливе навіть встановлення рівноваги між попаданням на грунт та їх розпадом у грунті.

В Харківському інституті грунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського (УНДІГА) під керівництвом академіка УААН В.В.Медведєва розроблена концепція та техніко-економічне обгрунтування грунтового моніторингу в Україні [32]. Його необхідність визначається чотирма основними факторами:

  1. Виключною важливістю підтримання грунтів у стані, за яким вони зберігають здатність до регуляції циклів біофільних елементів як основи життєдіяльності людини і біосфери.

  2. Важливістю контролю і запобігання негативного розвитку процесів грунтоутворення, які мають місце практично на всій сільськогосподарській території внаслідок безгосподарської діяльності людини і проявляється в дегуміфікації, ерозії, переущільненні, забрудненні, підкисленні, підтопленні, засоленні, надмірному спрацюванні торфу тощо.

  3. Необхідністю істотного підвищення родючості грунтів, віддачі від меліорації і хімізації, подолання застійних явищ в урожайності та поліпшення якості сільськогосподарської продукції.

  4. Неможливістю вироблення адекватної оцінки сучасного стану грунтового покриву на основі наявної інформації (через застарілі данні грунтового обстеження, “усіченість”, орієнтованість лише на вузького споживача, неузгодженість матеріалів і різноманітність методик у роботі гідрогеологомеліоративних експедицій, гідромеліоративної, санітарно-епідеміологічної служби та ін. ) і раціонального використання з цієї причини інвестиції для усування деформаційних явищ.

Наукові основи, цілі, обєкти і методи моніторингу грунтів.

Моніторинг –це діагностика, прогноз і управління станом грунтів або контроль заради управління розширеним відтворенням їх родючості. Завдання моніторингу є періодичний контроль динаміки основних грунтотворних процесів – фізичних, хімічних, біологічних, та інших – у природних умовах і при антропогенних навантаженнях. Обєктами моніторингу виступають основні типи, підтипи, роди, види і різновиди грунтів, які обираються в межах грунтової провінції і максимальною мірою відображають мозаїчність грунтового покриву, всі види і рівні антропогенних навантажень. Постійними пунктами контролю є природні обєкти (ліси, заповідники), еталонні обєкти високого рівня сільськогосподарського використання грунтів (держсортодільниці, варіанти стаціонарних дослідів, поля господарств, де впроваджено контурно - меліоративну систему землеробства), звичайні господарства. Враховуючи, що для достовірної оцінки грунтів, і особливо прогнозу їх родючості, необхідна інформація про клімат, грунтотворні породи, води (поверхневі або в крайньому разі першого горизонту підгрунтових вод), кількість і якість рослинницької продукції, перераховані компоненти також включають до обєктів моніторингу. Такий підхід дає змогу суміщати грунти з іншими елементами середовищ і при аналогічній розробці моніторингу фауни, флори і людини одержати цілісне уявлення про стан біосфери.

Стан грунтів достовірно діагностується при наявності такої інформації: зміна структури грунтового покриву, трансформації земельних угідь, оцінка темпів зміни основних властивостей грунтів (гумусу, pH, ємності вбирання, фізичного, водного, повітряного і поживного режимів, біологічної активності грунтів, забруднення); оцінка інтенсивності прояву ерозії, показників меліоративного стану (якість зрошувальних вод, рівень і мінералізація підгрунтових вод, засоленість грунтів у цілому і зони аерації; вторинне осолонцювання, темпи спрацьовування осушених торфовищ, трансформація органічних речовин, вторинне озалізнення ) і нарешті, оцінка ефективної родючості земель.

Перелік польових і лабораторних аналітичних робіт залежить від мінімально достатньої кількості показників, що грунтовно характеризують вище згадані процеси. Періодичність досліджень залежить від динаміки показників у природних і антропогенних умовах. Загальна кількість показників, що контролюються, дорівнює 115. Один повний тур моніторингу триває 5 років. Для показників, що характеризують кризові екологічні ситуації (ерозія, забруднення, якість продукції), повинні передбачатися спеціальні види оперативної звітності.

Спостереження ведуться наземними заспособами, переважно гостованими методами і дистанційними засобами. Відпрацювання кореляційних звязків між наземними і дистанційними методами здійснюється на спеціальних полігонах. У методиці слід передбачити сучасне математичне забезпечення, включаючи принципи створення банку даних, автоматизовані системи обробки і видачі інформації, способи поточного і довготривалого прогнозів.



Похожие страницы:

  1. Методичні рекомендації по організації суспільного екологічного моніторингу

    Реферат >> Экология
    ... з вибору природного середовища для моніторингу - атмосфери, води, грунту, снігового покриву. У деяких ... - і відео зйомку. Устаткування для радіоекологічного моніторингу і контролю Особливе місце в діяльності громадських організац ...
  2. Особливості правового режиму зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях

    Реферат >> Экология
    ... радіоекологічного контролю — це територія з щільністю забруднення грунту ... радіоактивному забрудненню навколишнього середовища; моніторингу стану природного середовища та медико-біологічного моніторингу ... ії у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник ...
  3. Екологічний моніторинг

    Курсовая работа >> Экология
    ... екологічного моніторингу 4 1.2 Розвиток системи екологічного моніторингу в Україні 8 1.3 Особливості регіонального екологічного моніторингу агросфери 13 ... . Виділяють різні види моніторингу в залежності від критеріїв: біоекологічний (санітарно-гігієнічний ...
  4. Ландшафтний моніторинг

    Курсовая работа >> Экология
    ... дзначаються наступні особливості і достоїнства космічного моніторингу: - спостер ... і, наприклад моніторинг сховищ радіоактивно забруднених ... фітоценотичний, біоекологічний, біогеоценолог ... онування мікробних ценозів грунту в умовах антропогенного навантажеиня. ...
  5. Технологічні особливості природокористування Запорізької області

    Курсовая работа >> Экология
    ... хімічними елементами. Особливо небезпечні нагромадження радіоактивних порід. ... Державної системи екологічного моніторингу довкілля сприяє ... ХГСГУ, 1998. - 50с. Грунти Запорізької області / За ... М.: Мир, 1986. - Т. 2. Основи соціоекології: Навч. посібник/ За ред ...

Хочу больше похожих работ...