Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Промышленность, производство->Реферат
Одной из важнейших сторон корпоративной культуры является корректное деловое общение. Деловое общение - это искусство, позволяющее войти в контакт с п...полностью>>
Промышленность, производство->Реферат
Промышленные предприятия, жилищно-коммунальный сектор и общественные здания потребляют огромное количество теплоты на технологические нужды, вентиляци...полностью>>
Промышленность, производство->Реферат
Хлеб — объединяющее название для группы продуктов питания, приготавливаемых путём выпечки, паровой обработки или жарки теста, состоящего, как минимум,...полностью>>
Промышленность, производство->Курсовая работа
Телевизор – (от теле… и лат. Viso – гляжу, смотрю) телевизионный приемник, предназначенный для усиления и преобразования радиосигналов изображения и з...полностью>>

Главная > Конспект >Промышленность, производство

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Вступ

Ми живемо у вік науково-технічної революції, масового застосування інформатики, комп’ютерної та мікропроцесорної техніки. Кажуть, що провідні країни світу вступили в еру постпромислового розвитку, тобто в еру інформаційних технологій та інтелектуального виробництва. Основною рисою постпромислового суспільства є його здатність до створення і поширення інтелектуальних продуктів: винаходів, нових знань, ідей, принципів організації суспільства, технологій швидкого засвоєння і оперування знаннями, комунікаційних технологій, пошуку та розробки нових джерел енергії та технологій “співпраці” з довкіллям.

Для реалізації завдань, які виникають з глобальних екологічних проблем та проблем розвитку суспільства необхідний, висококваліфікований персонал, що орієнтований на пошук і творчість. Недарма в таких країнах, як Англія, Франція та США, на освіту, науково-дослідні роботи і перекваліфікацію персоналу затрачається до 15% від національного бюджету, а також заохочується імміграція висококваліфікованих спеціалістів з інших країн.

В усьому світі ведеться пошук нових технологій навчання в загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладах.

Країни, що не докладають зусиль в галузі науки, освіти і перекваліфікації персоналу відповідно до світових вимог, переходять у розряд відсталих (країн - паріїв), причому без перспективи на успіх у майбутньому.

Наш курс “Основи наукових досліджень та організація науково-дослідних (НД) та проектно-конструкторських робіт (ПКР)” має за мету ознайомити вас з суттю понять наука, науково-дослідні та проектно - конструкторські роботи і заохотити до розвитку своїх інтелектуальних здібностей, познайомити з методиками їх удосконалення, виробити основні навички організації та виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Пропонований курс складається з таких частин:

1. Знайомство зі змістом та суттю понять:

  • наука;

  • науково-технічна діяльність.

2. Психологічні особливості науково-технічної творчості.

3. Основні методи роботи з науково-технічною та патентною літературою.

4. Принципи організації роботи наукового колективу.

5. Етапи, організація та методика виконання НД та ДКР.

1. Основні поняття курсу

1.1. Наука

Це сфера людської діяльності, яка спрямована на вироблення і використання систематизованих знань про світ (реальність), складова частина духовної культури суспільства, одна з форм суспільної свідомості. Наука вивчає різні рівні організації та форми руху матерії, духовний розвиток та організацію особи і суспільства. Наука вивчає причинно-наслідкові зв’язки явищ природи та суспільства, формулює їх закони з метою управління природними та суспільними процесами, прогнозування їх розвитку, створення нових технологій і розвитку суспільства.

Як система знань наука охоплює не лише фактичні дані про навколишній світ, людську думку та дії людей, формулює закони і методи вивчення природи, а й певні форми і способи їх усвідомлення і збереження.

Як соціальний інститут наука включає вчених, наукові заклади, форми і способи функціонування та використання знань. Загальним методом наукового мислення є діалектика, основними засобами наукового пізнання світу є спостереження, індукція і дедукція, аналогія, формалізація.

Існують три основні напрями наукових досліджень і, відповідно, зв’язані з ними науки:

  • природничий;

  • технічний;

  • суспільно-гуманістичний.

Наукові дослідження діляться на фундаментальні (пізнання законів, що пояснюють суть і взаємодію основних структур природи, суспільства та мислення) і прикладні (застосування результатів фундаментальної науки для потреб виробництва чи вирішення соціальних проблем).

Наука інтернаціональна, можна говорити про глобальний науковий простір і єдину світову систему фундаментальних наукових знань та інституцій для збереження і поширення знань – ноосферу в розумінні Вернадського. Одним із шляхів реалізації ноосфери є комп’ютеризація бібліотек та доступу до їх фондів через систему Інтернету, поширення результатів наукових досліджень та фіксації їх пріоритету з використанням WEB- сторінок наукових закладів та окремих вчених, створення глобального наукового інформаційного простору.

Важливими поняттями науки є науково-дослідна діяльність та пріоритет її результатів. Перше визначається у законі України про науку та наукову діяльність, а зміст другого полягає у визнанні першості наукового відкриття та засобах його опублікування для широкої громадськості і розкривається нижче.

1.1.1. Діалектика

У давньогрецькій філософії діалектика – це мистецтво полеміки, логічний метод встановлення істини шляхом виявлення і подолання суперечностей у судженнях противника.

Сучасна діалектика створена Гегелем у вигляді діалектичної логіки. Гегель розглядав суперечності у мисленні, що виникають без порушення законів логіки, як внутрішнє джерело пізнання, а осягнення єдності протилежностей, як логічний метод пізнання істини.

Основними законами діалектики є:

  • перехід кількісних змін у якісні, наприклад, „матеріальна точка → ідеальний газ”, „людина → суспільство ”;

  • єдність і боротьба протилежностей - теорема фон Ноймана: „ у межах будь – якої системи понять можна сформулювати питання, що не має відповіді у цій системі”, „ свобода – усвідомлена необхідність”;

  • заперечення заперечень – заперечення хаосу породжує порядок, знання. Заперечення вимагає дії, зусилля, отже творення порядку неможливе без зусиль. Навпаки, бездіяльність заперечує порядок - породжує хаос.

Діалектика розкриває зв’язки між необхідністю і випадковістю; можливістю і дійсністю; сутністю і явищем; змістом і формою; свободою і необхідністю.

Ядром діалектики є закон єдності і боротьби протилежностей, вчення про суперечності як причину саморуху і саморозвитку всього сущого.

1.1.2. Спостереження

Початковий етап дослідження, полягає в отриманні безпосередніх даних про об’єкт дослідження. Здійснення спостереження передбачає протиставлення пізнаючого суб’єкта об’єктові спостереження, виділення й усвідомлення об’єкта пізнання і пізнавальної мети. З розвитком науки на перший план виходять такі сторони спостереження, як мета, план, система методів спостереження і осмислення результатів, контроль за ними. Розробка плану і мети спостереження потребують попередніх знань про об’єкт. Використання ЕОМ вимагає кодування і декодування отриманої при спостереженні інформації.

1.1.3. Знання

Знання – ідеальне відтворення в мовній формі узагальнених уявлень про зв’язки у світі.

Функціями знання є: узагальнення розрізнених уявлень про закони природи суспільства і мислення; збереження в узагальненій формі всього того, що може передаватися наступним поколінням як підстава для практичних дій. Знання є результатом суспільної діяльності людей, що скерована на усвідомлення і перетворення дійсності.

1.1.4. Мислення

Мислення – це опосередковане і узагальнене відображення у мозку людини суттєвих властивостей, причинних відносин і закономірностей зв’язків між об’єктами або явищами. Опосередкований характер мислення полягає у тому, що людина через органи чуттів, завдяки мисленню, проникає у приховані властивості, зв’язки і відношення об’єктів.

1.1.5. Наукова ідея

Наукова ідея – інтуїтивне пояснення явища без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв’язків, на підставі якої робиться висновок. Вона ґрунтується на наявному знанні, але відкриває раніше не помічені закономірності. Ідея матеріалізується в гіпотезі.

1.1.6. Гіпотеза

Гіпотеза – припущення про причину, яка викликає даний наслідок. Якщо гіпотеза узгоджується з спостережуваними фактами, то її називають теорією або законом. В процесі пізнання кожна гіпотеза перевіряється і в результаті встановлюють чи наслідки, що випливають з гіпотези, справді підтверджуються експериментом, чи дана гіпотеза не протирічить іншим законам природи. Важливим є доведення єдиності гіпотези, тобто, що саме дана гіпотеза найкраще пояснює всю сукупність експериментів.

1.1.7. Теорія

Теорія – система узагальненого знання, пояснення тих чи інших сторін дійсності. Теорія є мисленним відображенням і відтворенням реальної дійсності. Вона виникає в результаті узагальнення пізнавальної діяльності і практики. Це узагальнений досвід у свідомості людей.

Структуру теорії формують принципи, аксіоми, закони, судження, поняття, категорії і факти.

Принцип – це правило, яке виникло в результаті осмисленого досвіду людей.

Теорія складається з ядра і захисного пояса. В ядро входять основні принципи, а захисний пояс складається з допоміжних гіпотез, які конкретизують ядро. Цей пояс визначає проблеми, що підлягають дальшому дослідженню, передбачає факти, які не узгоджуються з теорією і тлумачить їх так, що вони перетворюються у приклади, які підтверджують теорію.

1.1.8. Індукція

Форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. Спосіб міркування, за допомогою якого обґрунтовується припущення чи гіпотеза. Розрізняють повну і неповну індукції.

При повній індукції з того, що кожний елемент якогось класу має задані властивості, роблять висновок, що всі елементи даного класу мають ці ж властивості.

При неповній індукції з того, що деякі елементи якогось класу (дуже великого чи безконечного) мають певні властивості, робиться висновок, що всі елементи цього класу мають ті ж самі властивості.

Повна індукція при істинних засновках дає достовірний висновок.

Неповна індукція недостовірна в тому розумінні, що істинність засновків не гарантує істинності висновку.

Тому доцільно говорити не про індуктивне виведення, висновків від засновків, а про індуктивне міркування, в якому встановлюється обґрунтованість гіпотез на підставі відомого знання.

1.1.9. Дедукція

Розроблена Аристотелем форма умовиводу, при якій на основі загального правила логічним шляхом із засновків, як істинних, з необхідністю виводиться істинний висновок. Наприклад, із засновку “всі люди думаючі” випливає висновок “чоловіки - думаючі істоти”. Логічною підставою дедукції є аксіома: “Все, що стверджується або заперечується відносно всього класу, те стверджується або заперечується відносно його окремих елементів”. В дедуктивному методі дослідження окреме пізнається на основі знання загальних закономірностей. Різновидністю дедуктивного є аксіоматичний метод.

1.1.10. Аналогія

Умовивід, в якому від схожості об’єктів за одними ознаками робиться висновок про можливу схожість цих об’єктів за іншими ознаками. Знання, набуте за допомогою аналогії, є гіпотетичним, оскільки при умовиводах за аналогією знання, що отримане при дослідженні одного об’єкта (моделі), переноситься на інший, менш доступний для дослідження об’єкт. Правильність умовиводів за аналогією підтверджується (заперечується) подальшими дослідженнями.

1.1.11. Формалізація

Полягає в заміні всіх змістових термінів символами, а всіх змістових тверджень – послідовностями символів або формулами. При формалізації теорія перетворюється в ланцюжок логічно зв’язаних між собою формул. Формалізація найуспішніше використовується в тих науках, рівень розвитку яких дозволяє використовувати математику.



Похожие страницы:

  1. Бюджетування зовнішньоекономічної діяльності підприємств

    Книга >> Международное публичное право
    ... та видатків, що їх супроводжують, результативності та ефективності. Формування бюджетів в організації вимагає дослідження та визначення витрат організац ... альних – бюджет науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), ... організаціях як основа ...
  2. Економічна статистика (2)

    Конспект >> Социология
    ... організацій перехідних ключів для отримання інформації на рівні секцій, підсекцій, розділів та ... необхідно приділити науковому обґ ... ів – методологічна основа економічної статистики. ... жителів, серед яких 75% робітників і службовців); ... періоду, що досліджується; ...
  3. Дослідження впливу інноваційного процесу на кі ... і підприємства ЗАТ "Інформаційні та технологічні системи" (венчурний інновац ...

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... формі (дані науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт у виді ... науково-дослідної і дослідно-конструкторської ... організації Інжинірингові організації – це свого роду сполучна ланка між науковими дослідженнями ... Основи фінансового аналізу та менеджменту ...
  4. Історія педагогіки. Навчальний посібник

    Книга >> Педагогика
    ... та література, основи „семи вільних мистецтв”. Організац ... дно підтримувати свої досягнення й традиції. Прихильники Академії робили ... науково-дослідних інститутів для всебічного вивчення дітей; дослідження впливів вулиці та ... художньо-конструкторського мислення; ...
  5. Економіка підприємства. Навчальний посібник

    Книга >> Экономическая теория
    ... підтримки важливих наукових досліджень. Держава може ... основи визначення чисельності окремих категорій персоналу. Розрахунки необхідно ... виробництв, науководослідних, проектних, конструкторських, технологічних ... обґрунтування та організації робіт на ...

Хочу больше похожих работ...